Ухвала суду № 84527233, 26.09.2019, Зіньківський районний суд Полтавської області

Зіньківський районний суд Полтавської області

________________

38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95

Справа № 530/1018/19

Номер провадження 1-кп/530/101/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.09.2019 р. Зіньківський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Должко С.Р., секретаря Стрілець Л.Г., за участю прокурора Чубенка А.І., захисника обвинуваченого адвоката Школьного В.А., розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду міста Зіньків Полтавської області внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170170000272 від 07.07.2019 року клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Первомайськ, Луганської області, українцю, громадянину України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , постійного місця проживання на даний час немає, раніше судимого Київським районним судом м.Полтави 01.03.2019 року за ч.І ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі. На підставі ч.І ст.70 КК України до 1 р. З м. позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 1 рік у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, у вигляді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В:

Із Зіньківського відділу Миргородської місцевої прокуратури до Зіньківського районного суду Полтавської області надійшов для розгляду обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Прокурор звернувся до суду із вищевказаним клопотанням. Матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170170000272 від 07.07.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Заявлене клопотання прокурор мотивує тим, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим Київським районним судом м. Полтави 01.03.2019 року за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 1 рік, та будучи притягнутим до кримінальної відповідальності 12.03.2019 року слідчим відділення поліції №1 Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області за ч.2 ст.190 КК України, на шлях виправлення не став, і маючи не погашену і не зняту судимість знову вчинив умисний злочин за наступних обставин:

06.07.2019 року о 23 год. 43 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, та знаходячись на території біля будинку культури в с. Батьки, вул. Молодіжна АДРЕСА_2 21, Зіньківського району, Полтавської області, протиправно, всупереч волі власника, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання із застосуванням фізичної сили рук відкотив на територію колишньої «Батьківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів», яка розташована в с. Батьки, вул. Молодіжна, 20, Зіньківського району, мопед «SUZUKI Adress 110», чорного кольору, номер рами НОМЕР_1 НОМЕР_2 , 2002 року випуску, що належить ОСОБА_2 , та вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №2383/19 від 12.07.2019 року становить 21119 (двадцять одна тисяча сто дев`ятнадцять) грн. 00 коп., тим самим повторно незаконно заволодів зазначеним вище транспортним засобом. Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 КК України.

29.07.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами: протоколом огляду місця події від 07.07.2019; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 07.07.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 07.07.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 07.07.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 07.07.2019; протоколом огляду ДВД-диска з відеозаписами з камери спостереження будинку культури в с.Батьки Зіньківського району Полтавської області від 08.07.2019; протоколом огляду території поблизу колишньої школи в с.Батьки, Зіньківського району від 07.07.2019, де було виявлено та вилучено мопед «БТСШКІ Асігєбз 110», чорного кольору, номер рами НОМЕР_3 , 2002 року випуску, що належить ОСОБА_2 ; висновком судово-товарознавчої експертизи мопеда №2383/19 від 12.07.2019; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 29.07.2019; речовими доказами: ДВД-диском з відеозаписами із камери спостереження та мопедом «БТКІЖІ Асігєзб 110».

Обвинувачений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Первомайськ, Луганської області, українець, громадянин України, освіта базова загальна середня, неодружений, раніше судимий, непрацюючий, зареєстрований в АДРЕСА_1 , постійного місця проживання на даний час немає.

Метою застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ст.177 ч.І п.1, 5 КПК України, є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: п.1 - переховуватися від суду; п.5 - вчинити інші кримінальні правопорушення.

Заслухавши обґрунтування клопотання та доводи, прокурора Чубенка А.І., який просить задовольнити клопотання, обвинуваченого ОСОБА_1 , та захисника адвоката Школьного В.А. які не згідні з даним клопотанням, вивчивши матеріали, якими прокурор обґрунтовує заявлене клопотання, суддя приходить до висновку, що заявлене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 3 ст. 176 КПК України визначено, що суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. "С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується, матеріалами клопотання дослідженими в судовому засіданні та матеріалами досудового розслідування. Тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»), оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у повторному вчиненні таємного викрадення чужого майна , а тому є підстави вважати, що він в подальшому може продовжити дану злочинну діяльність чи вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому суд керується висновками рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії", що "суворість передбаченого покарання" є суттєвим елементом при оцінюванні "ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Суворість покарання за кримінальними правопорушеннями, за якими обвинувачується ОСОБА_1 не є співрозмірною терміну перебування останнього під вартою з моменту затримання і по даний час. Разом з тим, суд враховує, що ні тяжкість обвинувачення, ні серйозність покарання не є доказом наявності цих ризиків, на що неодноразово вказує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях («Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі», «Храїді проти Німеччини» тощо). Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція Європейського Суду з прав людини, викладена у п. 60 рішення від 6.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, однак застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, так як в підготовчому засіданні він вказав, що зареєстрований в с. Лазьки, Зіньківського району, Полтавської області, а він знаходився в Котелевському районі Полтавської області, коли вибирався запобіжний захід і про зміну місця свого проживання не повідомляв правоохоронні органи в зв`язку з чим було застосовано привід до суду для обрання запобіжного заходу, має родичів на території України та Луганської області з огляду на його матеріальні можливості та існуючу ситуацію в Україні, оскільки на даний час в зв`язку із проведенням в Україні операції об`єднаних сил та наявності непідконтрольних Україні територій, обвинувачений може ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), на даний час відбуває покарання по вирокуКиївського районного судому м.Полтави від 01.03.2019 року за ч.І ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі. На підставі ч.І ст.70 КК України до 1 р. З м. позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 1 рік.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного - беручи до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, що відноситься до категорії тяжких, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років,з конфіскацією майна або без такої, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки усвідомлюючи невідворотність покарання, може незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення. З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд вважає не застосовувати заставу до підозрюваного ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні, оскільки він підозрюється у вчиненні злочину, який виразився в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у житло.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваного, суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 183, 193,196-197, 199, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурорапро обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у виді тримання під вартою – задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ, Луганської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , постійного місця проживання на даний час немає, раніше судимого, у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, який обчислювати з 26.09.2019 року. Кінцевим днем тримання під вартою визначити 24 листопада 2019 року.

Одночасно визначити заставу, після внесення якої ОСОБА_1 звільняється з-під варти в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 100350 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області, р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по - батькові платника застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Полтавська державна установа ВП( №23).

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджують внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи "Полтавська державна установа ВП(№23)" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово слідчого, що звернувся з клопотанням, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноважена службова особа Державної установи "Полтавська державна установа ВП(23) у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобов`язана роз`ясняти йому, або застоводавцю обов`язки, покладенні на підозрюваного та наслідки їх невиконання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися без дозволу слідчого та прокурора з місця свого проживання

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;

- прибувати до слідчого та прокурора за першою вимогою.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у вигляді тримання під вартою.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» для виконання, прокурору, обвинуваченому, для відому.

Призначити підготовче засідання на підставі обвинувального акту та доданих до нього документів за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України у відкритому судовому засіданні на 5 листопада 2019 року о 14 год. 00 хвилин, в залі Зіньківського районного суду Полтавської області, за участю прокурора, обвинуваченого, потерпілого.

Зобов"язати командира РКС ГУНПв Полтавській області Бугаєвського О.О. доставити всудове засідання на 5 листопада 2019 року о 14 год. 00 хв., обвинуваченого ОСОБА_1 , який утримується під вартою у державній станові «Полтавська установа виконання покарань № 23» (м. Полтава, вулиця Пушкіна, 91).

Ухвала може бути оскаржена на протязі 7 днів з часу проголошення.

Написано власноручно.

Суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області С.Р.Должко