Рішення № 84556287, 19.09.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4094/19

Провадження №2/461/1015/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2019 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Пелех О.А.,

за участю:

прокурора Машталяра Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Львівської місцевої прокуратури №3 (місце знаходження: 79044, м.Львів, вул. Генерала Чупринки, 85) в інтересах держави в особі Львівської міської ради (місце знаходження: 79006, м.Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня м.Львова» (місце знаходження: 79059, м.Львів, вул. П.Орлика, 4, код ЄДРПОУ 22331468) про відшкодування шкоди –

в с т а н о в и в:

05.06.2019 року позивач звернувся із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача до місцевого бюджету понесені Комунальним некомерційним підприємством «Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова» витрати в сумі 26140 грн. 31 коп.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.04.2019 року у справі № 450/772/19, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а кримінальне провадження - закрито. Вказана ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили. З даної ухвали вбачається, що ОСОБА_1 , 16 грудня 2018 року, близько 12 год. 00 хв., керуючи автомобілем марки «Сузукі Ігніс», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись в напрямку до м. Львова, на 15 км. + 500 м. автодороги Львів-Пустомити-Меденичі, поблизу м. Пустомити Львівської області, порушила чинні вимоги «Правил дорожнього руху України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями, а саме: п.п. 1.2; 1.5; 2.3 (б, д); 12.1., тобто була не уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, відповідно не реагувала на її зміну, своїми діями створила загрозу безпеці дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості не урахувала дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого нею транспортного засобу та безпечно керувати ним, що призвело до втрати контролю над його рухом, і, як наслідок, виїзду автомобіля на смугу зустрічного руху та зіткнення із автомобілем марки «Ніссан Альмера», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в напрямку до м. Пустомити.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Сузукі Ігніс», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, які відносяться до середньої тяжкості тілесного ушкодження по ознаці тривалого розладу здоров`я. Поряд з цим, в ході досудового розслідування було встановлено, що такі пасажири, як ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримали легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, що підтверджується висновками експертів, у зв`язку із чим перебували на лікуванні в КНП «Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова». Стверджує, що вартість лікування ОСОБА_4 становить 9325 грн. 15 коп., ОСОБА_5 - 6031 грн. 00 коп. та ОСОБА_3 становить 10784 грн. 16 коп. Фінансування стаціонарного лікування проводилось за рахунок коштів міського бюджету, загальний розмір затрачених коштів на стаціонарне лікування ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 становить 26 140 грн. 31 коп., які станом на день пред`явлення позову відповідачем не відшкодовані, а тому ціна позову дорівнює вказаній сумі.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 14.06.2019 року відкрито провадження та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

21.08.2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить залучити до участі у справі у якості третьої особи ПрАТ СК «ПЗУ України», оскільки згідно полісу №АК/9792112, який діяв на момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована за заподіяння шкоди третім особам. Також просить відмовити у задоволенні позову, покликаючись на те, що вищевказаною ухвалою від 09.04.2019 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності. У свою чергу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не були визнані потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив такі задоволити. Зокрема зазначив, що відсутні підстави для залучення у якості третьої особи страхової компанії, оскільки остання не несе відповідальність за спричинення відповідачем шкоди здоров`ю третім особам.

Так, суд не приймає до уваги покликання відповідача на те, що ОСОБА_1 застрахована за заподіяння шкоди третім особам, а відтак така шкода має бути стягнена з ПрАТ СК «ПЗУ України» з огляду на наступне.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 24 лютого 2016 року ухвалив постанову у справі № 6-1343цс15, предметом якої був спір про відшкодування витрат на лікування.

Суд зробив правовий висновок про те, що відповідно до частини першої статті 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Згідно зі статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 вказаного Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності стаття 3 вказаного Закону визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 цього Закону).

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метоюзабезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам (потерпілим) унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Отже, витрати лікувального закладу на лікування потерпілого від злочину не можуть бути відшкодовані за договором обов`язкового страхування страховою компанією.

Таким чином, судом відмовлено відповідачу ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про залучення до справи у якості третьої особи ПрАТ СК «ПЗУ України».

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Заслухавши доводи прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.3 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і у визначеному законом порядку.

Згідно ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та (або) моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно - небезпечне діяння. Особа, яка не пред`явила цивільного позову у кримінальному провадженні, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Судом встановлено, що Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.04.2019 у справі № 450/772/19, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а кримінальне провадження - закрито. Вказана ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили.

