Рішення № 84520498, 17.09.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року Справа № 280/2528/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (далі – відповідач, ТУ ДСА в Запорізькій області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі – третя особа, ГУ ДКСУ у Запорізькій області), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії та бездіяльність територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, що полягали у не проведенні нарахування та виплати надбавки за вислугу років до заробітної плати за період з 07.09.2004 року по 31.12.2005 року включно, за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2010 року включно, у відповідності до частини 4 статті 44 Закону України “Про статус суддів”;

зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити за період з 07.09.2004 року по 31.12.2005 року включно, за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2010 року включно надбавку за вислугу років в розмірі визначеному частиною 4 статті 44 Закону України “Про статус суддів” з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, індексації доходу, надбавок 25 та 30 відсотків суддям, різниці окладу, президентської надбавки, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань;

зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити за період з 07.09.2004 року по 31.12.2005 року включно, за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2010 року включно заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди;

зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років та незаконно недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально- побутових питань за період роботи з 07.09.2004 року по 31.12.2005 року включно, за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2010 року включно індексацію, відповідно до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”;

зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років та незаконно недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період роботи з 07.09.2004 року по 31.12.2005 року включно, за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2010 року включно, компенсацію відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати”.

Ухвалою суду від 25.06.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 23.07.2019.

В підготовчому засіданні 23.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 17.09.2019.

Ухвалою суду від 17.09.2019 закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що зі змісту розрахункових листів слідує, що працюючи на посаді судді Пологівського районного суду Запорізької області у періоди з 07.09.2004 року по 31.12.2005 року включно, з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно, з 22.05.2008 року по 31.12.2010 року включно позивачу виплачувалися: середня заробітна плата для оплати часу щорічної (додаткової) відпустки; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; допомога по тимчасовій непрацездатності; премії щомісячні та до свят. Разом з тим, позивач вважає протиправними дії та бездіяльність відповідача, щодо нарахування та виплати позивачу надбавки за вислугу років виходячи із суми розміру посадового окладу та доплати за кваліфікаційний клас, без урахування інших виплат та надбавок, що зазначені в розрахункових листах. Також, позивач вказував на те, що з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року (під час дії статті 113 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік») та з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року (з дати набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до винесення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 року №10-рп/2008) надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, поряд з цим, у спірних періодах, а саме, з 07.09.2004 року по 31.12.2005 року включно, з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 31.12.2010 року включно надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Також, позивач звертав увагу на те, що нарахування та виплати сум недоплаченої надбавки за вислугу років та недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період роботи з 07.09.2004 року по 31.12.2005 року включно, за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2010 року включно підлягають індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», з виплатою компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». Позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що розмір надбавки за вислугу років позивача у спірний період, згідно наказу ТУ ДСА в Запорізькій області від 14 вересня 2004 року №256 складав 10%, згідно наказу ТУ ДСА в Запорізькій області від 22 серпня 2005 року №219 – 15% від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, та згідно наказу ТУ ДСА в Запорізькій області від 02 серпня 2010 року №126-ос – 20% від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас. Вказує, що надбавка за вислугу років у розмірі 30% та 35% від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас) ОСОБА_1 у спірний період не встановлювалась, а відтак позовна вимога ОСОБА_1 є необгрунтованою та безпідставною. Також, відповідач вказував на те, що виплата президентської надбавки позивачу була припинена з 01 січня 2006 року у зв`язку із втратою чинності Указу Президента України від 19 вересня 1996 року №856.

Крім того, відповідач висловив незгоду з із твердженнями позивача відносно того, що при визначенні розміру заробітної плати ОСОБА_1 за період з 07 вересня 2004 року по 31 грудня 2005 року включно, з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2010 року включно, надбавка за вислугу років нараховувалася йому в супереч вимог частини 4 статті 44 Закону України «Про статус суддів», оскільки надбавка за вислугу років ОСОБА_1 у спірний період нараховувалася та виплачувалася з урахуванням положень частини 1 статті 123 Закону України «Про судоустрій України», частини 4 статті 44 Закону України «Про статус суддів» у системному зв`язку та у відповідності до Бюджетного кодексу України від 21 червня 2001 року №2542-111, Законів України «Про Державний бюджет України» (на відповідні роки), Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95-ВР, постанови Кабінету Міністрів України «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» від 13 грудня 1999 року №2288, постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03 вересня 2005 року № 865, Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10 липня 1995 року № 584/95 та інших нормативно-правових актів щодо оплати праці, відповідно до затвердженого фонду заробітної плати та в межах кошторису. Також, відповідач вказував на те, що у період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2010 року включно діяли норми законодавства, що передбачали нарахування та виплату надбавки за вислугу років, виходячи із посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас.

Також, відповідач вказував на те, що заробітна плата за час відпустки, допомога по тимчасовій непрацездатності та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не були визначені у частині 1 статті 44 Закону України «Про статус суддів» як складові заробітної плати судді, а тому не підлягають перерахунку. Окрім того, на момент звернення ОСОБА_1 до суду позивачу не були нараховані суми заявленої ним у адміністративному позові надбавки за вислугу років до заробітної плати за спірні періоди, а тому відсутні підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що Головне управління не володіє інформацією щодо взаємовідносин між позивачем та відповідачем по цій справі, а тому не може надати будь-які дані на підставі яких суд міг би встановити наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Судом встановлено, що наказом начальника ТУ ДСА в Запорізькій області №256 від 14.09.2004 року, у зв`язку з призначенням ОСОБА_1 з 07.09.2004 року на посаду судді Пологівського районного суду Запорізької області, відповідно до Указу Президента України №31026/2004 від 31.08.2004 року та наказу №37 від 06.09.2004 року по Пологівському районному суду Запорізької області, з окладом згідно штатного розпису - 304,00 грн., встановлено з 07.09.2004 року щомісячну надбавку за вислугу років у розмірі 10% від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас та надбавку у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, відповідно до Указу Президента України №856/96 від 19.09.1997 «Про додаткові заходи щодо матеріального забезпечення суддів».

21.01.2005 року наказом начальника ТУ ДСА України в Запорізькій області №27, на підставі рішення кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Запорізького апеляційного округу від 21.01.2005 року, позивачу встановлено доплату за п`ятий кваліфікаційний клас.

22.08.2005 року наказом начальника ТУ ДСА України в Запорізькій області №219, позивачу встановлено з 25.08.2005 року щомісячну надбавку за вислугу років у розмірі 15% за стаж роботи понад 5 років.

26.11.2007 року позивачу встановлено доплату за четвертий кваліфікаційний клас.

02.08.2010 року наказом начальника ТУ ДСА України в Запорізькій області №126, позивачу встановлено з 23.08.2010 року щомісячну надбавку за вислугу років у розмірі 20%, за стаж роботи 10 років.

Згідно розрахункових листів, починаючи з вересня 2004 року позивачу нараховувалася щомісячна надбавка за вислугу років виходячи із суми посадового окладу та надбавка у розмірі 50% посадового окладу за особливий характер роботи та інтенсивність праці.

Разом з тим, оскільки відповідач нараховував та виплачував ОСОБА_1 надбавку за вислугу років виходячи із суми розміру посадового окладу та доплати за кваліфікаційний клас, та ТУ ДСА у Запорізькій області при розрахунку надбавки за вислугу років не враховувалися інші виплати та надбавки, що зазначені в розрахункових листах, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року за № 2862-XII, який втратив чинність 01.01.2012 року, заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

Згідно частини четвертої статті 44 Закону України «Про статус суддів», суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

Статтею 113 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» установлено, що у 2006 році суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах, передбачених частиною четвертою статті 44 Закону України «Про статус суддів», від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

З 01.01.2007 року вказана вище надбавка мала нараховуватися відповідно до частини 4 статті 44 Закону України «Про статус суддів».

Положеннями підпункту «б» підпункту 2 пункту 61 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у абзаці другому частини четвертої статті 44 Закону України «Про статус суддів» слова «загальної суми щомісячного заробітку» замінити словами «посадового окладу».

