Рішення № 8456325, 25.03.2010, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 2-266/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Серебрякової Т.В., при секретарі судового засідання - Лукіянчиної Т.І., за участю - представника позивача Голубенка Р.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом Кредитної спілки „Світовид” (далі КС „Світовид”) до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2009 р. Кредитна спілка „Світовид” звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 10261 (десять тисяч двісті шістдесят одна) грн. 65 коп. та судових витрат по справі.

В позовній заяві зазначено, що 26 березня 2009 р. між сторонами був укладений Кредитний договір №22/Вн09, за умовами якого КС „Світовид” надала відповідачці ОСОБА_2 кредит в сумі 7500 (сім тисяч пятсот) грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, строком на 18 (вісімнадцять) місяців зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 60 (шістдесят) % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом, в обмін на зобовязання позичальника здійснювати повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом згідно Графіку розрахунків.

В якості забезпечення виконання даного зобовязання був укладений письмовий договір поруки №22\Вн09 від 26 березня 2009 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_3, відповідно до якого останній взяв на себе зобовязання перед кредитором відповідати по зобовязанням боржника - ОСОБА_2, які виникають з умов Кредитного договору №22/Вн09 від 26 березня 2009 р., в повному обсязі цих зобовязань.

Посилаючись на те, що кредитодавець у повному обсязі виконав взяті на себе зобовязання, відповідно до умов кредитного договору, а відповідачка ОСОБА_2 незважаючи на це, порушила його, оскільки, зобовязання за вказаним договором належним чином не виконала, в наслідок чого станом на 05 листопада 2009 р. утворилась заборгованість по кредитному договору в сумі 10261 (десять тисяч двісті шістдесят одна) грн. 65 коп. позивач просив позов задовольнити, стягнути солідарно з відповідачів на користь КС „Світовид” заборгованість за кредитним договором в розмірі 10261 (десять тисяч двісті шістдесят одна) грн. 65 коп., у тому числі: заборгованість за кредитом 7 500 (сім тисяч пятсот) грн. 00 коп., заборгованість за відсотками 2761 (дві тисячі сімсот шістдесят одна) грн. 65 коп. та в повернення сплачених позивачем при зверненні до суду з позовом 102 грн. (сто дві) грн. 62 коп. судового збору і 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

В судовому засіданні представник позивача Голубенко Р.С., посилаючись на те, що відповідачі своєчасно не виконали взяті на себе зобовязання за договором кредиту та поруки які укладено в письмовій формі, внаслідок чого утворилась заборгованість на загальну суму 10261 (десять тисяч двісті шістдесят одна) грн. 65 коп. та вказана сума на час розгляду справи останніми не погашена, просив позов задовольнити. При цьому, також зазначав, що КС „Світовид” здійснює свою діяльність відповідно до Закону України „Про кредитні спілки”, Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та має право надавати кредити членам спілки. Окрім того, посилаючись на „Ліцензійні умови провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг”, затверджених Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №146 від 02 грудня 2003 р., зазначав, що діяльність кредитної спілки з надання фінансових кредитів за рахунок капіталу кредитної спілки, не потребує отримання ліцензій.

Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в судове засідання не зявилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомили. За таких обставин суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Представник позивача Голубенко Р.С. проти цього не заперечував.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так, відповідно до ст.2 Закону України „Про кредитні спілки” від 12 липня 2001 р. (з наступними змінами та доповненнями), кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать цьому Закону.

За правилами ст.5 вищевказаного Закону України „Про кредитні спілки”, кредитні спілки в Україні діють відповідно до цього Закону, інших законів України та виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Згідно з п.3 ч.1 ст.1 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” фінансовий кредит - кошти, які надаються в позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Частиною 1 ст.1 Закону України „Про кредитні спілки” передбачено, що кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Абзацом 3 ч.1 ст.21 цього Закону також передбачено, що кредитна спілка відповідно до свого статуту надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі.

Судом встановлено, що Кредитна спілка „Світовид” є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває и використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також печатку, штамп та бланки із своїм найменуванням, власну символіку (ст.4 Статуту КС „Світовид”). Окрім того, КС „Світовид” здійснює свою діяльність на підставі Закону України „Про кредитні спілки”, Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та затвердженого статуту (згідно якого має право на кредитування своїх членів, залучення внесків (вкладів) своїх членів на депозитні рахунки, тощо).

Разом з тим у ч.4 ст.8 Закону України „Про кредитні спілки”, зазначено, що ліцензуванню в кредитній спілці підлягає діяльність щодо залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до Закону.

Крім того, на підставі ч.2 ст.34 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, здійснення діяльності з надання фінансових кредитів дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії.

З матеріалів справи видно, що 04 травня 2007 р. КС „Світовид” видана ліцензія Державної комісії з регулювання ринків фінансах послуг України, відповідно до якої КС „Світовид” має право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг (діяльність кредитної спілки по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки). Будь яких інших ліцензій на здійснення діяльності з надання фінансових кредитів, КС „Світовид” не отримувала.

Як вбачається зі змісту кредитного договору, 26 березня 2009 р. між відповідачкою ОСОБА_2 та КС „Світовид” був укладений письмовий Кредитний договір №22/Вн09, за умовами якого кредитна спілка надала відповідачці кредит у сумі 7500 (сім тисяч пятсот) грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, строком на 18 (вісімнадцять) місяців зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 60 (шістдесят) % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом, в обмін на зобовязання позичальника здійснювати повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом згідно Графіку розрахунків.

