Ухвала суду № 84544954, 26.09.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

іменем України

26.09.2019 Справа №607/23074/19

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л., з участю секретаря судового засідання Нюня Н.А., прокурора Напастюка Ю.В., захисників-адвокатів Гроди І.П., Мельника Ю.О., слідчого Крутого Р.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у залі суду в м. Тернополі клопотання слідчого Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Крутого Р.О., яке погоджено прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Напастюком Ю.В. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Тернополя, жителя АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий ГУНП в Тернопільській області Крутий Р.О. в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42019211180000078 від 13.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України звернувся із клопотанням, погодженим прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Напастюком Ю.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 без визначення розміру застави, яке мотивується наступним.

СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019211100000078 від 13 вересня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

В ході проведеного досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 вимагав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 25 000 доларів США та майнові права на приміщення площею 237 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , за не втручання в будівництво багатоквартирного житлового будинку, що розташований за вищевказаною адресою, замовником якого виступав потерпілий.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , достатньо викривається в вимозі передачі чужого майна та права на майно з погрозою насильства над потерпілим та обмеженням його законних інтересів, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 є законним користувачем земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_2 та виступає замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку за вказаною адресою, будівництво якого на даний час не завершено .

В квітні 2019 року (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено) в ОСОБА_1 , який є сином директора ТОВ «Алігатор II» ОСОБА_3 та якому було відомо про існування права власності на будівлі, на які раніше було накладено арешт, розташовані по АДРЕСА_2 , які станом на 2019 рік вже не існували, виник злочинний умисел направлений на вимагання від ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 100000 доларів США, в якості компенсації за наявні колись на вказаній ділянці об`єкти нерухомості належні ТОВ «Алігатор ІІ».

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , протягом квітня-вересня 2019 року особисто та через інших на даний час не встановлених осіб погрожував ОСОБА_2 фізичною розправою та поширенням неправдивої інформації про незаконність будівництва багатоквартирного житлового будинку, замовником якого виступав ОСОБА_2

Надалі, в вересні 2019 року, ОСОБА_1 продовжуючи вчиняти умисні дії спрямовані на вимагання майна від ОСОБА_2 , пред`явив останньому вимогу про необхідність передачі йому грошових коштів в сумі 25 000 доларів США, а також права власності на приміщення загальною площею 237 кв.м., які розташовані в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_2 , замовником будівництва якого є ОСОБА_2

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на вимагання від ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 25 000 доларів США та майнових прав на приміщення площею 237 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , під час зустрічі із ОСОБА_2 , 24 вересня 2019 близько 10 год. 40 хв., перебуваючи на другому поверсі приміщення ресторану «День і ніч», що в АДРЕСА_3 , одержав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 25 000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 24 вересня 2019 року становить 608000 гривень та надав для підпису ОСОБА_2 заздалегідь підготовлені цивільно-правові угоди, щодо переходу права власності на приміщення загальною площею 237 кв.м. від ОСОБА_2 в свою користь, однак договори не були підписані, оскільки ОСОБА_1 було затримано правоохоронними органами.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 4 ст. 189 КК України (в редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), тобто у вимозі передачі чужого майна та права на майно з погрозою насильства над потерпілим та обмеженням його законних інтересів, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах.

Будучи допитаним в якості підозрюваного, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що кошти які він отримав від ОСОБА_4 є компенсацією за знищені ОСОБА_4 об`єкти нерухомості належні ТОВ «Алігатор ІІ», які розташовувались на земельній ділянці розташованій по АДРЕСА_2 , де на даний час здійснюється будівництво багатоквартирного житлового будинку на замовлення ОСОБА_2

24.09.2019 року о 10 год. 45 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку п.2 ч.1 ст.208 КПК України.

25.09.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.

