Ухвала суду № 84533964, 19.09.2019, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/290/17

1-кп/302/1/19

49

У Х В А Л А

(в повному обсязі)

19.09.2019 смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі суддя Кривка В.П.,

з участю: секретар судового засідання Гажук Н.В.,

прокурор - Андришин О.В.,

обвинувачена ОСОБА_1 , та її захисник - Коваленко О.М.,

заявник(володілець нерухомого майна)– ОСОБА_2 ,її представник–адвокат Рішко С.І.,

представник заявника (володільця нерухомого майна) ОСОБА_3 – адвокат Кондратенко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання гр. ОСОБА_3 про скасування арешту на земельну ділянку кадастровий номер 2122485202:01:007:0001 в урочищі «Жолобок» площею 0,3989 га у с. Подобовець Міжгірського району Закарпатської області і клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту на земельні ділянки кадастрові номери НОМЕР_1 площею 0,015 га в с. Розтока, 2122485200:10:009:0005 площею 0,079 га в с. Подобовець, 2122485200:10:009:0006 площею 0,125 га в с. Подобовець Міжгірського району Закарпатської області, - накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 березня 2017 року в кримінальному провадженні № ЄРДР 42016071180000010 від 29.09.2015 у вигляді заборони відчуження цього нерухомого майна, в справі про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 366 ч.2, 364 ч. 2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Міжгірським районним судом Закарпатської області розглядається по суті судове кримінальне провадження за обвинувальним актом від 24.03.2017 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 – ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України, за такими обставинами формулювання обвинувачення: ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконувача обов`язків начальника відділу Держкомзему у Міжгірському районі Закарпатської області, будучи відповідальною за посадовими обов`язками, передбаченими відповідним положенням, за регулювання земельних відносин, створення державного земельного кадастру, здійснення розмежування земель державної та комунальної власності, достовірно знаючи про те, що земельні частки (паї) колишнього ксгп « ОСОБА_4 » отримувались громадянами-пайовиками не із земель державної чи комунальної власності, а із земель, переданих у колективну власність цьому підприємству, умисно, за попередньою змовою з не встановленими особами, зловживаючи своїм посадовим становищем, діючи протиправно в інтересах третіх осіб, яким ці ділянки в подальшому були передані в приватну власність на загальних підставах, 04 листопада 2011 року в службовому кабінеті підписала та скріпила свій підпис печаткою органу Держкомзему такі документи:

- Висновок № 2444 до проекту землеустрою щодо внесення змін в «Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) ксгп « ОСОБА_4 » в межах території Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, відповідно, до якого вона, як начальник зазначеного органу, погоджує проект, яким передбачено вилучити з «Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) ксгп « ОСОБА_4 » 44.3 га (30,5 земельних часток паїв) та передати їх в землі запасу сільської ради та включити у вищезазначену Схему площу 42,5 га із земель запасу сільської ради, в який внесено завідомо неправдиві відомості про те, що зазначений обмін є законним та здійснюється на підставі Методичних рекомендацій щодо порядку передачі земельної частки паю в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств та організацій;

- Викопіювання з плану землекористування, що передбачаються до включення в земельні частки паї, на якому графічно в системах координат зображено місце розташування земельних ділянок, що підлягали обміну, у яку внесено завідомо неправдиві відомості про віднесення земельних ділянок до земель сільськогосподарського призначення та можливість такого обміну;

- Довідку від 28.11.2011 про погодження проекту розпорядження № 311 голови Міжгірської районної державної адміністрації від 28.11.2011, який в подальшому підписав зазначене розпорядження про затвердження технічної документації щодо внесення змін в «Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього ксгп « ОСОБА_4 » про вилучення з схеми 44,30 га (30,5 земельних часток паїв та передачу їх в землі запасу сільської ради та включення у зазначену «Схему» площу 42,5 га із земель запасу Пилипецької сільської ради.

В обвинувальному акті зазначено, що внаслідок цих дій ОСОБА_1 порушила вимоги статей 1,5,7,14 закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), Указу президента України від 08.08.1995 № с720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», статті 17 Земельного кодексу України і її дії призвели в подальшому до передачі у приватні власність земельних ділянок іншим фізичним особам, а тому державним інтересам завдано матеріальних збитків на загальну суму 1481170 грн. 50 коп., що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто спричинено тяжкі наслідки. Ці дії органом досудового розслідування кваліфіковано за вищезазначеними нормами кримінального закону: зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб ; службове підроблення , тобто внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду (з`ясування обставин і перевірки їх доказами). У кримінальному провадженні на досудовому розслідуванні за клопотанням сторони обвинувачення слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Придачук О.А. постановлено ухвалу від 15.03.2017 в справі № 308/2555/17 про накладення арешту на земельні ділянки, зазначені в клопотаннях Бабич О.М. і Саської Н ОСОБА_5 ., у вигляді заборони відчуження цього нерухомого майна як захід забезпечення кримінального провадження.

