Рішення № 84562437, 11.09.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

11 вересня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1675/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Луганського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач І, ГУ ПФУ у Луганській області), Луганського обласного військового комісаріату (далі - відповідач ІІ, ЛОВК), в якій з урахуванням уточнень позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не включення до страхового стажу періоду навчання на підготовчому відділенні інституту;

- визнати протиправними дії Луганського обласного військового комісаріата щодо не включення до страхового стажу періоду навчання на підготовчому відділенні інституту;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області на підставі частини 3 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (надалі Закон №2262-ХІІ), подати до Луганського обласного військового комісаріату список осіб для перерахунку пенсії, що стосується пенсії позивача у розмірі 54% грошового забезпечення, у зв`язку з включенням до страхового стажу періоду навчання на підготовчому відділенні інституту за минулий час, але не більше як за 12 місяців з дня подання додаткових документів;

- зобов`язати Луганський обласний військовий комісаріат на підставі списку осіб для перерахунку пенсії, що стосується позивача, наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, надати довідку про складові для перерахунку пенсії у розмірі 54% грошового забезпечення, у зв`язку з включенням до страхового стажу періоду навчання на підготовчому відділенні інституту за минулий час, але не більше як за 12 місяців з дня подання додаткових документів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області на підставі наданої довідки Луганським обласним військовим комісаріатом, для перерахунку позивачу пенсії, провести перерахунок пенсії у розмірі 54% грошового забезпечення, у зв`язку з включенням до страхового стажу періоду навчання на підготовчому відділенні інституту за минулий час, але не більше як за 12 місяців з дня подання додаткових документів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області на підставі частини 2 статі 55 Закону № 2262-ХІІ нарахувати невиплачену компенсацію втрати частини доходів при виплаті недоотриманої частини пенсії за минулий час і виплатити позивачу нараховану компенсацію;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області на підставі наданої довідки Луганським обласним військовим комісаріатом, для перерахунку позивачу пенсії, провести перерахунок і виплачувати в подальшому пенсію у розмірі 54% грошового забезпечення.

В обгрунтування позову зазначено, що відповідно до ст.13 п.б Закона № 2262-ХІІ пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України № 2262. Його загальний трудовий стаж складає 29 років 00 місяців 19 днів, а отже він вважає, що має право отримувати пенсію у розмірі 54 % грошового забезпечення, а йому виплачується пенсія у розмірі 53% без включення до страхового стажу періоду навчання на підготовчому відділенні інституту.

Згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ, якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок проводиться за минулий час, але не більше як за 12 місяців з дня подання додаткових документів. В випадку позивача додатковим документом є архівна довідка про навчання на підготовчому відділенні інституту.

Позивач звертався до відповідачів із заявами про включення до страхового стажу періоду навчання на підготовчому відділенні інституту та перерахунку розміру пенсії.

Однак, Луганський обласний військовий комісаріат відмовив позивачу, у зв`язку з тим, що зарахувати до загального трудового стажу період перебування слухачем на підготовчому відділенні в 1975-1976 рр не має підстав.

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області також відмовило позивачу, оскільки питання розрахунку вислуги років для призначення пенсії належить до компетенції уповноважених структурних підрозділів силових міністерств та інших органів, з яких особу було звільнено зі служби. Таким чином, пенсійний орган, на думку позивача, підміняє одне одним два різних поняття, а саме: вирішення питання включення до страхового стажу періоду навчання на підготовчому відділенні інституту (про що просив позивач) відповідач відніс до вирішення питання розрахунку вислуги років (зазначено у відповіді), хоча це два різних поняття.

Отже, позивач вважає дії відповідачів протиправними та такими, що порушують його конституційні права, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 22.04.2019 позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків (а.с.26,27)

Ухвалою суду від 07.05.2019 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с.54,55).

Ухвалою суду від 22.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі (а.с.1,2).

Ухвалою суду від 18.06.2019 залишено позовну заяву без руху після відкриття провадження (а.с.101,102).

Ухвалою суду від 05.07.2019 вирішено питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.115,116).

Ухвалою суду від 13.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.129).

10 червня 2019 року від представника ГУ ПФУ у Луганській області за вх.№ 31218/2019 надійшов відзив на позов від 07.06.2019 № 8461/07 (а.с.89,90), в якому відповідач заперечує проти задоволення заявлених вимог з огляду на наступне.

Позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ як колишні працівники органів Міністерства оборони України.

