Ухвала суду № 84565078, 26.09.2019, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 348/1230/19

Провадження № 348/349/19

26 вересня 2019 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

секретаря судового засідання: Нагорняк Г.М.

з участю прокурора: Семковича О.В.

обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016090000000176 за обвинувальним актом від 31.05.2019 року щодо обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, з повною вищою освітою, пенсіонера, особи з інвалідністю І групи, раніше не судимого, громадянина України

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358 КК України (в редакції від 05.04.2001 р.),-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисні дії, які виразились у підробленні документа, який видається підприємством і який надає права, з метою використання його іншою особою. Також обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисні дії, які виразились у підробленні документа, який видається підприємством і який надає права, з метою використання його іншою особою, вчинені повторно.

Злочин ним вчинено при наступних обставинах.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , працюючи помічником геодезиста у приватному підприємстві «Геодезцентр» (ЄДРПОУ 34461220), яке зобов`язалося розробити документацію із землеустрою земельної ділянки для ОСОБА_2 , у серпні 2009 підробив шляхом внесення неправдивих відомостей офіційний документ - проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки, та в подальшому передав його ОСОБА_2 для подальшого використання при набутті у власність цієї земельної ділянки при наступних обставинах:

Відповідно до статті 20 Земельного кодексу України, Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.ст. 116, 118, 123, 124, 134, 186, 186-1 Земельного кодексу України, ст.ст. 50, 56 Закону України «Про землеустрій» громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону, на підставі відповідних проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Основною підставою для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є рішення відповідного органу про надання дозволу на розроблення цього проекту. Крім цього проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягають обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно статті 28 Закону України «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про землеустрій» відповідністю документації із землеустрою вимогам законодавства є відповідність її складу, змісту і правил оформлення відповідній нормативно-технічній документації з питань здійснення землеустрою.

Згідно статті 31 Закону України «Про землеустрій» зміни до документації із землеустрою вносяться особою, яка відповідно до вимог цього Закону може бути розробником документації із землеустрою за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою. Погодження та затвердження змін до документації із землеустрою здійснюються в порядку, передбаченому для погодження та затвердження документації із землеустрою.

Рішенням 20 сесії Микуличинської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області №147-21/2008 від 07.10.2008 р. ОСОБА_2 дано дозвіл на виготовлення Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 . Після цього ОСОБА_2 звернувся до ПП «Геодезцентр» для виконання його спеціалістами робіт по складанню Проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки, про що написав клопотання від 01.09.2009 р.

Виконання комплексу землевпорядних і топографо-геодезичних робіт по виготовленню на ім`я ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2000 га, що в АДРЕСА_2, доручено помічнику геодезиста ОСОБА_1 . З метою швидкого виконання замовлення - складання для ОСОБА_2 проекту землеустрою на вказану вище земельну ділянку та отримання оплати за його виконання, ОСОБА_1 в період часу з 01.08.2009 по 21.08.2009 склав на ім`я ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2000 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що в АДРЕСА_2, до якого долучив також результати проведених ним землевпорядних і топографо-геодезичних робіт, зазначивши завідомо неправдиві дані про те, що дана земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови Микуличинської сільської ради. Хоча насправді вказана ділянка перебуває у користуванні Карпатського національного природного парку (квартал №14 виділ №17 Підліснівського ПНДВ).

На підставі складеного ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,2000 га, затвердженого рішенням 27 сесії Микуличинської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області №180/27/2009 від 25.08.2009, ОСОБА_2 видано Державний акт серії ЯИ №902588 на право власності на земельну ділянку площею 0,2000 га з кадастровим номером 2611091501:10:018:0031, що знаходиться в АДРЕСА_2, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи повторно, ОСОБА_1 , працюючи помічником геодезиста у приватному підприємстві «Геодезцентр» (ЄДРПОУ 34461220), яке зобов`язалося розробити документацію із землеустрою земельної ділянки для ОСОБА_3 , у період з лютого по липень 2010 підробив шляхом внесення неправдивих відомостей офіційний документ - проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки, та в подальшому передав його ОСОБА_2 для подальшого використання при набутті у власність цієї земельної ділянки при наступних обставинах.

Рішенням 30 сесії Микуличинської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області №195-30/2010 від 10.02.2010 ОСОБА_3 дано дозвіл на виготовлення Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3500 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_2. Після цього ОСОБА_3 звернувся до ПП «Геодезцентр» для виконання його спеціалістами робіт по складанню Проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки, про що уклали договір №198/10 від 01.11.2010.

