Рішення № 84564340, 27.09.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/13452/19

Категорія 59

2/295/2912/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Перекупка І.Г.,

за участю секретаря Поліщук К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Житомирське регіональне управління акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог - Богунський відділ державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про звільнення заставленого майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить звільнити заставне майно з-під арешту, який накладений на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом внесення відповідних змін про виключення з обтяження конкретного об`єкта. В обґрунтування позову зазначає, що згідно рішенням Богунського районного суду м. Житомира № 2-41/12 від 06.03.2012 року, позов Публічного Акціонерного Товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення задоволено частково та вирішено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZRZ0GK00003565 від 29.01.2007 року в розмірі 195060 , 79 коп. ( 25332,57 доларів США) звернути стягнення на квартиру , яка розташована за адресою : АДРЕСА_2 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ( на підставі договору іпотеки № ZRZ0GK00003565 від 29.01.2007) ЗАТ "ПриватБанк" ( 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі продажу будь яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень необхідних для здійснення продажу. В задоволенні решті позовних вимог - відмовити. Пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки судом не встановлено. Відповідно до витягу з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на спірне майно 30.01.2007 приватним нотаріусом Сєтак В. Я. зареєстровано обтяження згідно договору іпотеки квартири р. 1609 , 29.01.2007 року. У зв`язку з порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору № ZRZ0GK00003565 від 29.01.2007, в результаті чого виникла прострочена заборгованість, АТ КБ "Приват Банк" має намір звернути стягнення на предмет іпотеки, що передбачено ст. 589 ЦК України, ст. 38 Закону України "Про іпотеку" шляхом укладання договору купівлі-продажу за ціною та на умовах визначених п. 27 договору іпотеки.

Від представника позивача надійшла заява про проведення розгляду справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Від представника відповідача надійшла заява про проведення розгляду справи без його участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності на підставі вимог ст. 211 ЦПК України.

В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов таких висновків.

Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 173187709 від 09.07.2019 року, Богунським відділом державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , в тому числі іпотечне, накладено арешт та оголошено заборону на його відчудження:

- постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії та номер 39076903 від 26 липня 2013 року, номер запису про обтяження 2142013;

- постанова серії та номер 38981666 від 23 липня 2013 року, номер запису про обтяження 1833500;

- постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії та номер 55352388 від 11 грудня 2017 року, номер запису про обтяження 23892601;

- постанова про арешт майна боржника та оголошення заборону на його відчуження , АА № 5627360 від 03 липня 2009 року, реєстраційний номер обтяження 8854855;

- постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії та номер 32684711 від 21 травня 2012 року, реєстраційний номер обтяження 12522466.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира № 2-41/12 від 06.03.2012 року, позов Публічного Акціонерного Товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення задоволено частково та вирішено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZRZ0GK00003565 від 29.01.2007 року в розмірі 195060 , 79 коп. ( 25332,57 доларів США) звернути стягнення на квартиру , яка розташована за адресою : АДРЕСА_2 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ( на підставі договору іпотеки № ZRZ0GK00003565 від 29.01.2007) ЗАТ "ПриватБанк" ( 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі продажу будь яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень необхідних для здійснення продажу. В задоволенні решті позовних вимог - відмовити. Пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки судом не встановлено.

Як вбачається з витягу з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на спірне майно 30.01.2007 приватним нотаріусом Сєтак В. Я. зареєстровано обтяження згідно договору іпотеки квартири р. 1609 , 29.01.2007 року.

У зв`язку з порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору № ZRZ0GK00003565 від 29.01.2007, в результаті чого виникла прострочена заборгованість, АТ КБ "Приват Банк" має намір звернути стягнення на предмет іпотеки, що передбачено ст. 589 ЦК України, ст. 38 Закону України "Про іпотеку" шляхом укладання договору купівлі-продажу за ціною та на умовах визначених п. 27 договору іпотеки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316, ст. 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; рішень судів, що набрали законної сили; ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об`єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Ст. 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов`язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право на звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно зі ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», відповідно забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно з встановленим пріоритетом.

Згідно до ст.672 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави.)

Згідно до ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше.

Відповідно до ч.5ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду. Відповідно до ч.2 ст. 60 Закону України « Про виконавче провадження», у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова ро накладення арешту на все майно боржника. Таким чином, безпосереднє зняття арешту з майна здійснюється за постановою державного виконавця, яке приймається на підставі відповідного рішення суду. Право зняття арешту з майна належить лише державному виконавцю того органу державної виконавчої служби, який цей арешт накладав.

Відповідно ч.2 ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до ст. 3 Закону України « По іпотеку » у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Ст. 51 Закону Україна « Про виконавче провадження » передбачено, що у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

Таким чином, арешти на предмет застави є неправомірними, оскільки порушуть права Позивача, як заставодавця.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо нього будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Тобто, наявність арешту на майно за відсутності правових підстав для цього порушує право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном та власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З викладених норм права вбачається, що кожна сторонами сама обирає стратегію захисту своїх прав, а суд розглядає справи тільки в межах заявлений сторонами вимог та наданих ними доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини другої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачі відзив не подали та не скористалися своїм правом спростувати доводи позивача, надати відповідні пояснення та додаткові докази або ж заявити клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проаналізувавши викладене та враховуючи, що позивач має намір звернути стягнення на предмет іпотеки, що передбачено ст. 589 ЦК України, ст. 38 Закону України "Про іпотеку" шляхом укладання договору купівлі-продажу за ціною та на умовах визначених п. 27 договору іпотеки, проте через наявність заборони позбавлений можливості це зробити, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Оскільки позивач не наполягав на стягненні з відповідача судові витрати понесені при зверненні до суду, то суд вважає понесення таких витрат віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 82, 76-82, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Житомирське регіональне управління акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог - Богунський відділ державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про звільнення заставленого майна з-під арешту, задовольнити.

Звільнити з-під арешту заставне майно, а саме квартиру номер АДРЕСА_1 шляхом внесення відповідних змін, про виключення з обтяження конкретного об`єкта, в записи за номерами:

- постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії та номер 39076903 від 26 липня 2013 року, номер запису про обтяження 2142013;

- постанова серії та номер 38981666 від 23 липня 2013 року, номер запису про обтяження 1833500;

- постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії та номер 55352388 від 11 грудня 2017 року, номер запису про обтяження 23892601;

- постанова про арешт майна боржника та оголошення заборону на його відчуження , АА № 5627360 від 03 липня 2009 року, реєстраційний номер обтяження 8854855;

- постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії та номер 32684711 від 21 травня 2012 року, реєстраційний номер обтяження 12522466.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство КБ "ПриватБанк" в особі в особі Філії "Житомирське Регіональне Управління" Пубічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку " ПриватБанк" (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 99, код 26192037)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

Третя особа: Богунський відділ державної виконавчої служби м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (м. Житомир, вул. Перемоги, 55, код 35021511 )

Суддя І.Г. Перекупка