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2008 року №19, якою затверджено зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», зазначену постанову було доповнено пунктом 2-2 такого змісту: «Суддям щомісяця виплачується надбавка за вислугу років у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас в таких розмірах: при стажі роботи понад три роки - 10 відсотків, понад п`ять років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп/2008 положення підпункту «б» підпункту 2 пункту 61 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року (під час дії статті 113 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік») та з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року (з дати набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до винесення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 року №10-рп/2008) надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а у спірних періодах з 01.08.2003 року по 31.12.2005 року, з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Відсутність законодавчо закріпленого визначення поняття «загальна сума щомісячного заробітку» не може бути підставою для не врахування при визначенні суми надбавки за вислугу років інших виплат та надбавок, зокрема, щомісячних премій, премій до свят та інших надбавок, оскільки стаття 44 Закону України «Про статус суддів» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначала, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Дана норма ставить у залежність суму заробітної плати за період відпустки від виплат, які нараховуються особі за 12 календарних місяців роботи.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року за № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (втратила чинність 01.01.2012 року) затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1 - 6, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи згідно з додатком 7.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року за № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» посадовим особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови: у разі надання відпустки виплачується додатковий посадовий оклад відповідно до частини п`ятої статті 44 Закону України «Про статус суддів», а також надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх середньомісячної заробітної плати.

Враховуючи викладене, вказані вище виплати заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань взаємозалежні від заробітної плати судді.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 року №8-рп/2013 у справі №1-13/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» зазначено, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Таким чином, заробітна плата за час відпустки, допомога по тимчасовій непрацездатності та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань підлягають перерахунку, оскільки вони входять до складових заробітної плати суддів.

У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 року №8-рп/2013 у справі №1-13/2013, суд дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Також, у рішенні Конституційного Суду України в від 15.10.2013 року № 9-рп/2013 у справі №1-19/2013 суд дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Згідно статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 2 вищевказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата.

Пунктом 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, передбачено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.

При цьому, слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Суд зазначає, що використане у статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №816/301/16, що враховується судом під час ухвалення рішення відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Посилання відповідача на відсутність законодавчо закріпленого визначення поняття «загальна сума щомісячного заробітку» та «інші виплати» не може бути підставою для не врахування при визначенні суми надбавки за вислугу років інших виплат та надбавок, зокрема, щомісячних премій, премій до свят та інших надбавок, оскільки стаття 44 Закону України «Про статус суддів» 15 грудня 1992 року № 2862-XII, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, визначала, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині нарахування та виплати за період з 07.09.2004 року по 31.12.2005 року включно, за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2010 року включно надбавки за вислугу років в розмірі визначеному частиною 4 статті 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, індексації доходу, надбавок 25 та 30 відсотків суддям, різниці окладу, президентської надбавки, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань.

Щодо інших позовних вимог, то такі є похідними від вимоги про нарахування надбавки за вислугу років, у зв`язку з чим також підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 1 ст.9 КАС України, встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем не доведено правомірність вчинених дій, що зумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу положень Закону України «Про судовий збір», то судові витрати на користь позивача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (69035, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 168, код ЄДРПОУ 26316700), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (69035, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 168, код ЄДРПОУ 37941997), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, що полягали у не проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років до заробітної плати за період з 07.09.2004 року по 31.12.2005 року включно, за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2010 року включно, у відповідності до частини 4 статті 44 Закону України «Про статус суддів».

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 07.09.2004 року по 31.12.2005 року включно, за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2010 року включно, надбавку за вислугу років в розмірі визначеному частиною 4 статті 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, індексації доходу, надбавок 25 та 30 відсотків суддям, різниці окладу, президентської надбавки, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 07.09.2004 року по 31.12.2005 року включно, за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2010 року включно, заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити на суму недоплаченої надбавки за вислугу років та недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період роботи з 07.09.2004 року по 31.12.2005 року включно, за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2010 року включно індексацію, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на суму недоплаченої надбавки за вислугу років та недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період роботи з 07.09.2004 року по 31.12.2005 року включно, за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2010 року включно, компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова