Рішення № 84521006, 10.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10 червня 2019 року № 826/17727/18

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Сом П.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Харківської окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (військова частина 1467) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення витрат та моральної шкоди,

за участю: позивача - ОСОБА_1 ; представника позивача - адвокат Зайцев І.Ю.; представників Адміністрації Державної прикордонної служби України - Свириденко А.Г., Щегель Б.В.; представника Харківської окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (військова частина 1467) - Дем`яненко П.В.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо виконання вимог статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

- стягнення з відповідачів (солідарно) витрат на лікування позивача в період проходження військової служби у сумі 16.930,00 грн.;

- стягнення з відповідачів (солідарно) моральної шкоди у сумі 10.000,00 грн.

Ухвалами суду: від 26.11.2018 - відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати розгляд справи в загальному позовному провадженні та призначено підготовче судове засідання; від 20.03.2019 - закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті. Судом оголошувалась перерва у зв`язку з витребуванням доказів. На підставі статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проходження позивачем лікування в медичному закладі, який не входить до структури Державної прикордонної служби України, відбулося з незалежних від позивача обставин, підтверджених належними доказами, за що позивачем сплачено власні коштами. На думку позивача, сплачені кошти підлягають стягненню з Державної прикордонної служби України.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали.

Відповідача - Адміністрація державної прикордонної служби України, подав відзив, в якому позовні вимоги заперечуються. Представник пояснила, що позивач не звертався до Адміністрації, до військової частини, де проходив службу, з заявами про щодо виділення коштів на проведення обстеження, лікування за межами закладів охорони здоров`я Державної прикордонної служби України від позивача не надходили, докази листування між позивачем та Адміністрацією відсутні. За твердженням представника, в разі звернення позивача йому було б надано можливість отримати медичну допомогу, ліки. Крім того, представник наголосила про ненадання позивачем доказів понесення витрат на придбання ліків, обстеження, лікування.

Відповідач - Харківська окрема авіаційна ескадрилья Державної прикордонної служби України (військова частина 1467), подав відзив про заперечення позову. Загалом підстави заперечень аналогічні доводам представника Адміністрації державної прикордонної служби України. Представник зазначив, що позивач самостійно звернувся до закладу охорони здоров`я, який не належить до закладів Державної прикордонної служби України, рішення про направлення на лікування керівником такого закладу охорони здоров`я не приймалось.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши письмові докази, судом установлено.

Відповідно до довідки Харківської окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (військова частина 1467) ОСОБА_1 . проходив військову службу в Харківській окремій авіаційній ескадрильї з 10.01.2007 по 15.06.2018 на посадах льотного складу та авіаційного персоналу з місцем дислокації в м. Києві.

Як убачається з виписки з медичної картки стаціонарного хворого №2046/1544 ОСОБА_1 24.07.2017 госпіталізований до Київського міського клінічного ендокринологічного центру з діагнозом папілярний рак щитоподібної залози.

На підставі рапорту начальника відділення охорони здоров`я полковника медичної служби Бикова В.І. наказом від 25.07.2017 №132-ВВ командира Харківської окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України, старшого лейтенанта ОСОБА_1 , старшого бортового авіаційного техніка екіпажу (на Ми-8) авіаційної ланки (на Ми-8 та DA42) (місце дислокації н.п. Київ) наказано вважати таким, що вибув до ендокринологічного центру м. Київ на стаціонарне лікування з 24.04.2017.

26.07.2017 ОСОБА_1 проведено хірургічне втручання, 07.08.2017 позивача виписано з медичного закладу.

Наказом командира Харківської окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України від 11.08.2017 №142-ВВ на підставі рапорту відділення охорони здоров`я від 10.08.2017 №Р-1686, наказано вважати таким, що вибув з 08.08.2017 на стаціонарне лікування в ЦКГ ДПСУ м. Київ старшого лейтенанта ОСОБА_1 , який перебував на стаціонарному лікуванні ендокринологічного центру м. Київ.

Також зазначеним наказом, на підставі довідки гарнізонної військово-лікарської комісії від 09.08.2017 №388 та рапорту відділення охорони здоров`я від 10.08.2017 №Р-1685 наказано старшому лейтенанту ОСОБА_1 надати відпустку для лікування у зв`язку з хворобою з 10.08.2017, який 09.08.2017 прибув із стаціонарного лікування з ЦКГ ДПСУ м. Київ.

На підставі направлення відділення охорони здоров`я від 19.09.2017 №33/58 наказом командира Харківської окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України від 21.09.2017 №163-ВВ, наказано старшого лейтенанта ОСОБА_1 вважати таким, що вибув у ЦКГ ДПС м. Київ на стаціонарне обстеження та лікування з 21.09.2017.

Наказом командира Харківської окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України від 04.10.2017 №170-ВВ наказано вважати таким що прибув, з ЦКГ ДПСУ м. Київ старшого лейтенанта ОСОБА_1 . 02.10.2017.

На підставі направлення відділення охорони здоров`я від 03.04.2018 №61/18 наказом командира 26 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України від 11.04.2018 №58-ВВ наказано вважати таким, що вибув до ЦКГ ДПСУ м. Київ старшого лейтенанта ОСОБА_1 на медичний огляд ЛЛК стаціонарно для визначення придатності до льотної роботи з 11.04.2018.

На підставі рапорту старшого лейтенанта ОСОБА_1 від 29.05.2018 №Р-1249, наказу від 11.06.2018 №106-ОС, наказом командира 26 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України від 14.06.2018 №110-ОС виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 начальника техніко-експлуатаційної частини ланки - інструктора авіаційної ланки (на Ми-8 та DA42) (місце дислокації н.п. Київ).

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 05.07.2018 серія АВ №0968599 ОСОБА_1 встановлено з 02.07.2018 другу групу інвалідності у зв`язку з захворюванням пов`язаним з проходженням військової служби.

06.08.2018 позивач звернувся з заявою до Командира Харківської окремої авіаційної ескадрильї, відповідно до якої просив розглянути питання згідно з Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо відшкодування матеріальних затрат, пов`язаних з захворюванням, що пов`язане з проходженням військової служби та витрат на реабілітацію, лікування та супресивну терапію в розмірі 16.930,00 грн. Разом з заявою позивачем надано копії квитанцій: від 08.08.2017 на суму 7200,00 грн. призначення "купівля препарату для радіойодотерапії"; від 20.03.2018 на суму 550,00 грн. за препарати; від 24.07.2017 на суму 6300,00 грн. - добровільний внесок; квитанції ТОВ "НПП "МТМ" від 27.10.2017 на суму 380,00 грн., від 11.01.2018 на суму 280,00 грн., від 28.02.2018 на суму 495,00 грн., від 20.03.2018 на суму 190,00 грн., від 30.05.2018 на суму 335,00 грн. - за медичні дослідження.

Листом від 10.08.2018 №11/1432 позивача повідомлено про відсутність підстав для виплати коштів відповідно до заяви від 06.08.2018.

Не погоджуючись з відмовою щодо відшкодування коштів, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про державну прикордонну службу України" від 03.04.2003 №661-IV: держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства (частина перша); військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства (частина третя); особовому складу Державної прикордонної служби України гарантується безоплатне медичне забезпечення, яке здійснюється в лікувально-профілактичних закладах Державної прикордонної служби України (частина п`ята).

Відповідно до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 2011-XII військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров`я. Військовослужбовці щорічно проходять медичний огляд, щодо них проводяться лікувально-профілактичні заходи.

"Інструкцією про порядок надання медичної допомоги у закладах охорони здоров`я Державної прикордонної служби України", затверджено наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 11.12.2012 №1065, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.12.2012 за №2214/22526 встановлено, що: за відсутності у закладі охорони здоров`я Держприкордонслужби відповідних відділень, спеціального медичного обладнання, фахівців необхідного профілю, кваліфікації при лікуванні складних для діагностики і лікування захворювань у разі лікування хвороб, що потребують спеціальних методів діагностики та лікування, військовослужбовці та ветерани Держприкордонслужби можуть отримати медичну допомогу в інших закладах охорони здоров`я за рахунок Держприкордонслужби. Рішення про направлення хворого до іншого закладу охорони здоров`я приймає керівник закладу охорони здоров`я Держприкордонслужби. Належним чином оформлене направлення підписується лікуючим лікарем та начальником закладу охорони здоров`я Держприкордонслужби (пункт 7); медичне обслуговування інших осіб у закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби здійснюється на договірних засадах (пункт 8).

Як установлено судом, ОСОБА_1 проходив військову службу в Харківській окремій авіаційній ескадрильї з 10.01.2017 по 15.06.2018 на посадах льотного складу та авіаційного персоналу з місцем дислокації в м. Києві.

Відповідно до рапорту начальника відділення охорони здоров`я полковника медичної служби Бикова В.І., 24.07.2017 ОСОБА_1 телефоном повідомив про госпіталізацію до ендокринологічного центру на стаціонарне лікування.

Під час розгляду справи представник Адміністрації Державної прикордонної служби України наголосив, що направлення хворого на лікування до інших закладів охорони здоров`я за рахунок Держприкордонслужби можливе лише за наявності договору з відповідним закладом охорони здоров`я.

На виконання вимог ухвали суду від 22.04.2019 представником відповідача надано копії: договору про закупівлю послуг лікувальних закладів від 03.04.2017 №17/60/ПНП/22-17; договорів про надання послуг від 19.01.2018 №20-18, від 01.02.2017 №84-17 з ТОВ "НПП "МТМ" щодо надання послуг з проведення медичних аналізів; видаткові накладні щодо закупівлі ліків; копії книги обліку запасів та щоденних витрат медичного майна.

Відповідно до службової записки заступника директора департаменту - начальника управління охорони здоров`я Департаменту організації повсякденної діяльності та соціально-гуманітарного забезпечення від 19.12.2018 ОСОБА_1 з приводу захворювання щитоподібної залози 08.08.2017 вперше звернувся до Головного військово-медичного клінічного центру Держприкордонслужби м. Київ після проведення хірургічного лікування в Київському клінічному ендокринологічному центрі, до якого звернувся самостійно (самозвернення) та перебував з 24.07.2017 по 07.08.2017. Під час перебування в ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ на консультації, обстеження, дослідження, а також на стаціонарне обстеження, лікування за межі ГВМКЦ (ЦКГ) не направлявся, для забезпечення лабораторними та інструментальними дослідженнями, забезпечення радіойодтерапії, лікарськими засобам тощо під час проходження військової служби до ГВМКЦ та за місцем проходження служби не звертався.

Позивач пояснив, що не звертався для отримання направлення, оскільки заклади охорони здоров`я Держприкордонслужби не могли здійснити відповідне операційне втручання, обстеження, аналізи, не було необхідних ліків, водночас операційне втручання необхідно було здійснити невідкладно.

Водночас суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача до закладу охорони здоров`я Держприкордонслужби щодо направлення до іншого закладу охорони здоров`я як і доказів звернення до ГВМКЦ для забезпечення лабораторними та інструментальними дослідженнями, забезпечення радіойодтерапії, лікарськими засобам тощо під час проходження військової служби.

На думку суду доводи позивача спростовуються, наданим представником відповідача доказами, які свідчать про можливість надання позивачу медичної допомоги закладами охорони здоров`я, з якими Держприкордонслужбою було укладені відповідні договори. Наприклад, Національний військово-медичний клінічний центр Головний військовий клінічний госпіталь", який надає послуги з діагностики та хірургічного лікування захворювань щитовидної, зокрема рак щитовидної залози (http://www.gvkg.kiev.ua/index.php/khirurhichnyi-tsykl/torakalna).

На думку суду, оскільки позивач не звертався про необхідність направлення його на лікування, про здійснення оперативного втручання повідомив після його здійснення, необґрунтованими є вимоги щодо протиправної бездіяльності відповідачів щодо виконання вимог статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Крім того, суд вважає за доцільне звернути увагу, що на підтвердження вимоги про стягнення з відповідачів (солідарно) витрат на лікування позивача в період проходження військової служби в сумі 16.930,00 грн. позивачем надано копії квитанцій: від 08.08.2017 на суму 7200,00 грн. призначення "купівля препарату для радіойодотерапії"; від 20.03.2018 на суму 550,00 грн. призначення "за препарати"; від 24.07.2017 на суму 6300,00 грн. - добровільний внесок; квитанції ТОВ "НПП "МТМ" від 27.10.2017 на суму 380,00 грн., від 11.01.2018 на суму 280,00 грн., від 28.02.2018 на суму 495,00 грн., від 20.03.2018 на суму 190,00 грн., від 30.05.2018 на суму 335,00 грн. - за медичні дослідження.

Суд погоджується з доводами позивача, що сплата позивачем благодійного внеску не може бути доказом витрат на лікування. Щодо витрат на ліки та дослідження, то судом уже зазначалось про укладення відповідачем договорів та закупівлю ліків. Крім того, позивач просить стягнути 16.930,00 грн., водночас сума за наведеним доказами становить 15730,00 грн.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, тому в їх задоволенні слід відмовити.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями). Оскільки сторонами не надано доказів понесення судових витрат, такі витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Адміністрація Державної прикордонної служби України (ідентифікаційний код 00034039, місцезнаходження 01034, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 26).

Відповідач - Харківська окрема авіаційна ескадрилья Державної прикордонної служби України (військова частина 1467) (ідентифікаційний код 14321794, місцезнаходження 61031, місто Харків, вулиця Аерофлотська, будинок 16).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне рішення виготовлено 25 вересня 2019 року.

Суддя В.А. Донець