Рішення № 84520345, 18.09.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року м.Житомир справа № 240/8264/19

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

за участю секретаря судового засідання Кривенко Л.М.,

за участю: представника позивача - Сачка А.В.,

представника позивача - Омельчука М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці ДФС про скасування рішення та картки,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA101070/201900268/2 від 21.03.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці ДФС про коригування митної вартості №UA101000/2019/200106/2 від 22.03.2019 (уточнений позов від 12.06.2019, а.с 30-33).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 18.03.2018 позивачем придбано у Федеративній Республіці Німеччина транспортний засіб - легковий автомобіль марки OPEL, модель ASTRA SPORT TOURER, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1598 см3, 2015 року випуску, пробіг - 225 000 км, дата першої реєстрації 10.09.2015 року. 20.03.2019 уповноваженою особою ТОВ "Авиком" подано митну декларацію, а також документи необхідні відповідно до Митного кодексу України. За вказаний автомобіль позивачем 18.03.2019 сплачено 4 500 EUR у безготівковій формі, що підтверджується рахунком-фактурою №19-3108 від 15.03.2019 та квитанцією про здійснення валютних платежів. Однак, 22.03.2019 відповідачем було винесене спірне рішення про коригування митної вартості товару, згідно якого митну вартість належного автомобіля скориговано та визначено на підставі статті 64 Митного кодексу України, тобто, за резервним методом на рівні 8 500 євро. Крім того, карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення також було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією з посиланням на винесення рішення про коригування митної вартості.

Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови незаконними, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ним було подано достатньо документів, які підтверджували заявлену митну вартість транспортного засобу.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи на 15 липня 2019 року о 10:30.

10 липня 2019 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву вих. №1609/9/06-70-10 від 09 липня 2019 року, відповідно до змісту якого Житомирська митниця ДФС позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Вказує, що після реєстрації поданої електронної митної декларації в електронній базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС (ЄАІС) спрацювали ризики щодо митної вартості товару: 105-2 "контроль правильності митної вартості товарів" та 106-2 "витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

Зазначає, що подані разом з митною декларацією до митного оформлення документи були належним чином проаналізовані митним органом на предмет наявності у них розбіжностей, всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості оцінюваних товарів з декларантом проведено консультацію, в ході якої декларанту надавалася інформація щодо вартості аналогічного товару. А тому, методи 2а і 26 не могли бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів та зборів митних вартостях МД від 10.01.2019 №UА205090/2019/002853 з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року і становить 8500,00Є/шт. Фактично і декларант вказав в митній декларації резервний метод визначення митної вартості. У подальшому транспортний засіб випущено у вільний обіг на підставі митної декларації №UА101070/2019/018490 від 22.03.2019 у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, наголошує, що Житомирська митниця ДФС при винесенні оскаржуваної картки відмови та рішення про коригування митної вартості товару діяла виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (а.с. 39-70).

В підготовчому засіданні, призначеному на 15 липня 2019 року о 10:00 з`явились представники позивача та відповідача. Судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 23 липня 2019 року о 15:30 (а.с.76).

23 липня 2019 року о 15:30 у підготовче судове засідання з`явився представник позивача. Протокольною ухвалою без виходу до нарадчої кімнати судом відкладено підготовче судове засідання на 28 серпня 2019 року о 15:00, у зв`язку із наданням часу представнику позивача для ознайомлення з матеріалами справи та для витребування додаткових документів (а.с.78).

В підготовчому засіданні, призначеному на 28 серпня 2019 року о 15:00, в яке прибули представники позивача та відповідача, судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 16 вересня 2019 року о 14:30, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 28 серпня 2019 року (а.с.92).

В судовому засіданні 16 вересня 2019 року о 14:30 оголошено перерву до 18 вересня 2019 року о 15:30 для надання представниками сторін додаткових доказів (а.с.94).

В судове засідання, призначене на 18 вересня 2019 року о 15:30 прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 18.03.2018 ОСОБА_1 придбав у Федеративній Республіці Німеччина транспортний засіб - легковий автомобіль марки OPEL, модель ASTRA SPORT TOURER, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1598 см3, 2015 року випуску, пробіг - 225 000 км, дата першої реєстрації 10.09.2015.

Відповідно до квитанції від 18.03.2019 АТ Комерційний банк "ПриватБанк" позивачем у безготівковій формі сплачено 4500 Є за придбаний транспортний засіб, що також підтверджується рахунком-фактурою №19-3108 від 15.03.2019 (а.с.13, 22).

До митного оформлення в режимі імпорт 20.03.2019 подано митну декларацію № UA101070/2019/018088 на транспортний засіб, що був у використанні OPEL, модель - ASTRA SPORTS TOURER, номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2015.

Разом із митною декларацією декларантом були подані: рахунок-фактура від 15.03.2019 №19-3108; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 20.03.2019 № UA205010/2019/216540; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 26.08.2015 НОМЕР_7; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 21.03.2019 б/н; паспорт громадянина України НОМЕР_2 від 07.07.2010; паспортний документ, що дає право на перетин державного кордону України.

Працівником Волинської митниці ДФС 20.03.2019 було проведено огляд автомобіля та встановлено наступні його показники: двигун об`єм 1598 см3, кіловат 81, тип двигуна - дизель, тип кузова - універсал, показник спідометра - 227 796 км, кількість дверей - 5, кількість місць для сидіння - 5, колір - коричневий (а.с.61-62).

За митне оформлення автомобіля ОСОБА_1 22.03.2019 сплачено на рахунок Житомирської митниці ДФС 40 065,97 грн (а.с.21).

Після реєстрації поданої електронної митної декларації в електронній базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС (ЄАІС) спрацювали ризики щодо митної вартості товару: 105-2 "контроль правильності митної вартості товарів" та 106-2 "витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

Після спрацювання ризиків АСАУР посадовою особою митного посту "Житомир-центральний" було направлено запит до Управління адміністрування митних платежів Житомирської митниці ДФС з метою визначення митної вартості.

Подані разом з митною декларацією № UA101070/2019/018088 від 20.03.2019 до митного оформлення документи були проаналізовані митним органом на предмет наявності у них розбіжностей, всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

В подальшому, у відповідності до вимог частини третьої статті 53 Митного кодексу України, декларанту надіслано повідомлення про надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару; 2) рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, 4) копії митної декларації країни відправлення (а.с.64).

На вимогу органу доходів і зборів декларантом не було додано додаткових документів (а.с.66).

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів відповідачем повторно проведена консультація. Так, відповідно до матеріалів консультації, документи подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Додатково надані банківські платіжні документи взяті до уваги, але не можуть бути використані як документи що підтверджують митну вартість оцінюваного товару, оскільки платником виступає суб`єкт відмінний від покупця зазначеного в рахунку фактурі. Декларантом не подано документів, що вимагалися органом доходів і зборів у порядку, передбаченому ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Також, не подано документи, що підтверджують митну вартість відповідно до обраного декларантом резервного методу визначення митної вартості.

Роз`яснено, що методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів та зборів митних вартостях МД від 10.01.2019 №UA205090/2019/002853 з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року і становить 8500,00€/шт. (а.с.67-68).

В свою чергу, позивач повідомив, що консультацію отримав та додаткових документів надати не може (а.с.70).

Житомирською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості №UА1010000/2019/200106/2 від 22 березня 2019 року (а.с. 19), а також картку відмови у прийомі митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101070/2019/00268 (а.с. 17-18).

Не погоджуючись із рішеннями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржувані рішення Житомирської митниці ДФС на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 1 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рівень, далі - МК України) визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з частиною першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

У відповідності до частини першої статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями статті 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою статті 52 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 54 МК України закріплено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Згідно з частиною першою статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Положеннями частини четвертої статті 57 МК України закріплено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частиною 5 статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до частини шостої МК України, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України затверджено наказом ДФС України від 11 вересня 2015 року №689 (далі - Методичні рекомендації).

У відповідності до пунктів 114 розділу 2 Методичних рекомендацій робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою органу доходів і зборів, що провадить контроль за правильністю визначення митної вартості товарів (далі - посадова особа).

Виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом: вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірки включення / невключення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної в органу доходів і зборів інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо). порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів. порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки наявності взаємозв`язку продавця та покупця; перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов`язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу; перевірки особливостей формування вартості окремих видів товарів відповідно до розділу 3 Методичних рекомендацій; перевірки рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів та їх обґрунтування і документальне підтвердження; перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну; перевірки наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів. перевірки наявності прийнятих іншими митницями рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору (контракту) або доку

За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 Кодексу.

Положеннями пункту 6 розділу 2 Методичних рекомендацій закріплено, що при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх витрат (складових митної вартості), зазначених у частині десятій статті 58 Кодексу; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок у митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

Згідно з пунктом 8 розділу 2 Методичних рекомендацій у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Положеннями розділу 5 Методичних рекомендацій передбачено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що митний орган протиправно застосував резервний метод визначення митної вартості товару за можливості встановлення митної вартості товару за ціною договору (контракту).

Відповідно до змісту відзиву на позовну заяву та наданих у судовому засіданні представником відповідача пояснень, митним органом було застосовано резервний метод із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст. 64 Митного кодексу України.

Судом встановлено, що митну вартість імпортованого автомобіля було визначено позивачем за рахунком-фактурою від 15.03.2019 на рівні 4 500,00 євро. Водночас, коригування митної вартості товару на рівні 8 500 євро було проведено митним органом на підставі ст.64 МК України за МД від 10.01.2019 №UA205090/2019/002853.

Суд не погоджується з такими діями митного органу з огляду на наступне.

Відповідно до наданого до матеріалів справи рахунку-фактури №19-3108 від 15.03.2019 встановлено, що ОСОБА_1 перерахував кошти у розмірі 4 500 Є за легковий автомобіль OPEL SPORT TOURER, 1,6 СDU, номер кузова НОМЕР_1 , дата першої реєстрації 10.09.2015 (а.с.13, 88).

Також, на підтвердження перерахунку коштів за придбаний автомобіль, позивачем надано квитанцію АТКБ "ПриватБанк" від 18.03.2019 відповідно до якої ОСОБА_3 перерахувала кошти у розмірі 4 500 Є за транспортний засіб номер кузова НОМЕР_1 (а.с.22).

В свою чергу, копією свідоцтва про одруження Серія НОМЕР_3 від 21.11.2012 підтверджується, що ОСОБА_3 являється дружиною ОСОБА_1 з 21 листопада 2012 року (а.с.85).

З огляду на викладене, відповідачем безпідставно не взято до уваги банківський платіжний документ як документ, що підтверджує митну вартість оцінюваного товару, оскільки платником виступає дружина покупця транспортного засобу - ОСОБА_3 , а тому заперечення відповідача в цій частині не приймаються судом.

Посилання митного органу на відсутність у довідці про транспортні витрати маршруту слідування не відповідають дійсності, оскільки у довідці вказано маршрут DE - Житомир до кордону України - Волинська митниця.

Щодо відсутності у рахунку-фактурі від 15.03.2019 відомостей про особу, що склала документ, слід зазначити, що даний документ складено HIMMELREICH AUTOMOBILE та вказано усі необхідні реквізити даної організації. Відсутність підпису уповноваженої особи з огляду на наявність документу про повну оплату ціни автомобіля, визначеної у вказаному рахунку-фактурі, не свідчить про недійсність чи нереальність даного угоди.

Що стосується посилань відповідача у рішенні на відмінність зазначеної особи власника у рахунку-фактурі та свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, то суд зазначає наступне.

Так відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 26.08.2015 НОМЕР_7 запису GM- R-0-253 /15-00064 від 10.09.2015 як власника зазначено A.S.CREATION TAPETEN AG.

В подальшому, відповідно до запису OF-K-2-077/19-00115 від 18.03.2019 вищевказаного свідоцтва власником транспортного засобу OPEL SPORT TOURER, 1,6 СDU, номер кузова НОМЕР_1 , дата першої реєстрації 10.09.2015 вказано HIMMELREICH AUTOMOBILE (а.с.99).

Як раніше зазначалось, саме HIMMELREICH AUTOMOBILE виписував рахунок-фактуру від 15 березня 2019 року для придбання ОСОБА_1 легкового автомобіля OPEL SPORT TOURER, 1,6 СDU, номер кузова НОМЕР_1 , дата першої реєстрації 10.09.2015.

Таким чином, сумніви відповідача у достовірності правочину через відсутність зв`язку між особою, яка була продавцем та власником автомобіля, є необґрунтованими.

Крім того, суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що ОСОБА_1 при подачі митної декларації було подано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 26.08.2015 НОМЕР_7 лише із записом GM-R-0-253/15-00064 від 10.09.2015, оскільки, при огляді наданої представником відповідача копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 26.08.2015 НОМЕР_7 було встановлено, що вказане свідоцтво було надано митному органу в повному обсязі, про що свідчать відповідні штемпелі митного контролю датованого 21.03.2019 як на записі GM-R-0-253/15-00064 від 10.09.2015 так і на записі OF-K-2-077/19-00115 від 18.03.2019 (а.с.99).

При цьому, суд звертає увагу, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів детальніше проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що декларантом при митному оформленні транспортного засобу було подано усі необхідні документи для визначення митної вартості товару за основним методом, а тому у митного органу були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваних рішень.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність рішення Житомирської митниці ДФС про коригування митної вартості №UA101000/2019/200106/2 від 22.03.2019 та картки відмови у прийомі митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2019/00268, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Житомирської митниці ДФС №UA101070/2019/00268.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці ДФС про коригування митної вартості №UA101000/2019/200106/2 від 22.03.2019.

Стягнути з Житомирської митниці ДФС (10003,м.Житомир, вул.Перемоги,25, код ЄДРПОУ 39421140) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідент.код НОМЕР_6 ) 2002 (дві тисячі дві)грн. 26 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 25 вересня 2019 року

Суддя Л.А.Шуляк