Рішення № 84555228, 25.09.2019, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/486/19

Провадження № 2/311/429/2019

25.09.2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2019 року Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого – судді Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Осінцевій Л.А.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду міста Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В :

07 лютого 2019 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка ОСОБА_1 зазначає, що з 29.06.2011 року до квітня 2012 року вона проживала однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрацію шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син - ОСОБА_3 . За письмовою заявою відповідача, у відповідності до ст.135 Сімейного кодексу України, батьком дитини записаний відповідач - ОСОБА_2 . 01.04.2012 року відповідач виїхав за межі України, в місто Нижнєвартовськ, на роботу і більше не повертався. У червні 2012 року відповідач ОСОБА_2 добровільно перерахував їй, позивачці ОСОБА_1 , на банківську картку 8 000 доларів США. З квітня 2013 року по грудень 2014 рік відповідач ОСОБА_2 добровільно перераховував на її банківську картку кожного місяця по 100 доларів США. З січня 2015 року по червень 2018 року відповідач ОСОБА_2 добровільно перераховував на її банківську картку один раз в квартал по 200 доларів США. З липня 2018 року виплати перестали надходити. На даний час дитина проживає разом з нею та знаходиться на повному її утриманні. З липня 2018 року відповідач ОСОБА_2 будь-якої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, що і стало приводом для звернення до суду з відповідним позовом, в якому просить: 1) стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає в Російській Федерації Ханти- АДРЕСА_1 округ АДРЕСА_2 , працює супервайзером у нафтовій американській компанії « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») аліменти на її користь на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі ј заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позову та до повноліття дитини; 2) судові витрати стягнути з відповідача.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 06 березня 2019 року відкрито провадження, визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та направлено судове доручення компетентному суду Російської Федерації за місцем проживання відповідача ОСОБА_2 (а.с.14-19).

В підготовче судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте надала суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні за підставами, викладеними у позовній заяві (а.с.40).

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання (перебування) відповідача шляхом оформлення судового доручення компетентному суду Російської Федерації. 10.07.2019 року з ГТУЮ у Запорізькій області надійшли до суду документи, складені Нижньовартовським міським судом Ханти-Мансійського автономного округу-Югри по виконанню судового доручення про вручення документів та виконання окремих процесуальних дій, а саме: протокол судового засідання Нижньовартовського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу-Югри від 15 травня 2019 року, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 під час надання пояснень вказує, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, про що надав письмову заяву, та проти задоволення позову не заперечує, зазначивши, що від дитини ОСОБА_4 він не відмовляється та регулярно здійснював переказ грошових коштів, на підтвердження надав копії відповідних квитанцій, проте у зв`язку з політичною ситуацією в Україні та воєнним станом, в 2018 році не міг здійснювати перекази, оскільки жоден з банків перекази не приймав. Проти розгляду справи без його участі, не заперечує ((а.с.22-36).

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1); докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина 5).

З урахуванням положень ч.1 ст.198, ч.3 ст.211 ЦПК України суд ухвалив про проведення підготовчого засідання за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів та заяв сторін по справі.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст.206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували у фактичних шлюбних відносинах, від спільного подружнього життя сторони мають малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у свідоцтві про народження якого батьком записаний ОСОБА_2 , відповідач у справі, що останнім не оспорюється (а.с.5).

Згідно довідки Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області №3858 від 21 грудня 2018 року, вбачається, що ОСОБА_1 , 1977 року народження, позивачка по справі, дійсно мешкає за адресою: АДРЕСА_3 та має наступний склад сім`ї: син – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.6).

На теперішній час між сторонами по справі домовленості щодо утримання малолітньої дитини – сина ОСОБА_3 , не досягнуто, тому позивачка ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно положень ст.181 СК України способами виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі

Згідно ч.4 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу батька (матері) та/чи в твердій грошовій сумі.

Відповідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно вимог ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", пункт 15 передбачає, що відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина. За відсутності домовленості між батьками домовленості про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно вимог статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ст.8 Закону України „Про охорону дитинства” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

З урахуванням положень ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7,8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, та приймаючи до уваги визнання відповідачем ОСОБА_2 позовних вимог у повному обсязі, що відповідно до положень ч.1 ст.82 ЦПК України, не підлягає доказуванню, тому суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, та з урахуванням матеріального та сімейного становища відповідача, а також матеріального становища позивачки, яка має на утриманні малолітнього сина, яка на теперішній час потребує матеріальної допомоги від ОСОБА_2 , який є батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Крім того, враховуючи матеріальне становище відповідача, який є фізично здоровою та працездатною особою, на обліку у вузьких спеціалістів медичних закладів відповідач не перебуває, на утриманні відповідача непрацездатних осіб немає, оскільки вищевикладені обставини відповідачем не спростовані, та в судовому засіданні протилежне відповідачем не доведено. Тому, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 має можливість сплачувати аліменти на користь позивачки ОСОБА_1 у визначеній нею частці від доходів (заробітку) відповідача щомісячно, а саме: аліменти в розмірі 1/4 частини його доходу (заробітку) щомісячно на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 до досягнення ним повноліття, з тих підстав, що відповідач є фізично здоровою особою, інших утриманців, окрім малолітнього сина ОСОБА_4 , відповідач немає, проте добровільно матеріальної допомоги на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 відповідач не надає, домовленості щодо порядку утримання малолітнього сина ОСОБА_4 сторони не дійшли, угоди про утримання дитини між сторонами не досягнуто, внаслідок чого позивачка опинилася у скрутному матеріальному становищі та самостійно матеріально утримувати малолітнього сина ОСОБА_4 та забезпечувати йому належний матеріальний рівень для гідного розвитку та існування, позивачка самостійно не в змозі, тому суд вважає за необхідне позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з моменту пред?явлення позову до суду, відповідно до положень ст.191 СК України, тобто з 07 лютого 2019 року та до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, відповідно до положень 141 ЦПК України, суд розподіляє судові витрати, а саме: з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню в дохід держави судовий збір за пред`явлення до суду позову майнового характеру, розмір якого з 01.01.2019 року становить 768,40 грн., оскільки позивачка ОСОБА_1 по даній категорії справ про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 274, 430 ЦПК України, ст.ст.84,180-183,191 Сімейного кодексу України, суд –

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (громадянин Російської Федерації, уродженець м.Нижнєвартовськ Тюменської області, не працюючого, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: Російська АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 07 лютого 2019 року та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в цій частині підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (громадянин Російської Федерації, уродженець м.Нижнєвартовськ Тюменської області, не працюючого, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_4 ) судовий збір в дохід держави (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО - 899998, Рахунок отримувача – 31211256026001, Код класифікації доходів бюджету – 22030106, Призначення платежу: судовий збір на користь держави) в розмірі – 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО