Рішення № 84549399, 17.09.2019, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3251/17

2/583/29/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді Ільченко В.М.,

за участю секретаря Верби Н.О.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1, 2 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими спорудами, набутого чоловіком і жінкою за час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, стягнення грошової компенсації за спільне майно, особисті речі та речі індивідувального користування, -

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими спорудами, набутого нею з відповідачем, як жінкою і чоловіком, за час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 2006 року вона проживала разом з відповідачем однією сім`єю, між ними склалися відносини притаманні подружжю, однак шлюб вони не укладали, разом вони вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки. У 2008 році за спільні кошти з відповідачем вони придбали житловий будинок по АДРЕСА_1 , а тому вважає, що зазначений житловий будинок є їх спільною сумісною власністю і підлягає поділу між ними в рівних частинах.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач, посилаючись на безпідставність вимог ОСОБА_1 , просив відмовити у задоволенні її позову. Зазначив, що до 2012 року постійно проживав у квартирі по АДРЕСА_2 , до цього часу з позивачкою разом вони не проживали, спільного господарства не вели, мали окремі джерела доходів, а отже і взаємні права та обов`язки, про що наголошує остання, у них були відсутні. У 2008 році він дійсно придбав житловий будинок по АДРЕСА_1 , але винятково за власні кошти, отримані від здійснення підприємницької діяльності та від продажу належного йому майна, а також за кошти власних заощаджень. Кредитний договір, укладений з ПАТ КБ «ПриватБанк» 08.02.2008 вже після придбання будинку, був укладений з метою поповнення обігових коштів підприємницької діяльності та на інші споживчі цілі. У спірному житловому будинку він почав проживати з квітня 2012 року, коли продав квартиру, яка була основним місцем його проживання та лише з того часу почав підтримувати з позивачкою романтичні стосунки, запропонувавши їй переїхати до нього проживати, але навіть під час спільного проживання у них не було спільного бюджету, ніякої участі у придбанні спірного будинку вона не приймала.

31 січня 2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, поділ майна, придбаного за час спільного проживання, визнання права власності на Ѕ частину майна. Позовні вимоги мотивовані тим, що з 2006 року по січень 2018 року вони з відповідачем проживали разом як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу. У 2008 році за позичені кошти придбали житловий будинок по АДРЕСА_1 , який юридично був оформлений за відповідачем. 08.02.2008 відповідач уклав кредитний договір з ПАТ КБ «ПриватБанк», за яким отримав кредитні кошти у сумі 100 000 грн., які вони одразу повернули позичальнику. Вона виступала поручителем за кредитним договором. В подальшому, спільними трудовими та фінансовими зусиллями вони облаштовували будинок та прибудинкову територію, саджали город, за спільні кошти сплачували кредитну заборгованість. За час спільного проживання ними за спільні кошти було придбано: спальню: ліжко, шифоньєр, дві тумбочки, дзеркало з комодом, матрац «Рішельє» 23.04.2008 р; спальню: ліжко, шифоньєр в 2008 р.; кухню в 2008 р.; плиту газову, духовку «Арістон» в 2008 р.; холодильник «Електролюкс» в 2009 р.; шафу-купе з трьома дзеркалами; шифоньєр трьохдверний; шифоньєр двохдверний; шифоньєр двохдверний; телевізор плазмовий «Самсунг» в 2017 р.; телевізор «Соні»; люстру з коричневими підвісками; люстру з червоними трояндами; люстру рожеву; дзеркало в рамці розміром 2,5х2,5; дзеркало для ванної кімнати з полицями; етажерку для ванної кімнати; рукомийник для ванної кімнати; овальне дзеркало в золотій рамі; пральну машину «Електролюкс» в 2007 р.; кавоварку «Зелмер» в 2013 р.; тостер; кавоварку крапельну; мікрохвильову піч; етажерку ковану; стіл обідній великий, різьблений; стіл скляний на чорних ніжках; стіл-книжку; стіл кухонний; 2 стільці; картину «Весняний букет»; 3 карнизи круглі; 3 карнизи металеві; 2 ламбрекени кухонні зеленого кольору; 3 ламбрекени синьо-золотого кольору; 6 портьєр зі стрічкою; 4 портьєри темно-синього кольору; рожеву штору; білу штору; 6 тюлей темно-бордового кольору; 2 білих тюлі з золотистим малюнком; 2 вазони для квітів; 2 дерев`яні табуретки; соковижималку; 5 кованих виробів для квітів; кухонний комбайн «Silver Crest»; набір каструль синього кольору – 3 шт.; набір каструль металевих 3 шт.; набір столових тарілок білого кольору; набір чайно-кавовий; набір глиняного посуду; кришталеві фужери на ніжках; кришталеві фужери з золотим орнаментом; набір тарілок; набір гостевих тарілок; набір стаканів жовтого кольору; декоративний вазон з квітами; підставку для посуду; велику сковороду; малу сковороду; сковороду; набір полотенець 5 шт.; набір постільної білизни; 2 великі диванні подушки; 3 подушки; ванну «Cersanit» в 2006 р.; автомобіль «RENAULT Kangoo», 2007 року випуску, блакитного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .

Однак у січні 2018 року стосунки між ними погіршилися, відповідач самостійно вивіз частину її речей з будинку, змінив замки на вхідних дверях, відмовляється повертати її особисті речі, а саме: золоті прикраси: 4 колець, сережкі круглі, сережки кільцями, підвіску ромбик, браслет, перстень з діамантом; шубу норкову з капюшоном, придбану в 2013 р.; шубу песцову; порохотяг «Самсунг»; ноутбук «Леново»; міксер «Silver Crest»; швейну машинку.

У визначений судом строк, 13.02.2018 відповідачем подано до суду відзив, за змістом якого позовні вимоги ОСОБА_1 він не визнає, обґрунтовуючи тим, що твердження позивачки про начебто їх спільне прживання по АДРЕСА_3 не відповідают дійсності та не ґрунтуються на доказах. На момент придбання спірного житлового будинку та автомобіля він не проживав з позивачкою, спільного господарства не вів. Будинок та автомобіль, на які претендує позивачка, він придбав за власні кошти, отримані від здійснення підприємницької діяльності, продажу належного йому майна та власних грошових заощаджень. Доводи позивачки про начебто позику грошових коштів в сумі 15 000 доларів США у її подруги ОСОБА_5 для придбання будинку не відповідають дійсності, не підтверджені належними доказами, а його власних коштів йому цілком вистачало для здійснення зазначених покупок. Враховуючи, що у спірний житловий будинок він переїхав у 2012 році, то і ремонтні роботи по замін вікон, відкосів почав проводити близько середини 2012 року, а не у 2008 році, про що зазначає позивачка. Щодо спільно нажитого майна, на яке посилається позивачка, то нею не зазначено його обсяг саме на час припинення їх стосунків, його місцезнаходження на даний час, не вказано джерело і час його придбання, позивачкою не надано доказів щодо розміру власного заробітку, не зазначено в чому саме полягала її участь у сімейному бюджеті. Зокрема, автомобіль RENAULT Kangoo, 2007 року випуску, блакитного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , придбаний ним у м. Чернівці 12.07.2012 за власні кошти у розмірі 3700 доларів США, які він отримав від продажу своєї частини квартири АДРЕСА_4 за 60 043 грн. Стосовно особистих речей позивачки, питання про витребовування яких ставиться нею, відповідач зазначає, що такі речі у його володінні відсутні та взагалі про їх існування йому нічого не відомо.

20.02.2018 від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій вона зазначає, що

доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву не відповідають дійсності, оскільки, на її думку, наявні достатні докази, що свідчать про їх спільне з відповідачем проживання, ведення спільного господарства, придбання майна за спільні кошти. Зазначає про наявність постанови Охтирського ВП ГУНП у Сумській області про відмову у порушенні кримінальної справи від 31.12.2007, за змістом якої сам відповідач уособлює її як співмешканку. Також за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вона у 2008 році виписувала газети «Сільський вісник», «Урожайна грядка», «Золотые рецепты», «В домашнем кругу», замовляла насіння рослин, оскільки займалася вирощуванням квітів, що свідчить про її постійне проживання у спірному житловому будинку. Щодо придбання майна за спільні кошти, зокрема житлового будинку по АДРЕСА_1 та автомобіля «Renault Kangoo» зазначає, що придбані вони саме за спільні кошти її та відповідача, так як незважаючи на те, що відповідач займався підприємницькою діяльністю, але його коштів на оплату цього майна та на проживання не вистачало, а тому вони спільною працею, яка полягала у веденні домашнього господарства, триманні домашньої худоби та птиці, а також за рахунок її заробітної плати виплачували кредит та витрачали кошти на повсякденні життєві потреби. Крім того, позивачка мала власні заощадження, які за пропозицією відповідача вони поклали на його депозитний рахунок, а в подальшому використали для придбання майна, що підтверджує її вклад у сімейний бюджет. До того ж вона приймала участь у підшуканні будинку, разом з відповідачем зустрічалася з продавцем ОСОБА_6 , разом передавали грошові кошти за будинок. Не відповідають дійсності також твердження відповідача про те, що спірний житловий будинок він придбав виключно за власні кошти, отримані від продажу нежитлового приміщення по АДРЕСА_5 , оскільки продавши дане нежитлове приміщення ОСОБА_3 у жовтні 2006 року придбав у м. Суми автомобіль Chtvrolet Niva 2123, 2006 року випуску вартістю 65 000 грн.

02 лютого 2018 року справи за вказаними вище позовами ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження.

13.03.2018 від ОСОБА_3 надійшло заперечення з приводу поданої ОСОБА_1 відповіді на його відзив, в якому відповідач наполягав на необґрунтованості позовних вимог позивачки належними доказами.

27.04.2018 ОСОБА_1 подала заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить стягнути з відповідача на свою користь матеріальну компенсацію за Ѕ частину спільно придбаного майна в розмірі, який остаточно уточнивши, складає 128 333 грн. та 48 301 грн. за її особисті речі та речі індивідуального користування.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що з весни 2006 року почала постійно проживати разом з відповідачем як чоловік і дружина, спочатку винаймали житло по АДРЕСА_5 , але почали збирати кошти на власне житло, спільні кошти поклали в банк на депозит. Відповідач в цей час в судовому порядку ділив майно з колишньою дружиною, зокрема картиру по АДРЕСА_6 . Він запропонував їй жити разом у зазначеній квартирі, вони почали її облаштовувати. Ними в той час був придбаний автомобіль «Нива Шевроле». У зв`язку зі складними відносинами, які склалися між відповідачем і його колишньою дружиною з приводу їх спільної квартири, вони почали підшукувати собі житло і в одній з місцевих газет вона особисто знайшла повідомлення про продаж житлового будинку в с. АДРЕСА_1 Охтирського району за 45 000 доларів США, який вирішили придбати. Частину коштів надала вона, оскільки мала 5 000 доларів США, які їй в якості відступних надав її колишній чоловік ОСОБА_7 , 3000 доларів США дав син за частину її автомобіля БМВ, 1000 доларів США дала її мати, 15000 доларів США позичили у її подруги ОСОБА_5 , решту взяли з депозиту, а саме: 20000 доларів США, з яких 3 700 доларів США – кошти отримані від її колишнього чоловіка, 3000 доларів США – спільно зібрані кошти, решта – кошти відповідача. 23.01.2008 був укладений договір купівлі-продажу, за будинок вони сплатили 40000 доларів США ОСОБА_8 . Після того вони з відповідачем стали проживати разом у спірному будинку в с. Кардашівка Охтирського району. На ім`я відповідача взяли банківський кредит, щоб повернути позичені кошти ОСОБА_5 , а кредит сплачували за рахунок спільних коштів з лютого 2008 року по лютий 2013 року. У березні 2008 року вони перевезли її речі до спірного будинку а саме: дві дводверні шафи з антресолями, столик на чорних ніжках, велике дзеркало, ламбрекени, стільці, дзеркало овальне в золотій рамі, коври, лампи настільні, посуд та її особисті речі. Крім того у 2008 році її мати продала дачу та дала їй кошти, за які вони з відповідачем купили у м. Харків спальний гарнітур. Вона працювала в дитсадку вихователем, випікала на замовлення торти, тримали господарство. В 2008 році вони купили варочну поверхню і духовку «Арістон» вартістю 2850 грн., дзеркало – 500 грн, люстру-1000 грн.; у 2009 році придбали холодильник, кухню за 8000 грн.; у 2011 році- шафу-купе за 9000 грн.; у 2012 році – телевізор «Самсунг» за 10000 грн.; у 2016 році – ванну за 5500 грн., рукомийник з туалетом – 1700 грн. В зв`язку з цим просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити з наведених вище підстав.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві та просили відмовити у задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що з 2013 року вона проживає в с. Кардашівка Охтирського району, з того часу почала товаришувати з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які проживали разом по АДРЕСА_1 , вважала їх сім`єю, неодноразово була у них в гостях, бачила у них красиву спальню, було багато квітів, у них був автомобіль синього кольору. ОСОБА_1 доглядала за будинком, працювала на городі, ОСОБА_3 займався господарством, зі слів ОСОБА_1 – займався торгівлею. Позивачка мала коштовну шубу, золоті прикраси. Про те, що останні проживають у незареєстрованому шлюбі та що ОСОБА_1 не зареєстрована за місцем проживання і між ними з чоловіком напружені стосунки вона дізналася пізніше зі слів самої ОСОБА_1 , яка розповідала, що відповідач забрав у неї документи.

Свідок ОСОБА_10 в суді пояснила, що знайома зі сторонами з дитинства, восени 2006 року ОСОБА_1 запросила її в гості по АДРЕСА_7 , зі слів останньої зрозуміла, що вона проживає з ОСОБА_3 за цією адресою, винаймають однокімнатну квартиру, хоча відповідача там вона не бачила. Двічі була в гостях у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , коли вони проживали по АДРЕСА_6 , в той час вони придбали пральну машину, біля будинку стояв автомобіль «Нива» темного кольору. У 2008 році ОСОБА_1 запросила її у гості у с. Кардашівка, показувала вишукану спальню, дзеркало, які вони, зі слів останньої, придбали разом з ОСОБА_3 Наступного року у них з`явився новий плазмовий телевізор, велика картина, кухня бордового кольору. Проживали вони як одна сім`я, ОСОБА_1 розповідала, що разом з ними жила і дочка з дітьми, а також її мама, в гості приходили їх спільні знайомі. Приблизно у 2008 році бачила у ОСОБА_1 шубу з ОСОБА_11 , вона розповідала, що ОСОБА_3 часто дарує їй золоті прикраси. Про те, що шлюб між ними не укладено дізналася нещодавно зі слів позивачки.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що проживала в житловому будинку про АДРЕСА_5 та з 2006 по 2007 рік в цьому ж будинку проживала ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 , кілька разів була з чоловіком у них в гостях, жили вони як подружжя, ОСОБА_3 привозив ОСОБА_1 з роботи, за словами позивачки вони з відповідачем винаймали цю квартиру. ОСОБА_13 мала завжди гарний вигляд, мала шубу з чорнобурки, золоті прикраси.

Свідок ОСОБА_14 в суді пояснила, що у 2008 році познайомилася з ОСОБА_1 , коли вони з ОСОБА_3 переїхали в с. Кардашівка, разом вони часто зустрічали свята, часто бувала у них дома. В будинку була спальня: ліжко, шафа, трюмо, тумбочки; кавовий апарат, люстри, трикутна ванна, кухня, скляний стіл, стільці, барна стійка, соковижималка, чайники. В господарстві були кури, в городі – теплиця, мали автомобіль блакитного кольору. Разом з ними інколи проживала дочка ОСОБА_1 з дітьми, інколи її мати. Стосунки між ними були гарні, потім розпочався конфлікт, ОСОБА_1 говорила, що відповідач викрав у неї документи, викликала поліцію.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що позивачка є його матір`ю, з відповідачем він познайомився у 90-х роках. З 2002 року мати почала проживати з ОСОБА_3 , у 2006 році вони мешкали по АДРЕСА_6 . З 2008 року мати говорила, що збираються придбати із ОСОБА_3 житло, запропонувала викупити у неї половину автомобіля. В січні 2008 року він передав матері 3000 доларів США за автомобіль, 5000 доларів США дав їй батько – ОСОБА_7 . На початку весни вона забрала речі з будинку по АДРЕСА_8 та переїхала з ОСОБА_3 проживати у будинок в с. Кардашівка, куди він часто приїздив. В цьому будинку був м`який куток, телевізор «Самсунг», спальня, кухня, мікрохвильова піч, блендер, кавоварка, ванна кімната обкладена чорним кахлем. Із коштовних прикрас у матері був золотий браслет, ланцюжок, сережки, каблучка з діамантом. У 2018 році йому зателефонувала мати і сказала, що ОСОБА_3 не пускає її додому, він приїхав і забрав її до себе.

Свідок ОСОБА_6 в суді пояснив, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 купували у нього будинок в с. Кардашівка Охтирського району. Так по об`яві до нього зателефонувала жінка, потім передала слухавку чоловіку, домовилися про зустріч. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 приїхали, подивилися будинок, домовилися з ними про ціну будинку в 40 000 доларів США та додатково за їх кошти оформлення договору. Гроші за будинок отримувала його дружина у нотаріуса, тоді розрахувався ОСОБА_3 , іншу частину коштів отримав від ОСОБА_3 в автомобілі «Нива-Шевроле» темного кольору, при цьому була присутня і ОСОБА_1 . Однак по даний час вони не доплатили йому 670 доларів США. Після цього він ще кілька разів приїздив до них вже у придбаний ними будинок, так як перевозив сіно з сінника та речі з будинку, тоді ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були дома разом, з ними також була літня жінка. На даний час він проживає по сусідству з колишнім будинком, раніше ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом, зараз він їх не бачить. На момент продажу будинку він вже був під`єднаний до водопостачання.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що ОСОБА_1 – його колишня дружина, вони разом проживали по АДРЕСА_8 . У 2006 році ОСОБА_16 виїхала з будинку, приблизно у кінці 2007 року сказала, що їй терміново потрібні гроші, він їй сплатив 5 000 доларів США – компенсація за її частину будинку, але для неї того не вистачало і вона вирішила продати автомобіль. Син – ОСОБА_15 викупив у неї частину автомобіля, сплативши 3 000 доларів США. На початку 2008 року передали гроші ОСОБА_1 в дворі житлового будинку по АДРЕСА_5 . Приблизно через один-півтора місяці ОСОБА_1 приїхала з ОСОБА_3 забрати речі, вивезла м`який куток, нову штору, шафу. За час подружнього життя з ОСОБА_1 він подарував їй шубу з шапкою вартістю 3250 доларів США, золоту каблучку з діамантом, каблучку з каменем. У будинок по АДРЕСА_8 ОСОБА_13 повернулася проживати у 2018 році.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила, що ОСОБА_1 її мати, з 1998 року у неї почались стосунки з ОСОБА_3 , який приходив до їх будинку спочатку, потім у 2006 році вони винаймали квартиру по АДРЕСА_5 , разом їздили відпочивати. Потім мати переїхала проживати у квартиру по АДРЕСА_6 . В 2007 році у ОСОБА_3 був конфлікт з колишньою дружиною, після чого вони з матір`ю у січні 2008 року придбали будинок в с. Кардашівка Охтирського району та переїхали туди проживати. Гроші на житло вони відкладали разом, батько сплатив матері 5 000 доларів США за її частину будинку. Мати облаштовувала будинок, вставляли двері, саджала город, продавали полуницю, часник, мати випікала торти на замовлення. Всі зароблені гроші мати приносила в сім`ю. На той час стосунки з відповідачем були добрі, її діти називали його дідусем. В 2011 році матері робили операцію, ОСОБА_3 був присутній у лікарні, забрав її додому. У вихідні дні, а також коли її чоловік був на заробітках вона приїздила до матері в с. Кардашівка. У 2017 році вона гуляла з дітьми, коли до будинку під`їхав вантажний автомобіль, сказали, що для ОСОБА_1 речі від ОСОБА_3 Повернув м`який куток, біжутерію, полушубок, пуховик, більше нічого не передав, хоча у матері в будинку в с. Кардашівка було багато золотих прикрас: каблучка з діамантом, браслет, сережки кільця та напівкільця, сережки «бочонки», підвіска « ромбик», браслет «розочками», а також шуба ОСОБА_18 з капюшоном, шуба з чорнобурки, пилосос та ноутбук «Леново», які матері подарувала вона, кухонний комбайн, подарований матері зятем ОСОБА_19 , швейна машинка, яку подарувала бабуся.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що ОСОБА_1 є її двоюрідною сестрою, з 1995 року вона почала зустрічатися з ОСОБА_3 До 2008 року вони проживали на квартирі. В січні 2008 року колишній чоловік позивачки - ОСОБА_7 позичив у неї приблизно 3-5 тисяч грн., пояснюючи тим, що ОСОБА_13 хоче купити будинок і їй потрібні гроші, протягом року ОСОБА_21 та ОСОБА_22 повернули кошти. Взимку 2008 року ОСОБА_23 та ОСОБА_3 придбали будинок в с. Кардашівка Охтирського району. У 2009-2010 році вона приїхала до них у гості, коли придбали спальню (ліжко, дві тумбочки, шафу, трюмо), ОСОБА_13 говорила, що купувала за власні кошти. Вони мали город, теплицю, господарство: кури, кролі, свині. ОСОБА_13 вирощувала квіти, ОСОБА_24 займався підприємницькою діяльністю, мав магазин в мікрорайоні Дачний. Мали також автомобіль. Коли ОСОБА_13 зробили операцію, ОСОБА_24 доглядав за нею, а вона допомагала їм по господарству.

Свідок ОСОБА_25 суду пояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають стосунки з 2000 року. У 2006 році ОСОБА_1 розлучилася з ОСОБА_7 , останній пішов з дому, в якому вони проживали по АДРЕСА_9 . АДРЕСА_8 і ОСОБА_1 почала проживати там з ОСОБА_3 Потім вони винаймали квартиру по АДРЕСА_5 , після цього переїхали у квартиру ОСОБА_26 по АДРЕСА_6 . У 2006 році вони придбали будинок в с. Кардашівка Охтирського району, робили там ремонт. ОСОБА_13 говорила, що придбала спальню, збиралися ставити вікна. Були у них автомобілі: білий «Опель», потім «Нива-Шевроле», потім білий автомобіль з кузовом. ОСОБА_24 займався підприємницькою діяльністю, мав ресторан в с. Доброславівка Охтирського району, овочевий ларьок, дома тримали курей.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 пояснив, що з 2004 року працює на посаді лікаря - фельдшера в с. Кардашівка Охтирського району. ОСОБА_28 та ОСОБА_3 зверталися до нього в амбулаторію кілька разів. Були випадки, коли він приїздив на виклики до них додому в с. Кардашівка з приводу захворювання маленької дитини – онуки. Такі звернення були в 2011, 2014, 2015 роках.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що у 2002 році познайомилася з ОСОБА_3 ОСОБА_1 разом з ним почали проживати, винаймали квартиру по АДРЕСА_5 проживали по АДРЕСА_6 . Вона дружила з їх сім`єю, разом зустрічали свята, їздили на море на їх автомобілі «Нива-Шевроле» чорного кольору. У 2008 році разом зустрічали Новий рік, вони розповіли, що у їх квартиру прийшла колишня дружина ОСОБА_26 , тому вони шукають собі житло, зверталися до неї, щоб позичити кошти на придбання будинку, вона позичила 15 000 доларів США, через місяць борг повернули. Вона допомагала робити їм ремонт у будинку. Позивачка з будинку, в якому проживала раніше забрала у новий будинок диван, квіти, потім купила спальню за 3000 доларів США, штори, кухню. Вони тримали нутрій. ОСОБА_13 займалася квітами. Відповідач був приватним підприємцем, мав кафе в с. Доброславівка Охтирського району, кіоски в мікрорайоні Дачний, шашличну.

Свідок ОСОБА_29 суду пояснила, що ОСОБА_1 у 2007 році проживала по АДРЕСА_6 , разом вони ходили на роботу та з роботи. Бачила кілька разів ОСОБА_3 , ОСОБА_13 сідала до його автомобіля.

Свідок ОСОБА_30 в суді пояснив, що з 2006 року з відповідачем в дружніх відносинах, у 2008 році святкував свій День народження та почув, що ОСОБА_3 шукає житло. В цей час його сусід ОСОБА_31 продавав будинок в с. Кардашівка, тому він дав номер телефону останнього ОСОБА_32 , а приблизно у січні-лютому 2008 року він сказав, що вже придбав той будинок. Домоволодіння мало занедбаний вигляд, потребувало ремонту, тому люди там наводили прядок. Ймовірно з 2012 року ОСОБА_24 став там проживати постійно, оскільки саме з того часу він його там часто зустрічав. У 2012 році ОСОБА_24 почав міняти вікна, встановив котел, провів водогін. Після цього почав проживати в будинку разом з ОСОБА_1 , з якою він особисто познайомився у 2013 році. Того ж року він був запрошений до відповідача на його 50-ти річчя, була присутня і ОСОБА_1 , її бачив на території домоволодіння кілька разів, приблизно раз в місяць.

Свідок ОСОБА_33 суду пояснила, що до січня 2008 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, з лютого місяця проживала у їх спільній квартирі по АДРЕСА_2 , де займала одну з двох кімнат, в іншій кімнаті проживав ОСОБА_24 , розрахункові рахунки у них були розділені. У березні 2012 року вони продали вказану квартиру і роз`їхалися. У зазначеній квартирі відповідач проживав до 2012 року постійно, ОСОБА_13 там не зустрічала жодного разу. Від їхньої спільної з відповідачем доньки дізналася, що останній придбав житловий будинок, в якому на даний час донька зі своїми дітьми і зареєстрована.

Свідок ОСОБА_34 суду пояснив, що знайомий з відповідачем з 1990 року, у 2008 році він придбав будинок у с. Кардашівка Охтирського АДРЕСА_10 , по сусідству з будинком його батьків. З того часу він часто зустрічав відповідача у с. Кардашівка, спілкувася з ним, у 2009 році був у нього в гостях, в цей час в будинку йшли ремонтні роботи, працювали робочі, позивачки там не було. Фактично проживати у зазначеному будинку відповідач почав з 2012 року. Позивачку у вказаному будинку бачив кілька разів у 2014 і в 2015 роках, але з нею не спілкувався.

Свідок ОСОБА_35 в суді пояснив, що товаришує з відповідачем з шкільних років, йому відомо, що з часу розлучення зі своєю дружиною відповідач шукав собі нове житло, потім знайшов житловий будинок у с. Кардашівка Охтирського району, але ще років два-три продовжував проживати з колишньою дружиною у квартирі по АДРЕСА_6 , в цей час робив ремонт у будинку, змінював систему опалення, ставив нові вікна, ремонтував поли. За яку суму він придбав будинок невідомо, але знає, що кошти ОСОБА_3 відкладав, мав кредити. З 2013 року ОСОБА_3 почав проживати у будинку, він часто приїздив до нього у гості, коли їхав порибалити, чи на полювання, при цьому позивачку там не зустрічав. Вперше побачив ОСОБА_1 у 2013 році на День народження ОСОБА_3 , після того не зустрічав. Однак йому відомо, що ОСОБА_1 з 2008 по 2012 рік проживала по АДРЕСА_8 , так як по сусідству з нею проживає його рідна сестра, то він зустрічав ОСОБА_1 там щотижня і на даний час вона там мешкає зі своїм колишнім чоловіком ОСОБА_36 .

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли з приводу визначення правового режиму майна, придбаного за час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Так, судом встановлено, що згідно паспортних даних громадянки ОСОБА_1 , остання 13.08.1983 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , та з 15.07.1992 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 (т.с. 1 а.с.5).

21.03.2001 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 розірвано, що вбачається з виписки з рішення Охтирського міського суду № 2/591 2001 (т.с. 1 а.с.60).

З довідки № 217, виданої Кардашівським старостинським округом Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області 15.02.2018 вбачається, що ОСОБА_1 фактично проживала без реєстрації на території сільської ради в АДРЕСА_1 в домогосподарстві ОСОБА_3 (т.с.2 а.с.4).

Згідно довідки виконавчого комітету Охтирської міської ради № 224 від 14.03.2018 ОСОБА_1 з 2006 року по 2018 рік фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_8 (т.с.2 а.с.85).

22.01.2008 розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_33 , про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 10, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого управлінням юстиції Сумської області серії НОМЕР_2 від 22.01.2008 (т.с.1 а.с. 79).

З паспортних даних відповідача вбачається, що з 29.11.1984 по 27.03.2012 ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та з 24.04.2012 він зареєстрований по АДРЕСА_1 (т.с.1 а.с.76-77).

Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 23.01.2008, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , посвідченого державним нотаріусом Охтирської районної державної нотаріальної контори Воропаєм В.В., ОСОБА_3 придбав одноповерховий житловий будинок із господарчими спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , загальною площею 123,2 кв.м., житловою площею 68,0 кв.м. (т.с.1 а.с.82).

Згідно п.2 умов цього договору продаж житлового будинку із господарчими спорудами, за домовленістю сторін, вчиняється за 220 312 грн., які отримані продавцем від покупця під час оформлення цього договору. Сторони підтвердили факт повного розрахунку за проданий житловий будинок із господарчими спорудами.

В присутності нотаріуса продавець передав покупцю ключі від житлового будинку, що також слідує зі змісту укладеного договору купівлі-продажу житлового будинку.

31.01.2008 ОСОБА_3 зареєстрував право власності на вказаний вище житловий будинок в КП «Охтирське МБТІ» (т.с. 1 а.с.84).

Також 23.01.2008 ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,18 га, з них 0,06 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,12 га для ведення особистого підсобного господарства за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить договір купівлі-продажу земельної ділянки від 23.01.2008, посвідчений державним нотаріусом Охтирської районної державної нотаріальної контори Воропаєм В.В. (т.с.1,а.с. 85).

За кредитним договором № 1639-мк, укладеним 08.02.2008 між ПриватБанком в особі директора Сумської філії ЗАТ комерційного банку ПриватБанк ОСОБА_37 та ОСОБА_3 , договору про видачу транша № 1639/1-мк останній отримав від Банку кредитні кошти траншами на загальну суму 100 000 грн. на споживчі цілі, строк повернення яких встановлено не пізніше 07.02.2013 (т.с. 1 а.с.50-54, т.с. 2 а.с. 57-61).

Згідно додатку № 1 до договору про видачу транша від 08.02.2008 погашення кредиту та сплата відсотків за користування кредитом проводиться в сумі і в строки, згідно Графіку, за яким позичальнику визначено суму кошитів, які він має сплачувати Банку в рахунок повернення отриманого ним кредиту у проміжок часу з 20.03.2008 по 07.02.2013 (т.с.2 а.с. 61 на зворотній строні, а.с.62).

В забезпечення кредитного зобов`язання ОСОБА_3 , між Банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 1639-мк від 08.02.2008 (т.с. 1 а.с.55, т.с. 2 а.с. 56).

11.02.2008 між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, за умовами якого в забезпечення виконання кредитного договору від 08.02.2008 останній передав в іпотеку Банку належний йому на праві власності житловий будинок загальною площею 123,2 кв.м., житлова площа – 68,0 кв.м., земельну ділянку площею 0,1831 га. (т.с. 1 а.с.57-59).

Відповідач у своїх доводах наполягає на тому, що ОСОБА_1 почала проживати у його будинку АДРЕСА_1 з 2013 року, а тому жодного відношення до його придбання та благустрою не має.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні абонементи на газети «Сільський вісник» за 09.12.2008 та «Урожайна грядка», «Золотые рецепты», «В домашнем кругу» за 29.03.2014 на ім`я ОСОБА_1 із зазначенням адреси: АДРЕСА_1 (т.с.1 а.с. 237-238).

Згідно відповіді на запит, наданої ФОП ОСОБА_38 від 25.05.2018 за вих.№ 4, ОСОБА_1 здійснювала підписку газети «Сільський вісник» у ТОВ «СІ.В» (засновник ОСОБА_38 ) з 2008 року на адресу отримувача: с. Кардашівка, вул АДРЕСА_11 . За вказаною адресою ФОП здійснювалася доставка її замовлень, перелік яких зазначено у накладних за 2009-2012 роки, долучених до матеріалів справи (т.с.3 а.с.172-181).

За положеннями ч. 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Разом з тим, згідно із ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл. 8 цього Кодексу.

Тобто при застосуванні ст. 74 СК України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Крім того, для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.

За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Таким чином, предметом доказування у спорі про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу є такі обставини, що мають матеріально-правове значення: чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі, між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю, а саме спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов`язків.

Майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об`єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб, як сім`ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними. Сам факт перебування у фактичних шлюбних відносинах без установлення ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права власності на половину майна за кожною зі сторін. Аналогічні висновки, висловлені Верховним Судом України в постанові від 25 грудня 2013 року у справі № 6-135цс13.

Звертаючись з позовом до суду, позивачка просила встановити факт спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 у період з 2006 по січень 2018 року для визнання спільно нажитим майном житлового будинку по АДРЕСА_1 , придбаного на ім`я ОСОБА_3 23.01.2008; автомобіля «RENAULT Kangoo», 2007 року випуску, блакитного кольору, д.н.з. ВМ27 НОМЕР_3 та іншого майна, придбаного у вказаний період часу.

За змістом ст. ст. 58, 59, 60 ЦПК України позивач зобов`язаний довести належними і допустимим доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу заявлених вимог.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, а також інші факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих прав фізичних осіб в порядку позовного провадження при наявності спору про право цивільне.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні навних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, факт перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах до 22.01.2008 не може бути встановлений, оскільки ОСОБА_3 до 22.01.2008 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_33 , таким чином судом встановлено, що з 2008 року ОСОБА_3 почав проживати з позивачкою ОСОБА_1 однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.

Твердження відповідача про те, що він не підтримував сімейних відносин з позивачкою, а проживав з нею періодично є суперечливими та спростовується здобутими у справі доказами.

Факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з січня 2008 року до січня 2018 року, наявність спільного побуту та спільних друзів, спільний відпочинок, спілкування подружжя з матір`ю, дітьми ОСОБА_1 від першого шлюбу та її онуками, придбання ними майна підтверджено в судовому засіданні, зокрема, показаннями допитаних свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 .

Також з показань свідків вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у зазначений вище преоід проживали разом як чоловік та дружина, мали стосунки, притаманні подружжю, мали взаємні права та обов`язки, піклувалися один про одного, будували спільне життя разом.

Виходячи з аналізу наведених норм діючого законодавства та надаючи правову оцінку дослідженим під час судового розгляду доказам суд вважає доведеним факт спільного проживання сторін без реєстрації шлюбу з 23 січня 2008 року по січень 2018 року, оскільки вони вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю та саме в цей період часу строни не перебували у іншому зареєстрованому шлюбі.

Під час дослідження у справі обставин щодо джерела коштів, за які було придбано спірне майно, судом здійснено оцінку наданим сторонами доказам, зокрема, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.09.1994 по 01.11.2013 працювала у Центрі розвитку дитини «Калинка» Охтирської міської ради інструктором з фізкультури та вихователем, що підтверджується довідкою з місця роботи № 5 від 09.01.2018 та копією її трудової книжки НОМЕР_4 (т.с. 1 а.с.44-49).

Згідно довідки з місця роботи ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 нараховано сукупний дохід в розмірі 10700,41 грн., за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 – 14289,85, за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 – 16854,02 грн., за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 – 18422,94 грн. та з 01.01.2017 по 31.12.2017 – 38235,50 грн. (т.с.2 а.с.1-2).

Крім того, позивачкою зазначається, що разом з відповідачем вони тримали домашню худобу, обробляли город, що також підтверджено показаннями свідків, даними у судовому засіданні.

На підтвердження свого матеріального становища відповідачем надані наступні докази: договір купівлі-продажу квартири, укладений 23.03.2012 між ОСОБА_3 , ОСОБА_33 , ОСОБА_39 з однієї сторони та ОСОБА_40 з другої сторони, за умовами якого квартира АДРЕСА_4 була продана ОСОБА_40 за 60 043,00 грн. (т.с. 1 а.с.86); договір купівлі-продажу частини нежилого приміщення ВЕС №497824 від 09.10.2006, за яким ОСОБА_3 продав ОСОБА_41 Ѕ частину нежилого приміщення загальною площею 69,1 кв.м., розташованого по АДРЕСА_5 за 9819 грн. (т.с.1 а.с.89); довідку голови гаражного кооперативу «Сапер-1» в тому, що ОСОБА_3 не є членом зазначеного гаражного кооперативу з 13.11.2007 у зв`язку з відчуженням його гаража (т.с.1 а.с.90); довідку № ECQV8407ADB904T8 від 17.01.2008 про те, що ОСОБА_3 17.01.2008 зняв з депозитного рахунку № НОМЕР_5 грошові кошти в сумі 20 070,44 доларів США (т.с. 1 а.с.91); довідку Головного управління ДФС у Сумській області № 89/С/18-11-13-02-27 від 29.01.2018 стосовно того, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 з 14.12.2005 по 10.08.2016 здійснює роздрібну торгівлю на ринках та обсяг його доходу за звітний (податковий) період з 01.01.2016 по 10.08.2016 становить 361 316,74 грн. (т.с.1 а.с.95-97,98);

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_3 та ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» укладено договір від 29.09.2008 про надання населенню послуг з газопостачання; 13.03.2008 між ОСОБА_3 та ВАТ «Укртелеком» укладено типовий договір № 63475 про надання послуг електрозв`язку (т.с.2 а.с.7-10).

Згідно відповіді на запит, наданої Кардашівським старостинським округом Чернеччинської сільської ради від 19.02.2018 за вих. № 02-12/67, за обліковими даними станом на 2009 рік домогосподарство за адресою: АДРЕСА_11 б користувалося системою водопостачання, про що свідчить запис у Журналі прибуткових касових ордерів про сплату за воду від 16.11.2009 № 816. За попередній період дані відсутні (т.с.2 а.с.5).

09.04.2012 між Кардашівською сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_42 та ОСОБА_3 укладено договір № 33 на надання послуг з водопостачання в с. Кардашівка, термін дії договору з 01.01.2012 по 31.12.2012 (т.с.1 а.с.93-94).

Згідно довідки за вих.№ 90-06/1008 від 12.03.2018 про розмір нарахованих платежів за електропостачання за особовим рахунком 182082311, за адресою: АДРЕСА_1 а ОСОБА_3 , за період з січня 2008 року по грудень 2013 року, нараховано 1651,44 грн. (т.с.2 а.с.44-45).

З довідки Кардашівського старостинського округу Чернеччинської сільської ради Охтирського району вбачається, що за обліковими даними по господарської книги №5 за адресою АДРЕСА_11 , особовий рахунок 03-361-1 значиться домогосподарство ОСОБА_3 (т.с.2 а.с.82).

В матерілах справи наявні замовлення ОСОБА_3 у ПП «ДОМ 2007, а саме: замовлення № 11/15645 від 07.09.2011 на два металопластикових вікна вартістю 2714 грн., замовлення № 12/19293 від 07.06.2012 на металопластикове вікно вартістю 1612 грн. та замовлення № 13/27097 від 15.08.2013 на п`ять металопластикових вікон варстію 5586 грн. ( т.с. 1 а.с. 209-211, т.с.2 а.с.90).

Позивачка у своїх доводах зазначає, що відповідач, хоча і здійснював підприємницьку діяльність, але мав незначні доходи, а тому самостійно не мав змоги погашати кредит і забезпечувати своє існування, у зв`язку з чим на життєві потреби витрачала свої кошти саме вона.

На підтвердження такого матеріального становища відповідача ОСОБА_1 надано копії звітів ОСОБА_3 , поданих ним до Охтирської ОДПІ як суб`єктом малого підприємництва – фізичної особи-платника єдиного податку за І-ІІІ квартал 2008 року та за ІІІ квартал 2011 року, відповідно до яких обсяг виручки від реалізації товарів за звітний квартал склав 6395,00 грн. за І квартал 2008 року, 6145,00 грн за ІІ квартал 2008 року та 7735,00 грн. за ІІІ квартал 2008 року та 15600,00 грн. за І-ІІІ квартал 2011 року (т.с.2 а.с.13), а також копії податкових декларацій ОСОБА_3 за І-ІІІ квартали 2012 року, за якими у останнього відстуній будь-який дохід взагалі та копію кредитного договору № 400020647 (експрес кредит убойна акція) від 20.03.2007, укладеного між ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк та ОСОБА_3 про отримання відповідачем кредиту в розмірі 3426,47 грн. на купівлю товарів/надання послуг (т.с.2 а.с. 13, 15-19).

В даному випадку суд зауважує, що доводи відповідача про те, що житловий будинок та інше спірне майно були придбані ним за власні кошти не підтверджені належними доказами та спростовуються дослідженими судом доказами у їх сукупності. Той факт, що за період спільного проживання ОСОБА_3 отримував більший дохід від здійснення ним підприємницької діяльності, аніж позивачка, не може свідчити лише про його участь у придбанні спірного майна. У період сумісного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вели спільний побут та бюджет, за спільні кошти придбали інше майно, проводили ремонтні роботи у будинку, де проживали, що знайшло своє підтвердження під час судового розгляду.

На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 Сімейного кодексу України.

Відповідно до статей 60, 61, 63 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

За змістом ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Також згідно із частиною четвертою статті 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сімї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Отже, особам, які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

Відповідно до ч.2 ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Таким чином, оскільки придбаний за спільні кошти та в період проживання однією сім`єю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 житловий будинок загальною площею 123,2 кв.м., житловою площею 68,0 кв.м. по АДРЕСА_1 та автомобіль RENAULT Kangoo, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , є їх спільною сумісною власністю, та виходячи з рівності часток кожного з них на спірне майно, суд дійшов висновку про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1\2 частину указаного житлового будинку та автомобіля, тому вимоги позивачки в цій частині підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 25.07.2012 за ОСОБА_3 в ТСЦ 5943 РСЦ МВС в Сумській області зареєстровано автомобіль RENAULT Kangoo, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, тип транспортного засобу – фургон малотоннажний, кузов № НОМЕР_6 , вид палива- бензин, об`єм двигуна – 1390 см, повна маса -1550 кг, маса без навантаження - 1050 кг, кількість сидячих місць з водієм – 2, що підтверджується довідкою № 31/18/5943-2030, виданою територіальним сервісним центром № 5943 МВС в Сумській області 22.11.2018 (т.с.3 а.с.219).

Згідно висновку експерта-автотоварознавця № 017 від 16.03.2019 найбільш ймовірна (середньо ринкова) вартість автомобіля RENAULT Kangoo державний реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 16.03.2019 становить 89407,17 грн. (т.с.3 а.с.221-223), що стронами не спростовується.

Вказаний автомобіль знаходиться у володінні відповідача ОСОБА_3

Покази свідків сторони відповідача не узгоджуються з дослідженими доказами, а тому не можуть бути прийняті до уваги судом.

Інших доказів, які б підтверджували доводи строни відповідача суду не надані.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, яка кореспондується зі ст. 81 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Зі змісту ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними і достатніми. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачка просить компенсувати їй вартість Ѕ частини спільно придбаного з відповідачем майна, на підтвердження придбання якого надала суду квитанції та товарні чеки, інструкції з використання техніки, фотокартки меблів та інше, однак суд не може прийняти до уваги таку інформацію на підтвердження придбання нею чи відповідачем зазначених речей, оскільки на зазначених квитанціях відсутні ідентифікуючі ознаки, які повинні містити ПІБ особи, яка їх придбала та дату придбання, крім того, суду не надані докази в підтвердження наявності цього майна та місцезнаходження його саме у відповідача.

Разом з тим, відповідно до положень ч.1 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задовлення позовних вимог ОСОБА_1 та встановлення факту проживання її з відповідачем однією сім`єю як чоловіка і дружини без реєстрації шлюбу з 23.01.2008 року по січень 2018 року та визнання за нею права власності на Ѕ частину придбаного за час спільного проживання житлового будинку по АДРЕСА_1 та автомобіля RENAULT Kangoo, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , сплативши позивачці компенсацію у грошовій фірмі за Ѕ частину вказаного автомобіля, відмовивши при цьому у задовленні іншої частини її позовних вимог за недоведеністю.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В даному випадку суд бере до уваги, що позивачкою при поданні позовів до суду сплачено 4635,80 грн. судового збору та 5340,60 грн. судового збору за забезпечення позову. Разом з тим, судом встановлено, що за заявленими позивачкою вимогами майнового характеру останньою недосплачено 800, 64 грн. та за вимогу немайнового характеру у сумі 704, 80 грн., за ставками судового збору, передбачених Законом України «Про судовий збір», який діяв на момент подачі позовів до суду.

Таким чином, з позивачки на користь держави підлягают стягненню 1505,44 недосплаченого нею судового збору.

Враховуючи часткове задовлення позовних вимог ОСОБА_1 , що становить 75,7% від її вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки 5182,45 грн. в рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13, 76-89, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з 23 січня 2008 року по січень 2018 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 44703,59 ( сорок чотири тисячі сімсот три грн. 59 коп.) в рахунок компенсації вартості 1/2 частини автомобіля RENAULT Kangoo.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в прибуток держави 1505,44 (одну тисячу п`ятсот п`ять грн. 44 коп.) судового збору, який перерахувати на рахунок: отримувач: Охтирське УК/Охтирський район/ 21081100, код ЄДРПОУ 37981563, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку МФО 899998, р/р 31118106018013, ККДБ 21081100.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору 5182,45 грн. ( пять тисяч сто вісімдесят дві грн. 45 коп.).

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 26 вересня 2019 року.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області В.М. Ільченко