При цьому, ухвалою суду встановлено, що ОСОБА_1 , 16 грудня 2018 року близько 12 год. 00 хв., керуючи автомобілем марки «Сузукі Ігніс», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись в напрямку до м. Львова, на 15 км. + 500 м. автодороги Львів-Пустомити-Меденичі, поблизу м. Пустомити Львівської області, порушила чинні вимоги «Правил дорожнього руху України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями, а саме: п.п. 1.2; 1.5; 2.3 (б, д); 12.1; тобто була не уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, відповідно не реагувала на її зміну, своїми діями створила загрозу безпеці дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості не урахувала дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого нею транспортного засобу та безпечно керувати ним, що призвело до втрати контролю над його рухом, і, як наслідок, виїзду автомобіля на смугу зустрічного руху та зіткнення із автомобілем марки «Ніссан Альмера», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в напрямку до м. Пустомити.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «СузукіІгніс», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді рани передньо-внутрішньої поверхні нижньої третини правої гомілки, відкритого перелому обох кісток нижньої третини (метаепіфізу) правої гомілки, саден правої половини обличчя, які відносяться до середньої тяжкості тілесного ушкодження по ознаці тривалого розладу здоров`я.

Також встановлено, що ухвалами слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 18.01.2019 року призначено судово-медичні експертизи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З вказаних ухвал вбачається, що 16.12.2018 року, близько 12:00 год. на а/д Львів-Пустомити-Меденичі, 15 км + 500 м, відбулась ДТП за участю автомобіля марки «Сузукі», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Ніссан Альмера», р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП пасажири автомобіля марки «Сузукі», р.н. НОМЕР_1 , неповнолітні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження.

Згідно висновку експерта №03/2019 від 18.01.2019 року внаслідок вищевказаної ДТП ОСОБА_4 завдано легкі тілесні ушкодження.

Згідно висновку експерта №04/2019 від 18.01.2019 року внаслідок вищевказаної ДТП ОСОБА_5 завдано легкі тілесні ушкодження.

У відповідності до вимог ст.ст.12, 13, 78 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму ВСУ №11 від 07.07.1995 року "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" у кримінальному судочинстві відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого може покладатися тільки на особу, вина якої у вчиненні злочину встановлена обвинувальним вироком суду.

Частинами 1 та 3 ст.1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до ч.2 ст.1191 ЦК України держава має право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

Відповідно до п.1 Постанови ПВСУ від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України.

Положеннями п.п. 1, 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 №545, передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003 (у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

З матеріалів справи вбачається, що потерпіла від злочину ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії і в ортопедо-травматологічному відділенні у КНП «Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова» в період з 16.12.2018 року по 05.01.2019 року (20 ліжкоднів). Згідно довідки № 578 від 13.05.2019 року витрати на її лікування склали 10784,16 гривень.

Також вбачається, що потерпіла від злочину ОСОБА_5 перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні невідкладної хірургічної допомоги та нейрохірургічному відділенні у КНП «Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова» в період з 16.12.2018 року по 26.12.2018 року (10 ліжкоднів). Згідно довідки № 578 від 13.05.2019 року витрати на її лікування склали 6031,00 гривень.

Окрім того, потерпілий від злочину ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії та нейрохірургічному відділенні у КНП «Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова» в період з 16.12.2018 року по 26.12.2018 року (10 ліжкоднів). Згідно довідки № 578 від 13.05.2019 року витрати на її лікування склали 9325,15 гривень.

Таким чином, з огляду на те, що потерпілі від кримінального правопорушення ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебували на лікуванні в КНП «Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова» у зв`язку із спричиненням їм середньої тяжкості тілесних ушкоджень та легких тілесних ушкоджень відповідно, внаслідок чого вказаним закладом охорони здоров`я були понесені витрати у загальному розмірі 26140,31 грн., суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Суд не приймає до уваги покликання відповідача на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12018140270002106 від 16.12.2018 року не визнані потерпілими, тому витрати на їх лікування стягненню з ОСОБА_1 не підлягають, оскільки з матеріалів справи вбачається, що внаслідок умисних дій відповідача останнім завдано легкі тілесні ушкодження, внаслідок чого вони перебували на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова».

Окрім того, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст.41, 139, 147, 149, 232, 235 КЗпП України, ст.ст. 8-14, 141, 223, 247, 258, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позов Львівської місцевої прокуратури №3 (місце знаходження: 79044, м.Львів, вул. Генерала Чупринки, 85) в інтересах держави в особі Львівської міської ради (місце знаходження: 79006, м.Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня м.Львова» (місце знаходження: 79059, м.Львів, вул. П.Орлика, 4, код ЄДРПОУ 22331468) про відшкодування шкоди – задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь держави в особі Львівської міської ради в рахунок відшкодування витрат Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня м.Львова» на стаціонарне лікування осіб, які потерпіли від злочину ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 кошти в розмірі 26140,31 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Львівська місцева прокуратура №3 (місце знаходження: 79044, м.Львів, вул. Генерала Чупринки, 85) в інтересах держави в особі Львівської міської ради (місце знаходження: 79006, м.Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896).

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Міська дитяча клінічна лікарня м.Львова», місце знаходження: 79059, м.Львів, вул. П.Орлика, 4, код ЄДРПОУ 22331468.

Суддя Зубачик Н.Б.