У клопотанні зазначено та підтримується прокурором в судовому засіданні, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-заявою ОСОБА_5 про факт вимагання у нього ОСОБА_1

неправомірної вигоди;

-протоколами допиту потерпілого ОСОБА_2 ;

-протоколом огляду місця події від 24 вересня 2019 року;

-протоколом освідування ОСОБА_1 від 24 вересня 2019 року;

-іншими матеріалами кримінального провадження.

Слідчий у клопотанні зазначає і підтримується в судовому засіданні прокурором, що метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 згідно з вимогами п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а також встановлено обставини, які виправдовують даний запобіжний захід та підтверджують наявність зазначених ризиків.

Зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

На даний час, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, з метою уникнення покарання, ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Враховуючи те, що ОСОБА_1 проживає в м. Тернопіль, у нього є широке коло друзів та знайомих, і йому відоме фактичне місце проживання потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА_2 , показання якого мають суттєве значення у даному кримінальному провадженні, підозрюваний може незаконно впливати як сам, так і через третіх осіб, на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні, з метою надання ними неправдивих показів щодо обставин вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 23 КПК України про те, що не можуть бути визнанні доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, зазначений ризик не зменшився, так як свідки не були допитані в ході судового розгляду даного кримінального провадження та до проведення такого допиту можуть змінити свої показання, які вони надавали слідчому, на користь підозрюваного.

Також необхідно врахувати обставини, передбачені ст. 178 КК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 189 КК України, майновий стан, вік та стан здоров`я підозрюваного.

Вказані обставини в цілому свідчать про наявність вищезазначених ризиків та не можливості обрання до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних із триманням під вартою.

Досудовим розслідуванням не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася можливість запобігти зазначеним ризикам будь-яким іншим із передбачених у КПК України запобіжних заходів, ніж обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, прокурор в судовому засіданні зазначає, що приймаючи до уваги вищенаведені ризики, тяжкість злочину, конкретні обставини його вчинення, дані про особу підозрюваного, його соціальний та майновий стан, просить клопотання задовольнити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Захисники підозрюваного ОСОБА_1 -адвокати Грода І.П., Мельник Ю.О. просять в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити, посилаючись на необґрунтованість пред`явленої підозри та відсутність ризиків, визначених ст.177 КПК України. Вказали, що між підозрюваним та потерпілим існують виключно цивільно-правові відносини, пов`язані з відшкодуванням шкоди, завданої потерпілим майну, яке належало ТОВ «Алігатор ІІ», інтереси якого представляв підозрюваний ОСОБА_1 Оскільки ОСОБА_2 самовільно зруйнував нежитлове приміщення- тунельну піч, частина якого належала ТОВ «Алігатор ІІ» та розпочав на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 будівництво житлового будинку. Між потерпілим та підозрюваним тривали перемовини в ході яких було досягнуто згоди про добровільне відшкодування ОСОБА_6 завданих збитків у розмірі 100000 доларів США. З вищевказаної суми потерпілий на даний час повернув ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 75000 доларів США та повинен був віддати решту суми, а також запропонував отримати частину приміщення у новозбудованому будинку. Зазначили, що подане клопотання суперечить нормам ч.5 ст.9 КПК України, щодо повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, оскільки для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.4 ст.189 КК України необхідною ознакою є безпідставність вимоги передачі чужого майна та наявність в діях особи корисливого умислу. У випадку задоволення клопотання просять застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні просить у задоволенні клопотання слідчого відмовити та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Вказав, що ОСОБА_2 був власником тунельної печі площею 1402,70 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 . 22.11.2005 року частину даної тунельної печі площею 484.20 кв.м. потерпілий подарував ТОВ «Алігатор ІІ». В подальшому ОСОБА_2 подав документи на отримання земельної ділянки за вказаною адресою на себе, не вказавши , що співвласником печі є ТОВ «Алігатор ІІ». Після звільнення з місць ув`язнення він дізнався про те, що ОСОБА_2 самовільно, без попередньої згоди ТОВ «Алігатор ІІ» зруйнував вказане нерухоме майно та розпочав будівництво житлового будинку. З цього приводу він звернувся за правовою консультацією до адвокатів, які направили скарги до уповноважених інстанцій. ОСОБА_7 .В., передбачаючи можливу заборону будівництва запропонував вирішити дану справу мирним шляхом та написав йому боргову розписку в якій зобов`язався повернути йому грошові кошти в сумі 100000 доларів США, з яких попередньо передав 75000 доларів США Таким чином, передача 24.09.2019 року грошей у сумі 25000 доларів США та документів на набуття права власності на приміщення мали місце з метою мирного врегулювання цивільно-правового спору, пов`язаного з відшкодуванням потерпілим ОСОБА_2 завданої шкоди майну(знищення тунельної печі) власником якого було ТОВ «Алігатор ІІ», інтереси якого він представляв як уповноважений представник. При обранні запобіжного заходу просить врахувати те, що у нього на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей 2003 та 2004 року народження, престарілий батько, який є інвалідом 2-ї групи та потребує постійного стороннього догляду, а також його стан здоров`я-гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, знаходиться під постійним наглядом лікарів та проходить лікування.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показала, що вона являється цивільною дружиною підозрюваного. Орієнтовно два роки назад вона була свідком розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , під час якої її чоловік задавав запитання потерпілому чому останній самовільно зніс будівлі ТОВ «Алігатор ІІ». У відповідь ОСОБА_2 попросив не переживати з даного приводу та вказав, що зможуть домовитися і він компенсує витрати. Розмова була доброзичливою. 24.09.2019 року чоловік поїхав на зустріч з ОСОБА_2 , яку він сам не організовував, а був на неї запрошений. Після затримання її чоловіка, ОСОБА_2 відразу залишив місце зустрічі та нічого не пояснив. Вказала, що у її чоловіка погане здоров`я, підвищений тиск та цукор, він переніс інфаркт.

Свідок ОСОБА_1 , який є братом підозрюваного вказав, що у нього та його брата ОСОБА_1 на утриманні знаходиться їхній престарілий батько, який є інвалідом 2-ї групи та потребує постійного стороннього догляду. Вказав, що у випадку обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він не зможе сам надавати допомогу батькові. Зазначив, що йому відомо про те, що між ТОВ «Алігатор ІІ», представником якого був його брат ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існували цивільно-правові відносини з приводу компенсації останнім вартості зруйнованого приміщення за адресою АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 погоджувався відшкодувати грішми та приміщенням вартість зруйнованого майна, власником якого було ТОВ «Алігатор ІІ».

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що він займається адвокатською діяльністю і навесні 2019 року до нього звернувся ОСОБА_1 , з приводу надання правової допомоги ТОВ «Алігатор ІІ» при вирішенні цивільно-правового спору, який виник із ОСОБА_2 , який самовільно зруйнував належне вказаному товариству нежитлове приміщення. Суть спору полягала в тому, що ОСОБА_2 передав в дар ТОВ «Алігатор ІІ» тунельну піч, яку в подальшому без згоди іншого співвласника зруйнував та розпочав на її місці зведення багатоквартирного будинку. З цією метою були направлені скарги та запити у контролюючі інстанції. В подальшому ОСОБА_2 з метою мирного врегулювання даного спору надав ОСОБА_1 як представнику ТОВ «Алігатор ІІ» письмову розписку, згідно якої зобов`язався віддати ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 100000 доларів США за приміщення по АДРЕСА_2 . Тернополі і передав більшу частину грошей, відмовившись від повернення решти коштів. Після цього між потерпілим та підозрюваним була досягнута домовленість, згідно якої ОСОБА_2 мав передати решту коштів та приміщення в рахунок відшкодування завданої шкоди, а ТОВ «Алігатор ІІ» мало відкликати свої скарги та надати дозвіл на будівництво багатоквартирного будинку. 24.09.2019 року відбулась зустріч між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час якої ОСОБА_1 був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що він займається адвокатською діяльністю та надавав правову допомогу ТОВ «Алігатор ІІ» у вирішенні цивільного –правового спору між ТОВ «Алігатор ІІ» та ОСОБА_2 за обставин, які вказані свідком ОСОБА_9 .

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, з наведених у ньому підстав, захисників та підозрюваного, які просять застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, свідків, приходжу до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 необхідно задовольнити, відмовивши при цьому в задоволенні клопотання захисників і підозрюваного про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан; вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського Суду «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Існування «обґрунтованої підозри» розглядається як необхідна, а при первісному обранні – навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.

Таким чином, під достатніми доказами відносно акту повідомлення особи про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим, прокурором у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього. При цьому, повідомлення особи про підозру, повинно базуватися не на простій сукупності доказів, а на їх системі. Якщо немає системи доказів, а є лише окремі докази винуватості, що не узгоджуються з іншими, значить не можна приймати рішення про повідомлення особи про підозру.

Обґрунтованість повідомлення про підозру означає, що кожне положення, сформульоване в ній, ґрунтується на зібраних доказах.

Так, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, санкція якого передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, поєднаного із погрозою застосування насильства над потерпілим.

При цьому, підозра у вчиненні ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності, а саме: -заявою ОСОБА_5 про факт вимагання у нього ОСОБА_1 неправомірної вигоди;-протоколами допиту потерпілого ОСОБА_2 ;-протоколом огляду місця події від 24 вересня 2019 року;-протоколом освідування ОСОБА_1 від 24 вересня 2019 року, які в даному випадку є достатніми при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, виходячи із системного аналізу зібраних доказів.

Виходячи з вищенаведеного, суд критично оцінює пояснення підозрюваного та його захисників щодо необґрунтованості підозри та відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що він має постійне місце проживання, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, хворіє гіпертонічною хворобою та цукровим діабетом, на утриманні у нього перебувають двоє неповнолітніх дітей: донька ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також батько ОСОБА_3 , 1926 року народження, що є інвалідом 2-ї групи

Вищевказані обставини дають підстави вважати, що з урахуванням особи ОСОБА_1 та його поведінки, обставин вчинення злочину, у випадку незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, про що клопочуть захисники і підозрюваний, існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_1 зважаючи на санкцію кримінального правопорушення, у якому останній підозрюється, зможе переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні.

За встановлених обставин при розгляді клопотання слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідає обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування даний захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

У зв`язку з цим клопотання сторони захисту та підозрюваного про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання та іншого, запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою до задоволення не підлягає.

Доказів, які б свідчили про негативний стан здоров`я підозрюваного, який би унеможливлював перебування ОСОБА_1 під вартою, слідчим суддею під час розгляду клопотання не встановлено і стороною захисту не надано.

Крім того, згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи вимоги національного та міжнародного законодавства,обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України, його вік, стан здоров`я, сімейний та майновий стан, розмір майнової шкоди, у заподіянні якої підозрюється ОСОБА_1 , слідчий суддя приходить до переконання, що застава у розмірі передбаченому КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 , покладених на нього обов`язків, а тому її слід визначити у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме- у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 182, 183, 184, 193, 194, 196, 206, 376 КПК України, слідчий судя,–

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвокатів Гроди І.П., Мельника Ю.О. яке підтримане підозрюваним ОСОБА_1 про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання та іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі - відмовити.

Клопотання слідчого Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Крутого Р.О. яке погоджено прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Напастюком Ю.В. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно під варту із зали суду.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави в сумі 960500(дев`ятсот шістдесят тисяч п`ятсот)гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37319038003454, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, Банк Одержувача: Державна казначейська служба, призначення платежу - застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні № 42019211180000078 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 вересня 2019 року).

У випадку внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати до відповідних органів державної влади на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон; утриматись від спілкування із потерпілим та свідками у кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У задоволенні решти вимог клопотання- відмовити.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Крутого Р.О.

Датою закінчення дії ухвали вважати 10 год. 45 хв. 22 листопада 2019 року.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддяВ. Л. Дзюбич