Ухвала суду № 84520384, 26.09.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В АЛ А

про продовження строку залишення позовної заяви без руху

26 вересня 2019 року м. Житомир №240/10439/19

категорія 24010439/19

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність начальника Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо не зняття арешту з майна боржника-фізичної особи громадянки ОСОБА_1 , накладеного під час виконання виконавчого листа від 14 жовтня 2009 року №2-а-29733, виданого Житомирським окружним адміністративним судом та зобов`язати закінчити виконавче провадження за вказаним виконавчим листом..

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Так, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно було надати до суду:

- докази сплати судового збору у розмірі 768,40 грн;

- клопотання про поновлення строку звернення із позовом до суду разом із сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду.

До відділу документального забезпечення суду в порядку усунення недоліків позовної заяви надійшли письмові уточнення до позовної заяви та заява про поновлення процесуального строку в порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Суд звертає увагу, що подання заяви про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом в порядку статті 121 КАС України не є тотожним поданню заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в порядку частини першої статті 123, частини шостої статті 161 КАС України.

Статтею 121 КАС України врегульовано можливість поновлення процесуального строку, встановленого законом або продовження щодо вчинення окремих процесуальних дій, в той час як звернення із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду врегульовано положеннями частини першої статті 123, частини шостої статті 161 КАС України.

При цьому, подана заява не містить прохальної частини щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду або визнання судом причин такого пропуску поважними.

Як встановлено зі змісту поданої заяви, позивач посилається на факт попереднього звернення із позовом до суду та повернення позовної заяви без розгляду як причину пропуску строку.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано сукупності належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження факту попереднього звернення ОСОБА_1 із вказаним позовом до суду та постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, як то вказує позивач.

При цьому, відповідно до змісту долучених до заяви копій листів Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 04 липня 2019 року вих. №8.24-26/29547 та від 22 липня 2019 року вих. №8.24-26/31710, про факт можливого порушення своїх прав та законних інтересів позивач могла дізнатися саме з листа Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 04 липня 2019 року вих. №8.24-26/29547.

Враховуючи вищевикладене, долучені письмові докази не спростовують факт пропуску строку звернення із позовом до суду.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

З метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 23 вересня 2019 року.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає подальшому залишенню без руху, із встановленням позивачу нового строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, поданої в порядку частини першої статті 123, частини шостої статті 161 КАС України, разом із сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду.

Суд також звертає увагу позивача, що допущення позивачем нових недоліків позовної заяви, не визначених ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху та відсутніх на момент первинного звернення із позовом до суду, має бути застережено позивачем при складені уточненої позовної заяви.

Керуючись статтями 7, 121, 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Продовжити ОСОБА_1 строк залишення без руху позовної заяви, встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та у відповідності до положень статей 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарженню не підлягає.

Ухвалу суду складено у повному обсязі: 26 вересня 2019 року.

Суддя О.Г. Попова

інше продовження строку залишення позовної заяви без руху