Ухвала суду № 84520096, 26.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 вересня 2019 року Справа №160/5589/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини А1314 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А1314, в якому позивач просить: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1314, ідентифікаційний код 08314614, щодо не виплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2014 по 2017 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби; - зобов`язати військову частину А1314, ідентифікаційний код 08314614, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2014 по 2017 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання у справі призначено на 12 вересня 2019 року об 14:30 год.

Витребувано від ОСОБА_1 та Військової частини А1314:

- документи підтверджуючі проходження позивачем військової служби у військовій частині А1314 з 2014 року (наказ про включення позивача до особового складу військової частини тощо);

- інформацію про те, чи надавалася позивачу у період з 2014 по 2017 роки додаткова відпустка із збереженням заробітної плати, як учаснику бойових дій та чи виплачувалася грошова компенсація за дні невикористаної додаткової відпустки;

- інформацію про те, з якого часу позивач має статус учасника бойових дій;

- докази підтверджуючі той факт, що позивач з 2014 року по 2017 рік мав статус учасника бойових дій та мав пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

Ухвалою суду від 12 вересня 2019 року повторно витребувано від сторін докази по справі. Судове засідання призначено на 26 вересня 2019р.

В судове засідання 26.09.2019 року позивач не з`явився, витребуваних судом доказів не надав.

Представник відповідача надіслав на адресу суду клопотання, в якому зазначив, що ОСОБА_1 звільнений з лав Збройних Сил України та виключений зі списків особового складу ВЧ А1314, в зв`язку із чим у відповідача відсутня можливість надання витребуваних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ч.3 ст. 2 КАС України, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі закріплено як принцип здійснення правосуддя в адміністративних судах.

Статтею 9 КАС України встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3, 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України “Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України”. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є “обов`язковість рішень суду”.

Разом з тим, згідно до ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 2 ст. 382 Кримінального кодексу України передбачено, що умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, вчинені службовою особою, - караються штрафом від семисот п`ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Для повного, всебічного та об`єктивного вирішення справи, суд вважає за необхідне повторно витребувати від ОСОБА_1 :

- документи підтверджуючі проходження позивачем військової служби у військовій частині А1314 з 2014 року (наказ про включення позивача до особового складу військової частини тощо);

- інформацію про те, чи надавалася позивачу у період з 2014 по 2017 роки додаткова відпустка із збереженням заробітної плати, як учаснику бойових дій та чи виплачувалася грошова компенсація за дні невикористаної додаткової відпустки;

- інформацію про те, з якого часу позивач має статус учасника бойових дій;

- докази підтверджуючі той факт, що позивач з 2014 року по 2017 рік мав статус учасника бойових дій та мав пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

З метою недопущення порушення строків розгляду адміністративної справи та з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про зупинення провадження у справі.

Керуючись статтями 14, 77, 80, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Втретє витребувати від ОСОБА_1 :

- документи підтверджуючі проходження позивачем військової служби у військовій частині А1314 з 2014 року (наказ про включення позивача до особового складу військової частини тощо);

- інформацію про те, чи надавалася позивачу у період з 2014 по 2017 роки додаткова відпустка із збереженням заробітної плати, як учаснику бойових дій та чи виплачувалася грошова компенсація за дні невикористаної додаткової відпустки;

- інформацію про те, з якого часу позивач має статус учасника бойових дій;

- докази підтверджуючі той факт, що позивач з 2014 року по 2017 рік мав статус учасника бойових дій та мав пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

Зазначені документи необхідно надати суду в строк до 16 жовтня 2019 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 4).

Зупинити провадження в адміністративній справі №160/5589/19 до 17.10.2019 року.

Підготовче засідання відкласти до 17.10.2019 р. на 10:00.

Суд попереджає про застосування заходів процесуального примусу у випадку невиконання вимог суду в частині надання витребуваних документів.

Суд зазначає, що надані до суду докази повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд роз`яснює, що відповідно до частин 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Неклеса