Рішення № 84569803, 27.09.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.09.2019 Справа № 905/1366/19

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ, в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро, Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до відповідача: Державного підприємства "Артемсіль", м.Соледар, Бахмутський район Донецької області,

про стягнення штрафу в розмірі 67370,00грн.,

без повідомлення (виклику) учасників справи -,

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ, в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро, Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства "Артемсіль", м.Соледар, Бахмутський район Донецької області, про стягнення штрафу в розмірі 67370,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №59839290 вказаній у накладній №48204374, що підтверджується складеним комерційним актом №450003/26/01 від 09.02.2019р.

Ухвалою господарського суду від 29.07.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1366/19; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

19.08.2019р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив №27/03-17 від 15.08.2019р. на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та розглянути справу у спрощеному провадженні з викликом (повідомленням) сторін для можливості надати додаткові пояснення по суті справи.

Заперечення проти позовних вимог мотивовані тим, що комерційний акт складений з порушеннями, а саме:

- розділ «Б» комерційного акту №450003/26/01 від 09.02.2019р. складений з порушенням п.6 Правил складання актів, так як містить дані визначені не відповідачем, а позивачем, так як відправник надлишку визначений «Начальник станції» (графа 1 досильної накладної);

- розділ «Д» комерційного акту має відомості «вага нетто - 68550кг», тоді як встановити нетто вантажу без вивантаження (не проводилось) його з вагону технічно не можливо, а визначити нетто шляхом розрахунку використавши тару вагону «з документу» (як зазначено у комерційному акті) є порушенням п.6 Правил складання актів;

- в матеріалах справи відсутні результати зважування після зміни маси вантажу (направлення на станцію призначення за накладною №45868254);

- комерційний акт підписаний неуповноваженими особами з порушенням п.п.10, 12 Правил складання актів;

Також відповідач посилається на відсутність в матеріалах справи комерційного акту на досилочну накладну.

Ухвалою господарського суду від 02.09.2019р. в задоволені клопотання Державного підприємства "Артемсіль" м.Соледар про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

16.09.2019р. до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь за вх.№18522/19 на відзив на позовну заяву, у якій просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне:

05.02.2019р. Державне підприємство "Артемсіль" (вантажовідправник) зі станції Шевченко Донецької залізниці відправило вантажоодержувачу - ТОВ "Карпатнафтохім" на станцію Рожнятів Львівської залізниці за залізничною накладною №48204374 у вагоні №59839290 сіль технічну (сіль кам`яну).

При оформленні вказаної залізничної накладної маса вантажу визначена вантажовідправником, що підтверджується графою 24 перевізних документів, відповідачем вказано масу вантажу у вагоні №59839290 - 63000,00кг.

У накладній №48204374 вантажовідправником зазначено, що вантаж розміщено і закріплено згідно з п.3.10 гл.11 Додатку 3 до СМГС.

Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Під час прибуття вагону №59839290 з вантажем на проміжну станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на додаток до акту загальної форми №236 від 09.02.2019р. був складений комерційний акт №450003/26/01 від 09.02.2019р., відповідно до якого за результатами переважування вагону №59839290 в статичному режимі з повною зупинкою та розчепленням у присутності заступника начальника станції ОСОБА_1 , приймальника поїздів ОСОБА_2 та агента ОСОБА_3 на справних вагонних 150-тонних електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол №032, що повірені 28.12.2018р. у вагоні виявилось: маса брутто 90550кг, нетто 68550кг, тара 22000кг, що більше ваги вказаної у документі на 5550кг., понад вантажопідйомність вагону на 4550кг. Розвантажувальні люка з обох сторін щільно закриті, течі вантажу немає. У технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилась. Начальник вантажного району по штату відсутній. Вагон затриманий для відвантаження надлишку.

Комерційний акт №450003/26/01 від 09.02.2019р. підписали наступні особи: заступник начальника станції ОСОБА_1 (Заст ДС), прийомоздавальник поїздів ОСОБА_2, агент з розшуку (АРВ) ОСОБА_3 .

Вказані у комерційному акті результати зважування підтверджуються наявною в матеріалах справи випискою з книги контрольних зважувань станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці.

