Ухвала суду № 84538877, 25.09.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/2056/19

провадження № 2-з/489/19/19

УХВАЛА

Іменем України

25 вересня 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленко І.В., за участю секретаря судових засідань Коденко К.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_2 , про забезпечення цивільного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Миколаївгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» про захист прав споживачів

встановив:

У квітні 2019 року представник ОСОБА_3 О.Р ОСОБА_4 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_2 , звернулася до суду із позовною заявою про захист прав споживачів до вказаних відповідачів в якій просить:

- визнати незаконними дії ПАТ «Миколаївгаз» з нарахування побутовому споживачу ОСОБА_2 об`єму спожитого газу не за фактичними показаннями приладу обліку, а з застосуванням коефіцієнта приведення об`єму спожитого газу до стандартних умов;

- зобов`язати ПАТ «Миколаївгаз» здійснити за період жовтень-грудень 2018 року, та січень-лютий 2019 року перерахунок об`єму споживання (розподілу) природного газу відповідно до фактичних показників приладів обліку спожитого природного газу, без застосування коефіцієнта приведення об`єму спожитого газу до стандартних умов;

- зобов`язати ПАТ «Миколаївгаз» припинити дії, які порушують права позивача як побутового споживача по договору розподілу, а саме припинити при здійсненні обліку природного газу, використаного як побутовим споживачем проводити об`єми природного газу до стандартних умов, та негайно відновити здійснення обліку природного газу за фактичними показниками лічильника;

- зобов`язати ТОВ «Миколаївгаз Збут» здійснити перерахунок вартості постачання природного газу (плати за спожитий газ) спожитого позивачем за період жовтень – грудень 2018 року, та січень – лютий 2019 року відповідно до фактичних показників лічильника;

- зобов`язати ТОВ «Миколаївгаз Збут» відновити виставлення рахунків на оплату послуг постачання природного газу, використаного позивачем як побутовим споживачем за фактичними показниками лічильника.

Ухвалою суду від 10.06.2019 позовну заяву представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_2 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

24.09.2019 представник позивача подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони АТ «Миколаївгаз» та ТОВ «Миколаївгаз Збут» здійснювати заходи з припинення постачання природного газу до будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви вказала, що на даний час існує реальна загроза відключення будинку позивача ОСОБА_2 від мережі газопостачання, у зв`язку з тим, що остання, не погоджуючись з нарахуваннями відповідача при приведенні об`ємів природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами, отримала письмове повідомлення ТОВ «Миколаївгаз Збут» від 09.09.2019 про припинення газопостачання та погашення простроченої заборгованості. За таких обставин, враховуючи також, що незабаром настане опалювальний сезон, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат для того, щоб відновити свої права як споживача послуг з газопостачання. Тому вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення по даній цивільній справі.

Згідно з пунктами 2, 3 частини 1 статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову або після відкриття провадження у справі.

Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи (частина 1 статті 153 ЦПК України).

Підстав для виклику сторін для розгляду заяви про забезпечення позову суд не вбачає.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступного.

За змістом статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. В рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

З матеріалів справи вбачається, що представником позивача заявлено до суду позов, в якому оскаржуються, зокрема, нарахування оплати послуг постачання природного газу, і як встановлено судом та підтверджується наданим письмовим повідомленням від ТОВ «Миколаївгаз Збут» позивача попереджено про примусове припинення газопостачання у зв`язку з накопиченою простроченою заборгованістю.

За таких обставин, суд вважає, що заява про забезпечення позову в достатній мірі обґрунтована необхідністю забезпечення позову, представником позивача викладено свої доводи щодо можливості настання несприятливих наслідків у разі незабезпечення позову, а зазначені представником позивача підстави та вид забезпечення позову є співмірними з пред`явленими вимогами, а обраний представником позивача вид забезпечення позову не порушує прав і охоронюваних законом інтересів відповідача, а тому заява підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 149, 150, 153 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити.

Заборонити Акціонерному товариству «Миколаївгаз» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» здійснювати заходи з припинення постачання природного газу до будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити, що заходи забезпечення позову, передбачені пунктом 2 цієї ухвали, діють до розгляду справи по суті.

Копії даної ухвали направити позивачу та його представнику для відома та відповідачам для виконання.

На підставі частини 1 статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 25.09.2019.

Суддя І.В.Коваленко