Рішення № 84563109, 17.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

17 вересня 2019 р. справа № 520/6919/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Блудової А.І.,

представник позивача - Перепелиці І.О.,

представника відповідача - Єрохіна І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство "ПРАКТИК" (вул. Конторська, буд. 37/34, м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 36223885) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство "ПРАКТИК" з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області від 18 червня 2019 року №4243 "Про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Охоронне агентство "ПРАКТИК".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскільки ПК України чітко визначено граничні періоди, за які можуть проводитися перевірки платників податків, які обмежуються 1095 днями після останнього дня граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була подана пізніше. - за днем її фактичного подання та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, то контролюючий орган має право призначити проведення документальної перевірки за 1095 днів, що передують призначенню перевірки. Призначення контролюючим органом документальної перевірки поза межами вказаного строку, на думку позивача, є прямим порушенням норм податкового законодавства. Позивач вказує, що спірний наказ відповідача на податкову перевірку не передбачає обмежень по строку давності, то відповідно спірний наказ не відповідає положенням Податкового кодексу України щодо його змісту, а отже є нечинним та підлягає скасуванню.

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що оскаржуване рішення винесено ним з підстав, у порядку та у спосіб, визначені законом, на виконання владної управлінської функції. Підставою винесення такого рішення відповідач зазначає план - графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік.

Процесуальним правом надати відповідь на відзив позивач не скористався.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено з наявних в матеріалах справи доказів, що наказом Головного управління ДФС у Харківській області від 18 червня 2019 року № 4243 «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «ОХОРОННЕ АГЕНТСТВО «ПРАКТИК», на підставі пункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20. пункту 41.1 статті 41. пунктів 61.1. 61.2 статті 61. підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75. пункту 751 статті 75, статті 77. статті 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та затвердженого ДФС України плану-графіка проведення документальних перевірок платників податків на 2016 рік призначено з 15 липня 2019 року тривалістю 20 робочих днів документальну планову перевірку ТОВ «ОХОРОННЕ АГЕНТСТВО «ПРАКТИК» з питань контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати усіх податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01 січня 2016 року по 31 березня 2019 року.

На підставі наказу від 18 червня 2019 року № 4243 Головним управлінням ДФС у Харківській області складено повідомлення № 626 від 18 червня 2019 року про проведення перевірки.

Вважаючи вищевказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Зі змісту позовної заяви та відзиву, пояснень представників сторін у судовому засіданні судом встановлено, що між сторонами відсутній спір щодо фактичних обставин справи. Причиною виникнення спору є різне тлумачення сторонами положень Податкового кодексу України в частині зазначення у наказі про проведення документальної перевірки періоду діяльності, який буде перевірятися, з урахуванням обмежень, встановлених п. 102.1 ст. 102 ПК України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує наступні приписи норм чинного законодавства.

Пунктом 75.1. ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки". Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п.77.1 ст.77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Пунктом 77.4 вказаної статті визначено, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Пунктом 102.1 ст. 102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Випадки, коли строки давності, визначені пунктом 102.1 ст. 102 ПК України, не застосовуються, передбачені п.102.2. ст.102 ПК України: коли податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано; коли посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Відтак, ПК України чітко визначено, граничні періоди, за які можуть проводитися перевірки платників податків, які обмежуються 1095 днями після останнього дня граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань.

У листі Державної фіскальної служби України від 05.05.2017 року № 11356/7/99- 99-14-03-03-17 «Про застосування строків давності при організації та проведенні документальних перевірок юридичних осіб», адресованому територіальним органам ДФС, зазначено, що при плануванні, організації та проведенні документальних перевірок слід враховувати, що з 01.01.2017 року строки давності поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою. З метою дотримання вимог, визначених у ст. 81 Кодексу, при зазначенні у наказі про проведення документальної перевірки, періоду діяльності, який буде перевірятися, необхідно враховувати обмеження, встановлені п. 102.1 ст. 102 Кодексу.

Таким чином, ПК України чітко визначено граничні періоди, за які можуть проводитися перевірки платників податків, які обмежуються 1095 днями після останнього дня граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань. Тобто, контролюючий орган має право призначити проведення документальної перевірки за 1095 днів, що передують призначенню перевірки. Призначення контролюючим органом документальної перевірки поза межами вказаного строку є прямим порушенням норм податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 14.01.2015 року (справа №2а/0270/1757/11), від 16.12.2015 року (справа №826/2139/14), від 25.04.2013 року (справа №2а/0270/1705/11) та постанові Верховного Суду України від 09.02.2016 року (справа №826/3285/15).

З огляду на те, що оскаржуваний наказ про призначення перевірки прийнято 18.06.2019, то відповідач мав право призначити проведення перевірки за період з 18.06.2016 року по 31.03.2019, тобто за 1095 днів, що передують призначенню перевірки.

Таким чином, наказом Головного управління ДФС у Харківській області від 18 червня 2019 року №4243 призначено проведення документальної планової перевірки з порушенням строків, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що посилання відповідача на план-графік перевірок, в якому до 25.12.2018 визначено період діяльності платника податків, за який проводиться перевірка за спірним наказом, не спростовують вищенаведених висновків суду, адже період у межах 1095 днів такої перевірки визначено саме оскаржуваним наказом на виконання вимог ст.81 ПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наказ Головного управління ДФС у Харківській області від 18 червня 2019 року №4243 "Про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Охоронне агентство "ПРАКТИК" винесений із порушенням положень податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04, 10 лютого 2010 року) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

З огляду на зазначене аргументи сторін щодо дефектів оскаржуваного наказу не спростовують вищевикладених висновків суду та не можуть слугувати визначальною підставою для оцінки судом правомірності такого наказу.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом. Доказів протилежного відповідачем як суб`єктом владних повноважень до суду не надано.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство "ПРАКТИК" (вул. Конторська, буд. 37/34, м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 36223885) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області від 18 червня 2019 року №4243 "Про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Охоронне агентство "ПРАКТИК".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство "ПРАКТИК" (вул. Конторська, буд. 37/34, м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 36223885) судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 27 вересня 2019 року.

Суддя О.Г. Котеньов