Рішення № 84562964, 26.09.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 вересня 2019 року м. Рівне №460/1985/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов`язання відповідача починаючи з 11.10.2017 провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 % заробітку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що отримує пенсію за віком та має право на пільговий характер розрахункової величини збільшення пенсії за понаднормовий стаж, визначений частиною другою статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи (4 категорія). На виконання постанови Кузнецовського міського суду від 06.10.2017, яка набрала законної сили після перегляду апеляційною інстанцією 13.12.2017, Володимирецьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області було здійснено перерахунок та виплату пенсії позивача зі збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку на підставі норми частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Однак з 11.10.2017 пенсійний орган припинив виплату у складі пенсії відповідної доплати за стаж, присудженої вказаним судовим рішенням. Вважаючи протиправним припинення виплати збільшеної пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років відповідно до судового рішення позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 27.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позову не визнав, представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с.26-28) зазначаючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом. По суті позовних вимог зазначив, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII внесено зміни до частини другої статті 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та доповнено пункт 2 словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Стверджує, що позивач отримує пенсію по віку обчислену відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та має підвищення на 1 процент розміру пенсії відповідно до Закону, яким призначено пенсію позивачеві, а тому підстав для перерахунку та виплати пенсії на підставі Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме, із збільшенням пенсії на 1 відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений мінімальний стаж роботи 20 років, але не вище 75 відсотків заробітку, після набрання чинності відповідними змінами до Закону, тобто з 11.10.2017, немає. Також звертає увагу на те, що в резолютивній частині постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області суду від 06.10.2017 по справі № 565/1581/17 відсутні зобов`язання управління щодо виплати позивачу пенсії довічно. Окрім того наголошує, що позивач звернувся до управління із зверненням, а не з заявою про перерахунок пенсії за формою Додатка 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 22-1 від 25.11.2005. На підставі викладеного просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

20.09.2019 позивач подав через канцелярію суду відповідь на відзив (а.с.36-37).

Суд звертає увагу, що частиною шостою статті 12 КАС України справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання, зокрема, пенсійних виплат, віднесено до справ незначної складності.

Статтею 263 КАС України визначено особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності, зокрема, справ щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, відповідно до частини третьої якої у справах цієї категорії заявами по суті справи є позов та відзив.

При цьому, частиною першою статті 262 КАС України встановлено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження", а згідно з частиною першою статті 159 КАС України учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Отже, заявами по суті даної справи в розумінні положень КАС України є позовна заява та відзив на позов.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, з`ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (4 категорія) серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 29.03.1994 (а.с.10), та з 02.10.2012 отримує пенсію за віком у відповідності до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) (а.с.30).

Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06.10.2017 у справі № 565/1581/17, позов ОСОБА_1 задоволено повністю та зобов`язано Володимирецьке обєднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 07.07.2017 пенсію за віком із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, на підставі норми частин другої статті56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", - по день припинення права на вказаний вид збільшення пенсії на таких підставах.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 апеляційну скаргу Володимирецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області залишено без задоволення, постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06.10.2017 без змін.

Таким чином, постанова Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06.10.2017 у справі № 565/1581/17 набрала законної сили 20.12.2017.

На виконання рішення суду у справі № 565/1581/17 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII), що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи (а.с.13).

З 11.10.2017 пенсійним органом проведено перерахунок пенсії позивача та визначено розмір пенсійної виплати на умовах Закону № 1058-IV (а.с.31-34).

Не погоджуючись з припиненням виплати йому пенсії з урахуванням перерахунку відповідно до частини другої статті 56 Закону № 796-XII, позивач звернувся до Володимирецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області зі зверненням щодо підстав зменшення пенсії з жовтня 2017 року (а.с.11).

У відповідь листом від 02.08.2019 за вих. № 91/Т-88 відповідач повідомив, що із внесенням Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII змін до частини другої статті 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які набрали чинності з 11.10.2017, право на пенсію у повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тому з 11.10.2017 розмір пенсії позивача визначено на умовах Закону № 1058-IV (а.с.12).

Вирішуючи спір по суті суд враховує, що рішенням суду, яке набрало законної сили, поновлено з 07.07.2017 право позивача на отримання пенсії за віком зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, на підставі норми частин другої статті 56 Закону № 796-XII.

Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд встановив, а сторонами не заперечується, що на виконання постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06.10.2017 у справі № 565/1581/17 відповідач здійснив перерахунок та виплату з 07.07.2017 пенсії за віком позивача із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, на підставі норми частини другої статті 56 Закону № 796-XII.

Водночас, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 № 2148-VIII (далі - Закон 2148-VIII) до частини другої статті 56 Закону № 796-XII внесено зміни, зокрема доповнено словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Даний закон набрав чинності з 11.10.2017.

Як стверджує відповідач, внесення даних змін до частини другої статті 56 Закону № 796-XII зумовило перерахунок пенсії позивача та припинення її виплати відповідно до постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06.10.2017.

Відтак, вирішення даного спору залежить від оцінки судом підставності перерахунку пенсії позивача та виплату її починаючи з 11.10.2017 без урахування пільгового характеру розрахункової величини, визначеної частиною другою статті 56 Закону № 796-XII до внесення відповідних змін.

Суд зазначає, що з аналізу змісту частини другої статті 56 Закону № 796-XII після внесення до неї змін Законом № 2148-VIII слідує, що з 11.10.2017 відповідно до частини другої статті 56 Закону № 796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Аналіз норм права, якими врегульовано спірні правовідносини свідчить про те, що Закон № 796-XII визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону № 796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Отже, частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" або спеціальним Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Право на перерахунок пенсії за віком позивача з 07.07.2017 із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, на підставі норми частини другої статті 56 Закону № 796-XII в редакції до 11.10.2017 визнано за позивачем постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06.10.2017.

Тобто, пенсія позивача призначена саме на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV, якою надано окремій категорії осіб право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" або спеціальним Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

При цьому слід зауважити, що Верховний Суд у постанові від 03.07.2018 у справі № 565/798/17 (адміністративне провадження № К/9901/24329/18) зазначив, що з визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим в зв`язку з чим, визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Отже, пенсія, підвищення, доплата до неї призначаються і виплачуються у розмірах, встановлених чинним законодавством України до моменту внесення до нього відповідних змін, наслідком яких є їх перерахунок.

З огляду на те, що внесені Законом № 2148-VIII зміни до частини другої статті 56 Закону № 796-XII не зумовлюють перерахунок пенсії позивача, виплата пенсії позивача на умовах відповідно до постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06.10.2017 має здійснюватись до моменту внесення відповідних змін у законодавство, на підставі якого виплачувалась пенсія позивача, відтак відповідач протиправно здійснює виплату пенсії позивачу з 11.10.2017 без урахування положень частини другої статті 56 Закону № 796-XII.

Відповідно до частин першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, який застосовує з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

З огляду на вимоги Конвенції та практику Європейського суду з прав людини (Спорронг та Льонрот проти Швеції) до правовідносин щодо отримання пенсії слід застосовувати засади юридичної визначеності, зокрема в частині права особи на розумні очікування мирного володіння майном.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Враховуючи, що право позивача на перерахунок пенсії за віком з 07.07.2017 із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, на підставі норми частини другої статті 56 Закону № 796-XII встановлено рішенням суду, що набрало законної сили, а внесені зміни в законодавство, на підставі якого позивачу перераховано пенсію, не обмежують його прав, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно застосував до спірних правовідносин частину другу статті 56 Закону № 796-XII із змінами, внесеними Законом № 2148-VIII від 03.10.2017, чим неправомірно звузив існуюче право позивача на соціальний захист, встановлене законом, реалізація якого попередньо була захищена судовим рішенням, що набрало законної сили. Таким чином, суд вважає протиправною поведінку відповідача, що виразилась у припиненні обчислення та виплати надбавки за стаж ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку.

Щодо строку звернення до суду з позовом, то правовий висновок щодо неможливості застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою інших складових доходу та доходу в цілому, до якого належить пенсія, викладений в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 по справі № 646/6250/17 (адміністративне провадження № К/9901/2128/18).

Вирішуючи даний спір суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Таким чином, інші доводи та аргументи, наведені сторонами, судом не оцінюються, позаяк не мають вирішального значення для правильного вирішення справи по суті.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування, не надав суду належних та допустимих доказів правомірності його дій у спірних правовідносинах. Натомість, позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на матеріальному законі та відповідають обставинам справи, а відтак підлягають задоволенню повністю.

Суд присуджує на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті судового збору (а.с.4).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка, буд. 7; ЄДРПОУ 21084076) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести з 11.10.2017 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 % заробітку.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 26 вересня 2019 року.

Суддя Нор У.М.