Ухвала суду № 84556322, 26.09.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3999/19

Провадження № 1-кс/461/8422/19

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.09.2019 м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова Радченко В.Є.

при секретарі Сидорак М.А.,

за участі:

прокурора – Грицишина В.С.

слідчого – Райти Р.А.

підозрюваного – ОСОБА_1

захисника - Цолти Л.Р.

розглянувши погоджене з прокурором Львівської місцевої прокуратури №1 Грицишиним В.С. клопотання слідчого СВ Галицького ВП ГУ НП у Львівській області Райти Р.А. у кримінальному провадженні № 42019141040000019 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Львова, громадянину України, українцю, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому

ВСТАНОВИВ:

До Галицького районного суду м. Львова надійшло погоджене з прокурором Львівської місцевої прокуратури №1 Грицишиним В.С. клопотання слідчого СВ Галицького ВП ГУ НП у Львівській області Райти Р.А. у кримінальному провадженні № 42019141040000019 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 , підозрюється органом досудового розслідування у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Слідчий зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , анкетні дані щодо яких змінено, протоколами контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 23.05.2019 р., 21.06.2019 р., 17.07.2019 р., висновками експертиз № 3/827, №3/650, №3/760 , протоколом огляду мобільних телефонів, протоколами обшуків від 23.09.2019 р., протоколами негласних слідчих (оперативних) дій у вигляді візуального спостереження , відомостями про рух коштів з платіжної системи «Easy Pay».

Слідчий зазначає, що оцінюючи наявність обґрунтованої обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 6 років, враховуючи особу підозрюваного, який не має міцних соціальних зв`язків, проживав не за місцем реєстрації, не має законних джерел доходів, в сторони обвинувачення є достатні підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності, у тому числі покинути територію України, продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення у сфері незаконного збуту наркотичних засобів, незаконно впливати на свідків та інших співучасників злочинів. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного не суперечитиме п.2 ч.3 ст.132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування менш тяжких запобіжних заходів, у тому числі домашнього арешту не дасть можливості належно контролювати поведінку підозрюваного.

При цьому, слідчий зазначає, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів громадян для підозрюваного ОСОБА_1 не здатна забезпечити його належну процесуальну поведінку, її розмір слід визначити більший за максимальний, передбачений КПК України. Згідно з інформації з платіжної системи «Easy Pay», установлено, що обіг грошових коштів, лише через електронні гаманці, які на даний час відомі органу досудового розслідування становить 310137 грн., за результатами проведення негласних слідчих дій – візуального спостереження, ОСОБА_1 , особисто або через інших затриманих незаконно безперервно збував наркотичні засоби тривалий час, що дає підстави вважати про значні доходи від такої злочинної діяльності. Посилається на ч. 5 ст. 182 КПК України, відповідно до якої у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити. Наголосив, що досудовим розслідуванням встановлено систематичність збуту ОСОБА_1 наркотичних засобів та наявність у останнього значні доходи від незаконної діяльності. Просили суд врахувати виключний випадок та визначити більший за максимальний, передбачений КПК України, розмір застави.

Підозрюваний та захисник проти задоволення клопотання заперечували. Зазначили, що слідчим не доведено обгрунтованість підозри ОСОБА_1 , розмір застави, яку просить орган досудового розслідування, необгрунтований та непомірний. Зазначили, що підозрюваний не працює, не одружений, дітей на утриманні немає. Просили суд обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по цих матеріалах, заслухавши думку слідчого та прокурора, який просили задовольнити клопотання, думку підозрюваного та захисника, які заперечили проти задоволення клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в т.ч. до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

ОСОБА_1 , підозрюється органом досудового розслідування у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України

При цьому, поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, копіями протоколу допиту свідків ОСОБА_2 від 21.06.2019 р. та ОСОБА_3 від 23.05.2019 р.( анкетні дані свідків змінено), копіями протоколів контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 23.05.2019 р., 21.06.2019 р., 17.07.2019 р., копіями висновків експертиз № 3/827 від 14.08.2019 р., №3/650 від 13.06.2019 р., №3/760 від 11.07.2019 р., копією протоколу обшуку від 23.09.2019 р., копіями протоколів про хід здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 02.07.2019 р., 11.06.2019 р., копією протоколу про результат здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 09.08.2019 р., копією виписки про рух коштів з платіжної системи «Easy Pay».

Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими. Вищеперелічені докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1

Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, можебути більш ретельно досліджено в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.

Прокурором доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів.

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»).

Керуючись наведеним, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 , який не одружений, дітей на утриманні немає, не працює, не має законних джерел доходів, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків. У разі визнання винуватим ОСОБА_1 загрожує покарання у виді позбавлення волі на термін від 6 до 10 років з конфіскацією майна. і це може стимулювати підозрюваного до втечі. Все вищезазначене в сукупності підтверджує ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду.

Суд вважає, що існують обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, про достатність підстав вважати, що існує вищезазначений ризик, передбачений статтею 177 цього Кодексу, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цього ризику.

Тому, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

За вказаних обставин, підозрюваному необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Визначаючи розмір застави суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, пов`язаний з незаконним обігом наркотичних засобів. У разі визнання винуватим ОСОБА_1 загрожує покарання у виді позбавлення волі на термін від 6 до 10 років з конфіскацією майна. Слідчий в клопотанні посилався на інформацію з платіжної системи «Easy Pay», якою установлено, що обіг грошових коштів, лише через електронні гаманці, становить 310137 грн., за результатами проведення негласних слідчих дій – візуального спостереження, ОСОБА_1 особисто або через інших затриманих незаконно безперервно збував наркотичні засоби тривалий час, що дає підстави вважати, про значні доходи від такої злочинної діяльності. Тому слідчому судді доведено виключність цього випадку. ОСОБА_1 слід обрати такий розмір застави, який зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього обов`язків. З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 299 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 574379 грн.

Таке рішення на думку суду узгоджується зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, оскільки небезпека ухилення від правосуддя не може вимірюватися тільки залежно від суворості можливого покарання; вона повинна визначатися з урахуванням ряду інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки ухилення від правосуддя, або зробити її настільки незначною ,що це не може служити виправданням утримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 28 січня 1993 року у справі W. проти Швейцарії).

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент у розмірі, визначеному в цій ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При цьому підозрюваному ОСОБА_1 роз`яснюється, що при застосуванні відносно нього запобіжного заходу у виді застави на нього на строк до 21.11.2019 року включно покладаються нижчеперелічені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

Також підозрюваному і заставодавцю роз`яснюється, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до органу досудового розслідування та/або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі внесення застави щодо підозрюваного, стосовно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ці роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації у Львівській області; р/р 37315022000757; банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172; ЄДРПОУ 26306742.

Керуючись ст.ст. 369, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Галицького ВП ГУ НП у Львівській області Райти Р.А. у кримінальному провадженні № 42019141040000019 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк до 21.11.2019 року включно.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави в сумі 574379 грн.

У разі застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави, - на строк до 21.11.2019 року включно покласти на нього наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора чи суду за першим викликом;

- не відлучатися із Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя: Радченко В.Є.