Ухвала суду № 84551230, 26.09.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/10553/17

Провадження № 1-в/219/356/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2019 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Медінцевої Н.М.,

при секретареві Волохіній Г.С.,

за участі прокурора Баздарєва С.М.,

представника Бахмутського міськрайонного відділу Філії Державної установи Центр пробації» в Донецькій області Цьохи Ю.О.,

засудженого ОСОБА_1 ,

захисника Руднєвої І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмуті клопотання захисника – адвоката Руднєвої І.С. в інтересах засудженого ОСОБА_1 про звільнення від відбування покарання згідно з Законом України «Про амністію у 2016 році», -

В С Т А Н О В И В:

До Артемівського міськрайонного суду надійшло клопотання захисника – адвоката Руднєвої І.С. в інтересах засудженого ОСОБА_1 про звільнення його від відбування покарання, призначеного вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2018 року у справі № 219/10553/17, на підставі п. а) Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року. В обґрунтування заяви посилається на те, що вироком Артемівського міськрайонного суду Донецького Донецької області від 09листопада 2018 року у справі № 219/10553/17 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та йому призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 104 КК України, ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з встановленням іспитового строку тривалістю в один рік. Зазначає, що в ході розгляду справи ОСОБА_1 не знав свого права про можливість заявити клопотання про застосування до нього положень ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», бо отримував безоплатну правову допомогу, адвокат не роз`яснив йому його права належним чином. Хоча при розгляді цієї ж справи № 219/10553/17 відносно одного з трьох засуджених– ОСОБА_2 застосовано положення Закону України «Про амністію у 2016 році»та його звільнили від відбування покарання за амністією. Відповідно до п. а) ст. Закону України «Про амністію у 2016 року», звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчинені умисного злочину, що не є тяжким або особливо тяжким злочином відповідно до ст. 12 КК України, а) які на момент вчинення злочину були неповнолітніми. На момент вчинення злочину, тобто 20квітня 2017 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був неповнолітнім та належить до кола осіб, які зазначені у ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 року». Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 , він народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Злочин ним вчинено 20квітня 2017 року, тобто на день вчинення злочину ОСОБА_1 виповнилося повних 17 років 10 місяців. Наслідки застосування амністії ОСОБА_1 роз`яснені та зрозумілі, він наполягає на її застосуванні, раніше амністія до нього не застосовувалася.

Засуджений ОСОБА_1 та захисник Руднєва І.С. у судовому засіданні на вимогах клопотання наполягали з мотивів, викладених у ньому, та просили його задовольнити.

Прокурор Баздарєв С.М. заперечував проти задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання у зв`язку з амністією, посилаючись на те, що хоча ОСОБА_1 на момент вчинення злочину і був неповнолітнім, проте він вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, що і було враховано судом при постановленні вироку від 09 листопада 2018 року та зазначено у ньому.

Представник Бахмутського міськрайонного відділу Філії Державної установи Центр пробації» в Донецькій області Цьоха Ю.О. підтримала думку прокурора та просила відмовити у задоволенні клопотання захисника.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, ретельно перевіривши матеріали справи та відомості щодо засудженого ОСОБА_1 , приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 85 КК України, на підставі закону України про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарання, а також засудженому може бути замінено покарання або невідбуту його частину більш м`яким покаранням.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України №1810-VIIІ від 22 грудня 2016 року «Про амністію у 2016 році».

За змістом ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році», його виконання покладається на суди, зокрема питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого, підсудного чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Згідно з п. а) ч. 2 ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році», застосування цього Закону здійснюється щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та осіб, яких засуджено до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, крім покарання у виді штрафу, - за поданням органу виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.

У судовому засіданні встановлено, що вироком Артемівського міськрайонного суду Донецького Донецької області від 09листопада 2018 року у справі № 219/10553/17 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та йому призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 104 КК України, ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з встановленням іспитового строку тривалістю в один рік (а.с. 3-11).

Відповідно до копії свідоцтва про народження та копії паспорту ОСОБА_1 , він народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12).

Як видно з копії вироку, злочин ОСОБА_1 було вчинено 20 квітня 2017 року.

Таким чином, на момент вчинення злочину ОСОБА_1 був неповнолітнім.

Однак, вказаним вироком ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років позбавлення волі, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Крім того, про те, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин також зазначено у вироку суду від 09 листопада 2018 року.

Відповідно до п. а) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 року», звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчинені умисного злочину, що не є тяжким або особливо тяжким злочином відповідно до ст. 12 КК України, - особи, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми.

Суд не бере до уваги доводи захисника щодо того, що при розгляді цієї ж справи № 219/10553/17 відносно одного з трьох засуджених – ОСОБА_3 застосовано положення Закону України «Про амністію у 2016 році» та його звільнили від відбування покарання за амністією. Так, як видно з вироку суду від 09 листопада 2018 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді двох років обмеження волі. На підставі п. а) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» його звільнено від призначеного цим вироком покарання у зв`язку з амністією. Тобто, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, що відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Таким чином, у судовому засіданні встановлені обставини, які виключають можливість застосування п. а) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» відносно засудженого ОСОБА_1 .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисника – адвоката Руднєвої І.С. в інтересах засудженого ОСОБА_1 про звільнення від відбування покарання згідно з Законом України «Про амністію у 2016 році».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.ст. 12, 74, 85, 86 КК України, Законом України «Про амністію у 2016 році», Законом України «Про застосування амністії в Україні», суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника – адвоката Руднєвої І.С. в інтересах засудженого ОСОБА_1 про звільнення від відбування покарання згідно з Законом України «Про амністію у 2016 році» – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення через Артемівський міськрайонний суд Донецької області, а ОСОБА_1 в той же строк з моменту отримання ним копії ухвали.

Суддя Н.М. Медінцева