Рішення № 84563166, 25.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"25" вересня 2019 р. № 520/4580/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Мадевської Е.Д.

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Торшиної - Дзюби Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківської митниці ДФС (61003, м. Харків, вул.Короленка,16-б, код ЄДРПОУ 39534151) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA8070000/2018/001301/2 від 13.12.2018 року Харківської митниці ДФС;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807190/2018/00870.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товару №UA8070000/2018/001301/2 від 13.12.2018 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807190/2019/00247 від 11.01.2019 є незаконними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Підставами позову є доводи про те, що при здійсненні митного оформлення товару були надані усі необхідні документи. Натомість митницею було необґрунтовано визначення митної вартості товару і неправильно визначено митну вартість автомобіля.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою від 19.08.2019 року у справі закрито підготовче засідання та з урахуванням положень ч.7 ст.181 КАС України розпочато розгляд справи по суті.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що рішення про коригування митної вартості товару №UA8070000/2018/001301/2 від 13.12.2018 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807190/2018/00870 є законними та такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 11.12.2019 року до Харківської митниці ДФС, особою уповноваженою на декларування ФОП ОСОБА_3 в інтересах позивача - ОСОБА_2 , була подана до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація №UA807190/2018/023636 на товар: «Автомобіль легковий, марки "MERCEDES-BENZ" модель "СLK 200 KOMPRESSOR", номер кузова НОМЕР_2 , загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце для водія - 5, призначений для перевезення людей по дорогах загального користування, тип двигуна - бензиновий, робочий об`єм - 1998 см3, тип кузова - купе, колір - синій, такий, що був у використанні, календарний та модельний рік виготовлення 2001, екологічний рівень - ЕВРО-3

Відповідно до відомостей граф 8 та 9 вказаної митної декларації одержувач та особа відповідальна за фінансове врегулювання ОСОБА_2 .

У вказаній МД декларантом була визначена та заявлена за основним методом митна вартість транспортного засобу позивача у розмірі 1000 євро на підставі рахунку-фактури від 03.12.2018 року.

Суд зазначає, що відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.

Згідно з ч.1 ст. 53 МКУ одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.1 ст.336 МКУ однією із форм митного контролю є перевірка документів та відомостей, які відповідно до ст.335 МКУ надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Згідно з ч.1 ст.337 МКУ вказана перевірка документів та відомостей здійснюється зокрема шляхом проведення контролю із застосуванням системи управління ризиками (ч.4 ст.337, ст.363 МКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 за №1360/21672, затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок № 631).

Відповідно до підпункту 4.5.4 п.4.5 розділу IV Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення МД виконуються, зокрема, такі митні формальності як контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками).

Під час розгляду справи судом було встановлено, що за результатами вивчення поданих позивачем до митного оформлення документів, порівняння заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, оформлених митницями ДФС раніше, та враховуючі рекомендації, профілю ризику, який був згенерований автоматизованою системою аналізу та управління ризиками ДФС, а саме: 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості товарів) та 106-2 (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів)

Товари №№ (1). Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів. Перевірити дані електронного інвойсу. Провести перевірку відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів. У випадках, передбачених частинами третьою-четвертою ст.53 МКУ, здійснити запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою cm. 55 МКУ, прийняти рішення про коригування митної вартості. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 cm. 53 МКУ».

11.12.2018 до відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Харківської митниці ДФС підрозділом митного оформлення був направлений запит № 185 «щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості».

Також судом встановлено, що відповідно до підпункту 2.12 п.2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 (далі - Методичні рекомендації) посадовою особою ВКМВ УАМП МТР було здійснено перевірку наявності розбіжностей у документах, наданих декларантом, за результатами чого було встановлено, що подані до митного оформлення документи не підтверджують в повній мірі задекларований рівень митної вартості.

Згідно ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених, у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 за № 1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи. При цьому відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії. При внесенні до графи відомостей про документи, які відповідно до МКУ не подаються митному органу одночасно з МД та зберігаються декларантом, перед кодом документу проставляється символ "d". Класифікатор документів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 (далі - Класифікатор документів).

Декларантом для підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу були надані наступні документи зазначені у графі 44 вказаної МД:

- за кодом "0380" договір купівлі-продажу від 03.12.2018;

- за кодом " d2800" технічний паспорт ТЗ № НОМЕР_3 від 27.10.2018;

- за кодом "d4207" договір про надання послуг митного брокера від 11.12.2018 року;

- за кодом "d900" інші некласифіковані документи (документ про зняття з обліку ТЗ від 03.12.2018 року№16217853, довідка від 07.12.2018 №182/3262, заява від 27.11.2018 б/н;

- за кодом "d9802" паспорт фізичної особи.

Суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.53 МКУ до переліку документів, які підтверджують митну вартість відносяться, зокрема, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. При цьому, документи, що подаються, повинні містити реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Суд зазначає, що позивачем відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 53 МКУ разом з МД №8070000/2018/001301/2 від 13.12.2018 не було подано до митниці банківського платіжного документа, що стосується ТЗ позивача, що підтверджується відсутністю у графі 44 цієї МД реквізитів документа за кодом "3001", який згідно з Класифікатором документів відповідає банківському платіжному документу, що стосується товару.

Таким чином суд дійшов висновку, що позивачем до відповідача разом з МД не було подано усі документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МКУ, та які повинні підтверджувати митну вартість.

Відповідно до розділу III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 для підтвердження витрат на транспортування відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Враховуючи, що доставка товару (ТЗ) - це окрема операція, то всі витрати, які понесені при її виконанні, є витратами на транспортування.

Вищевказаним підтверджується, що до митниці разом з МД не було подано усі документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МКУ, та які повинні підтверджувати митну вартість.

Крім того, згідно п. 5 Методичних рекомендацій посадовими особами митного органу під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися, зокрема, такі джерела інформації як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформацію, отриману від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформацію отриману з мережі Інтернет.

Суд зазначає, що відповідно до п. 5 Методичних рекомендацій посадовими особами митниці була досліджена цінова інформація щодо оцінки транспортних засобів, яка міститься у каталогах програмного продукту SchwakeNet, та встановлено, що вартість транспортного засобу за VIN-кодом НОМЕР_4 складає згідно звіту про оцінку ТЗ SCHWAKE №017644/28262196 від 10.01.2019 (SCHWAKE-Code: 10386216) - 3750.00 Євро, що підтверджується відповідним витягом.

Програмний комплексу SCHWACKE рекомендований Департаментом адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС України митницям для проведення контролю та визначення митної вартості транспортних засобів. Дані у каталогах програмного продукту «SCHWACKE» постійно оновлюються і в програмі наявна завжди актуальна інформація. Програма надає можливість проводити професійні розрахунки оцінки автомобілів, які були ввезені на територію України для подальшого їх митного оформлення. Звіт підтверджує митну вартість транспортних засобів.

Крім того, відповідно до статті 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі «ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митного оцінювання».

Окрім того, відповідно до підпараграфів 2(а), 2(Ь), 2(с) ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) редакція від 15.04.1994 оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості (а).

Таким чином, орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на «дійсній вартості».

Суд зазначає, що відповідно до висновків викладених в постанові Верховного Суду від 02.04.2019 по справі № 826/14258/15 адміністративне провадження №К/9901/23135/18, постанова від 02.04.2019 по справі №815/4150/14 адміністративне провадження №К/9901/3483/18 щодо нормативного регулювання подібних спірних правовідносин: "Обов`язок доведення митної ціни товарів лежить на позивачу" .

Зважаючи на положення МКУ та зазначений висновок Верховного Суду, який відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає врахуванню судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок доведення правильності визначення митної вартості свого ТЗ.

Також судом встановлено, що митним органом було проведено консультацію, доведено рівень митної вартості, який є в наявності у митного органу (оцінка по SCHWACKE), та запропоновано визначити митну вартість ТЗ на рівні 3750.00 Євро.

Враховуючи виявлені критерії ризиків, розбіжності у рівнях заявленої та наявної в митниці вартості ТЗ, відповідачем 11.12.2018 було повідомлено декларанта у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 53 МКУ, про необхідність надання додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості товарів, а саме:

- копію митної декларації країни відправлення;

- пояснення щодо розбіжностей Т/З;

- виписку з бухгалтерської документації (рахунки на оплату т/з, рахунки транспортних витрат, рахунки з аукціону, рахунки збору за аукціон інше, інформацію щодо комплектності та комплектації,

- пояснення по формі сплати Т/З і документальне підтвердження оплати;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовшішекспертиза, НДІ ім. Бокаріуса).

Частиною другою статті 58 МКУ встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Додаткових документів для підтвердження митної вартості ТЗ позивачем до відповідача надано не було.

11.12.2018 представником позивача був надісланий лист щодо неможливості надання додаткових документів з проханням до відповідача самостійно визначити митну вартість автомобіля.

11.12.2018 року відповідачем на підставі згенерованого АСАУР ризику, було прийняте рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів №UA8070000/2018/001301/2 від 13.12.2018. В якості джерела використано звіт програмного комплексу SCHWACKE, визначено митну вартість за резервним методом на рівні 3750,00 Євро.

Також суд зазначає, що на виконання рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів №UA8070000/2018/001301/2 відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№UA807190/2018/00870.

В зазначеній картці відмови зазначено, що митний орган повідомляє про відмову «у митному оформленні (випуску) товарів» з таких причин: «Неможливість здійснення митного оформлення товарів, в зв`язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA807190/2018/00870 (вимоги пунктів 3 та 6 статті 54 МКУ)».

Відповідно до ч. З ст. 54 МКУ за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 МКУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ орган доходів і зборів може відмовити у митному оформлені товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначену митну вартість товарів, зокрема, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вищевикладене обґрунтовує неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості щодо товару позивача та законність прийняття Харківською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, а рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товару про коригування митної вартості товарів №UA8070000/2018/001301/2 від 13.12.2018 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807190/2018/00870 є такими, що винесені в межах чинного законодавства України.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Харківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 27 вересня 2019 року.

Суддя О.М. Тітов