Ухвала суду № 84559135, 27.09.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8565/19 1-кс/335/6833/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2019 року м.Запоріжжя м.Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Апаллонова Ю.В., при секретарі Войтович Г.В. за участю прокурора Сердюка Є.О., слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області Гусєвої Є.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Ляпіна В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя, клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області Гусєвої Є.С., погоджене прокурором прокуратури Запорізької області Хрущем П.В. про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019080000000328 від 23.07.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.187, ч.2 ст.189 КК України, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.189 КК України ,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області Гусєва Є.С. звернулась до суду із клопотанням про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні№12019080000000328 від 23.07.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.187, ч.2 ст.189 КК України, відносно: ОСОБА_1 .

Вимоги клопотання обґрунтовані таким. Досудовим розслідуванням встановлено, що мешканець АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , маючи умисел на вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження його прав та свобод, з метою реалізації своїх злочинних намірів залучив ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 які, розділяючи злочинні погляди ОСОБА_2 про швидке і незаконне збагачення за рахунок спільного вчинення корисливих злочинів, погодилися з його пропозицією, тим самим вступили з ним в злочинну змову.

З цією метою, ОСОБА_2 , продовжуючи свою злочинну діяльність, спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , 22.07.2019, перебуваючи на території Хортицького району м. Запоріжжя, маючи умисел на вимагання, з корисливих мотивів, під вигаданим приводом та з погрозою фізичного насильства, висунули ОСОБА_5 незаконні вимоги про погашення боргового зобов`язання на суму 1500 доларів США, якого у дійсності не існувало.

23 липня 2019 року ОСОБА_1 , реалізуючи спільний умисел та діючи за попередньою змовою групою осіб та з відома ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , перебуваючи на території Хортицького району м. Запоріжжя, використовуючи вплив раніше висловлених співучасниками погроз фізичної розправи, отримав від ОСОБА_5 частину грошових коштів — предмету вимагання у сумі 500 доларів США, після чого передав їх співучасникам.

31 липня 2019 року, приблизно о 15 годині ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , реалізуючи спільний умисел та діючи за попередньою змовою групою осіб, з відома ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем імовірного перебування ОСОБА_5 біля крамниці «АТБ» по вул. Героїв 93ї Бригади в м. Запоріжжі, дочекались потерпілого та змусили його проти волі сісти до салону автомобіля марки “Hyundai Sonata” із реєстраційним номером Чеської Республіки “ НОМЕР_1 ”, на якому доставили його проти волі на межу Хортицького району м. Запоріжжя в бік с. Бабурка Запорізького району Запорізької області в ході чого, застосовуючи психічне насильство у вигляді погроз нанесення тілесних ушкоджень, а саме ампутації пальців рук, а також фізичної розправи, що, крім того, супроводжувалось нанесенням побоїв та тілесних ушкоджень у вигляді різаної рани лівої долоні руки, продовжували висувати ОСОБА_5 незаконні вимоги про передачу їм залишку грошових коштів.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 189 КК України, яке кваліфікується як вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження його прав та свобод (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб, з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

За даним фактом 23.07.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 12019080000000328за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

01.08.2019 ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

01.08.2019 ОСОБА_1 , вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 189 КК України.

03.08.2019 слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя підозрюваному ОСОБА_1 , був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 29.09.2019 включно, без права внесення застави.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 ; протоколом огляду за участю потерпілого ОСОБА_5 ; протоколом впізнання проведеного за участі потерпілого ОСОБА_5 , в ході якого він впізнав в ОСОБА_3 співучасника вимагання; протоколом впізнання проведеного за участі потерпілого ОСОБА_5 , в ході якого він впізнав в ОСОБА_4 співучасника вимагання; протоколом впізнання проведеного за участі потерпілого ОСОБА_5 , в ході якого він впізнав в ОСОБА_1 співучасника вимагання; протоколом впізнання проведеного за участі потерпілого ОСОБА_5 , в ході якого він впізнав в ОСОБА_2 співучасника вимагання; довідкою з КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя» від 31.07.2019 на ім`я ОСОБА_5 ; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_5 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_5 ; протоколом огляду за участю потерпілого ОСОБА_5 ; протоколом обшуку автомобіля “Hyundai Sonata” із реєстраційним номером НОМЕР_2 НОМЕР_1 ”; висновком експерта № 1796 від 06.09.2019, яким встановлено в змиві на марлевому тампоні з заднього бамперу, вилученого 01.08.2019 в ході проведення обшуку автомобіля марки “Hyundai Sonata” із реєстраційним номером НОМЕР_2 НОМЕР_1 ” встановлена наявність крові людини, що не виключає походження крові від потерпілого ОСОБА_5 ; протоколом обшуку автомобіля “Mersedes-BENZ C220” із реєстраційний номером “ НОМЕР_3 NP”; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем мешкання ОСОБА_2 ; протоколом огляду речей вилучених під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем мешкання ОСОБА_2 ; протоколом огляду відеозапису, долученого до матеріалів кримінального провадження за заявою потерпілого ОСОБА_5 ; матеріалами за результатами проведення відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 негласних слідчих (розшукових) заходів: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, спостереження за особою, аудіо-, відеоконтроль особи, іншими матеріалами кримінального провадження.

Внаслідок особливої складності провадження, досудове розслідування неможливо закінчити у зазначений строк, оскільки для цього потрібно провести ряд процесуальних та слідчих дій, а саме:отримати висновки призначених раніше судово цитологічних експертиз; отримати висновки призначених раніше судово імунологічних експертиз; призначити та провести судову експертизу звукозапису за експертними спеціальностями 7.1 (технічне дослідження матеріалів та засобів відеозвукозапису), 7.2 (дослідження диктора за фізичними параметрами усного мовлення, акустичних сигналів та середовищ), 7.3 (лінгвістичне дослідження усного мовлення);вилучити та проаналізувати інформацію операторів мобільного зв`язку по встановленим абонентським номерам підозрюваних та інших осіб, причетність яких до вчинення злочину також підлягає встановленню; розсекретити матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) заходів: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, спостереження за особою, аудіо-, відеоконтроль особи; виконати інші необхідні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні, необхідність в яких виникне за результатами попередніх слідчих дій;виконати вимоги ст. 290 КПК України;скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, копії яких, згідно КПК України, вручити підозрюваним та захисникам.

Провести вказані слідчо-розшукові дії та експертизи у передбачений законом строк не виявилося за можливе, у зв`язку зі значною кількістю та тривалістю проведення експертиз, великим обсягом проведення слідчих дій та складністю провадження.

Слідчі та процесуальні дії, які потрібно провести, необхідні для повного і неупередженого розслідування і їх результати матимуть значення для судового розгляду.

З огляду на те, що в зазначений термін досудове розслідування закінчити не можливо, підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_1 не вбачається, через те що ризики, враховані судом при обранні відносно нього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не зменшилися.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та усвідомлення ОСОБА_1 невідворотності покарання за його скоєння, відсутність стійких соціальних зв`язків, неповнолітніх та малолітніх дітей на утриманні, є ризик того, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

ОСОБА_1 може знищити, або сховати речі, які мають важливе значення для встановлення обставин кримінального провадження, а саме майно здобуте злочинним шляхом, а також інші предмети, що використовувались співучасниками у своїй злочинній діяльності, що зберігаються у місцях, які підлягають встановленню під час проведення досудового розслідування.

З метою уникнення покарання, ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, співучасників злочинної діяльності, особи яких підлягають встановленню, в тому числі й шляхом погроз, умовлянь, схилити їх до дачі неправдивих показів, що вплине на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які згідно ст. 91 КПК України підлягають доказуванню. На необхідність продовження відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказує сам характер злочинної діяльності, пов`язаної із застосуванням ним та його співучасниками до потерпілого фізичного та психічного насильства, що посилюється його обізнаністю про сторони особистого життя, місця його звичайного перебування (постійного чи тимчасового проживання), транспортні засоби на яких пересувається потерпілий.

К ОСОБА_6 того, беручи до уваги ту обставину, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину проти власності, офіційного не працевлаштований, у зв`язку із чим не має постійного заробітку, цей злочин підозрюваний вчинив не під впливом алкоголю, наркотиків або будь-яких життєвих обставин, тим самим орган досудового розслідування приходить до висновку, що злочинна діяльність є єдиним джерелом його доходу, і тому тим самим орган досудового розслідування приходить до висновку, що злочинна діяльність є єдиним джерелом його доходу, і тому є обґрунтовані підстави сумніватися, що, підозрюваний перебуваючи на волі, знов не опиниться у скрутному матеріальному становищі і знов не вчинить нового злочину проти власності або проти волі, честі та гідності особи.

Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_1 , може переховатися від органів досудового розслідування й суду, впливати на потерпілих, свідків та осіб, причетність яких до інкримінованого йому злочину підлягає перевірці, а тим самим перешкодить встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, забезпечити виконання процесуальних рішень у провадженні.

У зв`язку з вказаним, з метою захистити громадян і суспільство від злочинних посягань, та з метою присікти злочинну діяльність ОСОБА_1 слідство приходить до висновку, про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У судовому засіданні слідчий у повному обсязі підтримала своє клопотання та послалась на обставини, які у ньому були викладені, додавши, що обґрунтованість підозри підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами.

Прокурор в судовому засіданні також наполягав на задоволенні клопотання, стверджував, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.

Підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечував та просив обрати відносно нього більш м`який запобіжний захід. Зазначив, що не буде переховуватися від слідства, має місце проживання, а зараз його мати перебуває у важкому стані у лікарні, допомагати їй нікому, а потерпілий до нього жодних претензій не має.

Захисник також вважав клопотання таким, що задоволенню не підлягає, оскільки, на його думку, ризики відсутні, окрім того, зазначив, що мати ОСОБА_1 наразі перебуває у важкому стані у лікарні з діагнозом інсульт і потребує допомоги, потерпілий до ОСОБА_1 претензій жодних немає, про що зазначено у протоколі його допиту.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали, якими обґрунтоване клопотання, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Статтею 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що вищезазначені обставини, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Як зазначено в ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Судом було встановлено, що 23.07.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080000000328 були внесені відомості за фактом скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.

Клопотання слідчого, погоджене із прокурором, оформлене відповідно до вимог ст.184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України у повному обсязі.

01.08.2019 ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

01.08.2019 ОСОБА_1 , вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 189 КК України.

03.08.2019 слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя підозрюваному ОСОБА_1 , був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 29.09.2019 включно, з визначенням застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 77440,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.09.2019 року продовжено строк досудового розслідування до чотирьох місяців, до 01.12.2019 року.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, на думку слідчого судді, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме, - протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 ; протоколом огляду за участю потерпілого ОСОБА_5 ; протоколом впізнання проведеного за участі потерпілого ОСОБА_5 , в ході якого він впізнав в ОСОБА_3 співучасника вимагання; протоколом впізнання проведеного за участі потерпілого ОСОБА_5 , в ході якого він впізнав в ОСОБА_4 співучасника вимагання; протоколом впізнання проведеного за участі потерпілого ОСОБА_5 , в ході якого він впізнав в ОСОБА_1 співучасника вимагання; протоколом впізнання проведеного за участі потерпілого ОСОБА_5 , в ході якого він впізнав в ОСОБА_2 співучасника вимагання; довідкою з КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя» від 31.07.2019 на ім`я ОСОБА_5 ; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_5 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_5 , протоколом огляду за участю потерпілого ОСОБА_5 ; протоколом обшуку автомобіля “Hyundai Sonata” із реєстраційним номером НОМЕР_2 НОМЕР_1 ”; висновком експерта № 1796 від 06.09.2019, яким встановлено в змиві на марлевому тампоні з заднього бамперу, вилученого 01.08.2019 в ході проведення обшуку автомобіля марки “Hyundai Sonata” із реєстраційним номером НОМЕР_2 НОМЕР_1 ” встановлена наявність крові людини, що не виключає походження крові від потерпілого ОСОБА_5 ; протоколом обшуку автомобіля “Mersedes-BENZ C220” із реєстраційний номером “ НОМЕР_3 NP”; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем мешкання ОСОБА_2 ; протоколом огляду речей вилучених під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем мешкання ОСОБА_2 ; протоколом огляду відеозапису, долученого до матеріалів кримінального провадження за заявою потерпілого ОСОБА_5 ; матеріалами за результатами проведення відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 негласних слідчих (розшукових) заходів: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, спостереження за особою, аудіо-, відеоконтроль особи.

Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою. Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду від 24.11.2016 року № 5-328кс16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати обєктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати „обґрунтованим, залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішенні «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».

На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинною у вчиненні злочину.

Таким чином, слідчий суддя, дослідивши додані до клопотання матеріали кримінального провадження, встановив достатність підстав на даному етапі досудового розслідування вважати наявність підозри у вчинені ОСОБА_1 кримінально-караного діяння.

При цьому, слідчий суддя враховує, що на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

На даній стадії слідчий суддя не вирішує питання, які вирішуються судом під час судового розгляду, а матеріали клопотання містять достатньо даних для висновку про причетність ОСОБА_1 до скоєння злочину, а тому доводи захисту про недопустимість доказів на даній стадії досудового розслідування не вирішуються слідчим суддею.

