Рішення № 84547195, 17.09.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/1457/18

Провадження №2/521/1488/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Манюка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора Махортова Ігоря Олександровича, за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання протиправним та скасування запису в державному реєстрі, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Державного реєстратора КП «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова Ігоря Олександровича, третя особа ТОВ «Кей-Колект», в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Махортова І.О. про внесення змін в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, яким змінено власника квартири АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 на ТОВ «Кей-Колект».

Позов обґрунтований такими обставинами.08 січня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 11281948000, згідно з яким банк надав ОСОБА_2 у тимчасове користування грошові кошти у вигляді кредитної лінії під 14,50% річних. Того ж дня між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки, відповідно до якого кредитні зобов`язання ОСОБА_2 забезпечуються квартирою АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності позивачу. В зв`язку із невиконанням ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором, позивач отримала від АКІБ «УкрСиббанк» повідомлення про відступлення права вимоги по кредитному договору ТОВ «Кей-Колект» на підставі договору факторингу № 1 від 12.12.2011 року. В червні 2015 року позивач та ОСОБА_2 отримали заяву про необхідність погашення заборгованості по кредиту, а в разі невиконання вимоги про погашення заборгованості ТОВ «Кей-Колект» вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. 11.12.2017 року Державний реєстратор КП «Реєстраційна служба Одеської області» Махортов Ігор Олександрович, на підставі повідомлення-вимоги, іпотечного договору та договору про відступлення права вимоги прийняв рішення про внесення змін в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, змінивши власника квартири АДРЕСА_1 з ОСОБА_3 на ТОВ «Кей-Колект». Позивач вважає рішення Державного реєстратора протиправним, так як в договорі іпотеки від 08 січня 2008 року пунктом 5.2 передбачено вичерпний перелік умов, при яких можливе звернення стягнення на предмет іпотеки – рішення суду та договори про задоволення вимог іпотекодержателя. П.п. 5.2.1 та 5.2.2 договору передбачають порядок процедури звернення стягнення в позасудовому порядку – у випадку набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодавець передає у власність іпотекодержателю предмет іпотеки шляхом укладення окремого договору про задоволення вимог. Позивач зазначає, що такий договір між нею та ТОВ «Кей-Колект» не укладався, що повинно було враховуватися Державним реєстратором при вчиненні дій по реєстрації права власності на спірну квартиру за ТОВ «Кей-Колект», а тому дії реєстратора є протиправними, а його рішення про реєстрацію права власності належить скасувати.

08 лютого 2018 року Малиновським районним судом м. Одеси відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора КП «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова Ігоря Олександровича, третя особа ТОВ «Кей-Колект» про визнання протиправним та скасування рішення.

01 серпня 2018 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси провадження у вказаній цивільній справі закрито в зв`язку із тим, що зазначений позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

29.11.2018 року Постановою Апеляційного суду Одеської області ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2018 року скасовано, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.

18 грудня 2018 року Малиновським районним судом м. Одеси цивільну справу прийнято до розгляду та продовжено провадження.

05 березня 2019 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси залучено до участі у справі в якості правонаступника відповідача Міністерство юстиції України, в зв`язку із припиненням юридичної особи КП «Реєстраційна служба Одеської області».

24 червня 2019 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси залучено до участі у справі в якості співвідповідача Державного реєстратора Махортова Ігоря Олександровича.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Представники відповідача Міністерства юстиції України в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову в частині вимог до Міністерства юстиції України, зазначивши про те, що відповідальність за порушення законодавства в сфері державної реєстрації прав несуть суб`єкти державної реєстрації. Також представником Міністерства юстиції України надано відзив на позов із аналогічними доводами.

Державний реєстратор Махортов І.О. в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутність до суду не подав.

Представники третьої особи «ТОВ «Кей-Колект» в судовому засіданні заперечували проти позову, зазначивши, що Державний реєстратор при реєстрації права власності на спірну квартиру за ТОВ «Кей-Колект» діяв з додержанням вимог законодавства у сфері державної реєстрації та Закону України «Про іпотеку», так як договір іпотеки, який був однією із підстав перереєстрації права власності містив іпотечне застереження, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Суд, вивчивши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги належить задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечувалося учасниками розгляду справи такі фактичні обставини.

08 січня 2008 року між ОСОБА_4 , яка, відповідно до копії свідоцтва про шлюб змінила прізвище на ОСОБА_5 (а. с. 33), та є майновим поручителем ОСОБА_2 , та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» укладено іпотечний договір (а. с.6).

Предметом іпотечного договору виступає нерухоме майно: трьохкімнатна квартира, загальною площею 57,7 кв. м., житловою площею 40,1 кв. м., яка належала позивачу на праві власності, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до аб. 2 п. 1.1 іпотечного договору предмет іпотеки є власністю іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 12 травня 1993 року державним нотаріусом Сьомої одеської державної нотаріальної контори Корольовою Т.А. за реєстровим № 1-2989, та зареєстровано 14 травня 1993 року в Одеському міському бюро технічної інвентаризації у кн. 7пр., - 24-13.

Пунктом 1.2 іпотечного договору передбачено, що за домовленістю сторін вартість предмету іпотеки складає 412600 грн.

12.12.2011 року Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» відступлено право вимоги по кредитному договору ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», на підставі договору факторінгу №1. Вказані обставини учасниками розгляду справи під час її розгляду не заперечувалися.

Як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 23.01.2018 року (а.с. 36) 13 грудня 2017 року Державним реєстратором КП «Реєстраційна служба Одеської області» Махортовим І.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38709558.

Відповідно до вказаного рішення право власності на квартиру загальною площею 57,7 кв. м., житловою площею 40,1 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ».

Підставами виникнення права власності на вказану квартиру є: іпотечний договір від 08 січня 2008 року; вимога, серія та номер: б/н, видана 06.02.2017 року, видавник ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ»; рекомендоване повідомлення, серія та номер: 0530013100046, виданий 20.02.2017 року, видавник: Укрпошта; договір відступлення прав вимоги, серія та номер: 5207-5208, виданий 12.12.2011, видавник: ОСОБА_6 , приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області.

Таким чином, правовідносини між сторонами виникли внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки та подальшої реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки, та регулюються Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Положення «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затверджений Постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, суд погоджується із доводами позивача щодо відсутності підстав для державної реєстрації права власності за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на спірну квартиру.

Ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав поширюється дія цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб`єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Частиною третьою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державний реєстратор:1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Пункт 61 Положення «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затверджений Постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127 передбачає, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу.

При цьому, пунктом 57 Положення передбачено, що для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Приймаючи оспорюване рішення про державну реєстрацію, державний реєстратор Махортов І.О., в якості підстав виникнення права власності вказав іпотечний договір, укладений між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк», яке в подальшому відступило право вимоги за цим договором ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ».

Перевіряючи доводи позовної заяви щодо неправомірності дій державного реєстратора Махортова І.О., по реєстрації права власності на спірну квартиру за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» суд вважає, що дії державного реєстратора не відповідали вимогам законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, зважаючи на наступне.

Стаття 1 Закону України «Про іпотеку» визначає іпотеку, як вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, законодавцем визначено виключні умови, при яких може бути здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частинами 1-3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема, передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Як вбачається із матеріалів справи, пункт 5 іпотечного договору від 08.01.2008 року містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. Тобто, сторони іпотечного договору досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

При цьому, в пункті 5.2 іпотечного договору його сторонами визначено умови позасудового врегулювання, відповідно до яких, позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки:

1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому законом України «Про іпотеку» (п. п. 5.2.1.);

2) отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку» (п. п. 5.2.2.).

Таким чином, сторонами іпотечного договору в застереженні про задоволення вимог іпотекодержателя, визначено виключно два способи звернення стягнення на предмет іпотеки щляхом позасудового врегулювання. Кожен із цих способів передбачає укладення між сторонами окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що між сторонами іпотечного договору укладався окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до вимог п. п. 5.2.1. та п.п. 5.2.2. договору.

При таких обставинах, суд вважає, що при здійсненні реєстрації права власності на предмет іпотеки за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» державний реєстратор Махортов І.О. діяв всупереч вимогам п. 57 Положення «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», та ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які передбачають обов`язок Державного реєстратора перевірити наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Задовольняючи позов в частині позовних вимог до державного реєстратора Махортова І.О., та відмовляючи в позові до Міністерства юстиції України, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

За приписами ст. 38 цього ж Закону державні реєстратори, суб`єкти державної реєстрації прав за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

При цьому, правовий аналіз положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» призводить до висновку про те, що повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відносяться до повноважень контролюючого органу у цій сфері, посадові особи Міністерства юстиції України не має повноважень на виконання реєстраційних дій у державному реєстрі на нерухоме майно, в зв`язку із чим позовні вимоги до цього відповідача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 1, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 1, 10, 11, 38 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. п. 57, 67 Положення «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 268 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 до Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 00015622, адреса місцезнаходження АДРЕСА_4 , Державного реєстратора Махортова Ігоря Олександровича, реєстрації: Одеська область, Подільський район АДРЕСА_5 с АДРЕСА_6 Куяльник АДРЕСА_7 а, за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ЄДРПОУ 39467012, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Кирилівська, 69 про визнання протиправним та скасування запису в державному реєстрі – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова Ігоря Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38709558 від 13 грудня 2017 року, щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ».

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України – відмовити.

Стягнути з Державного реєстратора Махортова Ігоря Олександровича на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 26 вересня 2019 року.

Суддя: Ю.В. Тополева