Рішення № 84555417, 24.09.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/2635/19

Провадження № 2 /331/1283/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді: Жукової О.Є.

за участю секретаря : Качан К.К.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Шульга Є.О.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення невірно нарахованої та не виплаченої суми вихідної допомоги при звільненні, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні ,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача різницю за невірно нараховану суму вихідної допомоги в сумі 6430,34 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 52 306,80 гривень, витрати на правовому домогу 550,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що з 10.05.2016р. працювала в ВАТ “Запоріжжяобленерго” на різних посадах. Наказом №641к від 14 лютого 2019 р. була звільнена 15 лютого 2019 р. за власним бажанням , у зв`язку з невиконанням власником, або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного трудового договору на підставі ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю України.

В день звільнення 15.02.2019 р. відповідач відмовився надати письмове Повідомлення про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів.

Повідомлення, яке позивачу надали після неодноразових звернень, було зареєстровано за №47 від 15.02.2019 р., а фактично видано тільки 26.02.2019р. В Повідомлені не були зазначені суми боргів по заробітній платі за вересень 2017р. 4280,28 грн., за листопад 2017р. - 3774,88 грн..

Протягом з 15 лютого 2019 р. по 13 березня 2019 р. включно відповідачем було погашено заборгованість у сумі 50665,22 грн.

У листопаді та грудні 2018р. на роботі у відділі позивача виникли додаткові обсяги робіт, які необхідно було виконувати колективу. Персоналу, який виконав у ці місяці додаткові обсяги робіт, була нарахована премія у розмірі 50% від окладу, у тому числі і позивачу за грудень 2018р..

У Повідомленні при розрахунку середньої заробітної плати , яка враховується при розрахунку вихідної допомоги при звільненні, не була врахована премія за грудень 2018р. у розмірі 50% в окладу.

Таким чином, вважає, що нарахована їй премія в грудні 2018 року під визначення “одноразова виплата” попадає, як це стверджує відповідач, тому повинна бути врахована у розрахунку середньої заробітної плати та вихідної допомоги.

Враховуючи вище зазначені помилки у Повідомлені зазначає, що розрахунок середньої заробітної плати та вихідної допомоги виконано не вірно. Різниця згідно здійсненого нею розрахунку складає 7 841, 88 грн. та враховуючи усі утримання, які дорівнюють 1 411,54 грн., відповідачем ПАТ “Запоріжжяобленерго” не було нараховано позивачу 6 430, 34 грн. вихідної допомоги.

Таким чином відповідач повинен виплатити їй суму, яка не була врахована - 6430,34 грн. та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Загальна сума, яку відповідач повинен сплатити позивачу, складає 6430,34 + 52306,80 = 58737,14 грн.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2019 року по справі відкрито провадження, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

07 серпня 2019 року відповідач надав відзив на позов, в якому позов не визнав, та зазначив про правильність сформованого та виданого повідомлення сум, які належать працівникові при звільнені.

У вступному слові позивачка та її представник позов підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав викладених у відзиві, в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Суд, вислухавши вступне слово учасників справи , дослідивши письмові докази, вважає, що позов належить частковому задоволенню з наступних підстав.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства проводиться в день звільнення.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача , ОСОБА_1 з 10.05.2016р. працювала в ВАТ “Запоріжжяобленерго” на різних посадах.

Наказом №641к від 14 лютого 2019 р. була звільнена 15 лютого 2019 р. за власним бажанням , у зв`язку з невиконанням власником, або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного трудового договору на підставі ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Разом з тим, фактичний розрахунок з позивачем відбувся 13.03.2019, що підтверджено оригіналом довідки наданої ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Згідно довідки ПАТ «Запоріжжяобленерго» середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 546,13 грн.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. З урахуванням цих норм, зокрема абзацу третього пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Позивач звільнився 15.02.2019, отже місяці, які будуть враховані при розрахунку середньоденного заробітку є: січень 2019 та грудень 2018.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пункту 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Крім того, положеннями розділу III Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають врахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час затримки розрахунку.

Також, у п. 3 розділу III Порядку №100 вказано, що у разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Отже, механізм розрахунку середньоденного заробітку визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. а у Постанові ВСУ від 01.03.2017 р. по справі № 6-2807цс16 зазначено, що при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку №100.

Дохід Позивача для розрахунку середньоденного заробітку за грудень 2018 був розрахований наступним чином: 8270,00 грн. (посадовий оклад ОСОБА_1 ) + 1240,50 (надбавка за стаж роботи) + 694,68 (премія ТЄП) = 10 205,18 грн., що підтверджено табуляграмами за грудень 2018, відповідно до якої для визначення розміру середньоденного заробітку беруться лише суми виплат, які відносяться і за грудень 2018 року. Кількість відпрацьованих днів у грудні 2018: 20 робочих днів.

Відповідно до положення п. 4 розділу III Порядку №100 при розрахунку середньоденного заробітку не враховуються на підставі пункту б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо), а саме: не враховується премія ОСОБА_1 у розмірі 4135,00 грн., яка була нарахована лише в грудні 2018 року на, підставі наказу ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 27.12.2018 №112-ос .

Згідно вказаного наказу передбачалося нарахування одноразового преміювання (грошове заохочення) за особовий вклад при вирішенні значущих питань для Товариства щодо працівників товариства лише в грудні 2018 року. Суд вважає, що доводи позивача, щодо нарахування даної премії за додаткові обсяги робіт, які необхідно було виконати у зв`язку з відсутністю працівників відділу є безпідставними , оскільки в наказі №112-ос від 27.12.2018 зазначена інша підстава для нарахування премії.

Також не враховується відповідно до п. 4 розділу НІ Порядку №100 при розрахунку середньоденного заробітку на підставі пункту и) виплати, пов`язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо, премія у розмірі 350 грн., яка була нарахована у грудні 2018 всім працівникам товариства з нагоди святкування.

Дохід позивача для розрахунку середньоденного заробітку за січень 2019 був розрахований наступним чином: 6742,86 грн. (посадовий оклад Кравцової ЛІ.) +1011,43 (надбавка за стаж роботи) + 1701,26 (премія ТЄП) (розрахунок розміру премії за відпрацюванні 16 робочих днів у січні 2019= 2232,90/21*16=1701,26 грн.) = 9455,55грн.

Суд погоджується з наданим відповідачем розрахунком, які підтверджується наявними в матеріалах справи копіями табуляграм за січень 2019.

Відповідно до положення п. 4 розділу III Порядку №100 при розрахунку середньоденного заробітку не враховуються на підставі пункту 61 одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо) (а саме не враховуються: кошти за лікарняний у розмірі 2479,61 грн., оскільки ця виплата була лише у січні 2019)

Також відповідно до п. 3 розділу III Порядку №100 у разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Дана норма була правомірно застосована відповідачем при розрахунку премії за січень 2019 для обчислення суми середньоденного заробітку за січень, оскільки позивач у січні 2019 відпрацювала лише 16 робочих днів, а повний місяць - 21 робочий день.

З огляду на вищенаведене середньоденний дохід ОСОБА_1 був розрахований за наступною Формулою: 10205,18 (дохід для розрахунку середньоденного заробітку за грудень 2018) + 9455,55 (дохід для розрахунку середньоденного заробітку за січень 2019) / 36 день = 546.13 грн.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що доводи позивача щодо включення розміру премії у розмірі 4135,00 грн. , є безпідставними , так саме як і наданий розрахунок середньоденного заробітку у розмірі 670.60 грн., а тому позов в цій частині є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню .

Вирішуючи позов в частині стягнення не донарахованої вихідної допомоги при звільненні , суд виходить з наступного.

В наказі про звільнення ОСОБА_1 №641-к від 14.02.2019 зазначено , про вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку, згідно ст. 44 КЗпП України.

Згідно п. 8 розділу IV Порядку №100 передбачено, що у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту. на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. (Пункт 8 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1398 ( 1398-99-п ) від 30.07.99)

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства. ( Пункт 8 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1398 ( 1398-99-д) від 30.07.99)

Кількість робочих днів згідно графіку роботи ПАТ «Запоріжжяобленерго», який відображений в доданих розрахункових листах:

за грудень 2018- 20,

за січень 2019-21.

Розрахунок середньомісячного числа робочих днів: (20+21):2 = 21,

Розрахунок середньомісячного числа робочих днів для визначення вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку: 21*3=63.

Отже, вихідна допомога Позивача згідно законодавчих норм та довідки про середній заробіток становить: 546.13 грн, (середньоденний заробіток)* 63 (середньомісячне число робочих днів ) = 34 406.19 грн.

З огляду на вищенаведене суд вважає , що розрахунок розміру вихідної допомоги наданий позивачем повністю суперечить нормам порядку №100, яким визначені правила розрахунку середньоденної заробітної плати та кількості робочих днів, тому позовні вимоги щодо недоплати вихідної допомоги у розмірі 6430, 34 грн., є безпідставними.

Разом з тим, судом встановлено, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» було несвоєчасно здійснено виплату ОСОБА_1 всіх сум, що їй належить виплатити при звільненні.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Оскільки , станом на 15 лютого 2019 року з позивачем при звільнені розрахунку проведено не було , остаточний розрахунок здійснений 13 березня 2019 року, то середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 складає 18 робочих днів * 546,13 гривень = 9 830,34 гривень .

При цьому суд зазначає, що оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідним обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає суму , що підлягає стягненню без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” від 24 грудня 1999 року № 13).

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З квитанції до прибуткового касового ордеру від 22 серпня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 було сплачено 3000,00 гривень на користь адвоката Трачук Н.І. на підставі договору про надання правової допомоги від 01 травня 2019 року.

Згідно ордеру про надання правової допомоги №1002133 , який виданий адвокатом Трачук Н.І. , адвокат Трачук Н.І. представляла інтереси позивача у вказаній цивільній справі на підставі договору про надання правової допомоги від 01 травня 2019 року.

Згідно акту приймання виконаних робіт , вартість наданих ОСОБА_1 послуг на професійну правничу допомогу склала 3000,00 гривень , з яких: консультація, складання позовної заяви- 1000,00 гривень; підготовка та подання відповіді на відзив – 1000,00 гривень; участь у судових засіданнях від 10 хвилин до 1 години -1000,00 гривень.

Згідно ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд вважає, що оскільки позивачем надано до суду опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, сума витрат на оплату послуг адвоката є співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача ПАТ «Запоріжжяобленерго» на користь ОСОБА_1 прапорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 502,20 гривень ( 58 737,14 гривень -загальна сума позовних вимог, в свою чергу 9830,34 гривень - сума часткового задоволення позовних вимог, що складає 16,74 % . 16,74 % від 3000,00 гривень дорівнює 502,20 гривень).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць слід допустити до негайного виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265 , 279, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення невірно нарахованої та не виплаченої суми вихідної допомоги при звільненні, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (місце знаходження: м. Запоріжжя, вул. Столеварів, буд. 14, ЄДРПОУ 00130926) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 лютого 2019 року по 13 березня 2019 року в сумі 9 830 гривень 34 копійок з подальшим утриманням податків й інших обов`язкових платежів , судовий збір у розмірі 768 гривень 40 копійок, витрати на правову допомогу 502 гривні 20 копійок.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст судового рішення складений 27 вересня 2019 року.

Суддя: О.Є. Жукова

24.09.2019