Рішення № 84544537, 11.09.2019, Гощанський районний суд Рівненської області

Справа №557/193/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року смт.Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Пацка Д.В.

секретар судових засідань - Довгалець Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Гоща в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 118 706,86 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до договору № б/н від 21.03.2012 року укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , останнія отримала кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач не виконує свої зобов`язання за даним договором, а саме не надає своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, що відображається у розрахунку заборгованості за договором.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення судом.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву в якій зазначила, що дійсно підписала заяву від 21.03.2012 року про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, яка оформлювалася одночасно з видачею позивачем відповідачу зарплатної картки. Однак відповідачка зазначає, що на момент укладення заяви від 21 березня 2012 року сторони не досягли усіх істотних сутєвих домовленостей договору про надання банківських послуг. Підписуючи заяву про надання банківських послуг відповідачка прописувала лише єдину умову – отримати платіжну картку, будь яких інших умов, в тому числі істотні умови, щодо суми встановленого кредитного ліміту та інші умови, які притаманні договору, в даній заяві не вказані. Відповідач вказує, що посилання позивача на те, що в заяві міститься позначка, що відповідач згодний з тим, що підписана ним Анкета-Заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами, становлять між банком «Договір надання банківських послуг» та те, що тим самим вона ознайомилася з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами, - не можна прийняти як належний та допустимий доказ, адже ознайомлення з будь-яким документом може бути підтверджено тільки особистим підписом особи, тим більше коли мова іде про істотні умови договору.

Також, відповідач подала заяву про застосування строку позовної давності, в обґрунтування вказує, що кінцевий термін погашення кредитного відповідає строку дії картки. Строк дії картки, яка була видана відповідачу на підставі Анкети-Заяви від 21.03.2012 року – 10/14. Відповідно позивач пропустив строк позовної давності, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд проводить розгляд справи в заочному порядку, з врахуванням одночасного існування чотирьох умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Тому суд постановив ухвалу про заочний розгляд даної цивільної справи.

Згідно з ч.3 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України щодо зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".

Згідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

21.03.2012 року відповідач уклав вказану вище угоду і отримав кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості.

При підписанні вказаної Анкети-заяви відповідач погодився з тим, що дана заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами складають між ним та Банком Договір про надання банківських послуг.

При укладенні договору, сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропоновувати свої умови договору.

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1.1.12.11 умов, банк має право вимагати дострокового виконання боргового зобов`язання в цілому або в окремій частині у випадку невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за даним договором.

Позивач зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем умов договору кредиту, станом на 31.01.2018 року утворилась заборгованість в розмірі 118 706, 86 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом 6865,26 грн.; 101 787,91 грн. заборгованість по процентам; 3924, 79 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 5628,90грн. – штраф (відсоткова складова).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк /термін/ його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк /термін/.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за умовами кредитного договору, банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач просить застосувати до даних правовідносин наслідки пропуску строку позовної давності, оскільки останній платіж на кредитну картку відповідачем було здійснено у 28 липня 2015 року у сумі 15 грн., а з позовом позивач звернувся лише у12.03.2018 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно до ст. 257 ЦК України, встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

В постанові Великої Палати Верховного суду у справі №444/9512/12 від 28.03.2018 року зазначено, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, право нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Однак, не зважаючи на те, що строк кредитування сплинув, право позивача нараховувати проценти за кредитним договором припинилося, але в будь-якому разі не пізніше строку дії кредитної картки, яка закінчилася, а відтак стягнення з відповідача процентів за період з жовтня 2014 року по 01.01.2018 р, є незаконними, оскільки виходять поза межі кредитування, про що зазначено в постанові Великої Палати Верховного суду у справі №444/9512/12 від 28.03.2018 року.

Відповідно до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги. Оскільки позовна давність сплила до основної вимоги, то остання сплила і до вимог про стягнення заборгованості за відсотками.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи те, що останній платіж на кредитну картку згідно наданого розрахунку, відповідачем було здійснено 28.07.2015 року, а з позовом позивач звернувся лише в березні 2018, тобто з пропуском строку позовної давності, про застосування наслідків спливу якого заявлено відповідачем і позивач не порушує питання про його поновлення суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 61,79, 81, 88, 209, 212-218 ЦПК України, ст. 256, ст. 258, ч. 1 ст.261, ч. 1 ст.264, ч. 4 ст. 267,ст. 526, 530, 611, 625,1054 ЦК України суд, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його складення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Гощанський районний суд Рівненської області.

Суддя Д. В. Пацко