Рішення № 84569557, 17.09.2019, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2019 р. Cправа № 902/362/19

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Василишеної Н.О,

представників:

позивача - Сауляка Є.В.,

у відсутності відповідачів,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; а/с 1800, м. Дніпро, 49027)

до: Приватного підприємства "Афіна БК" (вул. Магістральна, буд. 20, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100)

до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про солідарне стягнення 125 000 грн,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" подано позов до Приватного підприємства "Афіна БК" та гр. ОСОБА_1 про солідарне стягнення 125 000 грн за договором банківського обслуговування б/н від 09.01.2018.

У відповідності до вимог ч.ч. 6, 7 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України Господарським судом Вінницької області здійснено запит до Відділу адресно-довідкової роботи УДМС України у Вінницькій область щодо реєстрації місця проживання та інших персональних даних, що містяться в картотеці реєстраційного обліку про гр. ОСОБА_1 .

22.05.2019 через канцелярію суду надійшла інформація на запит, відповідно до якої підтверджено місце реєстрації ОСОБА_1 за вказаною у позовній заяві адресою.

Ухвалою суду від 22.05.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/362/19 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено у ній судове засідання для розгляду справи по суті на 11.06.2019.

За результатами проведення судового засідання 11.06.2019 за відсутності представників сторін судом постановлено ухвалу про перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №902/362/19 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 06.08.2019, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 902/362/19 на 30 днів з власної ініціативи суду та встановлено строки для подання документів сторонами на підтвердження своєї правової позиції в даному спорі.

В судове засідання 06.08.2019 з`явився представник позивача, відповідачі правом участі у судовому засіданні не скористалися, про дату час та місце розгляду справи останні повідомлялися ухвалою суду, яка надсилалась їм рекомендованою кореспонденцією.

За результатами вказаного судового засідання 06.08.2019 судом закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 22.08.2019, про що постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 22.08.2019 з`явився представник позивача, представники відповідачів не з`явилися. Останні про дату час та місце розгляду справи повідомлялися ухвалою суду, яка надсилалась їм рекомендованою кореспонденцією.

Судом встановлено, що доказів належного повідомлення відповідачів про дату судового засідання матеріали справи не містять.

За результатами проведеного судового засідання 22.08.2019 судом відкладено розгляд справи до 17.09.2019, про що постановлено відповідну ухвалу, яку зафіксовано у протоколі судового засідання.

У судове засідання 17.09.2019 з`явися представник позивача, відповідачі правом участі у судовому засіданні не скористалися. Останні про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином ухвалою суду, яку направлено рекомендованою поштовою кореспонденцією.

Водночас суд зазначає, що адресована відповідачу 1 - Приватному підприємству "Афіна БК" судова кореспонденція направлялася за адресою, яка вказана у позовній заяві та підтверджується відомостями, що містяться у ЄДРЮОФОП.

Щодо відповідача 2 - ОСОБА_1 , то ухвали суду з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи направлялися за вказаною у позовній заяві адресою, яку підтверджено наданою Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УМВС України у Вінницькій області інформацією.

При цьому ряд адресованих відповідачам ухвал суду повернуто на адресу суду із відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання".

З огляду на вищевикладене, судом при неявці відповідачів в судове засідання враховується наступне.

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день прославлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день прославлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац третій підпункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яка на даний час є чинною).

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали Господарського суду Вінницької області у справі № 902/362/19 були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись із відповідними ухвалами у зазначеному Реєстрі.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідачів про дату, час та місце судового слухання, але відповідачі не скористались правом на участь своїх представників у судовому засіданні.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13,74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідачів.

Крім того, неявка представника відповідачів не є перешкодою для розгляду справи.

У зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи здійснювався з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з викладених у позовній заяві підстав.

В якості підстави заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення з Приватним підприємством "Афіна БК" (відповідач 1, позичальник) договору банківського обслуговування б/н від 09.01.2018, у забезпечення зобов`язань за яким між Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (позивач) та ОСОБА_1 (відповідач 2, поручитель) укладено договір поруки № POR1515477407781 від 09.01.2018.

У зв`язку з невиконанням відповідачем 1 (позичальник) умов договору б/н від 09.01.2018, банк звернувся до відповідачів 1, 2 з позовом про солідарне стягнення з них 125 000 грн.

Матеріали справи не містять ні відзиву, ні письмового пояснення з долученням відповідних доказів, в яких би відповідачі вказали власну процесуальну позицію щодо поданого позову.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

09.01.2018 Приватним підприємством "Афіна БК" ("Клієнт") укладено в електронній формі з Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" ("Банк") кредитний договір б/н, шляхом підписання відповідачем із використанням електронного цифрового підпису Анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 20-27, т. 1).

За умовами Анкети-заяви Клієнт банку, підписавши дану заяву, приєднується до розділу 3.2.8 Умов та правил надання послуги "КУБ", які розміщені на сайті банку www.pb.ua, Тарифами банку, які разом із цією заявою складають кредитний договір.

Також, у Анкеті-заяві вказано істотні умови кредитного договору, відповідно до яких вид кредиту є строковим; розмір кредиту визначається ПриватБанком та вказується у профайлі Позичальника на сайті kub.pb.ua; строку кредиту становить 12 місяців з моменту видачі коштів; проценти (комісія) за користування кредитом становить 2% в місяць від початкового розміру кредиту; порядок погашення заборгованості за кредитом - щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів; у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 цієї заяви, проценти за користування кредитом становлять 4 % на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі та згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг. Укладення кредитного договору здійснюється в порядку, визначеному розділом 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг. Клієнт доручає Банку розмістити у мережі інтернет відомості про його бізнес-проект, за яким Банк надає кредит (п.п. 1.1 - 1.6 Анкети -заяви).

09.01.2018 Анкета-заява підписана Приватним підприємством "Афіна БК" та приєднана Банком до Умов та правил надання послуги КУБ.

Розділом 3.2.8. Умов банківських послуг регулюються взаємовідносини між Клієнтом та Банком щодо правил надання кредиту "Кредит КУБ".

Зокрема, Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", а також в системі Приват 24.

Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват 24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.

Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного банку України, які регулюють кредитні відносини (п. 3.2.8.1 Умов).

Розмір кредиту, який може бути наданий в рамках послуги складає від 50 000 грн. до 1 000 000 грн. (п. 3.2.8.2. Умов).

Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування Клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості за договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу (3.2.8.3.1.3. Умов).

Сторони узгодили, що умовою надання кредиту банком є наявність активного поточного рахунку Клієнта в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (3.2.8.5.16. Умов).

Терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки, пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років ( п. 3.2.8.10.5. Умов).

Відповідно до п. 3.2.8.11. договір є чинним з моменту підписання Клієнтом Заяви про приєднання та перерахування Банком кредитних коштів на рахунок Клієнта. Строк дії Договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання Сторонами зобов`язань за договором.

Також судом встановлено, що 09.01.2018 між гр. ОСОБА_1 (поручитель, відповідач 2) та Публічним акціонерним товариством "Приватбанк" (кредитор, позивач) укладено договір поруки № POR1515477407781 шляхом його підписання відповідачем 2 із використанням електронного цифрового підпису (а.с. 32-33, т. 1).

Предметом Договору поруки є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ПП "Афіна БК" зобов`язань за угодами - приєднання до розділу 3.2.8. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг ("Угода 1") по сплаті:

- процентної ставки за користування кредитом (за період користування кредитом згідно Угоди 1 - 2% від суми кредиту щомісяця; за період користування кредитом згідно з п.п. 3.2.8.5.3 Угоди 1 - 4% від суми кредиту щомісяця);

- кредиту в розмірі, що вказаний в Угоді 1.

Згідно із п. 1.2. Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1" в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. За вказаним пунктом поручитель відповідає перед кредитором всіма коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У випадку не виконання боржником зобов`язань за "Угодою 1" боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5. Договору поруки).

Відповідно до п. 2.1.2. Договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1. цього Договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного зобов`язання. Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання та вимагати виконання поручителем взятих на себе зобов`язань іншими способами.

Згідно із п. 2.4.1. Договору поруки поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання боржника, зазначені в направленій кредитором вимозі згідно п.п. 2.1.2 п.2.1. цього договору.

Порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за "Угодою 1" цей договір припиняє свою дію (п. 4.1. Договору поруки).

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку Анкеті - заяві від 09.01.2018 про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли відносини, що підпадають під регулювання наступних статей чинного законодавства.

Відповідно до ст.6, ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У ст.633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч.1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Отже, суд приходить до висновку, що Умови та правила надання банківських послуг, до яких приєднався відповідач 1, підписавши Анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуги "КУБ", містить істотні умови кредитного договору.

Шляхом підписання Анкети - заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг сторонами дотримано письмової форми такого договору.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач 1 (позичальник) 09.01.2018 отримав від позивача кредитні кошти в межах кредитного ліміту в сумі 150 000 грн, які повинен був повернути останньому, що підтверджується банківськими виписками щодо руху коштів відповідача по рахунку та розрахунком заборгованості.

Однак, погашення відповідачем 1 сум в межах кредитної заборгованості відбувалося з порушенням встановленого графіку, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість за кредитом.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Слід також зазначити, що з огляду на заявлення позову не тільки до Позичальника (відповідача 1) за договором від 09.01.2018, а і до Поручителя (відповідача 2) за Договором поруки, судом при прийнятті рішення враховано наступні норми матеріального права.

Зокрема, із ч.ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України згідно яких у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Частиною 1 ст.553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. В частині 2 названої статті встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, умовами п. 1.5. Договору поруки його сторонами погоджено, що у випадку не виконання боржником зобов`язань за "Угодою 1" боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

За змістом п. 2.4.1. Договору поруки поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання боржника, зазначені в направленій кредитором вимозі згідно п.п. 2.1.2 п. 2.1. цього договору.

Згідно із п. 2.1.2. Договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1. цього Договору, кредитор має право направити поручителю із зазначенням невиконаного зобов`язання. Не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання та вимагати виконання поручителем взятих на себе зобов`язань іншими способами.

При цьому позивачем направлено відповідачам повідомлення вих. №30.1.0.0/2 - І1LVIKUB0WOS0 від 10.12.2018 про наявність станом на 10.12.2018 простроченої заборгованості в загальному розмірі 112 500 грн з вимогою її погашення в термін не пізніше 5 календарних днів з дати одержання вказаного повідомлення, що підтверджується матеріалами справи.

Реагування відповідачів на вказане повідомлення матеріали справи не містять.

Непроведення розрахунків за договором від 09.01.2018 позичальником (відповідач 1) та поручителем (відповідач 2) стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Таким чином, згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 16.04.2019 залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 125000 грн, в т. ч. залишок простроченої заборгованості, яку заявлено позивачем до стягнення.

Згідно з ч. ч. 1 - 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч.1 статтею 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин суд вважає вимогу позивача про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 125 000 грн правомірною та обґрунтованою, а отже заявлений позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі судом прийнято до уваги, що відповідачами не було надано ні доказів погашення заборгованості, ні власного контррозрахунку заборгованості.

Також при прийнятті рішення з огляду на те, що відповідач 2 є фізичною особою без статусу суб`єкта господарювання судом враховано, що у даній справі сторонами основного зобов`язання за договором від 09.01.2018, тобто кредитором і боржником, є юридичні особи. Однак стороною правочину, в даному випадку договору поруки № POR1515477407781 від 09.01.2018, укладеного для забезпечення основного зобов`язання виступає фізична особа, яка не є підприємцем.

Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" як кредитор подало до господарського суду позов до фізичної особи, як поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи. Тобто, між позивачем та відповідачем наявний спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними приписами ГПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до приписів ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в ст. 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а випадки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, чітко визначені положеннями ст. 20 ГПК України.

Таким чином, до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Водночас положення п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України не пов`язують також належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, з об`єднанням таких позовних вимог із вимогами до особи - боржника за основним зобов`язанням.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/1733/18.

З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-/ІІІ господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Відтак, з 15.12.2017 у випадку об`єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів поруки, укладених для забезпечення основного зобов`язання, спір має розглядатися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від сторін основного зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 202/33292/13-ц).

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Таким чином, витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів порівну.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Афіна БК" (вул. Магістральна, буд. 20, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100; код ЄДРПОУ 33196519) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 14360570) 125 000 грн - заборгованості за кредитом.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Афіна БК" (вул. Магістральна, буд. 20, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100; код ЄДРПОУ 33196519) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 14360570) 960,50 грн - витрат на сплату судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 14360570) 960,50 грн - витрат на сплату судового збору.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 27 вересня 2019 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. 6 прим.:

1 - до справи;

2, 3, 4 - позивачу - вул. Грушевського, буд. 1Д, м . Київ, 01001; а/с 1800, м. Дніпро, 49027; представнику Савіхіній А.М. - АДРЕСА_6

5 - відповідачу 1 - вул. Магістральна, буд. 20, м. Жмеринка, Вінницька область , 23100;

6 - відповідачу 2 - АДРЕСА_1