Ухвала суду № 84533151, 26.09.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 708/765/18

Провадження № 1-кп/712/274/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі колегії:

головуючого судді Кончиної О.І.

суддів Мельник І.О., Токової С.Є.

за участю:

секретаря судового засідання Тимошенко Д.А.

прокурора Шарапи В.Ю.

захисників Руденко М.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

представника потерпілого Ткаченка В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси клопотання захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну міри запобіжного заходу

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України

В ході судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - Руденко М.О. звернулась до суду з письмовим клопотанням про зміну обраного відносно нього запобіжного заходу з тримання під вартою на нічний домашній арешт.

В обґрунтування свого клопотання зазначила, що ОСОБА_1 довготривалий час перебуває під вартою та досліджені на даний час докази по справі дають підстави, вважати, що її підзахисний незаконно тримається під вартою та взагалі притягується до кримінальної відповідальності, оскільки в матеріалах справи наявний цілий ряд суттєвих порушень норм кримінально-процесуального законодавства, відповідно до якого обвинувачений взагалі повинен бути виправданий. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини просила задовольнити клопотання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Руденко М.О. клопотання підтримали та просили його задовольнити. Крім того додали, що ОСОБА_1 здійснює голодування та його стан здоров`я погіршився.

Прокурор та представник потерпілого заперечували проти задовлення даного клопотання, вважаючи його необґрунтованим.

Суд, перевіривши доводи і обґрунтованість внесеного на їх розгляд клопотання, обговоривши доцільність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження на даний час, можливість/неможливість його заміни на більш м`який, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, керуючись законом, за своїм внутрішнім переконанням, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності і допустимості, і сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, зробив такі висновки.

Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або сторони захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною пятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ст.186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

Частиною 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті ( ч.2 ст.177 КПК України).

Розглядаючи заявлені клопотання, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Право на свободу та особисту недоторканість є одним із значущих прав людини. Частиною 2 статті 29 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути заарештований або триматись під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановленим законом.

Суд виходить з того, що до вирішення питання про винність особи тримання під вартою не може бути загальним правилом і слід виходити з презумції залишення обвинуваченого на свободі. Тримання під вартою повинно бути законним і обґрунтованим. Законність тримання полягає у дотриманні передбаченої законом процедури застосування цього запобіжного заходу, а його обґрунтованість у вимозі взяття під вартою лише за наявності передбачених для цього у законі підстав.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.

Право на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження передбачає, що вирішення питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може розглядатись абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати у кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі, але за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній суспільний інтерес, який, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м`який.

Фактичні обставини інкримінованих обвинуваченому злочинів свідчать про підвищену суспільну небезпеку. Оскільки санкція п.п. 6, 12 ч.2 ст. 115 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна. У розумінні практики Європейського суду з прав людини суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінці ризиків переховування.

Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини, з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та обставин вчинення інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_1 діянь, як вони сформульовані у обвинуваченні, а також їх чисельності, в тому числі у вчиненні тяжкого насильницького кримінального правопорушення у вигляді умисного вбивства, беручи до уваги, що на даному етапі розгляд справи триває, по справі не допитані потерпіла та свідок, суд дійшов висновку про те, що обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 є доведеним та таким, що виправдовує тривалість перебування останнього під вартою, з підстав продовження існування ризиків, як переховування від суду, перешкоджання здійсненню правосуддя, здійснення тиску на свідка та потерпілу, які на даний час не допитані.

Колегією суддів було відмовлено в задоволенні клопотань як захисників, так і обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну відносно нього запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який, які були заявлені з аналогічних підстав, наявність будь-яких нових обставин, які б свідчили про наявність підстав для зміни запобіжного заходу, судом не було встановлено.

В ході розгляду вказаного клопотання колегією суддів не встановлено, наявність нових обставин для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, оскільки дані, які б свідчили про достатність застосування більш м`якого запобіжного заходу у клопотанні не вказано та в судовому засіданні не доведено.

Суд вважає, що стороною захисту не було надано будь-яких об`єктивних доказів на спростування обставин, які суд досліджував при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1

Посилання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - Руденко М.О. лише на недоведеність обвинувачення та на можливість визнання доказів недопустимим, не може бути єдиною підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки вказані докази досліджуються як на стадії розгляду так і при винесенні остаточного рішення по справі. Захистом не надано будь-яких документів щодо погіршення стану здоров`я обвинуваченого та необхідності проходження його лікування поза умовами ДУ «Черкаського слідчого ізолятора» у теперішній час. Крім того, суд вважає, що голодування обвинуваченого ОСОБА_1 , є його особистим волевиявленням та обраним способом захисту, тому суд розцінює вказані дії, як тиск на суд з боку обвинуваченого та оцінює їх критично.

Посилання захисника як на підставу, яка обґрунтовує недоцільність продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зміну запобіжного заходу на інший більш м`який, на рішення ЄСПЛ Харченко проти України, Єлоєв проти України та інші, суд не може вважати підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки суд при вирішенні питань, пов`язаних з продовженням застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виходить з оцінки досліджених конкретних аргументів, прав та свобод людини у конкретній кримінальній справі. Обставини, які стали підставами для розгляду вищевказаних справ в ЄСПЛ не стосуються питань щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час судового розгляду справ по суті за аналогічних обставин і тих аргументів, які навела сторона захисту обвинуваченого.

З огляду на викладене, виходячи з усіх обставин провадження, враховуючи неможливість завершення судового розгляду кримінального провадження судова колегія вважає, що у кримінальному провадженні відсутні підстави для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на нічний домашній арешт, у в зв`язку з чим клопотання сторони захисту та обвинуваченого задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст.177-178, 194, 331, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника Руденко М.О. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну міри запобіжного заходу із тримання під вартою на нічний домашній арешт відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи діб з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали проголошено учасникам судового розгляду 26.09.2019 о 14:00 год.

Головуючий О.І.Кончина

Судді І.О.Мельник

С.Є.Токова