Згідно з пунктом «д» статті 56 Закону «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, що дає право на пенсію зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно з Положенням про підготовче відділення при вищому навчальному закладі, підготовчі відділення, як і підготовчі курси, створюються для загальноосвітньої підготовки для вступу до вищого навчального закладу, навчання в яких дає право вступу до цих навчальних закладів без вступних іспитів. Навчання на підготовчих відділеннях (курсах) є додатковою послугою навчального закладу, метою якої є підготовка до вступу до учбового закладу. Оскільки після навчання на підготовчих відділеннях (курсах) особа не здобуває певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів, не видається державний документ про освіту (кваліфікацію), до стажу роботи зараховується лише період з дня зарахування такої особи студентом 1-го курсу вищого навчального закладу до закінчення чи відрахування. До того ж, в наданій копії трудової книжки запис про період перебування слухачем на підготовчому відділенні в 1975-1976 роках не завірений печаткою, що не відповідає вимогам порядку заповнення трудової книжки та за відсутності інших підтверджуючих документів щодо цього періоду (довідки з навчального закладу або архіву, витягу з наказу про перебування на курсах тощо) не може бути прийнятий до розгляду під час обчислення загального страхового стажу.

Також, з 01.01.2019 Кабінетом Міністрів України рішення, яке б містило підстави для проведення перерахунку пенсій пенсіонерів Міністерства оборони України, не приймалось, тому підстави для направлення списків пенсіонерів до Луганського обласного військового комісаріату, згідно з пунктом 2 Порядку № 45 проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 (далі - Порядок 45) , відсутні.

10 червня 2019 року від представника ЛОВК за вх.№ 31231/2019 надійшов відзив на позов (а.с.85,86), в якому він зазначив, що позивач прострочив строк реалізації свого права на внесення змін до розрахунку вислуги років військовослужбовця на пенсію в частині збільшення повних років вислуги на пенсію до 54%, внаслідок пропуску строку звернення до адміністративного суду, та, разом з цим, позов не визнає, заперечує проти позову, і вважає, що позовні вимоги є незаконними, безпідставними та такими, що заявлені до належного відповідача.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за відсутності учасників справи, які до судового засідання не прибули, просили суд розглянути справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.

Згідно з паспортом позивача серії НОМЕР_1 , виданим 17.01.1998 Троїцьким РВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.71).

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , виданого 04.10.2011, позивач отримує пенсію за вислугою років (а.с.49).

В позові зазначено, що 29.03.2018 позивач звернувся до ЛОВК з заявою про зарахування до загального стажу періоду навчання на підготовчому відділенні інституту до якої додав копію архівної довідки про навчання на підготовчому відділенні інституту.

У листах-відповідях Луганського ОВК за № ВСЗ-340 від 06.04.2018, за № ВСЗ-474 від 27.04.2018, за № ВСЗ-743 від 31.07.2018, за № ВСЗ-756 від 06.08.2018, за № ВСЗ-852 від 24.09.2018 та за № ВСЗ-862 від 02.10.2018, які додано до позову, вказано, що, на їх думку, відсутні підстави для зарахування до загального трудового стажу періоду перебування слухачем на підготовчому відділенні в 1975-1976 роках, оскільки, вирішення питання обчислення загального трудового стажу віднесено до повноважень ГУ ПФУ у Луганській області (а.с.39-44).

Листами Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України від 18.01.2019 № 29401/0-4 та від 14.02.2019 № 2770/0-11 на звернення позивача повідомлено, що підготовку необхідних для призначення (перерахунку) пенсій документів, у тому числі визначення розмірів грошового забезпечення та обчислення вислуги років, здійснюють уповноважені органи міністерств та відомств, в яких проходили службу військовослужбовці та особи рядового та начальницького складу. Крім того, повідомлено, що зарахування до страхового стажу періоду перебування позивача слухачем денного підготовчого відділення вищого навчального закладу чинним законодавством не передбачено (а.с.46,47).

Згідно з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом від 18.03.2019 №3988/03-01 позивачу ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку його пенсії з посиланням на вимоги Порядку №45, оскільки з 01.01.2019 Кабінетом Міністрів України рішення, яке б містило підстави для проведення перерахунку пенсій пенсіонерів Міністерства оборони України, не приймалось, тому підстави для перерахунку пенсії позивача відсутні (а.с.21).

Суд звертає увагу на той факт, що вказаний лист відповідача від 18.03.2019 №3988/03-01, адресований позивачу, не містить посилання на прийняте ним рішення про відмову позивачу в перерахунку його пенсії, і також не містить роз`яснення права оскарження цієї відповіді на заяву позивача в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян». У відзиві пенсійного органу на позов також не вказано, коли саме позивач звернувся до них з вимогами про перерахунок пенсії, в якому порядку розглянуто це звернення, чи приймалося рішення про відмову позивачу в перерахунку пенсії, не вказано реквізитів цього рішення.

Відповідно до вимог абзацу першого, другого частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, з зазначених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач листом від 18.03.2019 №3988/03-01 відмовив позивачу в перерахунку пенсії, розглянувши його заяву по суті. Також суд звертає увагу, що названий лист не містить посилання на недоліки записів трудової книжки позивача. Тому, на думку суду, зазначені у відзиві аргументи відповідача стосовно відсутності відтиску печатки установи на записі в його трудовій книжці про період перебування слухачем на підготовчому відділенні в 1975-1976 роках, не були підставою для відмови позивачу в перерахунку пенсії, оскільки копія трудової книжки позивача була наявною у відповідача, однак він не довів суду, що її недоліки були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Крім того, відповідно до архівної довідки від 15.05.2018 № 0/31 Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. Академіка В. Лазаряна у наказах зі студентського складу Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту ім. М.І .Калініна ОСОБА_1 . з 10.12.1975 (наказ № 490/ст від 10.12.1975) до 29.07.1976 (наказ № 333/ст від 29.07.1976) навчався на підготовчому відділенні інституту за денною формою навчання (а.с.38 зб).

Також трудова книжка позивача, заповнення якої розпочато 18.06.1971, містить запис № 11, відповідно до якого 10.12.1975 позивача зараховано слухачем підготовчого відділення Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту ім. М.І. Калініна на підставі наказу № 490/ст від 10.12.1975 (а.с.37).

Суд, вирішуючи справу, керується такими вимогами чинного законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфіковано обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків передбачених цим Законом.

Архівною довідкою від 15.05.2018 № 0/31 встановлено, що ОСОБА_1 ОСОБА_1 з 10.12.1975 (наказ № 490/ст від 10.12.1975) до 29.07.1976 (наказ № 333/ст від 29.07.1976) навчався на підготовчому відділенні Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту ім. М.І.Калініна за денною формою навчання.

При цьому, на момент навчання позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію регулювався Постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 «Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій» (далі-Порядок).

Згідно підпункту «і» пункту 109 вказаного Порядку встановлено, що крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також «навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах і т.д.), партійних школах, совпартшколах, школах профрухів, на робфаках, перебування в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі. При призначенні пенсій по старості періоди вказані у підпункті «і» зараховуються в стаж при умові, що цим періодам передувала робота в якості робітника чи службовця, або служба в складі Військових сил СРСР.

Підготовчі відділення при вищих навчальних закладах були створені у відповідності до Постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР від 20 серпня 1969 року № 681 «Про організацію підготовчих відділень при вищих навчальних закладах» та Постанови ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР від 08 жовтня 1969 року №573.

Вказаними нормативно-правовими актами передбачалося, що: 1) «при організації підготовчих відділень передбачається проведення учбових занять по денній, вечірній та заочній формах навчання...; створення відділень при наявності не менше 100 слухачів, які навчаються з відривом і без відриву від виробництва; строк навчання з відривом від виробництва - 8 місяців, без відриву від виробництва - 10 місяців» (п. 2 зазначених нормативних актів); 2) «на підготовчі відділення приймаються особи з закінченою середньою освітою з числа передових робітників, колгоспників і демобілізованих з рядів Збройних Сил СРСР. Молоді робітники і колгоспники, які вступають на підготовчі відділення, повинні мати стаж практичної роботи (не менше одного року). Відбір і направлення молоді на ці відділення здійснюються безпосередньо керівниками промислових підприємств, установ, організацій транспорту і зв`язку, радгоспів, колгоспів, командуванням військових частин за рекомендацією партійних, комсомольських і профспілкових організацій» (п. 3 зазначених нормативних актів). 3) «слухачам підготовчих відділень, зарахованим на навчання з відривом від виробництва, виплачується, стипендія в розмірі, встановленому для студентів І курсів вищих учбових закладів (п. 5 та 10 відповідно), при яких організовані підготовчі відділення, у відповідності з Постановою Ради Міністрів СРСР від 09 липня 1963 року № 774 та розпорядження Ради Міністрів УРСР від 27 липня 1963 року № 1114».

Крім цього відповідно до вищевказаних нормативно-правових документів було розроблено та затверджено Положення про підготовче відділення при вищому навчальному закладі (Накази Міністерства вищої та середньої освіти СРСР №712 від 26.09.1969 року; №394 від 17.05.1971 року; №468 від 31.05.1974 року та №504 від 14.07.1987 року, згідно з яким: а) «час навчання на підготовчому відділенні не перериває трудового стажу» (пункт 21); в) «особам зарахованим на підготовче відділення видається квиток слухача», «на слухачів підготовчого відділення поширюються права та обов`язки, встановлені для студентів вищого навчального закладу» (пункт 9-10).

У відповідності до ст. 48 КЗпП України та ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Це означає, що трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами тільки у випадках відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи (Постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637).

Пункт 2.15 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої Постановою Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974 року передбачав, що «студентам, особам, що навчаються, аспірантам та клінічним ординаторам, які мають трудові книжки, навчальний заклад вносить записи про час навчання на денних відділеннях, в тому числі підготовчих, вищих та середніх спеціальних навчальних закладах, в партійних школах і школах профрухів. Підставами для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів осіб, що навчаються, аспірантів, клінічних ординаторів». Положення аналогічного змісту збережено і в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року.

