Рішення № 84523062, 16.09.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5298/19

2/357/2865/19

Категорія 17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:головуючого судді – Бондаренко О. В.,при секретарі – Бондаренко Н.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Приватбанк», треті особи: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Відділ державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з даним позовом 11.05.2019 року, шляхом направлення поштою, який зареєстрований судом 16.05.2019 року, мотивуючи тим, що19.04.2019 року вона отримала від державного виконавця Білоцерківського міського відділу ДВС ГТУЮ у Київській області постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55094895 від 26.02.2019 року та копію виконавчого напису нотаріуса від 04.08.2017 року за №7941, вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем. Згідно вказаного виконавчого напису запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «Приватбанк» у розмірі 200806,11 грн., які складаються із: заборгованості за тілом кредиту - 7300,60 грн., заборгованості по відсотках - 105 640,98 грн., заборгованості з комісії - 4 559,52 грн., заборгованості по пені - 73 266,52 грн., заборгованості по штрафам (фіксована частина) 500,00 грн., заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) 9538,39 грн., який здійснюється за період з 29 березня 2007 року по 16 червня 2017 року. Вважає, що виконавчий напис не підлягає до виконання з виходячи з наступного. З інформації, яка міститься в тексті виконавчого напису, вбачається, що заборгованість стягується за кредитним договором №ZНВ0RХ03970009 від 29.03.2007 року, який було укладено між нею та Банком. Нотаріус вказав, що заборгованість стягується за десять років, а саме з 29.03.2007 року по 16.06.2017 року. В 2007 році вона зверталася до банку про отримання кредиту, але вона його погасила. При цьому, кредитний договір з банком вона не укладала. За період з 2007 року по сьогоднішній день банк жодного разу не звертався до неї з претензією про погашення заборгованості по кредиту. Як зазначено у виконавчому написі, цей напис вчинено відповідно пункту 1, а не пункту 1-1 Переліку документів, що є порушенням ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5.Відповідно до п. 1 Переліку документів, на підставі якого вчинявся оскаржуваний виконавчий напис, для одержання виконавчого напису про звернення стягнення на заставлене майно подаються:оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Однак, при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримувала від відповідача чи від неї первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Розрахунок боргу, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов`язання позивача по кредиту, процентах річних та пені, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вказану норму закону. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені у виконавчому напису зроблено відповідачем одноособово без урахування її думки та позиції та не відповідає дійсній сумі заборгованості. Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки. Однак, оспорюваний виконавчий напис вчинено із грубим порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій, і відповідачем пропущено строк, на протязі якого відповідач міг звернутися із заявою про вчинення оскаржуваного виконавчого напису. Тому, враховуючи вищевикладене, просила визнати виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №7941 від 04.08.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем, таким, що не підлягає виконанню та витрати за сплату судового збору стягнути з відповідача на її користь.

02.07.2019 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

25.07.2019 року представник АТ КБ «Приватбанк», за довіреністю, адвокат Істамова І.В. надала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» № 2210-VIII найменування юридичної особи Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» замінено на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк». Відповідно укладеного договору №ZНВ0RХ03970009 від 29.03.2007 РОКУ ОСОБА_1 29.03.2007 року отримала кредит у розмірі 9300,60 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.03.2009 року в обмін на зобов`язання повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позивач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, з відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Позивач скористався кредитними коштами, що підтверджується випискою по рахунку та розрахунком про заборгованість, отже позивач погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг. У порушення зазначених норм закону та умов договору позивач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, що підтверджується її поясненнями та розрахунком заборгованості, котрі наявні в матеріалах справи, у зв`язку з чим позивач має непогашену заборгованість за наданим кредитним договором станом на 16.06.2017 р. в сумі 200806,11 грн. Вчинення виконавчого напису за договором позики здійснюється з урахуванням вимог ст.1050 ЦК України, Закону України «Про нотаріат», Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 р. № 296/5.Відповідно п. 4 гл. 16 Розділу II Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Поряді вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 р. № 296/5 виконавчий напис має містити:дату (рік, місяць, число) вчинення, нотаріальну контору (нотаріальний округ), прізвище, ім`я по батькові нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис;найменування та адресу стягувача; найменування та адресу боржника, дату й місце його народження, місцероботи (для фізичних осіб), номери рахунків у банках, кредитних установах (для юридичних осіб);строк, за який провадиться стягнення;суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, штраф, проценти, якщо такі належать до стягнення;розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з божника;зазначення статті Закону України «Про нотаріат» та пункту Переліку документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис;номер, під яким виконавчий напис зареєстровано в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій;підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, печатку. Виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість (нотаріально посвідчені угоди, опротестований вексель тощо). Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, то він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку. Для виконання виконавчого напису нотаріусу були надані всі необхідні документи, відповідно до вимог чинного законодавства. Стосовно безспірності заборгованості пояснила наступне. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року № 1172. Безспірність вимог відповідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат» є не доведеність боргу, що є елементом судового процесу, а факт існування між кредитором та боржником правовідносин, при яких вважається (презумпція) наявність боргу, а документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому КМУ — не письмові докази наявності боргу, а докази наявності вказаних вище правовідносин, та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Відповідно до Переліку отримання виконавчого напису для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, які не потребують нотаріального посвідчення проводиться на підставі таких документів: оригіналу кредитного договору, засвідченої стягувачем виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості строків їх погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Враховуючи, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав всі необхідні документі відповідно до п.2 Переліку підстав, вважати незаконність дій нотаріуса немає, тим більше неподання документів, що не підтверджують безспірність вимог до позивача. Додатково зазначає, що приватний нотаріус вчиняв виконавчий напис на підставі п. 2 Переліку, а не п.1 або п.1-1 Переліку, як помилково дійшов висновку позивач в позові. Щодо не направлення Банком на адресу позивача вимоги про погашення заборгованості за договором №ZНВОRХ03970009від 29.03.2007 року, то зауважує, що відповідач направив на адресу позивача письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором №ZНВОRХ03970009від 29.03.2007 року. У зв`язку з цим, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, а справу розглянути без участі представника АТ КБ «Приватбанк».

05.08.2019 року позивач подала до суду письмові пояснення на відзив, в яких зазначила, що відзив на позовну заяву не містить підпису представника АТ КБ «Приватбанк» адвоката І.В. Істамова, також, не містить підпису представника за довіреністю Балашов ОСОБА_2 . Банк не надав суду доказу того, що зазначена вимога була нею отримана. Про існування цього документу вона дізналася вперше. У Відзиві, представник банку інформує суд про те, що між нею та АТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір №ZНВОRХ03970009від 29.03.2007 року і відповідно до якого вона отримала кредит в розмірі 9300,60 грн., але навіть копії такого договору до суду не надано. Також, Банк не надав підтвердження того, що вона отримала кошти в розмірі 9300,60 грн., а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Банк не надав до суду розрахунок заборгованості суми, яку зазначав у виконавчому написі нотаріуса. У відзиві представник банку не довів суду той факт, що для вчинення виконавчого напису нотаріусом, банк надав нотаріусу документи, які передбачені підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. З огляду на викладене, вважає, що відповідач не довів суду свою правову позицію, також, на спростування її позовних вимоги, Банк не надав суду належних та допустимих доказів того, що між нею та Банком укладався кредитний договір №ZНВОRХ03970009 від 29.03.2007 року, що вона отримала від банку грошові кошти в розмірі 9300,60 грн. та у неї наявна заборгованість. Тому, просила задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі та провести розгляд справи за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

05.08.2019 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, 16.09.2019 року надала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відзиві на позовну заяву зазначено клопотання про розгляд справи без участі представника АТ КБ «Приватбанк».

Третя особа, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, в судове засідання не з`явився, 15.08.2019 року подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи, відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд неповідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 04.08.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем вчинено виконавчий напис №7941(а.с.8), яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» невиплачених в строк, відповідно до умов кредитного договору №ZНВ0RХ03970009від 29.03.2007 року та розрахунку заборгованості за договором станом на 16.06.2017 року, грошових коштів в сумі 200806,11 грн., з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту - 7300,60 грн., заборгованості за відсотками - 105 640,98 грн., заборгованості з комісії - 4 559,52 грн., заборгованості по пені - 73266,52 грн., заборгованості по штрафам (фіксована частина) 500,00 грн., заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) 9538,39 грн., який здійснюється за період з 29 березня 2007 року по 16 червня 2017 року.

Вказаний виконавчий напис перебуває на примусовому виконанні у Білоцерківському міському відділі державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області, 26.02.2019 року постановою державного виконавця Гулик Анастасією Акифівною прийнято виконавче провадження №55094895, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 9).

Також, з вказаного виконавчого напису вбачається, що він вчинений на підставі п. 19 ч. 1 ст. ст. 34, ст.ст.87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в редакції від 10.12.2014 року на підставі Постанови КМУ від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Згідно ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України за №282/20595.

За приписами ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88 цього Закону, нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до ст.89 Закону у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно з п.1.1. даної Глави Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Як передбачено п.3.1., 3.2. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Відповідно до п.2-2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до роз`яснень наданих судам у п.13 постанови пленуму ВСУ №2 від 31 січня 1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Ради Міністрів України від 12 жовтня 1976 року №483 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор (з наступними змінами) і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк. (Абзац перший пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України N 2 ( v0002700-95 ) від 13.01.95, N 12 ( v0012700-96 ) від 01.11.96 ).

Судом враховується, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Таким чином, слід встановити, чи були надані банком нотаріусу всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 травня 2015 року № 6-158цс15.

Відповідно до ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 та постанові від 10.10.2018 року у справі №405/1015/17.

Як вбачається із наданої відповідачем письмової вимоги без номера та без дати, у якій ПАТ КБ «Приватбанк» вимагав від ОСОБА_1 виконати зобов`язання за кредитним договором №ZНВОRХ03970009 від 29.03.2007 року та сплатити суму боргу по кредитному договору, яка станом на 16.06.2017 року складала 200 806,11 грн., протягом 5 календарних днів з дати відправлення письмової вимоги. Позивача було попереджено, що у разі невиконання зазначеної вище вимоги банк застосує заходи примусового стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.29).

Втім, у якості доказів направлення позивачу вищевказаної вимоги було надано список згрупованих відправлень цінних листів про направлення позивачу даного повідомлення, разом з квитанцією від 30.06.2017 року та описом вкладень цінного листа.

Однак, за Ідентифікатором міжнародного поштового відправлення Укрпошти відомості щодо даного відправлення відсутні, оскільки не зареєстровані в системі.

Отже, суд не приймає до уваги дані докази, оскільки, нотаріусу відомості про отримання боржником вказаного повідомлення надані не були, а боржник вважається належним чином повідомлений про вимогу щодо усунення порушень за кредитним договором в тому разі, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про усунення порушень за кредитним договором, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.

Таким чином, не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавила її можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги ПАТ КБ «Приватбанк». Позивач не мала можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Також, слід зазначити, що під час вчинення виконавчого напису нотаріус керувався ст.ст. 87-89 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в редакції від 10.12.2014 року на підставі Постанови КМУ від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Так, пункт 2 Переліку було доповнено Постановою КМУ від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року залишена без змін, визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, в тому числі п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості», та зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Таким чином, нотаріус в день вчинення виконавчого напису 04.08.2017 року керувався пунктом Переліку, який був незаконним та не чинним, отже нотаріус повинен був відмовити Банку у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України «Про нотаріат».

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Крім того, в ході розгляду справи знайшло своє підтвердження той факт, що відповідач ПАТ КБ «Приватбанк» не надав приватному нотаріусу Завалієву Артему Анатолійовичу необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості позивача, як і не надав до суду належних та допустимих доказів в підтвердження заперечень проти вимог позивача.

Даючи оцінку встановленим обставинам, дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, з врахуванням засад розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, тому підлягає до задоволення в повному обсязі.

Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивач при подачі позову до суду сплатила судовий збір, тому, з відповідача на користь позивача стягуються судові витрати в розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 4, 12, 76–81, 141, 223, 258, 259, 264–265, 268, 354, 355 ЦПК України, п.9 ч. 1 перехідних положень ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (скорочена назва АТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ: 14360570, МФО 305299, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 1-Д ), третя особа: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , м. Чернігів, пр-т Миру, 55), Відділ державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області (місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, б-р Олександрійський, 94), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 04.08.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем, зареєстрований у реєстрі за №7941, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за Кредитним договором №ZНВОRХ03970009 від 29.03.2007 року в розмірі 200 806,11 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.09.2019 року.

СуддяО. В. Бондаренко