09.09.2019 ОСОБА_3 подала в суд зазначене клопотання з таким обґрунтуванням вимог.

Земельна ділянка належить їй на праві власності з 2006 року на підставі правочинів, а саме рішенням Пилипецької сільської ради від 06.03.2006 № 807 затверджено звіти про експертну оцінку цієї земельної ділянки , яка знаходилась у неї як у приватного підприємця в оренді і дозволено продаж земельної ділянки площею 3989 кв. м в с. Подобовець ур. «Жолобок» за 124329 грн. 15 коп. для комерційного використання (будівництво та обслуговування туристичного комплексу. На підставі цього рішення Пилипецька сільська рада і ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення 23.03.2006, який нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Дунаєвим Ю.М. за реєстровим № 415., а на підставі цього правочину ОСОБА_3 видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку. ОСОБА_3 вважає , що це право власності нею набуто задовго до початку кримінального провадження проти ОСОБА_1 та інкримінованих їй діянь за обвинувальним актом, які вчинені в 2011 році. Обставини одержання ОСОБА_3 земельної ділянки у власність не відносяться до обставин, що досліджуються у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 і обвинувачена не має жодного відношення до виділення земельної ділянки та не приймала участь у інших діях, що стали підставою для отримання права власності ОСОБА_3 .. На час оформлення права власності земельна ділянка не знаходилась під арештом і судових справ щодо цієї ділянки не було і не має.

11.09.2019 ОСОБА_2 подала в суд зазначене клопотання з таким обґрунтуванням вимог. За змістом ухвали слідчого судді, належні ОСОБА_2 земельні ділянки (за зазначеними площами і кадастровими номерами), вилучені зі Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього НОМЕР_2 « ОСОБА_4 » і можливо отримані у власність в результаті неправомірних дій ОСОБА_1 , та визнані речовими доказами. Таке не відповідає дійсності, бо зазначені земельні ділянки набуті у власність ОСОБА_2 значно раніше від подій за обставинами інкримінованого діяння ОСОБА_1 , що відповідає часу листопад-грудень 2011 року. Це підтверджується таким.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 14.10.2004 , посвідченого державним нотаріусом Шкелебей Л.В., за реєстровим номером 1963, Пилипецька сільська рада на підставі рішення цієї ж ради від 06.05.2004 продала ОСОБА_2 земельну ділянку площею 150 кв. м в АДРЕСА_1 , на території Пилипецької сільської ради Міжгірського району для обслуговування кафе-магазину, що знаходиться на цій земельній ділянці і належить Покупцю на праві власності за ціною купівлі-продажу 2777,4 грн. На підставі цього правочину Пилипецька сільська рада 14.12.2004 видала ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЗК № 040962 з присвоєнням кадастрового номера 2122485203:01:001:0001. З метою отримання кредиту під заставу цієї земельної ділянки державним реєстратором ОСОБА_6 зареєстровано право власності на цю ділянку 11.04.2014 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_3 -ЗК № 005660, виданого Пилипецькою сільською радою 10.06.2003 на підставі рішення цієї ж ради від 10.12.2000 ОСОБА_2 передано у приватну власність 0,6090 га земельної ділянки для ведення селянського господарства, в т.ч. і для обслуговування житлового будинку площею 0,204 га. У грудні 2014 року ОСОБА_2 виготовила технічні документації із землеустрою щодо відновлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), зазначених у цьому державному акті з присвоєнням кадастрових номерів цим земельним ділянкам (2122485200:10:009:0005, 2122485:10:009:0006) і зареєстровано право власності на ці земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за рішенням державного реєстратора Міжгірського РУЮ ОСОБА_7 . та одержано свідоцтва про право власності на земельні ділянки №№ 34232427, 34230171 від 26.02.2015.

10 вересня 2019 року під час припинення обтяжень по іпотеці за зверненням ОСОБА_2 від державного реєстратора Верхньоворітської сільської ради Воловецького району Закарпатської області Чекета М.І. отримано інформацію про те, що вищезазначені земельні ділянки обтяжені арештом згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Придачук О.А. від 15.03.2017 в справі № 308/2555/17. Натомість ОСОБА_2 не отримувала копію такої ухвали.

ОСОБА_2 вважає, що накладений арешт на належні їй земельні ділянки є необґрунтованим, бо ні прямо, ні опосередковано набуття нею у власність цих ділянок не пов`язане з видачею головою Міжгірської РДА Закарпатської області розпорядження № 311 від 28.11.2011. А тому, набуття нею у власність земельних ділянок не має стосунку до обставин, які інкримінуються ОСОБА_1 у розглядуваному судом кримінальному провадженні.

Особи, які подали клопотання, вважають, що заходом кримінального забезпечення порушено їх права на власність, розпорядження земельними ділянками у встановленому порядку та покликаються на застосування статтею 2,7,16 КПК України, практики Європейського Суду щодо захисту права фізичної особи мирно володіти своїм майном. Просять узяти до уваги, що їх не допитували на досудовому розслідуванні ні в якості свідків, ні в якості підозрюваних чи обвинувачених, а також не вилучали наявні в них документи, що стверджують набуття права власності на земельні ділянки задовго до обставин пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та іі представник – адвокат Рішко С.І., а також представник ОСОБА_8 адвокат Кондратенко Д. підтримали заявлені клопотання та їх обґрунтування. ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, будучи належно повідомленою про розгляд клопотання. Таке не є перешкодою для вирішення питання, зазначеного в клопотанні. Прокурор Андришин О.О. вважає, що клопотання слід відхилити, бо зазначені земельні ділянки за довідкою органу Держкомзему входили до складу пайових земель, які в подальшому за змістом формулювання обвинувачення ОСОБА_1 були неправомірно обміняні на не пайові землі, а тому задоволення клопотання є передчасним.

Сторона захисту в особі обвинуваченої та її захисника вважають, що клопотання підлягає задоволенню, бо зазначені земельні ділянки забезпечені накладенням арешту безпідставно, помилково. Такі дії не мають відношення до формулювання обвинувачення, земельні ділянки не визнані речовими доказами на досудовому розслідуванні.

Оцінивши зміст клопотання, позиції учасників кримінального судового провадження з розглядуваного питання, дослідженні документи про право власності на земельні ділянки, які надані заявниками, процесуальні документи щодо накладення арешту на земельні ділянки, суд дійшов такого висновку.

Статтею 170 КПК України, поряд з іншими положеннями, передбачено: - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді чи суду права на відчуження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підзор вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому законом порядку (ч.1); завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абзац 2 ч.1); арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.2). У відповідності до статті 174 ч.1 абзац 2 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження, зокрема за клопотанням власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судом установлено таке.

Згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачук О. від 15.03.2017 в кримінальному провадженні № ЄРДР 42016071180000010 від 29.09.2015 слідчого ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М.І. постановлено накласти арешт у вигляді заборони відчуження нерухомого майна земельних ділянок: 20,3186 га , які належать ТОВ «Таурус ленд»; площею 0,0004 га і 0,0047, які належать ПП «Подобовець СКі»; площею 0,3786 га , які належать ПП «Мед Рест»; площею 0,3 га, які належать ПАТ «Концерн Галнафтогаз» (по кожній зазначеній ділянці присвоєно відповідний кадастровий номер), а також накладено арешт на земельні ділянки, які знаходяться у приватній власності 58 громадян, які не є пайовиками КСГП «Шипіт», зокрема і земельні ділянки гр. ОСОБА_2 площею 0,015 га, 0,079 га і 0,125 га (кадастрові номери відповідно: 2122485203:01:001:0001, 2122485200:10:009:0005, 2122485200:10:009:0006), земельну ділянку ОСОБА_3 площею 0,3989 га кадастровий номер 2122485202:01:007:0001; накладено арешт у вигляді заборони на прийняття рішень щодо передачі у приватну власність на несформовані земельні ділянки загальною площею 23,9814 га, що були вилучені зі схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) бувшого ксгп « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у 2011 році розпорядженням голови Міжгірської райдержадміністрації № 311 від 28.11.2011. Накладення арешту майна вмотивовано тим, що зазначені земельні ділянки є речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому невжиття заходу забезпечення щодо заборони відчуження цих земельних ділянок може призвести до їх продажу та перешкодить подальшому поверненню земельних ділянок у колективну власність для використання за цільовим призначенням.

Під час з`ясування обставин і перевірки їх доказами за змістом сформульованого і пред`явленого обвинувачення ОСОБА_1 , а саме дослідження судом процесуальних документів, винесених слідчим під час досудового розслідування кримінального провадження, встановлено наступне. У відповідності до постанови слідчої ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М.І. від 23.03.2017 визнано такими, що не мають значення речових доказів у цьому кримінальному провадженні, поряд з іншими, такі документи: технічні документації із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) на території Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 02.02.2015 кадастрові номери НОМЕР_4 , 2122485200:10:009:0005 гр. ОСОБА_2 ; технічна документація по посвідченню права власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_3 на території Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 31.08.2006 кадастровий номер 2122485202:007:0001 з державним актом на земельну ділянку.

Ці документи зазначена посадова особа повернула в головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області, що стверджено листом від 23.03.2017 № 2169 106/7-2017. (т.3 а.с. 10-27 матеріалів кримінального провадження досудового розслідування).

Натомість слідча Сингаєвська М.І. постановою від 23.03.2017 про приєднання до справи речових доказів постановила приєднати у кримінальному провадженні в якості речових доказів земельні ділянки (поряд з іншими за переліком) і земельні ділянки, які належать ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на підставі вищезазначених документів та присвоєних кадастрових номерів. Копії технічних документацій, будь-яких інших право установчих документів, які б підтверджували набуття у власність зазначених земельних ділянок громадянами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , органом досудового розслідування (стороною обвинувачення під час судового розгляду справи та вирішення питання в судовому провадженні) не надані .

Із змісту розглядуваних клопотань та наданих суду правоустановчих документів видно, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 набули право власності на земельні ділянки задовго до обставин, які інкриміновані ОСОБА_1 за змістом обвинувачення про події, що мали місце у 2011 році під час погодження документів у проекті землеустрою щодо внесення змін в Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСГП « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Зокрема, ОСОБА_3 одержала у власність земельну ділянку в 2006 році, а ОСОБА_2 одержала у власність земельні ділянки у 2000, 2004 роках. Це підтверджується змістом державних актів, рішень Пилипецької сільської ради, укладених правочинів, витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру правочинів, свідоцтвами про право власності, довідками, технічними документаціями із землеустрою.

Клопотання слідчого про накладення арешту на зазначені земельні ділянки та ухвала слідчого судді, якою задоволено це клопотання, ґрунтується на довідці відділу Держкомзему у Міжгірському районі № 10-713-99.3-605/2-17 (т.2 а.с. 183-185). Однак, ця довідка не містить жодних відомостей щодо віднесення земельних ділянок заявників до пайових земель чи земельних ділянок , що зазначені Схемі поділу земель колективної власності на земельні частки паї бувшого ксгп «Шипіт» чи в проекті землеустрою щодо внесення змін у цю Схему. Ні ОСОБА_9 , ні ОСОБА_10 не допитувалися як свідки на досудовому розслідуванні. В актах перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.05.2015 , від 05.07.2013, які складені державними інспекторами ОСОБА_11 , ОСОБА_12 щодо дотримання земельного законодавства за розпорядженнями голови Міжгірської РДА від 17.12.2012 №№ 368,370,372; від 28.12.2012 №№ 404,405,407,408,410,411; від 29.12.2012 №№ 414,415,417,418,422,423-425 «Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою» щодо відведення у власність громадянам земельних ділянок в урочищі «Гривків» у с. Пилипець Міжгірського району, не зафіксовано порушень земельного законодавства щодо надання у власність земельних ділянок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Отже, орган досудового розслідування надав у кримінальне провадження суперечливі процесуальні документи і не обґрунтовано та помилково наклав арешт на нерухоме майно заявників. Доводи сторони обвинувачення про те, що скасування арешту є передчасним і що земельні ділянки заявників мають доказове значення в кримінальному провадженні жодним чином не обґрунтовані, не підтверджені і , по суті, визнаються судом надуманими.

Згідно з статтею 2 КПК України завданням кримінального провадження (поряд з іншими положеннями) є забезпечення судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Суд дійшов висновку, що клопотання підлягають задоволенню з огляду на викладене та задля виконання засад кримінального провадження по захисту недоторканості права власності, тобто застосовує вимоги статей 7 , 16,17 КПК України.

Керуючись ст.ст. 174, 371, 372, 376, 392, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 березня 2017 року в кримінальному провадженні № ЄРДР 42016071180000010 від 29.09.2015 на земельні ділянки належні:

- гр. ОСОБА_3 кадастровий номер 2122485202:01:007:0001 в урочищі «Жолобок», площею - 0,3989 га у с. Подобовець Міжгірського району Закарпатської області;

- гр. ОСОБА_2 кадастрові номери 2122485203:01 НОМЕР_5 : НОМЕР_6 , площею 0,015 га, ур."Лужок" в с. Розтока; 2122485200:10:009:0005, площею 0,079 га, в с.Подобовець Міжгірського району Закарпатської області; 2122485200:10:009:0006, площею 0,125 га в с.Подобовець Міжгірського району Закарпатської області.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя:В. П. Кривка