Ухвала суду № 84536732, 16.09.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49444/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Соколов О.М., при секретарі Березовській К.А., за участю особи, якою подано клопотання - адвоката Ягодки О.О., слідчого - Бугаєнка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката Ягодки О.О. в інтересах АТ "СБЕРБАНК" про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42018160000000118 від 09.02.2018, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.08.2019 року у провадженні №757/46046/19-к,-

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Соколова О.М. надійшло клопотання адвоката Ягодки О.О. в інтересах АТ "СБЕРБАНК" про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42018160000000118 від 09.02.2018, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.08.2019 року у провадженні №757/46046/19-к.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018160000000118 від 09.02.2018, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.08.2019 року у провадженні №757/46046/19-к, задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Бугаєнка В.В. про арешт майна, та накладено арешт, шляхом заборони будь-яким особам відчуження, обтяження в інший спосіб та заборонено АТ «Сбербанк» (код ЄДРПОУ 25959784, 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46) розпоряджатись та користуватись майном що є предметом злочину (речовими доказами), згідно переліку, зазначеного у клопотанні.

В судове засідання особа, якою подано клопотання вимоги скарги підтримав, просив його задовольнити.

Слідчий Бугаєнко В.В. у судовому засіданні проти задоволення вимог клопотання заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників процесу, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018160000000118 від 09.02.2018 за фактом заволодінням службовими особами ПАТ «Сбербанк» майном ТОВ «Торгівельний дім «Золотий Урожай», ПАТ «Одеський коровай», ТОВ «Білгород-Дністровська паляниця» та ТОВ «Котовський хлібзавод», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.08.2019 року у провадженні №757/46046/19-к, задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Бугаєнка В.В. про арешт майна, та накладено арешт, шляхом заборони будь-яким особам відчуження, обтяження в інший спосіб та заборонено АТ «Сбербанк» (код ЄДРПОУ 25959784, 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46) розпоряджатись та користуватись майном що є предметом злочину (речовими доказами), згідно переліку, зазначеного у клопотанні.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Протягом досудового розслідування не встановлено, що вказане майно є таким, що набуте внаслідок вчинення кримінального правопорушення, є знаряддям кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, доказів, що б підтверджували такі обставини також не надані, а отже застосування арешту у даному випадку є безпідставним та необхідність у продовженні дії вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпала.

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання- задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.08.2019 року у провадженні №757/46046/19-к за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Бугаєнка В.В. про арешт майна.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.М. Соколов