Ухвала суду № 84565528, 27.09.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

27 вересня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/2830/19

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області (вул. 1 Травня, 50-А, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500) в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради (вул. Незалежності, 82, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ - 34209057) до Управління капітального будівництва міської ради м. Прилук (вул. Іванівська, 57, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ - 24837105), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення збитків,

У С Т А Н О В И Л А:

Заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради з адміністративним позовом до Управління капітального будівництва міської ради м. Прилук, ОСОБА_1 , в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати накази начальника Управління капітального будівництва міської ради м. Прилуки від 26.02.2018 №4 «Про преміювання працівників підприємства за своєчасну здачу звітів, ефективне використання бюджетних коштів» в частині призначення ОСОБА_1 премії в сумі 3000,00 грн. та від 28.12.2017 №28 «Про преміювання працівників підприємства за підсумками роботи за 2 півріччя 2017 року» в частині призначення ОСОБА_1 премії в сумі 9600,00 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь спеціального фонду бюджету м. Прилуки збитки, завдані корупційним правопорушенням (код отримувача 50080100, Державна казначейська служба України, МФО 899998 , р/р НОМЕР_2 ) у сумі 12600,00 грн.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суддя зазначає таке.

Відповідно до положень частини 3 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина 4 статті 53 КАС України).

Суддя наголошує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» від 31.03.2005).

Пункт 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Тому необхідно з`ясувати, що мається на увазі під «виключним випадком» і чи є таким випадком ситуація у конкретній справі.

Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

«Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Аналіз частини 3 статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох «виключних» випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу.

У позовній заяві прокурор зазначив, що листом від 23.08.2019 №02-16/3306 Прилуцька міська рада повідомила Прокуратуру Чернігівської області, що заходів представницького характеру щодо визнання протиправними та скасування окремих наказів Управління капітального будівництва Прилуцької міської ради в частині преміювання його начальника ОСОБА_1 та стягнення з нього шкоди не вживалися. У добровільному порядку ОСОБА_1 вирішити вказані питання відмовляється. За таких обставин прокурор зазначив, що підставою для його звернення до суду є невжиття Управлінням капітального будівництва міської ради м. Прилук та Прилуцькою міською радою заходів до скасування рішень, прийнятих з порушенням закону, та у неповерненні премії, яку відповідач отримав внаслідок корупційного правопорушення. Вважає, що вказане безпосередньо зачіпає інтереси держави, оскільки ці кошти спрямовані на забезпечення її економічних інтересів та є складовою бюджетного фінансування, у зв`язку з чим на даний час наявні підстави для вжиття необхідних заходів органами прокуратури.

Суддя вважає за необхідне зазначити, що «не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання у позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державного службовця, який займає посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Водночас, дослідивши матеріали позовної заяви, суддею не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Прилуцькою міською радою своїх функцій щодо захисту інтересів держави шляхом скасування рішень, прийнятих з порушенням закону.

Сама по собі обставина не звернення, в даному випадку, органу місцевого самоврядування з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена і Верховним Судом, зокрема, у постановах: від 19.07.2018 у справі №822/1169/17, від 23.09.2018 у справі №924/1237/17, від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, а також в ухвалі від 19.07.2018 у справі №822/1169/17, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 7 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Оскільки прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обгрунтовано підстави звернення до суду з адміністративним позовом від імені суб`єкта владних повноважень, до компентенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», суд дійшов висновку про повернення позовної заяви прокурору.

Водночас суд зазначає, що повернення позовної заяви, згідно з частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, не позбавляє права Прилуцьку міську раду, виконуючи свої функції, самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави в порядку, встановленому законом.

Керуючись частиною пунктом 7 частини 4 статті 169, статтями 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву Заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради до Управління капітального будівництва міської ради м. Прилук, ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення збитків - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали разом із позовною заявою й усіма доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про повернення позовної заяви.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Падій