Рішення № 84562946, 26.09.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 вересня 2019 року м. Рівне №460/1790/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії., -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якому просить суд:

визнати протиправною відмову відповідача нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини пенсії згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована позивачу у 2011 році та у 2013 році в сумах 98309,29 грн, 8812,23 грн, 11107,59 грн, 7742,87 грн і була виплачена у липні 2017 року;

зобов`язати відповідача нарахувати позивачу згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період із листопада 2011 року по червень 2017 року на суму пенсії 98309,29 грн, за період із січня 2012 року по червень 2017 року на суму пенсії 8812,23 грн, за період із лютого 2013 року по червень 2017 року на суму пенсії 11107,59 грн, за період із квітня 2013 року по червень 2017 року на суму пенсії 7742,87 грн та виплатити позивачу таку компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що виплативши у липні 2017 року на виконання рішення суду нараховану у жовтні 2011 року, грудні 2011 року, січні 2013 року та в березні 2013 року пенсію у сумах 98309,29 грн, 8812,23 грн, 11107,59 грн та 7742,87 грн відповідачем у такий спосіб порушено строк виплати пенсії позивача, встановлений Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Покликаючись до положень частини другої статі 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими нараховані суми пенсії не отримані з вини органів Пенсійного фонду виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, позивач стверджує про безпідставність ненарахування та невиплати відповідачем сум компенсації за затримку виплати пенсії у відповідь на її звернення у липні 2019 року.

Ухвалою суду від 11.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позову не визнав, подав відзив на позовну заяву (а.с.31-31) зазначаючи, що є неналежним відповідачем у справі, оскільки виплата нарахованих сум з пенсійних виплат по рішеннях суду здійснюється Державною казначейською службою України та її територіальними органами. Також стверджує про пропущення позивачем строку звернення до суду за відсутністю поважних причин, що є підставою для залишення позову без розгляду. По суті позовних вимог зазначає, що виплата відповідних коштів за рішенням суду наразі носить разовий характер, відтак не підпадає під дію норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати», при цьому зазначаючи про невірний обрахунок сум компенсації, проведений позивачем. Окрім того стверджує, що компенсація за втрату частини пенсії є видом цивільно-правової відповідальності, яка встановлюється за порушення зобов`язання, та не може застосовуватися у сфері пенсійного законодавства. До того ж вважає, що оскільки на дату звернення до відповідача позивач перебував на обліку у Зарічненському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області, яке припинило діяльність, між сторонами на дату звернення позивача не виникло спірних правовідносин, що доводить, на думку відповідача, необгрунтованість позовних вимог. З таких підстав просив суд: 1) постановити ухвалу про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду; 2) відмовити у задоволенні позову повністю.

У період з 12.09.2019 по 25.09.2019 головуючий суддя Нор У.М. перебувала у щорічній оплачуваній відпустці (наказ від 27.08.2019 № 235-від).

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному їх дослідженні у судовому процесі, встановивши фактичні обставини справи, що мають юридичне значення для вирішення спору, суд зазначає таке.

Суд встановив, що ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності (3 група) відповідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 18.11.2009 по справі № 2-а-2278/2009 частково задоволено позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районні Рівненської області щодо проведення перерахунку державної пенсії по інвалідності 3 групи та зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районні Рівненської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 22.05.2008 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по третій групі інвалідності в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, з послідуючим перерахунком розміру вказаної пенсії, в зв`язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком та провести виплати.

Постановою Житомирського апеляційного суду Рівненської області від 18.03.2011 апеляційну скаргу управління залишено без задоволення, постанову Зарічненського районного суду змінено, на виконання якої органом Пенсійного фонду винесено розпорядження за № 114969 від 26.08.2011 (а.с.52), згідно з яким проведено перерахунок пенсії позивача за період з 22.05.2008 по 18.03.2011 та здійснено нарахування коштів в сумі 98309,29 грн згідно з протоколом від 16.09.2011 (а.с.53-55), які включено у додаткові відомості на виплату пенсії у жовтні 2011 року, що підтверджується довідкою від 07.11.2014 № 1065/05 (а.с.17).

Постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 18.03.2011 по справі № 2-а-472/2009 задоволено позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районні Рівненської області щодо проведення перерахунку державної пенсії та зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районні Рівненської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 доплату до пенсії відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні добровільного гарантованого відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат з 21.08.2010 по 21.02.2011 з урахуванням проведених виплат.

На виконання цього рішення суду з урахуванням рішення апеляційної інстанції органом Пенсійного фонду винесено розпорядження за № 114969 від 17.10.2011 (а.с.56) та проведено перерахунок пенсії позивача за період з 21.08.2010 по 21.02.2011 шляхом нарахування коштів в сумі 11107,59 грн згідно з протоколом від 04.11.2011 (а.с.57-58), які включено у додаткові відомості на виплату пенсії у грудні 2011 року, що підтверджується довідкою від 07.11.2014 № 1066/05 (а.с.18).

Постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 25.01.2011 по справі № 2а-15/11 задоволено позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районні Рівненської області щодо проведення перерахунку державної пенсії по інвалідності 3 групи та зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районні Рівненської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 11.07.2010 відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по третій групі інвалідності в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, з послідуючим перерахунком розміру вказаної пенсії, в зв`язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком та провести виплати.

На виконання вищезазначеного рішення суду першої інстанції з урахуванням рішення апеляційної інстанції органом Пенсійного фонду винесено розпорядження за № 114969 від 18.12.2012 (а.с.61) та проведено перерахунок пенсії позивача за період з 19.03.2011 по 25.05.2011 шляхом нарахування коштів в сумі 8812,23 грн згідно з протоколом від 20.12.2012 (а.с.62), які включено у додаткові відомості на виплату пенсії у січні 2013 року, що підтверджується довідкою від 07.11.2014 № 1067/05 (а.с.19).

Постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 07.11.2011 по справі № 2-а-3274/2009 частково задоволений позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районні Рівненської області щодо проведення перерахунку державної пенсії та зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районні Рівненської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 доплату до пенсії відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні добровільного гарантованого відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат з 20.03.2011 по 22.07.2011 з урахуванням проведених виплат.

На виконання зазначеного рішення суду з урахуванням рішення апеляційної інстанції органом Пенсійного фонду винесено розпорядження за № 114969 від 22.01.2013 (а.с.59) та проведено перерахунок пенсії позивача за період з 20.03.2011 по 22.07,2011 шляхом нарахування коштів в сумі 7742,87 грн згідно з протоколом від 05.02.2013 (а.с.60), які включено у додаткові відомості на виплату пенсії у березні 2013 року, що підтверджується довідкою від 07.11.2014 № 1068/05 (а.с.20).

Нараховані суми пенсійних виплат у розмірі 98309,29 грн, 8812,23 грн, 11107,59 грн та 7742,87 грн перераховані на банківський картковий рахунок позивача 27.07.2017, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку за період 27.07.2017-28.07.2017 (а.с.22).

01.07.2019 позивач звернулася до Зарічненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою, у якій просила нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строку її виплати, оскільки пенсія, яка була нарахована у 2014 році, фактично виплачена позивачу у липні 2017 року (а.с.21).

Листом від 29.07.2019 за вих. № Ч-783/07.1-59 відповідач повідомив, що сума перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати», відтак підстави для нарахування та виплати компенсації відсутні (а.с.33).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що пенсія є доходом громадянина, яка не носить разового характеру навіть у випаду її присудження за рішенням суду, а основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Враховуючи викладене доводи відповідача, що виплата коштів на виконання рішення суду носить разовий характер, тому не підпадає під дію положень Закону № 2050-ІІІ, є безпідставними, оскільки компенсація, передбачена Законом № 2050-ІІІ, виплачується у разі порушення саме строків виплати доходу (перерахованої пенсії), а не виконання рішення суду.

Суд встановив, що нарахування у 2011 році та у 2013 році та виплата у липні 2017 року позивачу пенсійних виплат у розмірах 98309,29 грн, 8812,23 грн, 11107,59 грн, 7742,87 грн відбулось на виконання судових рішень за період з 2008 по 2011 роки, що сторонами не заперечувалось, тим самим пенсійним органом допущено порушення встановленого строку виплати пенсії. Таким чином, несвоєчасна виплата відповідних сум відбулась з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.

З огляду на те, що вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону № 2050-ІІІ, а відтак у позивача виникло право на отримання компенсації втрати частини доходу (пенсії) за спірний період, тому виплата вчасно не виплаченої пенсії проводиться з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів.

Такі висновки суду відповідають позиції Верховного Суду у постановах від 24.01.2019 у справі № 159/1615/17 (адміністративне провадження № К/9901/22965/18) та від 15.04.2019 у справі № 727/7818/16-а (адміністративне провадження № К/9901/45555/18).

Суд також відхиляє доводи відповідача, що належним відповідачем у даній справі є орган Казначейства та зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Тобто, органи Казначейства фактично виконують функції по руху (списанню) коштів під час виконання судового рішення та не наділені повноваженням щодо нарахування та виплати пенсії громадянам України.

Відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» саме Пенсійний фонд України та його центральні органи є суб`єктами владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій.

Відповідно до статті 6 Закону № 2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

При цьому за обставинами у даній справі, рішенням суду, яке набрало законної сили, обов`язок виплати пенсії покладено саме на органи Пенсійного фонду, а не на органи Казначейства України, а тому позивач не може нести фінансові втрати через неналежне виконання своїх обов`язків органами державної влади.

Враховуючи, що недоплата позивачу пенсії відбулась з вини територіального органу Пенсійного фонду України, отже й стягнення компенсації має відбуватись саме з відповідних органів Пенсійного фонду України.

Окрім того суд звертає увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 628 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» проведено реорганізацію Зарічненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яке є правонаступником всіх прав та обов`язків реорганізованого органу державної влади. Відтак, безпідставними є покликання відповідача на відсутність спору між сторонами у даній справі з огляду на те, що на дату звернення до відповідача позивач перебував на обліку у Зарічненському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області, яке 02.08.2019 припинилося, позаяк відповідні повноваження передані до його правонаступника - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яке є відповідачем у даній справі.

Щодо строку звернення до суду з позовом слід зазначити, що правовий висновок щодо неможливості застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою інших складових доходу та доходу в цілому, викладений в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 по справі № 646/6250/17 (адміністративне провадження № К/9901/2128/18), відтак доводи відповідача у цій частині є безпідставними.

Вирішуючи даний спір суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Таким чином, інші доводи та аргументи, наведені сторонами, судом не оцінюються, позаяк не мають вирішального значення для правильного вирішення судового спору по суті.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування, не надав суду належних та допустимих доказів правомірності його дій у спірних правовідносинах. Натомість, позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на матеріальному законі та відповідають обставинам справи, а відтак підлягають задоволенню повністю.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка, 7, ЄДРПОУ 21084076) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини пенсії згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована позивачу у 2011 році та у 2013 році в сумах 98309,29 грн, 8812,23 грн, 11107,59 грн, 7742,87 грн і була виплачена у липні 2017 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період із листопада 2011 року по червень 2017 року на суму пенсії 98309,29 грн, за період із січня 2012 року по червень 2017 року на суму пенсії 8812,23 грн, за період із лютого 2013 року по червень 2017 року на суму пенсії 11107,59 грн, за період із квітня 2013 року по червень 2017 року на суму пенсії 7742,87 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 26 вересня 2019 року.

Суддя Нор У.М.