Постанова № 84559749, 26.09.2019, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1525/19

Провадження № 3/163/965/19

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2019 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Чишій С.С.

з участю секретаря Філімонюк О.І.,

представника Волинської митниці Крижановської О.В.,

захисника Мищишин І.Я.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею ДФС матеріали справи за протоколом № 2244/20500/19 про притягнення до відповідальності за ст.ст.471, 472 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , редактора антикорупційного вісника "Ваша Надія", РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , слідуючи 10.07.2019 року з Республіки Польща в Україну через пункт пропуску "Устилуг" митного поста "Володимир-Волинський" Волинської митниці ДФС пасажиром автомобіля "Фольксваген", номерний знак НОМЕР_2 , порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, переміщуючи обмежені згідно із ст.378 МК України та постановою КМ України від 21.05.2012 року № 434 до ввезення в такій кількості 62 упаковки сухого молока загальною вагою 99,2 кг та вартістю 11 867,07 гривень, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

На розгляд справи порушник не з`явився.

Його захисник адвокат Мищишин І.Я. не заперечила проти проведення засідання без участі підзахисного та висловила свою правову позицію про відсутність в діях ОСОБА_1 складу порушень митних правил.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявила, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні обох порушень митних правил, просила накласти стягнення в межах санкції ст.472 МК України, стягнути витрати митниці і судовий збір.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст.471 МК України правопорушення повністю стверджена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, контрольним талоном, актом про проведення митного огляду транспортного засобу, письмовими поясненнями порушника, копією польської фактури, службовою запискою.

В той же час дії ОСОБА_1 за ст. 472 МК України кваліфіковані зайво.

З досліджених доказів встановлено, що під час митного контролю порушник заявив про переміщувані товари, подав польську фактуру і пред`явив їх до митного контролю, що дає підстави для висновку про усне декларування. Письмова митна декларація порушнику для заповнення не надавалась.

Згідно з рекомендованим правилом 9 розділу 1 спеціального додатку J Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, який на-брав чинності для України з 15.09.2011 року, потрібно, щоб пасажирам було дозволено усно декларувати товари, які вони перевозять. Однак митна служба може вимагати письмову або оформлену в електронному вигляді декларацію на товари, які перевозяться пасажирами та є об`єктом ввозу або вивозу комерційного характеру, або вартість чи кількість яких перевищують обмеження, встановлені національним законодавством.

Таким чином, з огляду на такі положення міжнародного договору та вимоги ч.6 ст.366 МК України у випадку усного декларування товарів на смузі спрощеного митного контролю працівник митниці мав право вимагати письмову декларацію, що в даній справі не було зроблено.

Відтак системний аналіз ст.ст.257, 366, 472 МК України приводить до висновку, що за умови усного декларування переміщуваних товарів при проходженні митного контролю на "зеленому коридорі" і ненаданні можливості чи відсутності вимоги зі сторони працівника митного органу заповнити письмову декларацію немає підстав для кваліфікації дій особи додатково за ст.472 МК України, оскільки відсутні підстави для висновку як щодо факту недекларування товарів, так і щодо заявлення неточних чи недостовірних відомостей про них.

Отже, з огляду на доведеність перевищення порушником норми ввезення товарів його дії слід кваліфікувати за ст.471 МК України, а провадження за ст.472 МК України підлягає закриттю.

При цьому слід зазначити, що посилання захисника на положення ст.168 МК України є безпідставним, оскільки така норма стосується митного режиму переробки за межами митної території, відповідно до якого українські товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці за межами митної території України без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту (ст.162 МК України).

Жодних ознак використання такого режиму при ввезенні товарів ОСОБА_1 не встановлено.

Не може прийматись до уваги і наданий захисником в судовому засіданні експертний висновок Українського НДІ медицини транспорту (місто Одеса) № 791/16.

Такий висновок не містить жодних відомостей про дослідження вилучених в даній справі товарів, виконаний без дотримання передбаченого ст.ст.515, 516 МК України порядку і, в той же час, не спростовує висновку про належність переміщуваних товарів до 01-24 групи УКТЗЕД, які відповідно до ст.378 МК України заборонені до ввезення на митну територію України в переміщуваній ОСОБА_1 кількості.

Враховуючи доведеність вини порушника та наявність обмежень та заборон щодо переміщуваних товарів, стягнення на нього слід накласти у вигляді штрафу з конфіскацією цих товарів.

Підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності не встановлено, як для пом`якшення відповідальності, оскільки санкція ст.471 МК України є безальтернативною щодо розміру штрафу та обов`язковості конфіскації заборонених до ввезення товарів.

З порушника в порядку ст.520 МК України та наказу Міністерства фінансів України від 15.06.2012 року № 731 підлягають стягненню витрати митниці на зберігання товарів протягом 69 діб за курсом НБУ на дату розгляду справи, а також судовий збір згідно із п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, за цим законом накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією в дохід держави 62 упаковок сухого молока загальною вагою 99,2 кг та вартістю 11 867,07 гривень.

Штраф в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень підлягає стягненню на рахунок 31117106503262 в Казначействі України (МФО 899998, код ЄДРПОУ 38031501, одержувач ГУДКСУ у Волинській області, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи у справі про порушення митних правил №").

Провадження в даній справі за ознаками ст.472 МК України щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу порушення митних правил.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Волинської митниці ДФС України 493 (чотириста дев`яносто три) гривні витрат по справі на зберігання товарів на рахунок 31252240189069 в ГУДКСУ у місті Києві (МФО 820172, код ЄДРПОУ 39472698, призначення платежу "відшкодування витрат за зберігання товарів на складах митного органу").

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок судового збору на рахунок 31216206003262 в Казначействі України (МФО 899998, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УК в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу "судовий збір у справах про адміністративні правопорушення").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.С.Чишій