Виконання комплексу землевпорядних і топографо-геодезичних робіт по виготовленню на ім`я ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3500 га, що в АДРЕСА_2, доручено помічнику геодезиста ОСОБА_1 . З метою швидкого виконання замовлення - складання для ОСОБА_3 проекту землеустрою на вказану вище земельну ділянку і отримання оплати за його виконання, ОСОБА_1 в період часу з 10.02.2010 по 29.07.2010 склав на ім`я ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3500 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що в АДРЕСА_2, до якого долучив також результати проведених ним землевпорядних і топографо-геодезичних робіт, зазначивши завідомо неправдиві дані про те, що дана земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови Микуличинської сільської ради. Хоча насправді вказана ділянка перебуває у користуванні Карпатського національного природного парку (квартал №14 виділ №17 Підліснівського ПНДВ).

На підставі складеного ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,3500 га, затвердженого рішенням 32 сесії Микуличинської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області №205/32/2010 від 29.07.2010, ОСОБА_3 видано Державний акт серії ЯЛ №279670 на право власності на земельну ділянку площею 0,3500 га з кадастровим номером 2611091501:12:001:0121, що знаходиться в АДРЕСА_2, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинах, при обставинах викладених у обвинувальному акті визнав повністю, суду пояснив, що він, працюючи помічником геодезиста у приватному підприємстві «Геодезцентр», яке зобов`язалося розробити документацію із землеустрою земельної ділянки для ОСОБА_2 , у серпні 2009 підробив шляхом внесення неправдивих відомостей офіційний документ - проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки, та в подальшому передав його ОСОБА_2 для подальшого використання при набутті у власність цієї земельної ділянки.

Також він, діючи повторно, працюючи помічником геодезиста у приватному підприємстві «Геодезцентр», яке зобов`язалося розробити документацію із землеустрою земельної ділянки для ОСОБА_3 , у період з лютого по липень 2010 підробив шляхом внесення неправдивих відомостей офіційний документ - проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки, та в подальшому передав його ОСОБА_2 для подальшого використання при набутті у власність цієї земельної ділянки при наступних обставинах.

У вчиненому розкаявся та запевнив суд, що подібного більше не повторить.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши перед цим, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції не має, їм роз`яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд, заслухавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 358, та ч. 2 ст. 358 КК України (в редакції від 05.04.2001 р.), оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у підробленні документа, який видається підприємством і який надає права, з метою використання його іншою особою, а також вчинив умисні дії, які виразились у підробленні документа, який видається підприємством і який надає права, з метою використання його іншою особою, вчинені повторно.

В підготовче судове засідання обвинувачений ОСОБА_1 подав письмове клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечив щодо заявленого обвинуваченим ОСОБА_1 клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, оскільки для цього є всі передбачені законом підстави.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

В силу вимог ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358 КК України ((в редакції від 05.04.2001 р.) відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, за які передбачено найсуворіше покарання покарання у виді позбавлення ваолі на строк до п`яти років, та з моменту вчинення злочинів пройшло більше п`яти років.

Підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України, судом не встановлено.

Згідно п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (2341-14), якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 285 та ч. 8 ст. 284 КПК України було роз`яснено підстави звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Обвинувачений дав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав.

При вирішенні клопотання суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 не перебуває на диспансерному обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах, характеризується по місцю проживання позитивно, є особою з інвалідністю І групи.

Враховуючи вище наведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого, з огляду на те що злочини, за які обвинувачується ОСОБА_1 , є злочинами середньої тяжкості, за які передбачене найсуворіше покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, та з моменту вчинення таких минуло більше п`яти років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України не зупинявся і не переривався, обвинувачений ОСОБА_1 не ухилявся від слідства та суду, не вчинив нового злочину, суд приходить до переконання, що клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

За вказаних обставин суд вважає, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016090000000176 за обвинувальним актом від 31.05.2019 р. за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358 КК України слід закрити, та звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Обставин, які б виключали звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за злочини, передбачені ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358 КК України, та закриття даного кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, судом не встановлено.

Питання про речові докази суд вважає необхідним вирішити в порядку пеедбаченому ст. 100 КПК України.

На підставі ст.ст. 12, 44, 49 КК України, п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», керуючись ст.ст. 100, 284, 285, 286, 288, 314, 349, 372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження - задовільнити.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 42016090000000176 за обвинувальним актом від 31.05.2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Речовий доказ: оригінал Державного акту серії ЯЛ № 279670 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,3500 га, кадастровий номер 2611091501:12:001:0121 на ім`я ОСОБА_3 та оригінал Проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,3500 га, кадастровий номер 2611091501:12:001:0121 для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_2 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ - копію Проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,2000 га з кадастровим номером 2611091501:10:018:0031 за адресою: АДРЕСА_2 та оригінал архівного примірника Державного акту серії ЯИ № 902588 на ім`я ОСОБА_2 на право власності на земельну ділянку площею 0,2000 га з кадастровим номером 2611091501:10:018:0031 за адресою: АДРЕСА_2 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Копію ухвали після її оголошення вручити сторонам кримінального провадження.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Міськевич О.Я.