Згідно наявного в матеріалах справи технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки №14 (заводський №032) станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію - 26.12.2012р., міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, державна повірка здійснювалась 28.12.2018р., ваги придатні для зважування. Тобто ваги, на яких проводилось контрольне переважування вантажу, проходили своєчасну перевірку та повірку. В свою чергу, представником відповідача не надано доказів, які б викликали сумніви у достовірності показів зазначеного засобу ваговимірювальної техніки.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту загальної форми станції Нижньодніпровськ-Вузол №36118 від 09.02.2019р. зняті свинцеві пломби 5 штук вантажовідправника силами вантажовідправника із вагону вивантажено надлишок вантажу, люка зачинені, навішано 5 штук свинцевих пломб вантажовідправника, доступу до вантажу немає.

Надалі спірний вагон №59839290 було надіслано за досильною накладною №45868254 від 13.02.2019р. на станцію призначення Рожнятків Львівської залізниці до основної відправки.

Посилаючись на положення статей 118 та 122 Статуту залізниць України, позивач нарахував та пред`явив до стягнення з відповідача штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати у розмірі 67370,00грн. за невірно зазначену масу вантажу у перевізних документах.

Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2 ст.908 ЦК України та ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084, а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1 та п.2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст.37 Статуту та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ч.1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту. Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні ч.1 ст.77 ГПК України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів (стаття 129 Статуту), які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.08.2002 за № 567/6855.

При цьому, твердження відповідача про те, що наявний в матеріалах справи комерційний акт складений з порушенням Правил складання актів, а тому не є належними доказами по справі, відхиляються судом з огляду на наступне.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002р. №334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажною двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Таким чином, комерційний акт повинні підписати три працівники залізниці. Однак, зазначена норма не виключає можливості залучення до складення комерційного акту й інших працівників залізниці.

Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 01.06.2018р. у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018р. у справі №910/11397/17.

Як було зазначено вище, комерційний акт №450003/26/01 від 09.02.2019р. підписали наступні особи: заступник начальника станції ОСОБА_1 (Заст ДС), прийомоздавальник поїздів ОСОБА_2, агент з розшуку (АРВ) ОСОБА_3

При цьому суд відзначає, що спірний комерційний акт не містить підпису начальника вантажного району, оскільки відповідно до змісту розділу "Д" акту по станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці така посада у штатному розписі відсутня.

Згідно з п.9 Правил складання актів особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть встановлену законом відповідальність. Як вже встановлено судом, наявний в матеріалах справи комерційний акт в тому числі підписав заступник начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, отже своїм підписом зазначена посадова особа підтвердила викладені у ньому обставини, зокрема, відсутність за штатним розписом станції посади начальника вантажного району.

За змістом частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті ГК України підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 23.11.2018р. по справі №916/2450/17, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у постановах від 21.05.2018 у справі №916/2001/17, від 23.06.2018 у справі №916/1993/17 та від 05.02.2019 у справі №914/2339/17, висновки якого відповідно до вимог статті 236 ГПК України та статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховані судом апеляційної інстанції при прийнятті судового рішення.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення, а тому при прийнятті судового рішення судом апеляційної інстанції враховані правові позиції Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - яка формує правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права.

Так, наказом начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол Цап Д.М . №8 від 03.01.2019р. призначено прийомоздавальника вантажу та багажу поїздів ОСОБА_2 відповідальною особою, яка має право підпису комерційних актів замість начальника вантажного району, завідувача вантажною двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи.

Позивачем також надані суду копії:

- посадової інструкції начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці ОСОБА_1, що затверджена 22.03.2016р. начальником Дніпропетровської дирекції залізничних перевезень Борецьким А.С . ;

- робочої інструкції агента з розшуку вантажів та багажу виробничо-технологічного підрозділу станції Нижньодніпровськ-Вузол структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" ОСОБА_3 , що затверджена 29.09.2018р. начальником станції Нижньодніпровськ-Вузол Цап Д.М. , відповідно до п.15 якої вказана особа виконує зважування вагонів, що потребують перевірки ваги в статичному режимі згідно Технологічного процесу ПКО станції, до обов`язків вказаної особи також входить складання комерційних актів.

Заперечення відповідача стосовно відсутності у комерційному акті №450003/26/01 від 09.02.2019р. підпису працівника, який особисто здійснював перевірку, спростовується змістом розділу «Д» вказаного акту, згідно якого переважування вагону №59839290 здійснювалось у присутності заступника начальника станції ОСОБА_1 , приймальника поїздів ОСОБА_2 та агента ОСОБА_3 .

Таким чином суд дійшов висновку, що комерційний акт №450003/26/01 від 09.02.2019р. підписаний уповноваженими особами.

Згідно першої сторінки вказаного комерційного акту, останній був складений на відправку за накладною №48204374, таким чином до його розділу «Б» були внесені відомості відповідно до даних основної накладної.

Посилання відповідача на п. 6 Правил складання актів судом до уваги не приймається, оскільки спірний комерційний акт був складений на проміжній станції, а не під час видачі вантажу.

Як вбачається з графи 28 накладної №48204374, спірний вантаж завантажено вантажовідправником.

Відповідно до приписів п. 2 Правил складання актів дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Оскільки у накладній №48204374 вага тари вагону внесена відправником (складає 22000кг), то відповідно на підставі п. 2 Правил складання актів саме ці дані зазначені в комерційному акті. Суд зазначає, що законодавством не передбачений обов`язок залізниці зважувати окремо тару вантажу на попутній станції, при цьому суд звертає також увагу на наявність пломбування вантажу вантажовідправником.

Таким чином, наявний в матеріалах справи комерційний акт №450003/26/01 від 09.02.2019р. за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.

Суд також відзначає, що наявним в матеріалах справи комерційним актом підтверджується відсутність слідів доступу до вантажу, цілісність 5 пломб відправника, номери та кількість яких зазначені в наявних у матеріалах справи документах. Викладені обставини дають підстави вважати що саме відправник неправильно зазначив масу вантажу у спірній накладній.

Відповідно до п.12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. N 334, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Так, був заповнений розділ "Є" комерційного акта №440003/26/01 від 09.02.2019р. про те, що при переважуванні вантажу різниця проти цього акта не виявлена.

Інші викладені у відзиві заперечення на позовну заяву судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду. Зокрема, посилання відповідача у відзиві на відсутність в матеріалах справи комерційного акту на досилочну накладну №45868254 не приймаються судом до уваги з огляду на те, що це не стосуються предмету спору, так як предметом розгляду в межах даної справи є перевезення вантажу у вагоні №59839290 за накладною №48204374 від 05.02.2019р.

Суд також звертає увагу на ту обставину, що надлишок спірного вантажу було відвантажено на станції Нижньодніпровськ-Вузол саме вантажовідправником, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт загальної форми №36118 від 13.02.2019р. При цьому листом №31/52 від 13.02.2019р. ДП «Артемсіль» просило залізницю розпоряджатися надлишком вантажу у розмірі 4550кг на власний розсуд. З викладеного вбачається, що відповідач (вантажовідправник) своїми діями фактично підтвердив факт невідповідності маси вантажу, визначеній у накладній №48204374, фактичній.

Відповідач не спростував тих обставин, що саме вантажовідправник - Державне підприємство "Артемсіль" неправильно зазначив масу вантажу у спірній накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно із ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Відповідно до ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п`ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

Враховуючи, що провізна плата за перевезення вантажу у вагоні №59839290 складала 13474,00грн., позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 67370,00грн.

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст.118, 122 Статут залізниць України.

Оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст.12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 247, 252, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ, в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро, Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Державного підприємства "Артемсіль", м.Соледар, Бахмутський район Донецької області, про стягнення штрафу в розмірі 67370,00грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Артемсіль" (84545, Донецька область, Бахмутський район, м.Соледар, вул.Чкалова, буд.1-А; код ЄДРПОУ 00379790) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49602, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд.108; код ЄДРПОУ 40081237) штраф у розмірі 67370,00грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 1921грн.00коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 27.09.2019р.

Суддя Ю.В. Макарова