Рішення № 84563044, 24.09.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1820/19

24 вересня 2019 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Гавіловської Х.М., представника відповідача - Мурованої І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування вимоги про сплату боргу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - відповідач) в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 №Ф-50228-54.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.07.2019 позивач отримав поштовим зв`язком вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-50228-54 від 30.04.2019 зі сплати єдиного внеску, яка становить 7744,00 грн. Позивач зазначає, що він є потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалід ІІ групи, у зв`язку з цим є важко хворим та з 2013 року підприємницькою діяльністю не займається, доходу не отримує. Також зазначено, що податкова вимога формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суму яких (якого) відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" нараховується єдиний внесок, однак будь-яких перевірок щодо нього не проводилось, звітів платника ним не подавалось до податкового органу. Таким чином, вважає вимогу відповідача, якою нарахований єдиний внесок як платнику єдиного податку незаконною, безпідставною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 01.08.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання.

Відповідач 28.08.2019 подав відзив на позовну заяву (аркуш справи 31-36), у якому зазначив, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 23.02.2012 було проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , позивач взятий на облік як платник ЄСВ з 27.02.2012, припинив свою підприємницьку діяльність позивач лише 31.07.2019. Зазначено, що позивач не був платником єдиного податку, а отже перебував на загальній системі оподаткування. Під звільнення від обов`язку сплати ЄСВ позивач підпадає з 28.11.2017. Враховуючи наведене, у позивача наявна заборгованість по сплаті єдиного внеску, яка складає 7744,00 грн., тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної вимоги. Вважають безпідставне посилання позивача на порушення порядку проведення перевірки, оскільки така перевірка не проводилась, а вимога про сплату боргу сформована стосовно позивача на підставі даних з інформаційної системи фіскального органу, які формувались у відповідності до п.2 VI Інструкції №449.

В судовому засіданні ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати та занесеної у протокол судового засідання 12.09.2019 допущено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області на - Головне управління Державної податкової служби України у Тернопільській області.

Позивач та його представник в судове засідання 24.09.2019 не прибули, подали 12.09.2019 клопотання про розгляд справи без їх участі та у порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

Як випливає із матеріалів справи, ОСОБА_1 (інвалід ІІ групи, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) (ІНОКПП - НОМЕР_1 ) 23.02.2012 був зареєстрований як фізична особа-підприємець та взятий на облік як платник ЄСВ з 27.02.2012. Основний вид діяльності - КВЕД 49.32 надання послуг таксі. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Державну реєстрацію припинення - проведено 31.07.2019, рішення про припинення № 26460060002021187 (аркуш справи 26).

Підприємницьку діяльність з 2013 року не здійснював, доходів не отримував.

Відповідно до витягу зі ІС "Податковий блок. Пошук платників податків", розділ "Реєстраційні дані" позивач не був платником єдиного податку, а отже перебував на загальній системі оподаткування.

Як випливає із матеріалів справи, позивач є інвалідом ІІ групи, що підтверджується посвідченнями №016182 (аркуш справи 12) та відповідно до ч.4. ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» звільняється від сплати за себе єдиного внеску з 28.11.2017.

Відповідачем винесено вимогу від 14 травня 2019 №Ф-50228-54 про сплату боргу (недоїмки) за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 7744,00 грн. (аркуш справи 24).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (із змінами; далі - Закон №2464-VI).

Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону №2464-VI, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так, відповідно до пп.14.1.1-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

Згідно з абз. 1-4 ч. 1 ст. 25 Закону №2464-VI, контролюючий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI, під єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування розуміється консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч. 5 ст. 7 Закону №2464-VI, єдиний внесок нараховується на суми незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

У свою чергу відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (в редакції закону, що діє з 01.01.2017), єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у п. 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Разом з тим, суд зазначає, що винесенню вимоги про сплату боргу (недоїмки) передує, визначена законом процедура по її обчисленні, яка являє собою сукупність дій та рішень уповноваженого органу (суб`єкта владних повноважень) під час яких останній реалізує владно-управлінські функції. Особа, учасник правовідносин, стосовно якої уповноважений законом суб`єкт виносить вимогу про сплату боргу (недоїмки) має право на участь в процесі прийняття такого рішення, що узгоджується із п.9 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як зазначено у ч. 2 ст. 9 Закону №2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з пунктами 3, 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

- платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

- платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Згідно з пункту 1 розділу VI Інструкції N 449, до платників, які не виконали визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції № 449, фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках:

- якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами;

- якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

За вимогами пункту 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу.

Аналогічна правова позиція викладена у справі Верховного Суду №826/11623/16 від 11.09.2018.

Аналіз змісту наведених норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Суд погоджується із твердженням представника позивача, про порушення строку обчислення боргу по сплаті єдиного соціального внеску, який мав бути зроблений в кінці календарного місяця (кварталу) у разі існування недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску.

Контролюючим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) на адресу позивача не направлялась тривалий час, а заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску зростала. Позивач не подавав звітність, державний орган не проводив перевірку стосовно позивача, не випробовувались та не надавались до відповідача бухгалтерські та інші документи. Вказане свідчить про порушення податковим органом процедури, яка передує прийняттю вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Крім того, суд зазначає, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI (в редакції, чинній з 01.01.2017) єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у п. 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до п.177.2 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Отже, аналіз змісту наведених вище норм дає підстави для висновку, що оскільки позивач перебував на загальній системі оподаткування та в період за який нараховувався ЄСВ не отримував дохід (прибуток), то такий дохід не може розглядатися для цілей оподаткування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 серпня 2019 року, справа №П/811/227/16, адміністративне провадження №К/9901/15010/18.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність вимоги відповідача про сплату внеску.

Поряд з тим, суд критично оцінює твердження представника відповідача про те, що платник припинив підприємницьку діяльність 31.07.2019, оскільки даний факт не пов`язаний із порушеним правом позивача щодо безпідставної вимоги про сплату боргу.

ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії», заява №33202/96, «Онер`їлдіз проти Туреччини» ). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (справа «Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08 від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява № 36900/03, від 25 листопада 2008 року).

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено наявність у позивача обов`язку щодо сплати єдиного внеску, а відтак, винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) у сумі 7744,00 гривень підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити.

Судових витрат по справі немає.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) винесену Головним управлінням ДФС у Тернопільській області від 14 травня 2019 року №Ф-50228-54.

Реквізити сторін:

позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 ;

відповідач - Головне управління ДПС у Тернопільській області: 46021, м.Тернопіль, вул.Білецька, 1, код ЄДРПОУ 43142763.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 вересня 2019 року.

Головуючий суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.