Рішення № 84538906, 23.09.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1395/19

Провадження № 2/487/1238/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2019 року м.Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва,

у складі: головуючого судді – Притуляк І.О.

за участю секретаря – Янковець Г.А.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3

відповідача: ОСОБА_4

відповідача: ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_6

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , Третя особа: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

21.02.2019 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , яким просив усунути йому перешкоди у користуванні житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 та вселити його до житлової кімнати площею 10,3 кв. м. вказаної квартири.

В обґрунтування позову зазначив, що з правом на проживання зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 . Окрім нього за даною адресою зареєстровані відповідачі по справі та неповнолітній ОСОБА_8 .

Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 16.07.2018 року ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 було відмовлено у задоволені позову про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням спірної квартири. Після чого ОСОБА_3 надав йому ключі від помешкання, однак одразу після цього змінив замки на вхідних дверях до квартири. На теперішній час відповідачі протиправно перешкоджають йому у вселені та проживанні у спірній квартирі, тим самим порушуючи його житлові права. Дані обставини стали підставою для його звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, наполягали на їх задоволенні.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 заперечував факт заміни замків у спірній квартирі, ключ від якої він надав ОСОБА_1 Пояснив, що позивач дійсно намагався вселитися до квартири, однак, оскільки він вимагав надати йому в особисте користування окрему кімнату, вони відмовили йому у вселені. Підтвердив факт звернення позивача до правоохоронних органів з приводу свого вселення до квартири. Зазначив, що у позивача є постійне місце проживання за іншою адресою, а отже той не потребує житла, та таким чином намагається отримати грошову компенсацію.

З урахуванням зазначеного у задоволені позову просив відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_6 та відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_7 заперечували проти задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_5 підтвердила той факт, що дійсно перешкоджала позивачу у вселені до квартири (зачинивши з середини вхідні двері), оскільки той вимагав вселення в окрему кімнату.

Представник третьої особи Виконавчого комітету Миколаївської міської ради в призначене судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання були повідомлені своєчасно, належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення сторін та покази свідка ОСОБА_9 , дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.07.2018 року по справі №1412/3736/12, яке набрало законної сили 28.08.2018 року встановлено наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 має право на проживання у квартирі АДРЕСА_1 , як член сім`ї наймача квартири ОСОБА_10 , якому Бюро обміну житлової площі виконавчого комітету Миколаївської міської ради 24.07.1975 року було видано ордеру №939. Відповідно до ордеру право на проживання у зазначеній квартирі також отримали ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3

ОСОБА_1 тривалий час не проживає у вказаній квартирі.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.07.2018 року по справі №1412/3736/12 в задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , треті особи Житлово-комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Бриз» в особі ЖЕК №3, виконавчий комітет Миколаївської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації відмовлено.

Вказане рішення вмотивовано тим, що позивач був відсутній у спірному житловому приміщенні понад встановлений законом строк з поважних причин, з огляду на те, що відповідачі чинили йому перешкоди у доступі до житлового приміщення.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Довідки ЖЕК №3 «Бриз» від 24.01.2019 року, за вих. №321, у кв. АДРЕСА_2 зареєстровані з правом на проживання: ОСОБА_13 (відповідальний квартиронаймач), ОСОБА_14 (дружина), ОСОБА_7 (дочка), ОСОБА_4 (дочка), ОСОБА_8 (онук), ОСОБА_1 (брат).

Як було встановлено в судовому засіданні на даний час позивач у спірній квартирі не проживає, оскільки відповідачі чинять йому перешкоди у вселені до квартири. Вказаний факт відповідачами у судовому засіданні спростовано не було.

Покази свідка ОСОБА_9 в тій частині, що позивач не намагався вселитися до квартири, суд сприймає критично, оскільки безпосередньо у судовому засіданні відповідачі пояснювали, що ОСОБА_1 намагався вселитися у квартиру, але оскільки вимагав виділити йому у користування окрему кімнату, вони відмовили йому у вселені.

Частиною 4 статті 9 ЖК України визначено, що ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на повагу до приватного і сімейного життя і зазначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Виходячи з практики Європейського Суду втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у права на житло. Поняттям житла охоплюються не всі види житлових приміщень, але при цьому, поняттям житла охоплюються і ті житлові приміщення, у якому особа збирається проживати. Так, у рішенні у справі «Gillow v. United Kingdom» від 24.11.1986 р. Суд вказав, що заявники, які володіють але не проживають у своєму домі протягом тривалого часу, можуть вважати цей будинок своїм житлом, оскільки вони мали намір туди повернутися і в них зберігається достатній зв`язок зі своєю власністю.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення. Цей спосіб пов`язаний з застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб`єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення. Тобто, для того, щоб подати цей позов необхідно, щоб суб`єктивне право не було припинене, і його можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення.

Встановивши, що ОСОБА_1 має право користування спірною квартирою, з поважних причин у ній не проживав, а відповідачі на теперішній час чинять йому перешкоди у вселенні до квартири, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для усунення перешкод ОСОБА_1 у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення до спірної квартири.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача ОСОБА_3 на те, що позивач має інше місце проживання та фактично намагається отримати грошову компенсацію за свою частку у праві на приватизацію квартири, оскільки вони не мають правового значення для вирішення заявленого спору.

При цьому, вимога ОСОБА_1 про вселення його у кімнату площею 10,3 кв.м. задоволенню не підлягає, з урахуванням того, що порядок користування житловим приміщенням спірної квартири в порядку ст..104 ЖК України не визначався.

Згідно з п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Виходячи з положень ст. 137 ЦПК України до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Беручи до уваги, що представником позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу надано копію договору-доручення про надання правничої допомоги адвоката від 10 лютого 2019 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №231, ордер серії МК №134215, квитанцію до прибуткового касового ордеру №34 від 21 лютого 2019 року на 1300 грн., Договір про надання правової допомоги №2 від 10 лютого 2019 року, до складу якого входить розрахунок №1 та Акт прийому передачі, клопотання про їх стягнення є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню, в сумі 1300,00 грн. з огляду на те, що сума даних витрат підтверджена документально. З такого з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню по 325,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн., тобто, по 192,10 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 10,18,23,76,258,259,263-265,352,354 ЦПК України,суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 .

Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору по 192,10 грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу по 325,00 грн. з кожного.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо чи через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_4 , 1995 року народження, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП не відомо.

Третя особа: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ЄДРПОУ 04056612.

Повне судове рішення складено 26.09.2019 року.

СУДДЯ І.О. Притуляк