Відповідно до п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 637, час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Таким чином, за нормами законодавства, що діяло у 1975-1976 роках, позивач, який був слухачем підготовчого відділення, за правовим статусом прирівняний у правах до студентів вищого навчального закладу, а відтак, час його навчання підлягає зарахуванню до трудового стажу.

Аналогічна правова позиція висвітлена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 17.11.2016 року по справі К/800/23674/15.

Отже, позивач має право на зарахування до стажу роботи (загального трудового стажу) періоду навчання з 10.12.1975 по 29.07.1976 на підготовчих курсах при вищому навчальному закладі на підставі наданої позивачем архівної довідки, що також відповідає записам в його трудовій книжці.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, в тому числі в Державній кримінально-виконавчій службі України, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Частинами 1 та 2 статті 63 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Пунктом 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі Порядок №3-1), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Таким чином перерахунок пенсії провадиться виключно за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Пунктом 23 Порядку№ 3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Відповідно до Постанови КМУ від 02.11.2006 №1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення пенсій окремим категоріям громадян» документи, які є підставою для призначення пенсій, передані до Головних управлінь Пенсійного фонду України, зокрема, ГУ ПФУ у Луганській області.

Отже, суд погоджується з позицією позивача, а також відповідача ЛОВК, що позовні вимоги про перерахунок пенсії пов`язані з обчисленням загального страхового стажу позивача, а не вислуги років, тому належним відповідачем у справі є саме пенсійний орган, на обліку в якому перебуває позивач.

Тому в задоволенні позовних вимог позивача до Луганського обласного військового комісаріата суд відмовляє.

Верховний Суд України в постанові від 22 квітня 2014 року (справа №21-484а13) дійшов висновку про те, що за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів пенсійний орган ухвалює рішення про перерахунок чи про відмову у перерахунку раніше призначеної пенсії. Рішення про відмову у перерахунку пенсії із зазначенням причин орган ПФУ видає (надсилає) заявникові протягом п`яти днів з дня його прийняття. Тобто відповідно до статей 49, 63, Закону №2262-ХІІ підставою для повідомлення про відмову у перерахунку пенсії може бути виключно рішення органу ПФУ, що прийнято з вказаного питання.

За встановлених обставин цієї справи, наявності підстав для зарахування до стажу роботи (загального трудового стажу) позивача періоду навчання з 10.12.1975 по 29.07.1976 на підготовчих курсах при вищому навчальному закладі та наведених норм законодавства, за відсутності рішення пенсійного органу за результатом звернення позивача про перерахунок пенсії, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 листом від 18.03.2019 №3988/03-01 в перерахунку його пенсії у зв`язку з включенням до страхового стажу періоду навчання на підготовчому відділенні Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту імені М.І. Калініна з 10.12.1975 по 29.07.1976.

У відповідності до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тому, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення щодо перерахунку пенсії, ефективним способом захисту порушеного права позивача, на думку суду, буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області включити до страхового стажу позивача період навчання на підготовчому відділенні Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту імені М.І. Калініна з 10.12.1975 по 29.07.1976 та повторно розглянути і прийняти рішення за його зверненням щодо перерахунку пенсії у зв`язку з включенням до страхового стажу вказаного періоду.

Тому, на думку суду, є передчасними позовні вимоги про зобов`язання відповідача виплатити компенсацію втрати частини доходів при виплаті недоотриманої частини пенсії за минулий час, оскільки відповідач належним чином ще не розглянув питання про перерахунок пенсії позивача, рушення з цього приводу не прийняв. Таким чином, суд не має підстав для задоволення вимог позивача в цій частині, оскільки не може захистити вказані права позивача на майбутнє.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність на час розгляду справи підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача виплатити різницю в пенсісії позивача за минулий час та виплатити йому компенсацію втрати частини пенсії.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню зі зміною способу захисту.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн (а.с. 59), з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача І підлягає стягненню 384,20 грн.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Луганського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 листом від 18.03.2019 №3988/03-01 в перерахунку його пенсії у зв`язку з включенням до страхового стажу періоду навчання на підготовчому відділенні Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту імені М.І. Калініна з 10.12.1975 по 29.07.1976.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області включити до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання на підготовчому відділенні Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту імені М.І. Калініна з 10.12.1975 по 29.07.1976, у зв`язку з чим повторно розглянути та прийняти рішення за його зверненням щодо перерахунку пенсії у зв`язку з включенням до страхового стажу вказаного періоду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461; місцезнаходження: 93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Шевченка,9) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23 вересня 2019 року.

Суддя В.С. Шембелян