Вирок № 84555687, 27.09.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.09.2019

ЄУН № 320/5645/18

Провадження № 1-кп/320/264/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12018080140001801 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Мелітополь Запорізької області, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працює, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

22 червня 2018 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 186 ч. 3 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнено з іспитовим строком на 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю прокурора - Керімова Е.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

25 травня 2018 року, приблизно о 20 годині 40 хвилин, знаходячись біля магазину «Легенда», який розташований по проспекту 50-річчя Перемоги у м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з карману брюк потерпілого ОСОБА_2 таємно викрав банківську картку «А-Банк» № НОМЕР_1 , що видана на ім`я ОСОБА_2 Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, знаючи пін-код від вищевказаної картки здійснив зняття грошових коштів з банківської карти «А-Банк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_2 , а саме: 25.05.2018 року о 21:10 з банкомату ПАТ «Райфайзен Банк Аваль», який розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь. Проспект 50 річчя Перемоги, 27, зняв грошові кошти у розмірі 650 гривень; 25.05.2018 року о 21:20 з банкомату ПАТ КБ «Приватбанк», який розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь. Проспект 50 річчя Перемоги, 26/1, зняв грошові кошти у розмірі 4000 гривень; 25.05.2018 року о 21:30 з банкомату ПАТ КБ «Приватбанк», який розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь. Проспект 50 річчя Перемоги, 22/1, зняв грошові кошти у розмірі 5800 гривень. Таким чином, ОСОБА_1 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 10450 гривен.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив, що 25 травня 2018 року, ввечері вживали алкоголь разом з потерпілим біля магазину «Легенда», який розташований по проспекту 50-річчя Перемоги у м. Мелітополі Запорізької області, спочатку потерпілий самостійно дав картку, повідомив пін-код, щоб він зняв гроші для купівлі алкоголю, потім потерпілий був сильно випивший та попросив його довести до дому і в той час він шляхом вільного доступу, з карману брюк потерпілого ОСОБА_2 таємно викрав банківську картку «А-Банк» № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 та знаючи пін-код від вищевказаної картки здійснив зняття грошових коштів з банківської карти «А-Банк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_2 , тричі, а саме: 25.05.2018 року о 21:10 з банкомату ПАТ «Райфайзен Банк Аваль», який розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь. Проспект 50 річчя Перемоги, 27, зняв грошові кошти у розмірі 650 гривень; 25.05.2018 року о 21:20 з банкомату ПАТ КБ «Приватбанк», який розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь. Проспект 50 річчя Перемоги, 26/1, зняв грошові кошти у розмірі 4000 гривень; 25.05.2018 року о 21:30 з банкомату ПАТ КБ «Приватбанк», який розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь. Проспект 50 річчя Перемоги, 22/1, зняв грошові кошти у розмірі 5800 гривень. На загальну суму 10450 гривен. Викрадене повернув у повному обсязі спочатку 6000 (шість) тисяч, а потім розрахувався в повному обсязі. Шкодує про вчинене, розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що жодних претензій до обвинуваченого він не має, викрадене майно йому повернуто. Цивільний позов ним не заявлений. Просить обвинуваченого суворо не карати.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються і обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.

Таким чином, дослідивши зібрані у справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого злочину повністю доведена.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винних, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання підсудного, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, його правдиві і послідовні покази, які сприяли встановленню істини у кримінальному провадженні.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є злочином середнього ступеню тяжкості, особу підсудного, який задовільно характеризується за місцем проживання, його щире каяття, правдиві і послідовні показання, які сприяли встановленню обставин у кримінальному провадженні, на диспансерному обліку у лікаря нарколога та психіатра ОСОБА_1 не перебуває, матеріальну шкоду, завдану злочином, потерпілому відшкодував, а також суд враховує позицію потерпілого, який жодних претензій до обвинуваченого не має.

Також при призначенні покарання суд враховує той факт, що ОСОБА_1 22 червня 2018 року засуджений вироком Мелітопольського міськрайонного суду до позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки.

Однак суд бере до уваги, що вказаний вирок суду від 22.06.2018 року на час вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, законної сили не набрав.

Відповідно до статті 17 КПК особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Таким чином, до набрання обвинувальним вироком законної сили особа не може вважатися такою, що піддана кримінальному покаранню, а, відповідно, не може йти мова про невідбуте покарання.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання за сукупністю злочинів на підставі частини 4 статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання про речові докази у даному кримінальному провадженню вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому у даному кримінальному провадженні не обирався.

Керуючись ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі частини 4 статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 27.09.2019 року за частиною 2 статті 185 КК України, більш суворим покаранням, призначеним за попереднім вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 22.06.2018 року, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом іспитового строку - 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на ОСОБА_1 покласти обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: грошові кошти в розмірі 6000 (шість) тисяч гривень, які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 залишити в його користуванні.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

СУДДЯ: