Рішення № 84521290, 16.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 вересня 2019 р. № 520/4353/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді – Мінаєвої К.В.,

за участю секретаря судового засідання – Остропільця Є.Є.,

за участю:

представників позивача – Волкової Н.О.,

представника відповідача – Кузьміної Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 04059243)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )

про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- зобов`язати ОСОБА_1 привести квартиру АДРЕСА_2 у стан, що відповідає поверховому плану, виготовленому Комунальним підприємством “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” станом на 03.08.2000 р., відновивши геометричні розміри та зовнішню конфігурацію балкону відповідно до зазначеного поверхового плану.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем здійснено перевірку на об`єкті квартира АДРЕСА_2 , яка належить відповідачу – ОСОБА_1 . За результатом перевірки встановлено, що площа та геометричні розміри балкону були менші, тобто власником квартири самочинно реконструйовано балкон, а саме збільшено його розміри з 2,6 кв.м. до 5,2 кв.м. За виявлені порушення складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм та державних стандартів і правил, який не виконаний. З урахуванням зазначених обставин позивач звернувся до суду з даним позовом.

Під час розгляду справи по суті в судовому засіданні 16.09.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначив, що, на його думку, належним позивачем по справі є Державна архітектурно-будівельна інспекція України, яка здійснює державний архітектурно-будівельний контроль та розглядає відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» справи про адміністративні правопорушення та справи про порушення у сферу містобудівної діяльності. Також зазначив, що позивач не надав відповідачу акт перевірки, у зв`язку з чим відповідач був позбавлений можливості надати будь-які пояснення, зауваження. Відповідач зауважив, що відповідальність настає у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, з огляду на це встановленню підлягає факт вручення відповідного припису особі та виконання вимог останнім у встановлений строк. З урахуванням викладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

03.05.2019 р. судом було направлено запит до Відділу про реєстрацію місця проживання Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області щодо уточнення місця проживання ОСОБА_1 . Ухвалою суду від 17.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та справа призначена у підготовче судове засідання. Ухвалою суду від 09.07.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження та судове засідання відкладено у зв`язку з неодноразовою неявкою відповідача. З матеріалів справи слідує, що відповідач судову кореспонденцію не отримував, конверти з вкладеннями були повернуті до суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», «адресат відсутній» (а.с.47, 56, 58, 65). Також суд зазначає, що на сайті судової влади було розміщено оголошення та повідомлено відповідача про необхідність прибути в судове засідання, призначене на 06.08.2019 р. о 16:30 год. Ухвалою суду від 15.08.2019 р. закрито підготовче провадження у справі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи позову та відзиву, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, на адресу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради неодноразово надходили заяви від ОСОБА_2 стосовно порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с.11-16)

Позивачем було направлено лист від 20.07.2018 р. №2006/0/250-18 на адресу ОСОБА_1 про необхідність прибути до Інспекції для розгляду питання виконання будівельних робіт відповідно до компетенції Інспекції. Зазначене питання було порушене на підставі звернення ОСОБА_2 від 16.07.2018 р. щодо законності реконструкції квартири АДРЕСА_4 .

Згідно направлення для проведення позапланового заходу від 26.11.2018 р. №1261-н, працівниками Інспекції здійснено вихід за адресою АДРЕСА_3 щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №1 від 11.04.2016 р. та звернення ОСОБА_2 від 10.11.2018 р. (а.с.17)

Відповідача листом від 28.11.2018 р. №3286/0/250-18 було повідомлено про необхідність прибути до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради у термін до 07.12.2018 р. для розгляду питання виконання будівельних робіт відповідно до компетенції Інспекції. Як зазначає позивач, ані на перше звернення, ані на друге звернення відповідач не прибув до Інспекції. (а.с.94)

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду за адресою: АДРЕСА_3 позивачем складено акт №1261-А, в якому зафіксовані порушення:

1. п.1 ч.1 ст.34, ч.1, 2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз.2 п.5, п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. №466;

2. ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність»;

3. ст.27 Закону України «Про архітектурну діяльність». (а.с.31-34)

Згідно акту від 07.12.2018 №1261-А, на об`єкті: «Квартира АДРЕСА_2 АДРЕСА_5 встановлено, що квартира АДРЕСА_2 знаходиться на третьому поверсі шестиповерхового житлового АДРЕСА_6 . Зовнішнім оглядом було встановлено, що до квартири АДРЕСА_7 балкон, орієнтовними розмірами 5,0 х 1,2 м.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна трикімнатна квартира АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 . належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06.10.2017, р/№1708.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що під час перевірки власником квартири АДРЕСА_9 було надано доступ до квартири та представлено наступні документи:

договір купівлі-продажу квартири від 06.10.2017, р/н № 1708;

технічний паспорт виготовлений ФОП ОСОБА_3 , і.с. № 4023, р. № 1708 від 14.06.2018 на квартиру АДРЕСА_2 .

Квартира складається з 3-х кімнат житловою площею - 46,6 кв.м., у тому числі АДРЕСА_10 кімната - 8,8 кв.м., 2-а кімната - 14,6 кв.м., 3-я кімната - 23,2 кв.м., кухня площею - 7,4 кв.м., вбиральня площею - 3,3 кв.м., коридор площею - 3,6; 2,1 кв.м. Квартира обладнана балконом - 5,2 кв.м. Загальна площа квартири - 63,0 кв.м., висота приміщень - 3,0 кв.м.

З єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно- будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, інформація щодо реконструкції квартири АДРЕСА_2 відсутня.

Об`єкт має ознаки об`єкта з незначними наслідками (CCI).

З матеріалів інвентарної справи КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 03.08.2000 №П-1-18146 Інспекцією встановлено, що площа та геометричні розміри балкону були менші,

З наведеного позивач дійшов висновку, що власником квартири ОСОБА_1 самочинно реконструйовано балкон, а саме збільшено його розміри з 2,6 кв.м. до 5,2 кв.м.

Позивачем складено припис №1261-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.12.2018 р., яким зобов`язано у термін до 07.02.2019 р. усунути допущені порушення. (а.с.30).

У зв`язку з відсутністю інформації та документів про виконання припису відповідачем, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Статтею 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження у галузі будівництва, зокрема:

- надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності";

- здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу;

- здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів;

- вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування.

Відповідно ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно ч.3 ст.6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI, до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до ч. 4. ст. 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно ч.7 ст.376 Цивільного Кодексу України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Частиною 1 статті 38 Закону №3038-VI передбачено: у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Отже, зі змісту наведених норм слідує, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради як орган державного архітектурно-будівельного контролю мала право на звернення до суду з позовом, водночас такому зверненню передує невиконання особою вимог, встановлених у приписі.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

За змістом ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553 визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно п.9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Як зазначено в акті перевірки №1261-А від 07.12.2018 р., на час складання та підписання акту ОСОБА_1 (її уповноважена особа) не з`явилась.

Пунктом 12 Порядку №533 встановлено обов`язок посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством.

Пунктом 13 Порядку №553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно п.21 Порядку №553, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

З матеріалів справи слідує, що примірник акту та припису від 07.12.2018 р. №1261-Пр-У було направлено «Укрпоштою» ОСОБА_1 13.12.2018 р. №6107208040384.

Представник позивача вказує на те, що ані акт перевірки, ані припис про усунення порушень позивачкою не отриманий, тому вона не була обізнана про виявлені порушення та припис про їх усунення.

В якості доказів вручення даного відправлення позивачем до матеріалів справи надано інформацію із сайту «Укрпошти» станом на 01.04.2019 р. за відповідним трек-номером, згідно якої відправлення було вручено 08.01.2019. Разом з тим в матеріалах справи наявний чек «Укрпошти» з таким самим трек-номером №6107208040384 щодо відправлення ОСОБА_1 припису та акту, однак відповідно довідки на конверті відправлення наявна відмітка причини повернення «за закінченням встановленого строку зберігання», разом з штампом «Укрпошти» від 20.12.2018 р. Отже, даний конверт був повернутий на адресу відправника (позивача) 20.12.2018 р., раніше строку, передбаченого для зберігання, а саме раніше одного місяця з дня надходження. (а.с.35-36, 96-97) З пояснень представників позивача, акт з приписом були направлені повторно після повернення, водночас належного доказу, а саме зворотного повідомлення про вручення даного відправлення до матеріалів справи не надано, та, як зазначає представник позивача, воно не було повернуто до Інспекції.

Суд зазначає, що здійснивши у період з 12.02.2019 по 25.02.2019, вихід на об`єкт: АДРЕСА_3 , інспекцією перевірено виконання вимог припису, докази вручення якого у позивача були відсутні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не було ознайомлено з актом перевірки та приписом у спосіб, передбачений Порядком №553, що позбавило можливості надати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки, а також зумовило неможливість виконання вимог припису.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованим звернення позивача до суду у зв`язку з невиконання ОСОБА_1 припису, докази ознайомлення (вручення) якого відсутні.

Крім того, суд зазначає, що перевіркою були встановлені порушення:

1). п.1 ч.1 ст.34, ч.1, 2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України. Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

2). абз.2 п.5, п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. №466, а саме: будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”. Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.

3). ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст.27 Закону України «Про архітектурну діяльність», а саме: будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Замовники та підрядники під час створення об`єкта архітектури зобов`язані: доручати виконання окремих видів проектних і будівельних робіт особам, які мають відповідну ліцензію; обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону; забезпечувати будівництво об`єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов`язковою; не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону; поінформувати у триденний строк місцеві органи охорони пам`яток історії та культури про нововиявлені під час будівельних робіт об`єкти, що мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; не включати до завдання на проектування вимог, що суперечать вимогам законодавства України, затвердженій містобудівній документації, державним нормам, стандартам і правилам. Замовники, крім виконання обов`язків, зазначених у частині першій цієї статті, також зобов`язані передавати один комплект проектної документації, за якою збудовано об`єкт архітектури, власникові такого об`єкта для постійного зберігання.

Під час перевірки працівниками Інспекції встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_3 , обладнана балконом 5,2 кв.м., в той час як в інвентаризаційній справі КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 03.08.2000 р. №П-1-18146 зазначено, що площа та геометричні розміри балкону були 2,6 кв.м. Отже, відповідачем встановлено, що ОСОБА_1 проведено будівельні роботи з самочинної реконструкції квартири АДРЕСА_2 (балкону) без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками, без проектної документації.

Разом з тим, за наданої до матеріалів справи фотокопії договору, яка надавалася відповідачем під час перевірки, встановлено, що у п. 4. 2 Договору купівлі-продажу квартири від 06.10.2017, р/н № 1708, вказано, що покупець доводить до відома продавців, що під час огляду квартири не виявлено самовільних переобладнань, перепланувань, реконструкції, її технічні характеристики та план квартири повністю відповідають відомостям, що містяться в технічному паспорті, виготовленому КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» станом на 09.09.2010.

Ухвалою суду від 06.08.2019 р. витребувано з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Сергійовича (особа, яка оформлювала технічний паспорт) належним чином засвідчену копію інвентаризаційної справи №4023, за реєстраційним номером 1708 та з КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” Харківської міської ради належним чином засвідчену копію інвентаризаційної справи квартири за адресою: АДРЕСА_11 , яка належить ОСОБА_1 . Ухвалою суду від 15.08.2019 р. витребувано з фізичної особи ОСОБА_5 (експерта) належним чином засвідчену копію інвентаризаційної справи №4023, за реєстраційним номером 1708. Однак на виконання зазначених ухвал не надано жодних документів.

На виконання ухвали суду від 07.08.2019 р. КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” Харківської міської ради надано копію справи по даному об`єкту, з якої слідує, що на момент 15.01.1999 р. загальна площа квартири становила 63,0 кв.м., в тому числі балкон – 2,6 кв.м. (а.с.132).

Позивачем не надано до матеріалів справи технічного паспорту виготовленому КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» станом на 09.09.2010., він відсутній у наданій КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» копії справи, не досліджувався під час перевірки, тому відсутні відомості щодо геометричних розмірів та конфігурації приміщень квартири станом на час її придбання

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем не обґрунтовано позовні вимоги щодо необхідності приведення у стан, що відповідає поверховому плану, виготовленому Комунальним підприємством “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” станом на 03.08.2000 р., відновивши геометричні розміри та зовнішню конфігурацію балкону відповідно до зазначеного поверхового плану.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову. Розподіл судових витрат здійснюється відповідно ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст.72-77, 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення підписано 26 вересня 2019 року.

Суддя Мінаєва К.В.