Рішення № 84569910, 27.09.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/86/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2019 Справа № 908/1961/19

м.Запоріжжя

За позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570 (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м.Дніпро, а/с 1800)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Солдатенка Романа Миколайовича, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення суми 76071 грн. 65 коп.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 05.08.2019 надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" б/н, підписана 03.07.2019, до відповідача: Фізичної особи - підприємця Солдатенка Романа Миколайовича, про стягнення суми 76071,65 грн., в тому числі: 40727,62 грн. - заборгованості за кредитом, 16161,86грн. - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 3962,72 грн. - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 15219,45 - пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

Позивачем разом із позовною заявою подано клопотання про здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 05.08.2019 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1961/19 та визначено її до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 09.08.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1961/19, присвоєний номер провадження 9/86/19, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

27.09.2019 за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. ФОП Солдатенко Романом Миколайовичем через систему інтернет-клієнт-банкінгу 16.10.2017 підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ". Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до п. 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг (Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк» http://privatbank.ua. Таким чином, 06.10.2017 між відповідачем та АТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із Анкети-заяви та Умов. 09.10.2017 на підставі укладеного договору позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 100000,00 грн., що підтверджується відповідною випискою. У відповідності до пунктів 3.2.8.3.1, 3.2.8.5, 3.2.8.5.3, 3.2.8.9 відповідач взяв на себе зобов`язання щодо повернення кредиту в терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1, 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в заяві, оплати процентів за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі зазначеному в п. 3.2.8.3.2, п. 1.4 заяви. Пунктом 1.3 Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців від дня видачі кредиту. Погашення здійснюється щомісячно рівними частинами (п. 1.5 заяви). В порушення відповідних умов договору та приписів законодавства відповідач не повернув кредитні кошти та не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії. Згідно з п. 3.2.8.91 Умов та ст. 212 ЦК України у разі порушення Клієнтом буд-якого із зобов`язань, передбачених пунктами 3.2.8.5.2 та 3.2.8.5.3 цього договору, сплачуються відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.3 договору. Пунктом 3.2.8.10.1 Умов визначено сплата Банку пені за порушення зобов`язань щодо сплати комісії за користування кредитом, термінів повернення кредиту, за кожний випадок порушення. Станом на 02.07.2019 заборгованість відповідача за договором становить 76071,65 грн. та складається з: 40727,62 грн. - заборгованості за кредитом, 16161,86 грн. - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 3962,72 грн. - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 15219,45 - пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173, 174, 193, 216, 230, ч. 6 ст. 231, ч. 2 ст. 232 ГК України, ст.ст. 212, 509, 530, 549, 611, 634, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України позивач просить позов задовольнити.

Відповідач відзив на позов суду не надав. Про розгляд справи відповідача повідомлено належним чином. Ухвала про відкриття провадження у справі направлена на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: АДРЕСА_1 , повернута підприємством поштового зв`язку до господарського суду без вручення адресату «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою-підприємцем) фізичної особи-підприємця.

Згідно зі ст. 6 Закону "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що судом вжито необхідних заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Фізичною особою-підприємцем Солдатенком Романом Миколайовичем, РНОКПП НОМЕР_1 (відповідач у справі) через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", згідно з якою відповідач (Клієнт) підписанням цієї заяви приєднується до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуги "КУБ", які розміщені на сайті Приватбанку pb.ua та приймає на себе всі зобов`язання, зазначені в цих Умовах та укладає кредитний договір.

Підписання сторонами вказаної заяви підтверджується витягом електронного документу pdf: "Об`єкт перевірки: Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ.pdf", який свідчить про накладення ПАТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 143605570) електронного цифрового підпису установи (технологічний ключ МСБ) та накладення 06.10.2017 Солдатенком Р.М. (код НОМЕР_1 ) власного електронного цифрового підпису та електронної печатки. За результатами перевірки підтверджено вірність ЕЦП відповідача, виданих Акредитованим центром сертифікації ключів АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (АЦСК АТ КБ "ПРИВАТБАНК") на підставі свідоцтва про акредитацію центру сертифікації ключів серії А № 45 , атестату відповідності № 9885 від 28.02.2014 та експертного висновку № 05/02/02-3000 від 15.08.2014 (які є загальнодоступними на сайті https://acsk.privatbank.ua/acskdoc).

Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 ЦК України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст. 180 ГК України, ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно зі ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 4, 7 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 184 ГК України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 ГК України) .

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 цього Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Положеннями ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст.ст. 6, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, враховуючи, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки), суд дійшов висновку, що подані до суду паперові копії електронних доказів (про які зазначено вище) свідчать, що між АТ КБ "Приватбанк" та ФОП Солдатенком Р.М. шляхом накладення 06.10.2017 їх ЕЦП на документ: Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", укладено в письмовій формі договір № б/н від 06.10.2017, який за правовою природою є кредитним договором. Сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, необхідних для даного виду договору.

Частинами 1 та 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до частини 1 ст.1048 параграфа 1 глави 71 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.1 ст.1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За умовами пункту 1 Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" істотними умовами кредитного договору є:

1.1. Вид кредиту: строковий;

1.2. Розмір кредиту визначається Приватбанком, вказується у про файлі Позичальника на сайті kub.pb.ua;

1.3. Строк кредиту: 12 місяців з дати видачі коштів;

1.4. Проценти (комісія) за користування кредитом: 2 % в місяць від початкового розміру кредиту;

1.5. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів;

1.6. У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 цієї Заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг. Укладення кредитного договору здійснюється в порядку, визначеному розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг.

Пунктами 3.2.8.1, 3.2.8.2 Умов визначено, що Банк (позивач) за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту (відповідачу) строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі - Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Розмір кредиту, який можу бути наданий в рамках Послуги складає від 50 000 до 1 000 000 грн.

Відповідно до п. 3.2.8.3. Умов надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на наступних умовах:

- повернення кредиту здійснюється щомісячно шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і дати щомісячних внесків, зазначених в заяві (п. 3.2.8.3.1);

- Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за Послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі ст., ст. 212, 651 ЦК України при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту (Банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за цим договором у термін, зазначений в повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою (п. 3.2.8.3.1.3);

- за користування Послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, зазначених в заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно п. 3.2.8.6.2) (п. 3.2.8.3.2);

- при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому в Заяві. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку, передбаченого п. 3.2.8.3.1, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення (п. 3.2.8.3.3).

Згідно зі змістом п. 3.2.8.9.6 витягу з Умов зобов`язання за договором виконуються в такій послідовності: перш за все відшкодування витрат/збитків банку згідно з п. 3.2.8.5.14, далі для погашення неустойки, далі - прострочених процентів, далі - простроченого кредиту, далі - процентів, далі - кредиту.

Як свідчать матеріали справи, 09.10.2017 на підставі кредитного договору № б/н від 06.10.2017 позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 50000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки за період з 01.01.2000 по 03.07.2019 по рахунку ФОП Солдатенка Р.М .

У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов відповідач взяв на себе зобов`язання оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2, повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст.193 ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 1.3. Анкети-заяви про приєднання строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів. В пункті 1.5 заяви встановлено порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів. За таких обставин, відповідач повинен був повертати кредитні кошти, які було видано 09.10.2017, шляхом сплати щомісячно до 09 числа суми 4166,67 грн. та остаточно повернути кредитні кошти в повному обсязі до 09.10.2018.

Як слідує із наданого в матеріали справи розрахунку позивача, відповідачем у листопаді, грудні 2017 (4166,67 грн. - 09.11.2017 та 1000,00 грн., 3166,67 грн. - 09.12.2017) та березні 2018 (939,04 грн.) здійснювалося часткове повернення кредитних коштів, у зв`язку із чим станом на 02.07.2019 загальний залишок заборгованості відповідача за наданим кредитом склав 40727,62 грн.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, позовні вимоги в частині неповернення отриманих кредитних коштів не спростував, доказів повернення кредитних коштів за кредитним договором № б/н від 06.10.2017 в повному обсязі суду не надав.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом (тіло кредиту) в сумі 40727,62 грн. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому позовна вимога про стягнення з відповідача суми 40727,62 грн. грн. заборгованості за кредитом підлягає задоволенню судом.

Згідно з п. 3.2.8.3.2 та п. 3.2.8.3.3 Умов за користування послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених у заяві. При несплаті процентів у строк, визначний графіком, вони вважаються простроченими. При порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому в Заяві.

Відповідно до п. 3.2.8.9.1. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

Пункт 3.2.8.9.2. Умов передбачає, що нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.

Сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені в Заяві (п. 3.2.8.3.1). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту (п. 3.2.8.9.3 Умов).

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна зобов`язання та сплата неустойки.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до п. 1.4, 1.6 Анкети-заяви встановлено, що проценти (комісія) за користування кредитом: 2 % в місяць від початкового розміру кредиту. У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 цієї Заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг.

Тобто, сторонами узгоджено, що в разі порушення порядку щодо щомісячного повернення до 09 числа місяця рівної частини заборгованості за кредитом, сплачуються проценти за користування кредитом в розмірі 4% від суми заборгованості.

Як встановлено судом, на підставі укладеного договору кредиту, позивачем 09.10.2017 було перераховано на рахунок відповідача кредитні кошти в розмірі 50000,00 грн., кінцевим строком повернення кредитних коштів є - 09.10.2018.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за відсотками у вигляді щомісячної комісії виникла починаючи з 10.01.2018 та нарахована по 09.10.2018 становить 3962,72 грн., заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість нарахована за період з 10.01.2018 по 01.04.2019 включно. 16.03.2018 в рахунок погашення прострочених процентів зараховано суму 583,33 грн., а 16.03.2018 та 10.10.2018 суму 3000,00 та 3037,38 грн. щомісячної комісії. Заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії становить 3962,72 грн., залишок заборгованості за простроченими процентами - 16161,86 грн.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Положення абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосоване лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Перевіривши розрахунок в частині відсотків у вигляді щомісячної комісії, суд встановив, що його здійснено правильно - по дату остаточного повернення кредиту, тому заявлена до стягнення в цій частині сума 3962,72 грн. заборгованості підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо повернення кредиту, позовні вимоги в частині стягнення процентів нарахованих на непогашену частину кредиту за час користування кредитними коштами є обґрунтованими, тому сума 16161,86 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача суми 15219,45 грн. пені, нарахованої згідно пункту 3.2.8.10.1 Умов, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, неустойка поділяється на встановлену законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірну (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення пені, в тому числі обґрунтовуючи її розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором № б/н від 06.10.2017, посилався на п. 3.2.8.10.1 Умов та п. 1.6 Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ".

В пункті 1.6 Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" визначено, що у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 Заяви, Клієнт зобов`язаний сплатити банку неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг.

В п. 3.2.8.10.1. наданого позивачем витягу з Умов та правил надання банківських послуг визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1., 3.2.8.9. цього договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цим Витягом з Умов ознайомився і погодився відповідач, підписуючи 06.10.2017 Анкету-заяву, а також підтвердження того, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені), саме у зазначеному в цьому документі розмірі і порядку нарахування.

Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15).

В даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-якій редакції, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин, та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату неустойки (пені) за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження 14-131цс19).

Велика Палата Верховного Суду також вказала, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Таким чином, Витяг з "Умов та правил надання банківських послуг", який міститься в матеріалах даної справи та не містить підпису відповідача, не можна розцінювати як частину укладеного сторонами 06.10.2017 кредитного договору.

З урахуванням вищевикладеного у сукупності, суд зазначає, що в даному випадку відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, оскільки в підписаній сторонами 06.10.2017 Анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" погоджена сторонами умова договору про встановлення конкретного розміру неустойки (пені) за порушення грошового зобов`язання відсутня.

Іншими актами цивільного законодавства розмір пені для даного виду правовідносин не встановлено. У статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та в ч.2 ст.343 ГК України законодавцем встановлено лише загальнообов`язкове обмеження розміру пені, яка може бути стягнута в певний період - не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня.

На підставі зазначеного, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми 15219,45 грн. пені судом відмовляється.

Таким чином, позов в цілому задовольняється частково.

Згідно зі ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 1921 грн. витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Солдатенко Романа Миколайовича, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570 (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) суму 40727 (сорок тисяч сімсот двадцять сім) грн. 62 коп. заборгованості за кредитом, суму 3962 (три тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. 72 коп. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, суму 16161 (шістнадцять тисяч сто шістдесят одна) грн. 86 коп. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, суму 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Повне рішення складено та підписано 27.09.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва