Рішення № 84569742, 27.09.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.09.2019 Справа № 905/1416/19

Суддя господарського суду Донецької області Левшина Я.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія", м.Бахмут, Донецька область

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Петросян Олени Юріївни, м.Дружківка, Донецька область

про стягнення заборгованості за теплову енергію 9796,06грн., суми інфляційних нарахувань - 1676,39грн., 3% річних - 492,76грн.

без участі (виклику) представників сторін

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія", м.Бахмут, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Фізичної особи-підприємця Петросян Олени Юріївни, м.Дружківка, Донецька область про заборгованості за теплову енергію 9796,06грн., суми інфляційних нарахувань - 1676,39грн., 3% річних - 492,76грн.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №39 від 01.10.2011 про постачання теплової енергії в частині оплати отриманих послуг.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179-184, 193, 198, 199, 203, 230-234 Господарського кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин, позивач разом із позовною заявою надав наступні документи: копію договору №39 від 01.10.2011 про постачання теплової енергії з додатками та додатковими угодами до договору; копії рахунків №391017 від 31.10.2017, №391117 від 30.11.2017, №391217 від 31.12.2017, №390118 від 31.01.2018, №390218 від 28.02.2018, №390318 від 31.03.2018, №390418 від 30.04.2018, №391018 від 31.10.2018, №391118 від 30.11.2018, №391218 від 31.12.2018, №390119 віл 31.01.2019, №390219 від 28.02.2019, №390319 від 31.03.2019, №390419 від 30.04.2019, копії актів прийому-передачі теплової енергії та докази направлення рахунків та актів прийому-передачі на адресу відповідача, копії актів підключення та відключення опалення, копії витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно позивача та відповідача.

Ухвалою суду від 05.08.2019 відкрито провадження у справі 905/1416/19, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання суду відзиву на позов.

Ухвала від 05.08.2019 отримана позивачем 15.07.2019, про що свідчить наявне у справі рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач зареєстрований за адресою, вказаною у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 .

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала від 05.08.2019 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців та громадських формувань та на фактичну адресу, зазначену у матеріалах справи. Однак, конверт був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку за закінченням встановленого терміну зберігання.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч.1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результат розгляду його справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 05.08.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно приписів Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Артемівськ-Енергія", яке змінило своє найменування та на даний час є Товариством з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія" (виконавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Петросян Оленою Юріївною (споживач, відповідач) підписаний договір на постачання теплової енергії №39 (далі - договір).

Сторонами також підписувались додаткові угоди до договору, якими вносились зміни до договору.

За умовами вказаного договору виконавець приймає на себе зобов`язання поставляти споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води у необхідних споживачу обсягах для об`єктів, що перелічені у Додатку №1 до Договору, опалювальної площі 30,00 кв.м, опалюваним обсягом 123,03 кв.м, а споживач зобов`язується оплачувати отриману теплову енергію згідно встановлених тарифів у строки, що передбачені даним Договором.

За умовами п. 2.1 договору теплова енергія, що постачається споживачу у вигляді гарячої води (виключно для потреб гарячого водопостачання) в обсягах зазначених у Додатку №2, який є невід`ємною частиною договору.

Згідно із додатком №1 до договору об`єкт, що опалюється знаходиться за адресою: м. Артемівськ, вул. Носакова,9, загальною площею 30 кв.м.

Сторонами неодноразово підписувались додаткові угоди до Договору, якими вносились зміни до Договору.

Відповідно до п.1.3 договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 01.01.2014 тариф на теплову енергію складає: опалення за 1Гкал - 867,04грн. з ПДВ; гаряча вода за 1Гкал - 867,04грн. з ПДВ; додатковою угодою від 01.10.2014 тариф на теплову енергію складає: опалення за 1Гкал - 1184,77грн. з ПДВ; гаряча вода за 1Гкал - 1184,77грн. з ПДВ; додатковою угодою від 01.12.2014 тариф на теплову енергію складає: опалення за 1Гкал - 1408,57грн. з ПДВ; гаряча вода за 1Гкал - 1408,57грн. з ПДВ; додатковою угодою від 15.09.2016 тариф на теплову енергію складає: опалення за 1Гкал - 1264,40грн. з ПДВ; гаряча вода за 1Гкал - 1264,40грн. з ПДВ.

Пунктом 3.2.3 договору споживач зобов`язався виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в об`ємах і в строки, які передбачені договором.

Відповідно до п.5.1 договору облік теплової енергії здійснюється за допомогою приладів обліку. За відсутністю приладів обліку або їх несправності, кількість теплової енергії, поставленої споживачу визначається виконавцем розрахунковим способом згідно тепловому навантаженню (додаток 2)(згідно Порядку, зазначеного «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідводу» п.2.1 затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 та «Правил користування тепловою енергією» від 03 жовтня 2007 року №1198) При цьому розрахункова кількість тепла не оспорюється.

Згідно п. 6.1 оплата за спожиту теплову енергію здійснюється в грошовій формі у відповідності з встановленими тарифами (цінами), згідно діючого законодавства України. У випадку зміни тарифів (цін) на теплову енергію сторони здійснюють розрахунки за новими тарифами (цінами) з дати набрання ними законної сили.

Додатковою угодою від 15.09.2016 сторони домовились внести зміни до п.6 договору, що визначає порядок оплати:

п.6.1: " оплата за спожиту теплову енергію здійснюється в грошовій формі у відповідності з встановленими тарифами (цінами), згідно діючого законодавства України. Сторони погодились, що у випадку зміни тарифу на послугу, нові тарифи є обов`язковими для сторін з дати вводу їх у дію згідно акту уповноваженого на те органу у відповідний період".

п.6.1.1: " загальна сума вартості за цим договором складається із сум вартості місячних об`ємів постачання теплової енергії".

п.6.2: " розрахунковим періодом є календарний місяць".

п.6.3: " оплату за спожиту теплову енергію споживач проводить до 20 числа наступного за звітним згідно рахунку, що пред`являються виконавцем. Споживач має право здійснювати передплату за кожний місяць або протягом місяця опалювального періоду на підставі рахунку виконавця.

п.6.3.1: "приймання-передача теплової енергії у відповідному місяці опалювального сезону, оформлюється актом виконаних послуг. Не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем постачання теплової енергії, виконавець зобов`язується надати споживачу підписані та скріплені печаткою виконавця два примірники акту виконаних послуг, у яких зазначаються фактичні обсяги теплової енергії, фактична ціна та вартість. Споживач не пізніше 15-го числа зобов`язується повернути виконавцю один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Якщо споживач не повернув підписаний акт виконаних послуг до зазначеної у договорі дати та не надіслав мотивовану відмову від його підписання, послуги з постачання теплової енергії на об`єкт споживача у зазначений в акті період та їх вартість вважаються прийнятими споживачем та такими, що підлягають відображенню в бухгалтерському та податковому обліку виконавця і сплати з боку споживача.

Договір вступає в силу з 01.10.2011 року та діє до 31.12.2011 року (пункт 11.1 договору).

Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна зі сторін письмово не заявить про його припинення (п. 11.4 Договору).

На виконання умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №39 від 01.10.2011, позивач поставив відповідачу теплову енергію на суму 9796,06грн., що підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії та рахунками №391017 від 31.10.2017, №391117 від 30.11.2017, №391217 від 31.12.2017, №390118 від 31.01.2018, №390218 від 28.02.2018, №390318 від 31.03.2018, №390418 від 30.04.2018, №391018 від 31.10.2018, №391118 від 30.11.2018, №391218 від 31.12.2018, №390119 віл 31.01.2019, №390219 від 28.02.2019, №390319 від 31.03.2019, №390419 від 30.04.2019.

Доказом надання послуг з централізованого водопостачання позивачем до об`єкту відповідача у період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року та з жовтня 2018 року по квітень 2019 року, також є акти на підключення та відключення опалення, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Для оплати наданих послуг з постачання теплової енергії позивачем направлені відповідачу: рахунки №391017 від 31.10.2017 та акт прийому-передачі теплової енергії від 31.10.2017, №391117 від 30.11.2017 та акт прийому-передачі теплової енергії від 30.11.2017, №391217 від 31.12.2017 та акт прийому-передачі теплової енергії від 31.12.2017, №390118 від 31.01.2018 та акт прийому-передачі теплової енергії від 31.01.2018, №390218 від 28.02.2018 та акт прийому-передачі теплової енергії від 28.02.2018, №390318 від 31.03.2018 та акт прийому-передачі теплової енергії від 31.03.2018, №390418 від 30.04.2018 та акт прийому-передачі теплової енергії від 30.04.2018, №391018 від 31.10.2018 та акт прийому-передачі теплової енергії від 31.10.2018, №391118 від 30.11.2018 та акт прийому-передачі теплової енергії від 30.11.2018, №391218 від 31.12.2018 та акт прийому-передачі теплової енергії від 31.12.2018, №390119 віл 31.01.2019 та акт прийому-передачі теплової енергії від 31.01.2019, №390219 від 28.02.2019 та акт прийому-передачі теплової енергії від 28.02.2019, №390319 від 31.03.2019 та акт прийому-передачі теплової енергії від 31.03.2019, №390419 від 30.04.2019 та акт прийому-передачі теплової енергії від 30.04.2019.

Вказані рахунки та акти були надіслані позивачем на адресу відповідача поштою, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями фіскальних чеків поштової установи та описів вкладення до цінних листів.

Факт отримання від позивача поставленої теплової енергії з боку відповідача за договором №39 від 01.10.2011 не спростований.

Посилаючись на невиконання відповідачем своїх обов`язків з оплати теплової енергії за договором №39 від 01.10.2011, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №39 від 01.10.2011.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №39 від 01.10.2011.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм ч. 6 та ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 692 цього Кодексу визначено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Як було встановлено судом, п.6.3 договору сторони визначили умови оплати за поставлену теплову енергію, а саме: оплату за спожиту теплову енергію споживач проводить до 20 числа наступного за звітним згідно рахунку, що пред`являються виконавцем. Споживач має право здійснювати передплату за кожний місяць або протягом місяця опалювального періоду на підставі рахунку виконавця.

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Дослідивши надані позивачем докази, судом встановлено, що на виконання умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №39 від 01.10.2011 позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію у період з жовтня 2017 по квітень 2019 на суму 9796,06грн.

Відповідачем дане у порядку встановленому господарським процесуальним законодавством не спростовано.

Таке неналежне виконання грошових зобов`язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання у розумінні ч.1 ст. 612 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання має на вимогу кредитора сплатити заборгованість.

З урахуванням наведених вище висновків суду та положень діючого законодавства, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 9796,06грн.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні нарахування в сумі 1676,39грн. та 3% річних в сумі 492,76грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних, правові підстави, період та порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення 632,81грн. та 234,00грн. відповідно.

Часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних обумовлено тим, що позивачем безпідставно здійснено розрахунок інфляційних нарахувань з жовтня 2017 по квітень 2019 та 3% річних з 01.10.2017 по 04.06.2019 на суму боргу 9796,06грн., що утворилась станом на 21.05.2019.

Судовий збір у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 74, 77, 86, 123, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія", м.Бахмут, Донецька область до Фізичної особи-підприємця Петросян Олени Юріївни, м.Дружківка, Донецька область про заборгованості за теплову енергію 9796,06грн., суми інфляційних нарахувань - 1676,39грн., 3% річних - 492,76грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Петросян Олени Юріївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія" (84500, Донецька область, м. Бахмут вул. Зелена,41, р/р НОМЕР_2 філія Донецького ОУ АТ "Ощадбанк", МФО 335106, ЄДРПОУ 34776960) заборгованість в розмірі 9796,06грн., інфляційні витрати в розмірі 632,81грн., 3% річних у розмірі 234,00грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1711,91грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 27.09.2019.

Суддя Я.О. Левшина