Ухвала суду № 84561320, 25.09.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6742/19

Провадження № 2/0182/3162/2019

У Х В А Л А

Іменем України

25.09.2019 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рунчева О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

24.09.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про захист прав споживачів та відшкодування шкоди.

Разом з позовною заявою позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зобов`язання Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» вчинити підключення будинку АДРЕСА_1 та заборонити Акціонерному товариству «ДТЕК Дніпровській електромережі» вживати дії щодо відключення будинку АДРЕСА_1 від мережі електричної енергії до набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування заяви зазначено, що предметом спору у справі за її позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі»про захист прав споживачів та відшкодування шкоди є незаконне одностороннє припинення електропостачання за адресою її проживання. Незаконне відключення її будинку від електричної мережі є порушенням її прав, як споживача електричної енергії, а поновлення порушених прав, є предметом судового розгляду. Крім того, таке відключення вже призводить до негативних наслідків, які можуть ще більше поглибитись.

Суддя, дослідивши матеріали заяви, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч.5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

З аналізу статей 150-153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Як роз`яснено в п. 1, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог ОСОБА_1 є визнання незаконними дій Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі»щодо припинення постачання електричної енергії до будинку позивача та відшкодування шкоди, таким чином, забезпечення позову шляхом зобов`язання Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» вчинити підключення будинку АДРЕСА_1 та заборонити Акціонерному товариству «ДТЕК Дніпровській електромережі» вживати дії щодо відключення будинку АДРЕСА_1 від мережі електричної енергії до набрання рішенням суду законної сили, до вирішення спору судом, а саме до набрання рішенням суду законної сили буде фактичним вирішенням спору по справі на користь позивача.

Крім того, позивачем не доведено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, у зв`язку з чим заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 149-151, 153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: О. В. Рунчева