Рішення № 84554685, 19.09.2019, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/828/19

2/302/228/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в повному обсязі)

19.09.2019 смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Гайдур А. Ю

з участю секретаря с/з Царь О.В.,

без участі сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні райсуду в смт. Міжгір`ї у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 84254,33 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

08.07.2019 позивач звернувся до суду з цим позовом.

В позові зазначив, що ОСОБА_1 згідно укладеного договору № б/н від 10.10.2012 року отримав кредит у розмірі 3000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою. Однак відповідач станом на 04.06.2019 року має заборгованість на суму 84257,33 грн., а саме: 2786,40 грн. – заборгованість за кредитом; 75382,79 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 1600,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 500.00 грн. – штраф (фіксована частина); 3988,44 грн. – штраф (процентна складова). На даний час кредитна заборгованість відповідачем не погашена, тому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 таку.

За клопотанням позивача, суд ухвалив, згідно ухвали Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23.07.2019 про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, відповідно до вимог ст.ст. 19 ч.6, 274, 279 ЦПК України. Заперечення з приводу цього з боку відповідача до суду не надходило.

Представником позивача станом на 19.09.2019 клопотання про залишення позову без розгляду чи закриття провадження у справі не заявлено. До позовної заяви представником позивача додано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідач ОСОБА_1 подав суду заяву про застосування строків позовної давності.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, зокрема докази додані позивачем до позову: розрахунки заборгованості; копію заяви позичальника; витяг з "Тарифів Банку"; витяг з "Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою", суд приходить до висновку про підставність позову АТ КБ "ПриватБанку" і необхідності його часткового задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору № б/н 10.10.2012 року отримав кредит у розмірі 3000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У відповідності до ст.ст. 526, 611 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 порушив свої зобов`язання за умовами вищевказаного договору та станом на 04.06.2019 року допустив заборгованість перед банком в сумі 84257,33 грн., а саме: 2786,40 грн. – заборгованість за кредитом; 75382,79 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 1600,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 500.00 грн. – штраф (фіксована частина); 3988,44 грн. – штраф (процентна складова).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У частині 2 ст. 1050 ЦК України зазначено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Судом достовірно встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 було порушено умови кредитного договору, зокрема він прострочив свої зобов`язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом, отже, в даному випадку, має місце порушення строків виконання зобов`язання відповідачем.

Даючи оцінку доводам відповідача про застосування позовної давності, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права чи інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, до вимоги про стягнення заборгованості по заборгованості за кредитом та заборгованість по процентам за користуванням кредитом, позовна давність не може бути застосована, оскільки позивач звернувся з позовом в межах трьохрічного строку.

Однак, доводи в частині застосування позовної давності до неустойки заслуговують на увагу.

Статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що укладений письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною ( сторонами).

Із змісту кредитного договору, підписаного сторонами у виді «Анкети- заяви" та Умов і Правил надання банківських послуг, а також Тарифів, видно, що сторони в кредитному договорі чітко обумовили істотні умови: суму кредиту , розмір, строки і порядок погашення, розмір винагороди (комісії) та визначили розмір пені за порушення зобов`язань.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен надати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання .

За ст. 551 ч. 2 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Згідно положення статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, а саме п.2.1.1.12.6.1, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

У той самий час, згідно з п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.

За таких обставин суд дійшов висновку про стягнення з відповідача заборгованості за пенею та комісією у межах річного строку позовної давності, тобто у сумі 1100 грн., та неможливість стягнення з відповідача, як боржника за кредитним договором, одночасно пені та штрафів (фіксованої частини в розмірі 500 грн. та процентної складової в розмірі 3988,44 коп.). А тому, за цих підстав ця сума штрафів підлягає виключенню із загальної суми заборгованості за наданим кредитом.

Судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов АТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Міжгірським РС ГУДМС України в Закарпатській області 30.05.2017 року, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Дніпро, вул.. Набережна Перемоги, буд.50) заборгованість у розмірі 79268 (сімдесят дев`ять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 89 коп. за кредитним договором № б/н від 10.10.2012 року, а саме:

2786.40 грн. – заборгованість за кредитом;

75382.49 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом;

1100.00 грн. – заборгованість за пенею та комісією;

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Міжгірським РС ГУДМС України в Закарпатській області 30.05.2017 року, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Дніпро, вул.. Набережна Перемоги, буд.50) витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп..

Копію рішення надіслати сторонам по справі.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , - протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Повне рішення складено 26.09.2019.

Суддя: А. Ю. Гайдур