Такий висновок цілком узгоджується із правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого факти, які викликають підозру не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Вирішуючи питання наявності підстав для продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує наступне.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини, у справі «Бойченко проти Молдови» (№ 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року), одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу. А у справі «Мамедова проти Росії» (№ 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року) Європейський суд дійшов висновку, що посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Як вказує сторона обвинувачення, усвідомлюючи можливість реального позбавлення волі за вчинене кримінальне правопорушення, ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, впливати на потерпілого та свідків, знизити або сховати речі, які мають значення до встановлення обставин кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про наявні ризики, передбачені пунктом 1 частиною першою ст. 177 КПК України.

Частиною 1 ст. 29 Конституції України, передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Так, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

У справі «Луценко проти України» Європейський суд з прав людини у остаточному рішенні від 19.11.2012 в п. 62 зазначив: «Суд наголошує, що ст. 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків, встановлений у зазначеному вище положенні, є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме - гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (див. рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), № 38717/04).

Згідно практики ЄСПЛ існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (див. рішення у справі «Смирнова проти Росії» (Smirnova v. Russia), заяви №№ 46133/99 і 48183/99, п. 63, ECHR 2003-IX (витяги)). У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (див. рішення від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії» (Vrenсev v. Serbia), заява № 2361/05, п. 76).

При вирішенні питання щодо продовження підозрюваному ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою крім наявності ризиків, суд в сукупності оцінює всі обставини.

Слідчий суддя розділяє позицію органу досудового розслідування щодо наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки тяжкість інкримінованого на даному етапі ОСОБА_1 діяння та суворість ймовірного покарання свідчить про реальну можливість переховування від органів досудового розслідування та суду.

Разом із цим, що стосується ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, заявленого стороною обвинувачення, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на потерпілого, з врахуванням письмових пояснень під час допиту потерпілого, які долучені до матеріалів клопотання і ризику впливу на свідків слідчий суддя вважає доведеним на час розгляду клопотання не в повній мірі.

Що стосується ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає його необґрунтованим та не конкретизованим, викладеним абстрактно, а органом досудового розслідування не надано жодного доказу на його підтвердження, та є лише припущеннями, які не можуть бути покладені в основу судового рішення. Тим паче, підозрюваний раніше не судимий, будь-яких підстав, що підтверджують його такі наміри не надано.

На переконання слідчого судді, ОСОБА_1 . має достатні соціальні зв`язки, постійно проживає разом із сім`єю, має постійну реєстрацію, має родину, існують міцні соціальні зв`язки, соціально адаптований, раніше не судимий. Слідчий суддя також приймає до уваги ті обставини, що мати ОСОБА_1 з 08.09.2019 року по час розгляду клопотання перебуває у важкому стані в КНП Міська лікарня №6 і потребує стаціонарного лікування, про що надано відповідну довідку.

Слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор у судовому засіданні довів наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак не довів неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеному у клопотанні, клопотання не містить переконливого обґрунтування доводів сторони обвинувачення про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України, а відтак застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до їх застосування, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити та застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Суд враховує, що відповідно до п. 60 Рішення Європейського суду з прав людини від 6 листопада 2008 року у справі „Єлоєв проти України” зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою.

Отже, встановлені судом обставини враховуються при вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , а долучені до клопотання докази, в своїй сукупності не можуть переконливо свідчити про наявність підстав для продовження застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.

Між тим, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного не може запобігти доведеному під час розгляду ризику, отже, вважає обґрунтованим застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, домашнього арешту цілодобово з покладенням процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, яка забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись, ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області Гусєвої Є.С., погоджене з прокурором прокуратури Запорізької області Хрущем П.В. про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12019080000000328 від 23.07.2019 року, відмовити.

Змінити раніше обраний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово строком на 2 місяці - починаючи з 27 вересня 2019 по 27 листопада 2019 року включно.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду негайно після оголошення цієї ухвали.

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,обов`язки: прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 та в подальшому цілодобово не відлучатись з місця проживання, якщо це не пов`язано з обов`язком з`являтись за викликом слідчого або суду, здати на зберігання до повноважного органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утриматись від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.

Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

В разі невиконання покладених обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, визначити до 27 листопада 2019 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя Ю.В. Апаллонова