Рішення № 84541006, 20.09.2019, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/327/19

Провадження №2/603/248/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"20" вересня 2019 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гудкової Ю. Г. ,

секретар судового засідання Сандалюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідач згідно підписаної заяви №б/н від 14.11.2014 року отримав кредит у розмірі 500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг (далі – договір). Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту ПАТ КБ «ПриватБанк» керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких ОСОБА_1 при укладенні договору дав згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.ПАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступник – АТ КБ «ПриватБанк») свої зобов`язання згідно договору виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач скористався кредитною лінією, проте взяті на себе зобов`язання не виконував належним чином, у зв`язку з чим станом на 23.04.2019 року заборгованість перед банком складає 18545,74 грн, з яких: 0,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 670,38 грн – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн – заборгованість за нарахованими відсотками; 13316,04 грн – нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 3200,00 грн – пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн, 500 грн – штраф (фіксована частина); 859,32 грн – штраф (процентна складова).

На підставі наведеного позивач просить стягнути з відповідача зазначений розмір заборгованості за кредитним договором, а також 1921 грн. сплаченого судового збору.

АТ КБ «ПриватБанк» не забезпечили явку представника у судове засідання, звернувшись в суд з клопотанням про розгляд справи у відсутності їхнього представника, щодо ухвалення заочного рішення суду не заперечили.

Відповідач Сичик у судове засідання не з`явився, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відзиву на позов не подав.

Ухвалою суду від 20.09.2019 року постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 14.11.2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг відповідно до умов анкети-заяви відповідача №б/н, згідно якої відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг (далі – договір).

При укладенні даного договору сторони також погодили, що позичальник дає згоду щодо встановлення кредитного ліміту та його зміну за рішенням банку (п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 вказаного договору) на підставі чого, банк відкрив відповідачу картковий рахунок в національній валюті гривні, та встановив ліміт кредитної лінії у розмірі 500 грн.

На боргові зобов`язання за кредитом і овердрафтом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому тарифами банку з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13.

Пунктом 2.1.1.12.6.1 договору передбачено, що у разі виникнення прострочених зобов`язань за борговими зобов`язаннями на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню, відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту.

Згідно п. 2.1.1.7.6 договору при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає сплаті в зазначені банком терміни.

Штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань згідно витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» складає 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на 23.04.2019 року заборгованість відповідача перед банком складає 18545,74 грн, з яких: 0,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 670,38 грн – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн – заборгованість за нарахованими відсотками; 13316,04 грн – нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 3200,00 грн – пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн, 500 грн – штраф (фіксована частина); 859,32 грн – штраф (процентна складова).

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі ст. 1049 ЦК УКраїни позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У заяві-анкеті від 14.11.2014 року, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 14.11.2014 року, посилався на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяг з Тарифів та витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів) та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредитування. До такого висновку дійшов і Верховний Суд України у постанові від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин (14.11.2014 року) до моменту звернення до суду з указаним позовом (27.05.2019 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов і правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком витяг з Умов та правил надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилався й на Тарифи банку, однак таких до позову не додав та матеріали справи не містять, а наданий банком Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» також відповідачем не підписана.

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 14.11.2014 року шляхом підписання заяви-анкети, а тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Банк не довів, що саме надані ним Умови є складовою кредитного договору і що саме ці Умови відповідач мав на увазі, підписуючи анкету-заяву позичальника, та відповідно брав на себе зобов`язання зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов`язання з повернення кредиту.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131цс19.

Таким чином, суд приходить висновку щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» пені за прострочене зобов`язання, за несвоєчасність сплати боргу від 100 грн, та штрафів, оскільки у анкеті-заяві від 14.11.2014 року відсутній обов`язок відповідача по їх сплаті, а витяг з Умов та правил надання банківських послуг, який викладений на банківському сайті: www.privatbank.ua не може вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.

За таких обставин, суд приходить висновку, що стягненню підлягає лише сума заборгованості за кредитним договором у розмірі 670,38 грн, що становить заборгованість за простроченим тілом кредиту, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1921 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 279, 280, 281, 354 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 599, 625, 627, 631, 1054 ЦК України, суд,

у х в а л и в:

ПозовАкціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО №305299) заборгованість за кредитним договором №б/н від 14.11.2014 року в сумі 670 (шістсот сімдесят) грн 38 коп.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати по справі в сумі 1921 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпро 49094, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне рішення суду виготовлено 25.09.2019 року

Головуючий суддя Ю. Г. Гудкова