Ухвала суду № 84537505, 26.09.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7001/19

Провадження № 1-кс/461/8395/19

УХВАЛА

про накладення арешту на майно

26.09.2019 року місто Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова Стрельбицький В.В., за участю секретаря Рибак Н.І., розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області Салтикова Станіслава Михайловича про арешт майна,

встановив:

слідчим відділом Управління СБ України у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22019140000000049 від 25.07.20119 року, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 201 КК України.

Старший слідчий слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області Салтиков С.М., за погодженням прокурора прокуратури Львівської області, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на житлове приміщення - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивує тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 1 ст. 201 та ч. 1 ст. 309 КК України, за які, серед іншого, передбачено покарання у виді конфіскації майна.

Слідчий, згідно письмової заяви, просить розгляд справи проводити без його участі.

З метою забезпечення арешту майна, вважаю за можливе при розгляді клопотання застосувати положення ч.2 ст.172 КПК України, згідно яких, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, приходжу до наступного висновку.

Статтею 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Кримінальне провадження зареєстроване в ЄРДР за фактом контрабанди наркотичних засобів та їх незаконного придбання, перевезення та зберігання без мети збуту.

Як видно з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 , яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, на праві власності належить житлове приміщення - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Дослідивши матеріали клопотання, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту, зважаючи на те, що таке обмеження права власності є розумним та виправданим, майно, на яке просить накласти арешт слідчий, відповідає критеріям, визначеним у ст.170 КПК України, накладення арешту на майно підозрюваної забезпечить можливу в майбутньому конфіскацію майна, а тому приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст.131, 132, 170,172, 173 КПК України, -

постановив:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на майно, із забороною відчуження та розпорядження, а саме: житлове приміщення – домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення можливої конфіскації майна за вироком суду.

Зобов`язати слідчого повідомити заінтересованих осіб про накладення арешту на майно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Стрельбицький В.В.