Ухвала суду № 84534024, 04.09.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7640/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Деметрадзе Т.Р., при секретарі Міца О.-Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_2 , на дії та постанову головного державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Белякова Максима Ігоровича, стягувач ПАТ «Банк Форум» -

ВСТАНОВИВ:

Андрейчук О.М., який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської із скаргою на дії та постанову головного державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Белякова М.І. від 23.05.2019 року.

Свою скаргу мотивував тим, що на виконанні головного державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Белякова М.І. перебуває ВП №50522597, з примусового виконання виконавчого листа № 2п-3007/09, виданого 26.10.2009 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про солідарне стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості в розмірі 522890,58 грн. та судових витрат у розмірі 1820 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказує, що 23.05.2019 року головним державним виконавцем Беляковим М.І. винесено постанову про накладення арешту на всі грошові кошти, що містяться на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_2 , хоча сума, в межах якої виконавець наклав арешт, в 10 раз більша за суму заборгованості.

Додатково зазначає, що як на підтвердження своєї позиції, 04.07.2019 року представник заявника отримав лист від начальника Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області із повідомленням, що враховуючи те, що боржником вимоги виконавчого документу не виконано, підстави для зняття арешт у з майна відсутні.

Однак, державним виконавцем не враховано, що рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк» призначений для виплати пенсії, а рахунок, відкритий в АТ «Приватбанк» № НОМЕР_2 – для виплат заробітної плати, тому вказана постанова суперечить вимогами ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження», так як загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати чи пенсії не може перевищувати 50%.

Також зазначає, що виконавча служба направляла постанову від 25.04.2019 року до ГУ ПФУ про здійснення відрахувань з пенсії в розмірі 20%, однак така була повернена без виконання у зв`язку із тим, що на виконанні у Фонду уже знаходиться постанова у ВП №41080637 від 05.12.2014 року, згідно якої уже здійснюються відрахування з пенсії заявника у розмірі 20%.

Враховуючи викладене, просить визнати дії головного державного виконавця Белякова М.І. щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 23.05.2019 року неправомірними та скасувати вказану постанову.

Заявник не скористався правом на участь у судовому засіданні та його представник ОСОБА_1 подав заяву, згідно якої просив провести розгляд скарги без їх участі та задоволити її. Також як на підтвердження доводів про те, що на рахунок заявника нараховується лише заробітна плата, надав виписку про рух коштів по заробітній картці ОСОБА_2

Державний виконавець у судове засідання не з`явився та в матеріалах справи міститься заява начальника Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області з проханням розглянути скаргу без участі представника відділу на підставі наявних матеріалів та відзиву на скаргу.

Зміст поданого відзиву зводиться до того, що державний виконавець вчиняв всі можливі дії, спрямовані на виконання виконавчого листа, виконання якого боржник свідомо затягує, а також у останнього була відсутня роздруківка руху коштів по рахунку боржника, за словами якого такий призначений для виплати заробітної плати та відсутність інших зарахувань. У зв`язку із чим, просив у задоволенні скарги відмовити.

Стягувач не скористався правом на участь у судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомив, заперечень на скаргу не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність та допустимість кожного доказу, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що 23.05.2019 року головним державним виконавцем Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Беляковим М.І. винесено постанову про арешт коштів боржника, згідно з якою згідно ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» накладено арешт на всі кошти боржника.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Частиною 2 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 вищевказаної статті, загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

З оглянутих матеріалів справи встановлено та неоспорено сторонами, що рахунок божника № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк» призначений для виплати пенсії, та рахунок боржника, відкритий в АТ «Приватбанк» № НОМЕР_2 – для виплат заробітної плати.

Також судом встановлено, що старшим державним виконавцем Білинець В.О. виносилася постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 24.04.2018 року у межах ВП №50522597, яка згідно листа начальника ГУ ПФУ в Закарпатській області №6040/03.02 від 03.05.2018 року повернена без виконання у зв`язку із тим, що на виконанні у Фонду уже знаходиться постанова у ВП №41080637 від 05.12.2014 року, згідно якої уже здійснюються відрахування з пенсії заявника у розмірі 20%, а тому стягувати понад встановлений ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження» розмір не можливо.

З оглянутої виписки про рух коштів по рахунку №4149499648476347 ОСОБА_2 , відкритого в АТ «Приватбанк» за період з 01.01.2019 – 08.08.2019 року вбачається, що на такий нараховується тільки заробітна плата.

Державним виконавцем також не надано доказів того, що боржник ОСОБА_2 відбуває покарання у виді виправних робіт, що було б підставою для стягнення з останньої відрахування із заробітної плати у розмірі 70%.

За таких обставин, вважаю доведеним, що інтереси та права боржника були порушені, оскільки державний виконавець в ході виконавчого провадження фактично наклав арешт на всі кошти, які надходять у вигляді заробітної плати та пенсії боржника, без відповідних на те правових підстав.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Вказана норма Закону містить вичерпний перелік дій, які може вчинити суд при винесенні рішення і не передбачає можливості вчиняти інші, зокрема, вирішувати питання про зняття арештів з рахунків.

З огляду на викладене приходжу до висновку, що вимоги скарги підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 18, 70, 74 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 258-260, 353, 354, 447-451 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Белякова М.І. щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 23.05.2019 року в частині накладення арешту в межах суми звернення 5772852,63 грн. на грошові кошти, що надходять від Пенсійного фонду на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк», призначений для виплат и пенсії ОСОБА_2 , та рахунок, відкритий в АТ «Приватбанк» № НОМЕР_2 , призначений для виплат заробітної плати.

Скасувати постанову головного державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Белякова М.І. про арешт коштів боржника від 23.05.2019 року в частині накладення арешту в межах суми звернення 5772852,63 грн. на грошові кошти, що надходять від Пенсійного фонду на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк», призначений для виплат и пенсії ОСОБА_2 , та рахунок, відкритий в АТ «Приватбанк» № НОМЕР_2 , призначений для виплат заробітної плати.

В іншій частині вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя Т.Р. Деметрадзе