Ухвала суду № 84563220, 27.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

"27" вересня 2019 р. № 520/10115/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Внутрішньої комісії з проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань, третя особа – Державне бюро розслідувань про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Внутрішньої комісії з проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань, третя особа – Державне бюро розслідувань, в якому просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення Внутрішньої комісії з проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань від ЗО серпня 2019 р., оформлене протоколом № 23 про визначення переможців конкурсу на зайняття вакантних посад слідчих у територіальних управліннях Державного бюро розслідувань (квота, передбачена підпунктом “в” підпункту 1 пункту 3 Розділу VI Закону України “Про Державне бюро розслідувань”) та надання рекомендацій щодо призначення переможців конкурсу на зайняття вакантних посад слідчих у територіальних управліннях Державного бюро розслідувань (квота, передбачена підпунктом “в” підпункту 1 пункту 3 Розділу VI Закону України “Про Державне бюро розслідувань”), у частині визначення переможців на зайняття наступних посад:

- слідчий третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві (3 посади);

- слідчий третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (3 посади);

- слідчий другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому (2 посади).

Зобов`язати Внутрішню комісію з проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань повторно розглянути питання визначення переможців конкурсу оголошеного 22 лютого 2019 року з осіб, які брали в ньому участь на наступні посади:

- слідчий третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві (3 посади)

- слідчий третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (3 посади)

- слідчий другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому (2 посади).

До Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 Вікторович подав заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Внутрішньої комісії з проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань, третя особа – Державне бюро розслідувань, в якій просить суд:

Заборонити директору Державного бюро розслідувань приймати рішення про призначення осіб рекомендованих до призначення рішенням Внутрішньої комісії з проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань від 30 серпня 2019 р., оформленого протоколом № 23 про визначення переможців конкурсу на зайняття вакантних посад слідчих у територіальних управліннях Державного бюро розслідувань (квота, передбачена підпунктом “в” підпункту 1 пункту 3 Розділу VI Закону України “Про Державне бюро розслідувань”) та надання рекомендацій щодо призначення переможців конкурсу на зайняття вакантних посад слідчих у територіальних управліннях Державного бюро розслідувань (квота, передбачена підпунктом “в” підпункту 1 пункту 3 Розділу VI Закону України “Про Державне бюро розслідувань”) на зайняття наступних посад:

слідчий третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві (3 посади);

слідчий третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (3 посади);

слідчий другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому (2 посади).

Свою заяву обґрунтовує тим, що на його думку є очевидними ознаки протиправності прийнятого рішення владного суб`єкта, але така протиправність відповідного рішення комісії про рекомендацію відповідних осіб для призначення на посади не визначено чинним законодавством в якості підстав для відмови у їх призначенні.

Суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 150 КАСУ забезпечення позову допускається якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно приписів ч. 1 ст.151 КАСУ позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд відзначає, що забезпечення такого позову шляхом заборони директору третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приймати рішення про призначення на посади до вирішення справи по суті, в той час коли у вказаної посадової особи є вибір, згідно приписів абз. 6 п. 7 Порядку №13 від 14.02.2018 року, за результатами розгляду рекомендацій призначити або відмовити у призначенні особи на посаду, рішенню на підставі якого було проведено конкурс ще не надано офіційну правову оцінку в межах оскарження та без застосування принципів адміністративного судочинства, зокрема, таких як гласності і відкритості, змагальності тощо, суд фактично ухвалює рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та є передчасним.

Крім того, для можливості застосування судом вищезазначених форм забезпечення позову необхідна наявність певних підстав, передбачених чинним законодавством України.

При цьому, позивач не надав належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ доказів того, що прийняття директором Державного бюро розслідувань – посадовою особою третьої особи – рішення про призначення або про відмову у призначенні осіб рекомендованих до призначення рішенням відповідача, якимось чином порушить права позивача.

Відтак, заявником у заяві про забезпечення позову не наведено наявності жодної з підстав, зазначених у Кодексі адміністративного судочинства України, а саме: у чому полягає існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Виходячи з вищезазначеного, суд вважає за необхідне в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Внутрішньої комісії з проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань, третя особа – Державне бюро розслідувань про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повна ухвала складена 27.09.2019 р.

Суддя Бадюков Ю.В.