Відповідно до ст.ст.204, 227 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

При цьому, чинність кредитного договору №22/Вн09 від 26 березня 2009 р. в судовому засіданні не оспорювалася.

В якості забезпечення кредитних зобовязань між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 в той же день був укладений договір поруки №22/Вн09, згідно якого відповідач ОСОБА_3 поручився відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання відповідачкою ОСОБА_2 зобовязань за кредитним договором.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що між сторонами мають місце договірні відносини, зокрема, кредитні.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Зокрема, кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ст.1050 ЦК України позичальник зобовязаний повернути кредитодавцю кредит у строк та порядок, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів останній не звільняється від обовязку виконання зобовязання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Згідно вимог ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином, згідно умов договору та у строки передбачені цим договором.

Проте, відповідно до розрахунку, наданого як доказ КС „Світовид”, відповідачка ОСОБА_2 взяті на себе зобовязання щодо своєчасного погашення належних за кредитним договором платежів не виконала, в наслідок чого утворилась заборгованість за вказаним договором, яка станом на 05 листопада 2009 р. становить 10261 (десять тисяч двісті шістдесят одна) грн. 65 коп., у тому числі: заборгованість за кредитом 7 500 (сім тисяч пятсот) грн. 00 коп., заборгованість за відсотками 2761 (дві тисячі сімсот шістдесят одна) грн. 65 коп.

На письмове повідомлення позивача про порушення умов кредитного договору, відповідачка ОСОБА_2 не реагувала та заборгованість за кредитним договором не погасила.

За таких обставин, невиконання умов кредитного договору №22/Вн09 від 26 березня 2009 р. знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, що дає підстави до застосування правових наслідків встановлених договором або законом, відповідно до ст.611 ЦК України.

Так, згідно п.п.5.4.4. вищезазначеного Кредитного договору, кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за весь фактичний строк користування кредитом у випадку порушення позичальником зобовязань, передбачених умовами даного договору, зокрема: в разі затримання сплати позичальником частини кредиту та/або процентів за користування кредитом на строк, що перевищує один календарний місяць.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що між сторонами мали місце договірні правовідносини, які повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та в установлений строк (ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України). Проте, відповідачка ОСОБА_2 порушила умови договору, тому з врахуванням вимог ст.526 ЦК України та умов Договору повинна відповідати за неналежне виконання взятих на себе зобовязань.

З врахуванням вищенаведеного та відповідно до ст.ст.1049,1054 ЦК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, а з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню розмір заборгованості за кредитним договором на загальну суму 10261 (десять тисяч двісті шістдесят одна) грн. 65 коп., у тому числі: заборгованість за кредитом 7 500 (сім тисяч пятсот) грн. 00 коп., заборгованість за відсотками 2761 (дві тисячі сімсот шістдесят одна) грн. 65 коп.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Окрім того, за правилами ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2 ст. 554 ЦК України).

Проте, що стосується вимог позивача до поручителя ОСОБА_3 суд виходить з наступного.

Відповідно до п.3.1. договору поруки №22/Вн09 від 26 березня 2009, порука припиняється, коли кредитор протягом трьох місяців з дня настання терміну виконання зобовязання не предявив позову до поручителя.

З пояснень представника позивача, судом встановлено, що з квітня 2009 р. відповідачка ОСОБА_2 порушила свої зобовязання перед кредитором, але останній, в порушення вимог п.2.5 договору поруки, не повідомив в триденний термін поручителя в письмовій формі про невиконання боржником своїх зобовязань за кредитним договором та в порушення п.3.1. вищевказаного договору поруки, лише 27 листопада 2009 р. звернувся до суду з позов до поручителя ОСОБА_3, тобто після спливу тримісячного строку з моменту порушення таких зобовязань, а тому після припинення договору поруки.

За такого, суд не вбачає підстав для задоволення позовних Кредитної спілки „Світовид” до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Таким чином, з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню в повернення сплаченого судового збору в розмірі 102 (сто дві) грн. 62 коп. та витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. (з врахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21 грудня 2005 р. „Про затвердження порядку виплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ” (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 р. №825), яка передбачає, що сума витрат у справі позовного провадження з розгляду спору майнового характеру становить 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 10,11, 88,209, 212, 213, 214,215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов Кредитної спілки „Світовид” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки „Світовид” (р/р № 26507481, код 25377384, МФО 380805, Банк - Друге Первомайське відділення МОД „Райффайзен Банк „Аваль” м. Первомайськ) заборгованість за кредитом 7 500 (сім тисяч пятсот) грн. 00 коп., заборгованість за відсотками 2761 (дві тисячі сімсот шістдесят одна) грн. 65 коп., а всього - 10261 (десять тисяч двісті шістдесят одна) грн. 65 коп. заборгованості за кредитним договором №22/Вн09 від 26 березня 2009 р., що утворилась станом на 05 листопада 2009 р.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки „Світовид” (р/р № 26507481, код 25377384, МФО 380805, Банк - Друге Первомайське відділення МОД „Райффайзен Банк „Аваль” м. Первомайськ) судовий збір в розмірі 102 (сто дві) грн. 62 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки „Світовид” (р/р № 26507481, код 25377384, МФО 380805, Банк - Друге Первомайське відділення МОД „Райффайзен Банк „Аваль” м. Первомайськ) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

В задоволенні позовних вимог Кредитної спілки „Світовид” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів про перегляд заочного рішення, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачами в апеляційному порядку.

Суддя Т.В. Серебрякова