
Справа № 450/2544/19 Провадження № 2/450/1431/19
ЗАОЧНЕ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2019 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Мусієвського В. Є.
при секретарі Гук О. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, судові витрати просить покласти на відповідача. Свої вимоги мотивує тим, що 20 січня 2016 року між сторонами укладено генеральну угоду про реструктуризацію та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, за умовами якої відповідач отримала кредит у розмірі 5981 грн. 52 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється починаючи з 1 по 25 число кожного місяця відповідач надає банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом. Вказує на ту обставину, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана генеральна угода разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/rules складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
Кредитор свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у сумі, визначеній у договорі. Однак остання, на порушення умов договору, свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 18 червня 2019 року, утворилася загальна заборгованість за кредитом з урахуванням штрафних санкцій у сумі 13947 грн. 04 коп. Просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 13947 грн. 04 коп. за кредитним договором №б/н від 20 січня 2016 року, яка складається з наступного:
3865 грн. 27 коп. – заборгованість за кредитним договором;
1185 грн. 94 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом;
5102 грн. 13 коп. – заборгованість за пенею та комісією;
3793 грн. 70 коп. – штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди; та судові витрати у розмірі 1921,00 грн.
Ухвалою від 16 серпня 2019 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини неявки, хоча про час і місце судового розгляду був належним чином повідомлений, подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та у його відсутності, вказує про те, що позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Відтак, беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання суду не надав, в силу положень ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
З письмової згоди представника позивача суд постановляє ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України, та в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 279 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20 січня 2016 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт. Відповідно до умов угоди кредитор зобов`язався надати відповідачеві кредит у сумі 5981 грн. 52 коп. Відповідач зобов`язалася повернути кредит, відсотки за його використання, а також здійснювати інші платежі відповідно до угоди та умов і правил надання продукту кредитних карт. Кредитором у повному обсязі та належним чином виконано свої зобов`язання.
Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Відповідно положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Статтею 204 ЦК України встановлений принцип правомірності правочину, відповідно до якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 перед позичальником станом на 18 червня 2019 року становить 13947 грн. 04 коп. і складається із:
3865 грн. 27 коп. – заборгованість за кредитним договором;
1185 грн. 94 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом;
5102 грн. 13 коп. – заборгованість за пенею та комісією;
3793 грн. 70 коп. – штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).
Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Згідно з частиною першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Пунктом 2.1 генеральної угоди, укладеної між сторонами, встановлено, що відсоткова ставка по кредиту становить 1,5 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.
Крім цього позивачем було нараховано відповідачу комісію та пеню за прострочене виконання зобов`язання у розмірі 5102 грн. 13 коп. з приводу чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов`язків, як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи розрахунку, Позивачем нараховано комісію, пеню та штраф у зв`язку з виникненням простроченої заборгованості за кредитом.
Аналізуючи викладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
На думку суду позивачем в порушення ст. 61 Конституції України неправомірно застосовано два види відповідальності за порушення умов кредитного договору у вигляді пені та штрафу, а тому вимоги АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення з відповідача пені та комісії за прострочене зобов`язання у сумі 5102 грн. 13 коп. задоволенню не підлягає.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім цього, суд зазначає, що пеня та комісія, яка нарахована позивачем у розрахунку заборгованості, генеральною угодою, укладеною між сторонами, не передбачена, а відтак не може бути стягнути з відповідача.
Зазначені висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року за результатами розгляду справи № 342/180/17-ц , які відповідно до ст. 263 ЦПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Враховуючи вищенаведений аналіз норм законодавства, умови генеральної угоди та строк її дії, наданий банком розрахунок заборгованості за договором № б/н від 20 січня 2016 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_2 , станом на 18 червня 2019 року, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість, яка утворилася станом на 18 червня 2019 року, а саме:
3865 грн. 27 коп. заборгованість за тілом кредиту;
1185 грн. 94 коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом;
3793 грн. 70 коп. штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 279-284, 289 ЦПК України, ст.ст.3, 13, 16, 526, 527, 530, 599, 610-612, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,–
у х в а л и в:
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 8844 (восьми тисяч восьмисот сорока чотирьох) грн. 91 коп., що складається з 3865 грн. 27 коп. заборгованість за тілом кредиту; 1185 грн. 94 коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом; 3793 грн. 70 коп. штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.
У задоволенні решти позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених цим кодексом не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 «Д», код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Пустомитівським РС ГУДМС України у Львівській області 22 травня 2013 року.
Суддя Мусієвський В.Є.
Судове рішення № 84538061, Пустомитівський районний суд Львівської області було прийнято 26.09.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 450/2544/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: