Ухвала суду № 84521515, 26.09.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/5404/19

Провадження № 1-кс/206/1205/19

У Х В А Л А

26 вересня 2019 року слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Кушнірчук Р.О., при секретареві Панюшкіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Підюменка С.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянин України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 13 лютого 2019 року Центрально – міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України,

за участю:

прокурора Путрова А.В.,

захисника Хоміча Р.Г.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Самарського районного суду м. Дніпропетровська звернувся слідчий СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції Підюменко Сергій Юрійович із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 .

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 24.09.2019, у невстановлений слідством час ОСОБА_1 , проходячи біля будинку № 3, котрий розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтерева, звернув свою увагу на вікно до квартири АДРЕСА_1 , яка знаходиться на першому поверсі вказаного будинку, після чого у нього виник прямий злочинний умисел на здійснення крадіжки поєднаного з проникненням до житла.

Далі, ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, діючи з корисливого мотиву, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає невстановленим слідством предметом, розбив скло вікна до квартири АДРЕСА_3 та незаконно проник до квартири через віконний отвір.

Після чого, ОСОБА_1 перебуваючи в середині квартири визначив об`єктом свого злочинного посягання наступні речі:

-мобільний телефон марки Samsung SGH-X480 червоного кольору;

-мобільний телефон марки Samsung SGH-E530 фіолетового кольору;

-мобільний телефон марки Lenovo A328 білого кольору та грошові кошти в розмірі 1000 грн. якими незаконно заволодів.

Після чого, ОСОБА_1 , доводячи свій злочинний прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до житла, діючи з корисливого мотиву та власної зацікавленості залишив приміщення квартири разом із викраденим майном.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно.

Слідчий зазначає, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та пояснив, що саме такий запобіжний захід зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, оскільки підозрюваний на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив умисний корисливий злочин.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати до нього більш м`який запобіжній захід, оскільки ризики зазначені прокурором, не обґрунтовані, а затримання підозрюваного відбулося з порушеннями норм КПК.

Вислухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши надані стороною обвинувачення письмові матеріали до клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

В провадженні слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження № 12019040700000948 від 25 вересня 2019 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

25 вересня 2019 року о 10 год. 30 хв. ОСОБА_1 було затримано в порядку ст.. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

26 вересня 2019 року ОСОБА_1 слідчим повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із доданими матеріалами було вручено ОСОБА_1 26 вересня 2019 року о 10:10 годині.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У силу ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК, на які вказує слідчий; а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначених у клопотанні ризиків.

Дослідивши матеріали клопотання вважаю, що наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_4 від 24.09.2019; показами потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.09.2019 року; показами свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.09.2019 року; протоколом огляду палати № 520 лікарні КЗ «ДКПЛ «Фтизіатрія» та виявленими речовими доказами від 25.09.2019 року; результатами пред`явлення для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_3 ; іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Клопотання та матеріали, надані слідчим, дійсно свідчать про реальне існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язки з державою, у якій його переслідують. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 6 років, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи факт суворого покарання за вироком суду, може переховуватись від органу досудового розслідування та в подальшому суду, що свідчить про існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_1 є особою раніше судимою, судимість не знята у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став, скоїв повторно тяжкий злочин проти власності, а тому перебуваючи на волі матиме можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний не працює, постійного джерела доходу не має, що може спонукати його до вчинення інших злочинів.

Вирішуючи подане клопотання суд, також, враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими ознаками, на думку слідчого судді, є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого підозрюваному ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Дані відносно особи підозрюваного також враховуються судом, однак вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, а тому викладене вище у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи підозрюваного у встановленому законом порядку та виключає об`єктивну можливості щодо застосування до підозрюваного більш м`якого виду запобіжного заходу, який він просив застосувати до нього.

Надана виписка із медичної карти хворого та лист КЗ «ДКПЛ «Фтизіатрія» про те, що ОСОБА_1 потребує подальшого лікування у стаціонарних умовах у туберкульозному відділенні, а також доводи захисника про незаконність затримання підозрюваного, не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні клопотання, оскільки у самому листі КЗ «ДКПЛ «Фтизіатрія» зазначено, що за своїм станом здоров`я ОСОБА_1 може перебувати в місцях позбавлення волі, а суттєвих порушень норм КПК при затриманні останнього, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможе запобігти ризикам, встановленим під час досудового слідства.

Виходячи із вищевикладеного та враховуючи особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований та не має постійного доходу, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, та враховуючи той факт, що станом на дату звернення до суду з клопотанням до Самарського ВП ДВП ГУПН в Дніпропетровській області не надходили клопотання від близьких родичів про поруку ОСОБА_1 , слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

В той же час слідчий суддя вважає необхідним визначити ОСОБА_1 розмір застави у кримінальному провадженні виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене вважаю за необхідне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2019 року у розмірі 1921 гривня.

Враховуючи характеризуючи данні підозрюваного, вважаю, що сума у розмірі 50 прожиткових мінімумів, що складає 96050,00 гривень буде достатньою мірою, щоб гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

При визначенні саме такого розміру застави суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 р., відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь – яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

У відповідності до ст. 194 КПК України, на підозрюваного необхідно покласти обов`язки у разі внесення застави.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 237, 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Підюменка С.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з 25 вересня 2019 року (дня фактичного затримання) до 23 листопада 2019 року включно.

Визначити розмір застави у розмірі 50 (п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 96050,00 (дев`яносто шести тисяч п`ятдесят) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок (банк отримувача ГУДКСУ в місті Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738, код отримувача (МФО) 820172, отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, рахунок отримувача № 37312066017442, призначення платежу - застава, кримінальне провадження № 12019040700000948 від 25 вересня 2019 року, підозрюваний (прізвище, ініціали), платник (прізвище, ініціали)

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На час дії запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні процесуальні обов`язки:

- прибувати за кожним викликом прокурора, слідчого та суду;

- не відлучатися з міста свого перебування : м. Дніпро, вул. Бехтерева, АДРЕСА_2 , без дозволу прокурора, слідчого та суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Виконання ухвали та контроль за її виконанням покласти на прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області Путрова А.В.

Строк дії ухвали визначити до 23 листопада 2019 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Р.О. Кушнірчук