Рішення № 84519913, 20.09.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2019 р. справа № 300/1311/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.

секретар судового засідання Бунич Т.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 Т.В.,

представника відповідача Гоголь М.М.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

В С Т А Н О В И В:

19.06.2019 ОСОБА_2 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі – відповідач) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Позовні вимоги мотивовані тим, що хоча грошові кошти на оплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування позивачем було перераховано на невідповідний рахунок, однак в межах граничного терміну, тому вимога податкового органу є протиправною і підлягає скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.06.2019 відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

12.07.2019 року відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, а 19.09.2019 року надав додаткові письмові пояснення, в яких проти позову заперечив. Зокрема зазначив, що оскаржувана вимога про сплату недоїмки на суму 1 398,92 грн. винесена у зв`язку із несвоєчасною сплатою позивачем єдиного соціального внеску за ІІ-ІІІ квартали 2018 року. Таким чином, вважає, що вимога винесена в порядку та на підставі норм чинного законодавства України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Вказала, що сплата позивачем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не на той рахунок, на її думку, не може свідчити про порушення ОСОБА_2 вимог Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” та бути підставою для застосування штрафних санкцій та відповідно і винесення оскарженої вимоги.

У вступному слові представник відповідача проти задоволення позову заперечила з мотивів, наведених у додаткових поясненнях. Пояснила, що оскільки дані камеральної перевірки свідчать про порушення позивачем строків сплати єдиного внеску, то податковим органом 08.02.2019 року оскаржену вимогу про сплату боргу винесено правомірно.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є особою, яка проводить незалежну професійну діяльність (адвокат).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи та досліджених судом в якості письмових доказів дублікатів банківських чеків за №№TS211939, S211939 позивачем 02.07.2018 та 09.10.2018 року було сплачено на рахунок НОМЕР_1 платежі у розмірі по 2 457,18 грн., що повністю відповідає розміру єдиного соціального внеску (надалі - ЄСВ), який підлягав до сплати позивачем за ІІ-ІІІ квартали 2018 року. (а.с.10-11).

В подальшому ОСОБА_2 було подано заяву про перерахування помилково сплачених коштів у загальній сумі 4 914,36 грн. з рахунку НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_2 , що підтверджується дослідженою в судовому засіданні копією цієї заяви з відмітками посадових осіб, наданою відповідачем по справі (а.с.63).

08.02.2019 року ГУ ДФС в Івано-Франківській області винесено вимогу про сплату недоїмки №Ф-2291-54, якою повідомлено позивача, що за ним рахується заборгованість зі сплати недоїмки в розмірі 1 398,92 грн. (а.с.18).

Згідно наданих відповідачем пояснень та додаткових доказів, витребуваних судом, дана недоїмка складається з суми штрафних санкцій, застосованих до ОСОБА_2 за несвоєчасну сплату ЄСВ.

Дану вимогу позивачем було оскаржено в адміністративному порядку до ДФС України, за результатами якого її залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.19-23).

Суд вважає оскаржену вимогу протиправною з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” N2464-VI від 08.07.2010 ( далі Закон N2464-VI) який і визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до частини 1 статті 1 вищевказаного Закону єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; а недоїмка – це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом;

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону N2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв`язку (частина 7 статті 9 Закону).

У відповідності до частини 8 статті 9 вищевказаного Закону платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Тобто ЄСВ за ІІ та ІІІ квартали 2018 року ОСОБА_2 був зобов`язаний сплатити відплвідно до 20.07.2018 і 20.10.2018.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону №2464-VI).

Згідно пункту 2 частини 11статті 25 Закону №2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Таким чином, за несплату ЄСВ у певний термін законодавець для платників внеску передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

При цьому відповідно до частини 6 статті 9 Закону №2464-VI для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 12 лютого 2016 року №54 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 березня 2016 року за №330/28460) (далі - Положення), у відповідності до пункту 1 розділу II якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) ДФС та її територіальні органи відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування» (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів.

За змістом пунктів 1-3 розділу III Положення страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім`я територіальних органів ДФС в управліннях (відділеннях) Казначейства й на кінець операційного дня перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки 3719 головних управлінь ДФС з подальшим перерахуванням на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім`я ДФС в Казначействі.

Страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 ДФС, об 11 год. 00 хв. наступного операційного дня розподіляються автоматично за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Казначействі за балансовим рахунком 3717 «Рахунки державних позабюджетних фондів» на ім`я фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Водночас, як уже було встановлено судом, що 02.07.2018 та 09.10.2018 року, тобто у строки, передбачені частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI, позивачем зобов`язання по ЄСВ було сплаченов повному розмірі, проте у платіжних дорученнях помилково зазначено рахунок 37191201020901.

На переконання суду, допущена ОСОБА_2 помилка не свідчить про не своїчасну сплату необхідної суми ЄСВ у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому (на кінець операційного дня) у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім`я ДФС в Казначействі. До того ж, згодом така помилка самостійно виявлена платником, який вжив відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю, та повністю виправлена.

Суд вважає, що здійснення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов`язання з ЄСВ у строк, встановлений Законом №2464-VI, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може бути підставою для притягнення платника до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ.

Аналогічний висновок, який відповідно до ч.5 ст.242 КАС України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норми права, був зроблений Верховним Судом у постанові в справі №760/6097/16-а від 24.10.2018 року.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_2 є підставними та обґрунтованими, а відтак підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області слід стягнути 768,4 грн. судового збору, сплаченого позивачем згідно квитанції за №5182-11-014/С від 11.06.2019 року.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області від 08.02.2019 року за №Ф-2291-54 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 1 398,92 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_2 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. судового збору.

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ;

відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76000;

Рішення складене в повному обсязі 25.09.2019 року.

Суддя Гундяк В.Д.