Ухвала суду № 84519953, 24.09.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 вересня 2019 року м. Київ № 320/5087/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1

до Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської

області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Вишгородського об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , інваліду 2 групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати з 01.10.2017 з урахуванням вже виплачених сум та з урахуванням виплачених сум та з урахуванням зміни розміру мінімальної заробітної плати за період перерахунку;

- зобов`язати Вишгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати з 01.10.2017 з урахуванням виплачених сум та з урахуванням зміни розміру мінімальної заробітної плати за період перерахунку.

Відповідно до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту другого частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як вбачається з позовної заяви позивачем усупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства у позовній заяві не зазначено своєї адреси електронної пошти за її наявності або про відсутність останньої.

Також, згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позовні вимоги позивача звернуті до Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ 41249250).

Досліджуючи питання юридичного статусу відповідача, судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських об`єднань 16.08.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис №13341120003005733 про припинення Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області як юридичної особи.

Згідно з частиною четвертою статті 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з частиною п`ятою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до вимог статті 160 КАС України найменування відповідача у позовній заяві має бути викладено чітко, із зазначенням конкретного органу державної влади або органу місцевого самоврядування (їх посадової особи), наділеного адміністративною правосуб`єктністю, рішення, дії або бездіяльності якого оспорюється позивачем.

Таким чином, оскільки діяльність Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області припинено 16.08.2019, позивачу слід уточнити найменування відповідача по справі.

Згідно з вимогами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до вимог частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, ОСОБА_1 просить суд «зобов`язати Вишгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області - здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію, відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати з 1 жовтня 2017 року з урахуванням виплачених сум та з урахуванням зміни розміру мінімальної заробітної плати за період перерахунку.»

Наведене свідчить, що ОСОБА_1 було відомо про порушення її прав ще з 1 жовтня 2017 р. Проте, жодних дій для відновлення порушеного, на її думку, права позивач не вчиняла з жовтня 2017 р.

Разом з тим, до суду з даним адміністративним позовом звернулася 16.09.2019, тобто майже через 2 роки, а отже, з пропуском 6-ти місячного строку звернення до суду.

При цьому, ОСОБА_1 не обґрунтовує у позовній заяві підстав пропущення строку, не зазначає підстав для їх поновлення, не подає заяви про поновлення строку звернення до суду та не надає жодного доказу на підтвердження наведених обставин.

У зв`язку з чим, суддя зазначає, що з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем було пропущено 6-ти місячний строк звернення до суду.

Частиною другою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з вимогами частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Приписами пункту 1 частини першої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через свого представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Згідно з вимогами частини другої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді (ч. 5 ст. 59 КАС України).

Крім того, засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них покладається також на нотаріусів та посадових осіб органів місцевого самоврядування (п. 10 ч. 1 ст. 34 та п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 р. № 3425-XII (далі - Закон № 3425-XII)).

Згідно з вимогами частини першої статті 75 Закону № 3425-XII нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом. Цією ж статтею встановлено, що вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.

Аналізуючи наведені вище норми суддя дійшов висновку, що повноваження представника сторони мають бути підтверджені оригіналом довіреності або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, а саме: особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності (нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, суддею тощо).

Водночас, суддею встановлено, що позовна заява від імені ОСОБА_1 подана та підписана її представником за довіреністю ОСОБА_2 , який в якості доказуна підтвердження своїх повноважень додав до матеріалів справи копію довіреності від 21.06.2019 (ННТ 979686), посвідченої приватним нотаріусом Іванківського районного нотаріального округу Київської області Ющенко Л.В. При цьому вірність копії вказаної довіреності засвідчена самим же довіреним – ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов подано особою, право якої на вчинення таких дій від імені ОСОБА_2 не підтверджено у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена судом касаційної інстанції, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 19 березня 2018 р. в адміністративній справі №826/8244/16 та 15 січня 2018 р. в адміністративній справі № 490/11396/16-а.

Згідно з вимогами частини першої, другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву з наданням часу для усунення зазначених недоліків.

Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- позовної заяви, що відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням адреси електронної пошти позивача за її наявності та найменування відповідача по справі, з урахуванням висновків суду, викладених у даній ухвалі;

- клопотання про поновлення строку звернення до суду, документів на підтвердження та обґрунтування поважності причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду;

- належним чином засвідчену довіреність на право представництва ОСОБА_2 інтересів ОСОБА_1 в Київському окружному адміністративному суді;

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протипранвими та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панова Г. В.