Ухвала суду № 84536988, 26.09.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/4044/19

ун. № 759/4962/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Журибеди О.М.,

при секретарі - Ковтун М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В судове засідання представник відповідача - адвокат Бойчук В.П. та відповідач ОСОБА_3 не з`явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином.

Відповідач ОСОБА_3 26.09.2019р. через канцелярію суду подала заяву про перенесення на інший день судового засідання призначеного на 26.09.2019р. о 14.00 год., оскільки її представник адвокат Бойчук В.П. зайнятий у іншому процесі в Шевченківському районному суді м. Києва, що відбувався о 10.00 год.

Представник позивача в судовому засіданні просив визнати неповажними причини неяки відповідача та його представника, оскільки ними не надано суду доказів поважності причини неявки.

Як встановлено ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Крім того, як встановлено ч. 3 ст. 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: 1) верховенство права; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Також, згідно із ч. 4 ст. 44 ЦПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.

Під зловживанням процесуальними правами маємо розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату.

Заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф (ч. 1 ст. 144 ЦПК України).

Визначення поняття зловживання процесуальними правами надане у ст. 44 ЦПК України. До дій, які суд може визнати зловживанням процесуальними правами, законодавець відносить, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Згідно із ст. 143 ЦПК України, передбачені підстави та порядок застосування заходів процесуального примусу, зокрема, це є процесуальними діями, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3 та її представник адвокат Бойчук В.П. зловживають своїми процесуальними правами, вчиняють дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду даної справи, тому наявні достатні підстави для визнання таких дій відповідача та його представника зловживанням процесуальними правами та застосування до відповідача та його представника Бойчука В.П. заходів процесуального примусу, у вигляді попередження.

Керуючись ст.ст. 258-262, 2, 12, 43, 44, 143, 144, 148, 263, 268 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати зловживанням процесуальними правами дії відповідача ОСОБА_3 та її представника адвоката Бойчука Володимира Петровича, що суперечать завданню цивільного судочинства, спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи та застосувати до відповідача ОСОБА_3 та її представника адвоката Бойчука Володимира Петровича заходи процесуального примусу в вигляді попередження.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Суддя О.М. Журибеда